Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд
Що потрібно придба....
Архів
Повернутись назад
26 Жовтня 2015
26 Жовтня
Публікації00:28
Політика
Вибори-2015: старі трюки під нових політиків
Підкуп виборців, вкидання і фотографування бюлетенів і видача їх без паспорта. Громадянська мережа «Опора» зафіксувала понад тисячу порушень на момент закриття дільниць, а у МВС заявляють про 470 таких повідомлень, які надійшли правоохоронцям. Наскільки критичними вони можуть стати на етапі остаточного підрахунку голосів і чи варто чекати подальших фальсифікацій, розбиралися журналісти «Аналітичної служби новин».
Штаби не перепрацювалися
Ламати голову над новими технологіями, судячи з усього, штаби політсил не стали. У хід пішли старі і давно відпрацьовані трюки. Серед них — «каруселі», одну з яких спробували запустити в Одесі. Як повідомив голова обласної організації Комітету виборців України Анатолій Бойко, на дільниці, яка знаходиться на вулиці Суворовській, 11, виборці намагалися винести порожні бланки, а заздалегідь заповнені кинути в урни. Попри те що в цьому випадку порушників зловили, за словами Бойка, не унеможливлюймо того, що це був єдиний випадок. Також Бойко зазначив, що в Одесі почастішали випадки фотофіксації виборчих бюлетенів.
Таємниці голосування теж дотримувалися не всі. Наприклад, за даними КВД, в Сумах 17 виборчих дільниць залишилися без кабінок для голосування. Як пояснили члени комісій, встановити кабінки повинна була одна з приватних компаній. При цьому в попередні роки це робили самі дільниці. Комісія сподівалася, що кабінки з'являться вранці 25 жовтня, однак їх так і не отримали. Зрозуміло, що брак кабінок призвів до порушення таємниці голосування.
А в Ленінському районі Дніпропетровська правоохоронці затримали групу, яка купувала голоси. Взамін за гроші зловмисники просили фотографію паспорта і вже заповненого бюлетеня. «Наразі правоохоронці встановлюють всі обставини події та причетних до підкупу людей. За місцем проживання підозрюваних вилучено гроші, списки осіб, що проголосували, і фотоапарат з фотографіями паспортів та бюлетенів», — повідомляють у міліції.
Трохи дорожче оцінили голоси студентів у Чернівцях. Представник «Опори», який викликав міліцію, зафіксувавши такі маніпуляції, розповів, що за кожен голос у цьому випадку обіцяли 300—400 гривень. Ще один скандал стався в Ужгороді. Спостерігачку, яка намагалася зафільмувати, як агітують за кандидата прямо на дільниці, члени виборчої комісії попросту виштовхали на вулицю. Жінка звернулася в міліцію, там відкрили кримінальне провадження.
Адмінресурс ні на що не вплинув
Коментуючи подальший розвиток подій при підрахунку голосів, здебільшого експерти стверджують, що порушення були локальні і на результат загалом не вплинуть. «Вибори були рівноправними і конкурентними, що є основною вимогою демократії. Ні на що не вплинув й адмінресурс. Тому можна говорити, що вибори відбулися переважно чесно. Україна наближається до європейських стандартів, коли 30—35% громадян, які ходять на вибори, формують подальшу політику держави», — вважає політичний експерт Володимир Цибулько.
Та водночас експерт зазначив, що явка на місцевих виборах була низькою, оскільки ці вибори не сприймаються як революційні, здатні принципово змінити життя людей. «Політичні сили, які взяли участь у кампанії, не запропонували жодних нововведень, радикальних конструктивних програм. Через насиченість схожих, практично клонованих партій явка на виборах була меншою, ніж очікували експерти і показувала соціологія. Крім того, спрацював ефект «переїдання» агітації та партійної пропаганди, коли виборці спочатку розібралися, що принципово нових політичних сил немає, і зрозуміли, що не бачать логіки виборчої системи. Наразі ми спостерігаємо ситуацію, коли політичні сили привели на вибори свої фан-клуби, які й визначили результат», — резюмував він.
