Польові трави мають унікальні цілющі та магічні властивості Як правило, трави сьогодні часто використовують із....
Архів
Повернутись назад
27 Січня 2016
27 Січня
Події
У Донецьку намагалися підірвати пам'ятник Леніну
У Донецьку в результаті вибуху пошкодженj пам'ятник Леніну. Про це пише ТАСС.
За даними «голови» Ворошиловського району Донецька Владислава Латинцева, причиною пошкоджень, завданих п'єдесталу пам'ятника Леніну, був вибух.
«О 03:50 район здригнувся від вибуху. Було закладено вибуховий пристрій під наш пам'ятник. Ви бачите, які ушкодження в результаті вибуху», - сказав Латинцев.
Наразі відомо, що внаслідок вибуху постраждалих немає.
У Донецьку намагалися підірвати пам'ятник Леніну
У Донецьку в результаті вибуху пошкодженj пам'ятник Леніну. Про це пише ТАСС.
За даними «голови» Ворошиловського району Донецька Владислава Латинцева, причиною пошкоджень, завданих п'єдесталу пам'ятника Леніну, був вибух.
«О 03:50 район здригнувся від вибуху. Було закладено вибуховий пристрій під наш пам'ятник. Ви бачите, які ушкодження в результаті вибуху», - сказав Латинцев.
Наразі відомо, що внаслідок вибуху постраждалих немає.
Події
У Харкові поліцейське авто протаранило тролейбус
Вранці 27 січня в Харкові на проспекті Гагаріна сталося ДТП за участю поліцейського автомобіля Toyota Prius.
Як пише Городской дозор, цю інформацію підтвердили в прес-службі патрульної поліції.
За інформацією правоохоронців, на перехресті проспекту Гагаріна та вулиці Молочної (колишня Кірова) патрульна машина зіткнулася з тролейбусом «через складні погодні умови». Причини та обставини дорожньо-транспортної пригоди встановлюють поліцейські.
У Харкові поліцейське авто протаранило тролейбус
Вранці 27 січня в Харкові на проспекті Гагаріна сталося ДТП за участю поліцейського автомобіля Toyota Prius.
Як пише Городской дозор, цю інформацію підтвердили в прес-службі патрульної поліції.
За інформацією правоохоронців, на перехресті проспекту Гагаріна та вулиці Молочної (колишня Кірова) патрульна машина зіткнулася з тролейбусом «через складні погодні умови». Причини та обставини дорожньо-транспортної пригоди встановлюють поліцейські.
Події
У Київській області напали на кафе
У Київській області озброєні люди напали на кафе. Про це повідомили у прес-службі ГУ НПУ в області.
«Пізно ввечері в нічному закладі група молодиків розпивала спиртні напої. Близько опівночі один з них затребував у бармена гроші, які нібито йому винен власник закладу за роботу. Після цього зловмисник почав погрожувати працівникові кафе предметом, схожим на пістолет. Потім він упакував у сумку напої, забрав плазмові телевізори та музичне обладнання. Усе це молоді люди завантажили в машину і поїхали в невідомому напрямку», - сказано в повідомленні.
Поліцейським вдалося зловити двох підозрюваних - в Ірпені. У них вилучили речові докази. Нападниками виявилися 22-річний житель Бучі та 23-річний місцевий житель. Відкрито кримінальне провадження за ч.2 ст. 187 (розбій) КК України. Зараз поліцейські проводять заходи щодо затримання третього учасника.
У Київській області напали на кафе
У Київській області озброєні люди напали на кафе. Про це повідомили у прес-службі ГУ НПУ в області.
«Пізно ввечері в нічному закладі група молодиків розпивала спиртні напої. Близько опівночі один з них затребував у бармена гроші, які нібито йому винен власник закладу за роботу. Після цього зловмисник почав погрожувати працівникові кафе предметом, схожим на пістолет. Потім він упакував у сумку напої, забрав плазмові телевізори та музичне обладнання. Усе це молоді люди завантажили в машину і поїхали в невідомому напрямку», - сказано в повідомленні.