Глава правління Центру соціологічних та політологічних досліджень «Соціовимір», директор Міжнародного інституту демократій Сергій Таран вважає, що ці вибори покажуть прозорість у підрахунку голосів, хоча не унеможливлює того, що будуть суперечки між окремими кандидатами у голови сільських і районних рад. «Хоча, на мою думку, основні порушення були під час виборчої кампанії, а не під час безпосереднього проведення голосування. Вони були пов'язані з підкупом виборців, значною сумою грошей, вкладених у вибори. І ці дії певною мірою можуть спотворити результат. А саме голосування відбувалося загалом нормально», — наголосив Сергій Таран.
Чесними і демократичними називає вибори і директор компанії стратегічного консалтингу «Berta Communications» Тарас Березовець. Та експерт не унеможливлює фальсифікацій у таких містах, як Київ, Харків і Дніпропетровськ, які ще можуть проявитися. «Те, що вночі будуть фальсифікації або хоча б їх спроби, — прогнозує політолог. — Тут питання вже до спостерігачів від різних політичних сил, наскільки якісно вони зможуть виконати свої обов'язки».
Махінації обіцяють вночі
На думку завідувача кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олександра Дем'янчука, спроби вплинути на результати голосування, безумовно, зіграли свою роль. «Чи будуть порушення мати вагу в загальній масі голосів? Так, адже розбиратися і проводити повноцінне розслідування за всіма фактами у правоохоронців немає ні технічної змоги, ні політичної волі, — вважає експерт. — Тому, можливо, покарають окремих осіб, до того ж це будуть підставні люди, а не автори та організатори порушень».
Олександр Дем'янчук також не унеможливлює фальсифікації при підрахунку голосів. «Цілком можливо, що вночі буде проведено низку фальсифікацій: і щодо кількості виборців, і щодо розмірів явки, і щодо підтасовування голосів. Ми вже знаємо подібні приклади на досвіді 2004-го і 2010-го».
Більш оптимістичний у своїх прогнозах директор Інституту глобальних стратегій політолог Вадим Карасьов. За його словами, великих порушень, які суттєво вплинули б на результати, не було. «Все це приблизно програмувалося до виборів, рахувалося і вимірювалося, тому ті порушення, які були, на результат не вплинули. А ті, які зашкалювали, призвели до скасування виборів, як у Маріуполі».
Експерт заперечує й махінації при підрахунку голосів. «Завжди є певний відсоток непомічених фальсифікацій. Відсотки три-чотири того, що вдалося приховати, — зазначив Вадим Карасьов. — Але повторюся, що дуже важко сьогодні приховати. Якщо в Маріуполі вибори скасували через сумніви в якості надрукованого паперу, то це ще раз продемонструвало, що не так просто займатися фальсифікацією».
Яким буде насправді результат, дізнаємося вже найближчими десятьма днями. Чи задовольнить він виборців, які залишилися у день голосування вдома? Чи вони незабаром знову почнуть звинувачувати інших у виборі, який самі відмовилися робити?
Вибори-2015: старі трюки під нових політиків
Підкуп виборців, вкидання і фотографування бюлетенів і видача їх без паспорта. Громадянська мережа «Опора» зафіксувала понад тисячу порушень на момент закриття дільниць, а у МВС заявляють про 470 таких повідомлень, які надійшли правоохоронцям. Наскільки критичними вони можуть стати на етапі остаточного підрахунку голосів і чи варто чекати подальших фальсифікацій, розбиралися журналісти «Аналітичної служби новин».
Штаби не перепрацювалися
Ламати голову над новими технологіями, судячи з усього, штаби політсил не стали. У хід пішли старі і давно відпрацьовані трюки. Серед них — «каруселі», одну з яких спробували запустити в Одесі. Як повідомив голова обласної організації Комітету виборців України Анатолій Бойко, на дільниці, яка знаходиться на вулиці Суворовській, 11, виборці намагалися винести порожні бланки, а заздалегідь заповнені кинути в урни. Попри те що в цьому випадку порушників зловили, за словами Бойка, не унеможливлюймо того, що це був єдиний випадок. Також Бойко зазначив, що в Одесі почастішали випадки фотофіксації виборчих бюлетенів.
Таємниці голосування теж дотримувалися не всі. Наприклад, за даними КВД, в Сумах 17 виборчих дільниць залишилися без кабінок для голосування. Як пояснили члени комісій, встановити кабінки повинна була одна з приватних компаній. При цьому в попередні роки це робили самі дільниці. Комісія сподівалася, що кабінки з'являться вранці 25 жовтня, однак їх так і не отримали. Зрозуміло, що брак кабінок призвів до порушення таємниці голосування.
А в Ленінському районі Дніпропетровська правоохоронці затримали групу, яка купувала голоси. Взамін за гроші зловмисники просили фотографію паспорта і вже заповненого бюлетеня. «Наразі правоохоронці встановлюють всі обставини події та причетних до підкупу людей. За місцем проживання підозрюваних вилучено гроші, списки осіб, що проголосували, і фотоапарат з фотографіями паспортів та бюлетенів», — повідомляють у міліції.
Трохи дорожче оцінили голоси студентів у Чернівцях. Представник «Опори», який викликав міліцію, зафіксувавши такі маніпуляції, розповів, що за кожен голос у цьому випадку обіцяли 300—400 гривень. Ще один скандал стався в Ужгороді. Спостерігачку, яка намагалася зафільмувати, як агітують за кандидата прямо на дільниці, члени виборчої комісії попросту виштовхали на вулицю. Жінка звернулася в міліцію, там відкрили кримінальне провадження.
Адмінресурс ні на що не вплинув
Коментуючи подальший розвиток подій при підрахунку голосів, здебільшого експерти стверджують, що порушення були локальні і на результат загалом не вплинуть. «Вибори були рівноправними і конкурентними, що є основною вимогою демократії. Ні на що не вплинув й адмінресурс. Тому можна говорити, що вибори відбулися переважно чесно. Україна наближається до європейських стандартів, коли 30—35% громадян, які ходять на вибори, формують подальшу політику держави», — вважає політичний експерт Володимир Цибулько.
Та водночас експерт зазначив, що явка на місцевих виборах була низькою, оскільки ці вибори не сприймаються як революційні, здатні принципово змінити життя людей. «Політичні сили, які взяли участь у кампанії, не запропонували жодних нововведень, радикальних конструктивних програм. Через насиченість схожих, практично клонованих партій явка на виборах була меншою, ніж очікували експерти і показувала соціологія. Крім того, спрацював ефект «переїдання» агітації та партійної пропаганди, коли виборці спочатку розібралися, що принципово нових політичних сил немає, і зрозуміли, що не бачать логіки виборчої системи. Наразі ми спостерігаємо ситуацію, коли політичні сили привели на вибори свої фан-клуби, які й визначили результат», — резюмував він.
Глава правління Центру соціологічних та політологічних досліджень «Соціовимір», директор Міжнародного інституту демократій Сергій Таран вважає, що ці вибори покажуть прозорість у підрахунку голосів, хоча не унеможливлює того, що будуть суперечки між окремими кандидатами у голови сільських і районних рад. «Хоча, на мою думку, основні порушення були під час виборчої кампанії, а не під час безпосереднього проведення голосування. Вони були пов'язані з підкупом виборців, значною сумою грошей, вкладених у вибори. І ці дії певною мірою можуть спотворити результат. А саме голосування відбувалося загалом нормально», — наголосив Сергій Таран.
Чесними і демократичними називає вибори і директор компанії стратегічного консалтингу «Berta Communications» Тарас Березовець. Та експерт не унеможливлює фальсифікацій у таких містах, як Київ, Харків і Дніпропетровськ, які ще можуть проявитися. «Те, що вночі будуть фальсифікації або хоча б їх спроби, — прогнозує політолог. — Тут питання вже до спостерігачів від різних політичних сил, наскільки якісно вони зможуть виконати свої обов'язки».
Махінації обіцяють вночі
На думку завідувача кафедри політології Національного університету «Києво-Могилянська академія» Олександра Дем'янчука, спроби вплинути на результати голосування, безумовно, зіграли свою роль. «Чи будуть порушення мати вагу в загальній масі голосів? Так, адже розбиратися і проводити повноцінне розслідування за всіма фактами у правоохоронців немає ні технічної змоги, ні політичної волі, — вважає експерт. — Тому, можливо, покарають окремих осіб, до того ж це будуть підставні люди, а не автори та організатори порушень».
Олександр Дем'янчук також не унеможливлює фальсифікації при підрахунку голосів. «Цілком можливо, що вночі буде проведено низку фальсифікацій: і щодо кількості виборців, і щодо розмірів явки, і щодо підтасовування голосів. Ми вже знаємо подібні приклади на досвіді 2004-го і 2010-го».