Поліцейським вдалося зловити двох підозрюваних - в Ірпені. У них вилучили речові докази. Нападниками виявилися 22-річний житель Бучі та 23-річний місцевий житель. Відкрито кримінальне провадження за ч.2 ст. 187 (розбій) КК України. Зараз поліцейські проводять заходи щодо затримання третього учасника.
Публікації17:34
Економіка
Торгове «обличчя» гібридної війни
Отже, Росія з Україною обмінялися черговими реверансами, цього разу торговими. Спочатку РФ запровадила заборону на українські продовольчі товари та сільгосппродукцію, а заодно і транзит цих товарів у треті країни, який почав працювати з 1 січня цього року. Потім дзеркально відповів наш уряд - і з 10 січня набрало чинності обмеження на реалізацію цілої низки товарів російського виробництва, яке діятиме щонайменше сім місяців. «Чорний список» досить широкий, у ньому опинилися м'ясо, риба, молоко, сири, продукти дитячого харчування, чай, кава, шоколад, хліб, горілка, цигарки, корм для тварин та інша продукція.
До речі, суспільство до такого кроку було готове давно: акцію «Не купуй російське!», яка з'явилася у відповідь на анексію Криму, підтримує переважна більшість патріотично налаштованих громадян нашої країни. Але все ж цікаво, якими будуть наслідки цих заборон насамперед для самих українців? Чи відчуватимемо ми дефіцит звичних продуктів харчування або, навпаки, це спричинить позитивні для країни в цілому процеси? Якщо говорити про бюджет країни, то уряд вважає, що вже в цьому році наші втрати оцінюватимуться в 420-600 мільйонів доларів, деякі експерти називають іншу цифру - близько мільярда доларів.
Політичне рішення
Чесно кажучи, коли ціни на товари, маркування на яких зазначало, що вони вироблені в Росії, останнім часом подвоїлися, а то й потроїлися, хотілося лише одного - щоб з'явилися аналогічні українського виробництва. Кажу насамперед про різні мийні засоби - росіяни чомусь вирішили, що вони тут у нас на вагу золота, а тому ми їх купуватимемо за будь-якою ціною, і накрутили ці самі ціни мало не до небес. Але якщо ще місяць тому на запитання «А чи є український аналог?» продавці відповідали негативно, у січні на полицях магазинів вже з'явилася українська продукція. Що ж стосується сирів і м'ясо-молочної продукції, то, швидше за все, наш внутрішній виробник зреагує адекватним чином - і утворені ніші незабаром будуть заповнені. До того ж цей процес супроводжуватиметься ще й появою нових робочих місць, що теж для України, з її позахмарним рівнем безробіття, важливо.
Розширення на 70 позицій списку товарів, заборонених до ввезення з Росії, яке нещодавно схвалив Кабмін, відбиває лише показову боротьбу України з російськими товарами. Це більше політичний перелік, ніж економічний, запевнив «Аналітичну службу новин» (АСН) економічний експерт Ілля Несходовський. «Попри відсутність будь-яких санкцій, товарообіг між Україною та Росією падав і раніше, причому значно, - зазначив він. - Основна причина цього була в тому, що українські споживачі самостійно відмовлялися від використання російських товарів. Перелік же товарів, зазначених у першому списку, не становить істотної частки в товарообігу між Україною та Росією».
Логістика здорожчає
До речі, багато експертів, особливо економічного напрямку, просто впевнені: ми з вами, дорогі українці, відсутності товарів Made in Russia навіть не помітимо. Приміром, директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко зазначає, що інтерес до російських товарів з боку українців демонструє стійке падіння - люди ще у 2014-му почали виявляти підвищений інтерес до маркування, ігноруючи товар, який було вироблено на просторах країни-агресора. За його даними, за два останніх роки з нашого ринку пішло понад 70% російських товарів: частина - через свідомий бойкот українцями всього російського, частина - унаслідок падіння купівельної спроможності наших людей.
За попередніми експертними висновками, дещо з наших магазинних полиць все ж зникне. Приміром, окремі види кондитерських виробів, які чудово можна замінити своєю продукцією, макарони твердих сортів, замість яких можна використовувати більш дорогі італійського виробництва або більш дешеві українські з м'яких сортів пшениці. Що ж стосується побутової хімії та мийних засобів, то в цьому торговому сегменті урядове ембарго України тільки в плюс: заборона ввозити пральний порошок, шампуні та іншу продукцію з цієї ж серії в упаковках, швидше за все, підштовхне процес створення фасувальних цехів на території нашої країни. Знову ж таки це - ще й додаткові робочі місця, яких Україні зараз катастрофічно не вистачає.
Але, що цікаво, під українське ембарго потрапили здебільшого міжнародні компанії, що мають свої виробничі потужності на території Росії. Їхній менеджмент, прораховуючи свою діяльність на кілька кроків наперед, зважив на загальну тенденцію - і встиг щось почати фасувати безпосередньо у нас, а щось завозити в Україну іншими шляхами. Якщо ж говорити про Україну, то значна частина наших втрат - це наслідок запровадженого Москвою транзитного ембарго: вартість доставки українських товарів у середньоазіатські країни за альтернативним маршрутом буде значно вищою. Так, за словами міністра аграрної політики і продовольства Олексія Павленка, «логістика з двома поромними переправами дорожча, ніж була раніше пряма». Крім подорожчання власне доставки є ще один негатив: більш довгим шляхом, який займає 11 днів, не можна буде доставляти швидкопсувні продукти (наприклад, молочну продукцію або овочі-фрукти в сезон). У будь-якому разі головне те, що розпочато пошук шляхів вирішення проблеми. Це, запевняють експерти, - половина успіху.
Ціни повзтимуть угору
Повертаючись до наслідків цих заборон для простого українця, не можна не відзначити, що якщо з наповнюваністю полиць усе більш-менш зрозуміло (мине якийсь час - і від російських товарів може не залишитися навіть спогадів), то ось із цінами не зовсім. Для зубожілого українця, яким є середньостатистичний громадянин нашої країни, якість і ціна товарів - категорія насправді більш важлива, ніж наявність або відсутність у торгових мережах російських товарів. Але якщо представники великих торгових мереж вважають, що зміна логістики ніяк не вплине на ціни, в експертному середовищі з цього приводу трохи інша думка.
Як зазначив у коментарі АСН президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, вартість багатьох товарів матиме тенденцію до підвищення. Але причина майбутнього зростання цін - зовсім не ембарго й нові шляхи доставки, а зростання курсу долара. За його словами, «ціни, особливо на імпортну продукцію, змінюватимуться швидше, ніж курс долара, а відбувається це тому, що імпортери обов'язково закладають у ціну будь-якого товару всі валютні ризики». До того ж Олександр Охріменко радить споживачеві бути більш уважним: мовляв, можуть з'явитися кустарні виробництва, де штампуватимуть брендовий товар.
Стати більш демократичними - внаслідок закриття для нашого продовольства російських ринків збуту - можуть хіба що ціни на фруктово-овочеву та м'ясо-молочну групи товарів, які доведеться реалізовувати вдома, тобто в Україні. Адже відтепер їм заборонено шлях не тільки в Росію, але і в інші країни СНД, куди ці товари якраз і потрапляли через територію РФ. Переорієнтувати ж їх куди-небудь складно через невеликий строк зберігання, тому все це добро виробникові доведеться продавати на внутрішньому українському ринку, що для споживача - тільки плюс.
Загалом, як бачимо, активізація торгових баталій між Україною та Росією, якщо скористатися наявною ситуацією з розумом, Україні має принести більше користі, ніж шкоди. Хоча й без неї, звісно, не обійдеться. Тут потрібно ще враховувати, що Москва запровадила санкції проти України фактично через те, що ми в торговому плані, так би мовити, подружилися з Європою - саме з 1 січня цього року Україна увійшла до зони вільної торгівлі з ЄС. І планує й надалі обстоювати свої права та інтереси у Світовій організації торгівлі. Приміром, збирається судитися з РФ у межах процедури з урегулювання спорів, передбаченої в цій організації. В уряді сподіваються, що заява щодо незаконних дій Росії, що стосуються підвищення мит, ембарго на продовольство й заборони транзиту, у Генеральній раді СОТ розглянуть уже в лютому.
Що ж стосується пересічних українців, то, за словами Олександра Охріменка, результати відкриття зони вільної торгівлі з ЄС для них поки що будуть непомітними. «Якщо уважно послухати офіційні виступи європейського співтовариства, то вони прямо кажуть, що якісно позитивні зміни в економіці України можна буде побачити десь через 5-7 років після створення зони вільної торгівлі, - пояснює він АСН. - А якщо брати у глобальному плані, це 10 років, так прописано в Угоді про асоціацію. Тоді ми дійсно побачимо зміни, а поки що вони незначні. У 2016-му дешевих товарів не буде й чекати на них не варто. Адже навіть якщо знижуватиметься мито, товари ж усі в євро, а ніхто не продаватиме собі у збиток. І якщо ви перерахуєте ціну в євро за курсом, навіть машини у гривні подорожчають, оскільки курс євро росте. Це ж стосується ліків, речей та інших товарів».
Торгове «обличчя» гібридної війни
Отже, Росія з Україною обмінялися черговими реверансами, цього разу торговими. Спочатку РФ запровадила заборону на українські продовольчі товари та сільгосппродукцію, а заодно і транзит цих товарів у треті країни, який почав працювати з 1 січня цього року. Потім дзеркально відповів наш уряд - і з 10 січня набрало чинності обмеження на реалізацію цілої низки товарів російського виробництва, яке діятиме щонайменше сім місяців. «Чорний список» досить широкий, у ньому опинилися м'ясо, риба, молоко, сири, продукти дитячого харчування, чай, кава, шоколад, хліб, горілка, цигарки, корм для тварин та інша продукція.
До речі, суспільство до такого кроку було готове давно: акцію «Не купуй російське!», яка з'явилася у відповідь на анексію Криму, підтримує переважна більшість патріотично налаштованих громадян нашої країни. Але все ж цікаво, якими будуть наслідки цих заборон насамперед для самих українців? Чи відчуватимемо ми дефіцит звичних продуктів харчування або, навпаки, це спричинить позитивні для країни в цілому процеси? Якщо говорити про бюджет країни, то уряд вважає, що вже в цьому році наші втрати оцінюватимуться в 420-600 мільйонів доларів, деякі експерти називають іншу цифру - близько мільярда доларів.
Політичне рішення
Чесно кажучи, коли ціни на товари, маркування на яких зазначало, що вони вироблені в Росії, останнім часом подвоїлися, а то й потроїлися, хотілося лише одного - щоб з'явилися аналогічні українського виробництва. Кажу насамперед про різні мийні засоби - росіяни чомусь вирішили, що вони тут у нас на вагу золота, а тому ми їх купуватимемо за будь-якою ціною, і накрутили ці самі ціни мало не до небес. Але якщо ще місяць тому на запитання «А чи є український аналог?» продавці відповідали негативно, у січні на полицях магазинів вже з'явилася українська продукція. Що ж стосується сирів і м'ясо-молочної продукції, то, швидше за все, наш внутрішній виробник зреагує адекватним чином - і утворені ніші незабаром будуть заповнені. До того ж цей процес супроводжуватиметься ще й появою нових робочих місць, що теж для України, з її позахмарним рівнем безробіття, важливо.
Розширення на 70 позицій списку товарів, заборонених до ввезення з Росії, яке нещодавно схвалив Кабмін, відбиває лише показову боротьбу України з російськими товарами. Це більше політичний перелік, ніж економічний, запевнив «Аналітичну службу новин» (АСН) економічний експерт Ілля Несходовський. «Попри відсутність будь-яких санкцій, товарообіг між Україною та Росією падав і раніше, причому значно, - зазначив він. - Основна причина цього була в тому, що українські споживачі самостійно відмовлялися від використання російських товарів. Перелік же товарів, зазначених у першому списку, не становить істотної частки в товарообігу між Україною та Росією».
Логістика здорожчає
До речі, багато експертів, особливо економічного напрямку, просто впевнені: ми з вами, дорогі українці, відсутності товарів Made in Russia навіть не помітимо. Приміром, директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко зазначає, що інтерес до російських товарів з боку українців демонструє стійке падіння - люди ще у 2014-му почали виявляти підвищений інтерес до маркування, ігноруючи товар, який було вироблено на просторах країни-агресора. За його даними, за два останніх роки з нашого ринку пішло понад 70% російських товарів: частина - через свідомий бойкот українцями всього російського, частина - унаслідок падіння купівельної спроможності наших людей.
За попередніми експертними висновками, дещо з наших магазинних полиць все ж зникне. Приміром, окремі види кондитерських виробів, які чудово можна замінити своєю продукцією, макарони твердих сортів, замість яких можна використовувати більш дорогі італійського виробництва або більш дешеві українські з м'яких сортів пшениці. Що ж стосується побутової хімії та мийних засобів, то в цьому торговому сегменті урядове ембарго України тільки в плюс: заборона ввозити пральний порошок, шампуні та іншу продукцію з цієї ж серії в упаковках, швидше за все, підштовхне процес створення фасувальних цехів на території нашої країни. Знову ж таки це - ще й додаткові робочі місця, яких Україні зараз катастрофічно не вистачає.
Але, що цікаво, під українське ембарго потрапили здебільшого міжнародні компанії, що мають свої виробничі потужності на території Росії. Їхній менеджмент, прораховуючи свою діяльність на кілька кроків наперед, зважив на загальну тенденцію - і встиг щось почати фасувати безпосередньо у нас, а щось завозити в Україну іншими шляхами. Якщо ж говорити про Україну, то значна частина наших втрат - це наслідок запровадженого Москвою транзитного ембарго: вартість доставки українських товарів у середньоазіатські країни за альтернативним маршрутом буде значно вищою. Так, за словами міністра аграрної політики і продовольства Олексія Павленка, «логістика з двома поромними переправами дорожча, ніж була раніше пряма». Крім подорожчання власне доставки є ще один негатив: більш довгим шляхом, який займає 11 днів, не можна буде доставляти швидкопсувні продукти (наприклад, молочну продукцію або овочі-фрукти в сезон). У будь-якому разі головне те, що розпочато пошук шляхів вирішення проблеми. Це, запевняють експерти, - половина успіху.
Ціни повзтимуть угору
Повертаючись до наслідків цих заборон для простого українця, не можна не відзначити, що якщо з наповнюваністю полиць усе більш-менш зрозуміло (мине якийсь час - і від російських товарів може не залишитися навіть спогадів), то ось із цінами не зовсім. Для зубожілого українця, яким є середньостатистичний громадянин нашої країни, якість і ціна товарів - категорія насправді більш важлива, ніж наявність або відсутність у торгових мережах російських товарів. Але якщо представники великих торгових мереж вважають, що зміна логістики ніяк не вплине на ціни, в експертному середовищі з цього приводу трохи інша думка.
Як зазначив у коментарі АСН президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко, вартість багатьох товарів матиме тенденцію до підвищення. Але причина майбутнього зростання цін - зовсім не ембарго й нові шляхи доставки, а зростання курсу долара. За його словами, «ціни, особливо на імпортну продукцію, змінюватимуться швидше, ніж курс долара, а відбувається це тому, що імпортери обов'язково закладають у ціну будь-якого товару всі валютні ризики». До того ж Олександр Охріменко радить споживачеві бути більш уважним: мовляв, можуть з'явитися кустарні виробництва, де штампуватимуть брендовий товар.
Стати більш демократичними - внаслідок закриття для нашого продовольства російських ринків збуту - можуть хіба що ціни на фруктово-овочеву та м'ясо-молочну групи товарів, які доведеться реалізовувати вдома, тобто в Україні. Адже відтепер їм заборонено шлях не тільки в Росію, але і в інші країни СНД, куди ці товари якраз і потрапляли через територію РФ. Переорієнтувати ж їх куди-небудь складно через невеликий строк зберігання, тому все це добро виробникові доведеться продавати на внутрішньому українському ринку, що для споживача - тільки плюс.
Загалом, як бачимо, активізація торгових баталій між Україною та Росією, якщо скористатися наявною ситуацією з розумом, Україні має принести більше користі, ніж шкоди. Хоча й без неї, звісно, не обійдеться. Тут потрібно ще враховувати, що Москва запровадила санкції проти України фактично через те, що ми в торговому плані, так би мовити, подружилися з Європою - саме з 1 січня цього року Україна увійшла до зони вільної торгівлі з ЄС. І планує й надалі обстоювати свої права та інтереси у Світовій організації торгівлі. Приміром, збирається судитися з РФ у межах процедури з урегулювання спорів, передбаченої в цій організації. В уряді сподіваються, що заява щодо незаконних дій Росії, що стосуються підвищення мит, ембарго на продовольство й заборони транзиту, у Генеральній раді СОТ розглянуть уже в лютому.
Що ж стосується пересічних українців, то, за словами Олександра Охріменка, результати відкриття зони вільної торгівлі з ЄС для них поки що будуть непомітними. «Якщо уважно послухати офіційні виступи європейського співтовариства, то вони прямо кажуть, що якісно позитивні зміни в економіці України можна буде побачити десь через 5-7 років після створення зони вільної торгівлі, - пояснює він АСН. - А якщо брати у глобальному плані, це 10 років, так прописано в Угоді про асоціацію. Тоді ми дійсно побачимо зміни, а поки що вони незначні. У 2016-му дешевих товарів не буде й чекати на них не варто. Адже навіть якщо знижуватиметься мито, товари ж усі в євро, а ніхто не продаватиме собі у збиток. І якщо ви перерахуєте ціну в євро за курсом, навіть машини у гривні подорожчають, оскільки курс євро росте. Це ж стосується ліків, речей та інших товарів».
Блог:
Думки17:38
Економіка
Володимир Лановий
Проста зміна деяких позицій бюджету потрібного результату не дасть
Ухвалений на 2016 рік бюджет абсолютно не відповідає жодним вимогам. І якщо просто змінити деякі його позиції, потрібного результату це не дасть. Тому треба повністю міняти концепцію головного фінансового документа країни. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив екс-міністр економіки, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий.
«Цей бюджет не підходить, він навіть шкідливий. Не можна десь додати, десь відняти - і нібито буде краще. Держава знущається над економікою, затискає внутрішній ринок, вводить неправомірні податки, розкидає мільярдні суми невідомо куди, а потім у нас інфляція стрибає. Бюджет же впливає на інфляцію та девальвацію курсу. Те, що у нас зараз падає курс гривні, пов'язано з величезним дефіцитом бюджету. Неправильно розподіляються ресурси. Інноваційні галузі нічого не отримують, однак «Ощадбанк», «Нафтогаз» та інші отримують десятки мільярдів. Треба змінити всю концепцію», - упевнений економіст.
На думку експерта, цей бюджет буде тягнути країну на дно. Володимир Лановий прогнозує, що цього року буде падіння і курсу, і ВВП, і експорту. Крім того, економіст зазначає, що змінювати Податковий кодекс необхідно було відразу після зміни уряду.
«Таке враження, що вони розробляють бюджет для якогось власного способу життя і власного світу. Цей уряд нічого не робить в економіці. Першим пунктом треба було протягом місяця після лютневого переобрання Кабміну здійснити заміну податкового кодексу, який є поліцейським, жандармським кодексом по відношенню до всієї країни. А що це за ігри з податковими ставками: мовляв, ми піднімемо або зробимо всі податки 22 або 20%? Насправді вся система є узурпаторською, вона душить нас усіх. А де відміна тимчасових податків, які вони ввели у 2014 році? Це філософія така - жити у своєму обмеженому світі і задовольнятися тим, що вони виконали бюджет, виділили гроші. Але це зовсім не досягнення. І без уряду гроші виділятимуться, якщо спланований і правильно виписаний казначейський потік грошей», - зазначив Лановий.
Події
Патрульні поліцейські в прямому ефірі врятували жінку від смерті (відео)
У Хмельницькому патрульна поліція в прямому ефірі врятувала жінку, яка збиралася вистрибнути з вікна.
Про це повідомляє прес-служба патрульної поліції.
Як розповіла журналіст телеканалу, жінка зачинилася у квартирі на шостому поверсі і збиралася вистрибнути, проте поліцейські змогли проникнути в приміщення і зупинили її.
Патрульні поліцейські в прямому ефірі врятували жінку від смерті (відео)
У Хмельницькому патрульна поліція в прямому ефірі врятувала жінку, яка збиралася вистрибнути з вікна.
Про це повідомляє прес-служба патрульної поліції.
Як розповіла журналіст телеканалу, жінка зачинилася у квартирі на шостому поверсі і збиралася вистрибнути, проте поліцейські змогли проникнути в приміщення і зупинили її.
Відео18:24
Блог:
Думки19:51
Економіка
Олександр Жолудь
Закон про реструктуризацію валютних кредитів - політичне питання
Закон про реструктуризацію валютних кредитів, який скасували депутати на засіданні Верховної Ради, не був обґрунтованим і не враховував інтереси всіх учасників процесу. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.
«Я вважаю, що він не був обґрунтованим. Понад те, я вважаю, що, в принципі, на сьогодні це було політичне питання. Думаю, що тільки коли ми враховуватимемо інтереси всіх зацікавлених сторін - як вкладників, так і банків, які видали гроші, і, відповідно, клієнтів цих банків, - лише тоді ми можемо дійти якоїсь згоди. Банки вже з 2009 року пропонували людям переводити кредити з валютних у гривневі. Значна кількість людей перейшла на такі умови. Якщо подумати, на сьогоднішній день обсяг валютних кредитів фізичним особам не є вже таким істотним просто тому, що у нас кредити фізичним особам у валюті не видають з 2009 року. Тобто шість років їх не видають. Частину кредитів, які люди не змогли погасити, вже списано, частину кредитів повернули», - розповів економіст.
Він зазначає, що на сьогодні реструктуризація валютних кредитів не те питання, яке є критичним для більшості населення.
Робота і справи займають багато часу і забирають масу сил і енергії Спеціальні мантри для релаксації допоможут....
Кожна людина може проявляти хитрість час від часу Іноді без цього не домогтися успіху в справах або на роботі
Існують певні ознаки, якими можна визначити, бреше людина чи говорить правду Жести, міміка, тон голосу та інші....
Будинок — наша фортеця, адже саме у стінах рідного житла ми почуваємось у повній безпеці Якщо правильно заряди....
/-1,1599659919739-/
/-pc-/
Top