Більш оптимістичний у своїх прогнозах директор Інституту глобальних стратегій політолог Вадим Карасьов. За його словами, великих порушень, які суттєво вплинули б на результати, не було. «Все це приблизно програмувалося до виборів, рахувалося і вимірювалося, тому ті порушення, які були, на результат не вплинули. А ті, які зашкалювали, призвели до скасування виборів, як у Маріуполі».
Експерт заперечує й махінації при підрахунку голосів. «Завжди є певний відсоток непомічених фальсифікацій. Відсотки три-чотири того, що вдалося приховати, — зазначив Вадим Карасьов. — Але повторюся, що дуже важко сьогодні приховати. Якщо в Маріуполі вибори скасували через сумніви в якості надрукованого паперу, то це ще раз продемонструвало, що не так просто займатися фальсифікацією».
Яким буде насправді результат, дізнаємося вже найближчими десятьма днями. Чи задовольнить він виборців, які залишилися у день голосування вдома? Чи вони незабаром знову почнуть звинувачувати інших у виборі, який самі відмовилися робити?
Блог:
Думки09:52
За кордоном
Володимир Огризко
МЗС зробив свою роботу ще в 2008 році
Дипломати вже зробили все можливе для наближення безвізового режиму України з ЄС. Тепер черга за профільними відомствами, службами та парламентом, які, однак, не виконують те, що їм належить. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив дипломат, екс-міністр закордонних справ Володимир Огризко.
«Якось склалося, що всі в Україні вважають, що забезпечення безвізового режиму - це функція дипломатів. Насправді дипломати створюють можливості для представників держапарату реалізовувати ті речі, які від нас вимагають. Чи це функція дипломатів видавати біометричні паспорти? Чи дипломатична функція ухвалювати закони проти корупції? Чи дипломатична функція робити і створювати табори для потенційних мігрантів? Ні. Це функція профільних відомств, міністерств, парламенту, уряду і так далі. А чомусь у суспільстві вперто вважають, що дипломати повинні займатися всім перерахованим вище. Це помилка. Треба звертатися за адресою: до тих, хто справді за це відповідає», - розповів експерт.
За його словами, вищеперелічені функції якраз і є необхідними кроками до досягнення безвізового режиму.
Огризко зазначив, що, наприклад, Міністерство закордонних справ відповідає за біометричні паспорти. Відповідно, до нього і питання: чому їх немає в необхідній кількості?
«Куди треба звертатися? Треба звертатися до відповідної служби. МЗС зробив свою роботу ще в 2008 році, коли я був міністром. Восени 2008 року почали консультації з приводу того, щоб ми нарешті отримали безвізовий режим. На жаль, цей «діалог» досі триває. Бо ті, кому потрібно щось робити, на жаль, цього не виконують. Дипломати свою роботу вже зробили», - підсумував Огризко.
Публікації10:00
Політика
День з політиком: що ховав у шафі Олександр Черненко
У Верховній Раді навіть у пленарні тижні не надто людно. Що вже й казати про дні, відведені для роботи в комітетах і з виборцями, коли там депутата взагалі побачити важко. Є народні обранці, яких в очі ніхто не бачив. Хіба що раз, після виборів, у день присяги, яку обов’язково потрібно скласти особисто. Тож давно усталена думка, що депутат – здебільшого нероба. Прогульників пропонують штрафувати чи навіть позбавляти мандату! Тому, щоб дослідити, чим саме займаються народні обранці у непленарні тижні, «Аналітична служба новин» розпочинає проект «Один день з політиком». Взяти участь у ньому запрошені всі парламентські фракції. Про те, хто відмовиться від участі, ми теж розповімо, як і спробуємо з’ясувати причини.
Першим прожити робочий день під контролем «АСН» погодився Олександр Черненко. Нині він народний депутат від фракції Блоку Петра Порошенка, член парламентського Комітету з питань правової політики та правосуддя. Депутатський мандат Олександр здобув уперше. Раніше – очолював Комітет виборців України. Умов щодо зйомок та заборонених тем Черненко не виставляв, лише хвилювався, що нині дні, не насичені роботою, тож матеріал може вийти прісний і не наповнений подіями.
Отримавши пропозицію у вівторок, пропонує зустрітися вже у четвер, 22 жовтня. Домовились розпочати «Один день з політиком» о 8:30 на Хрещатику, біля «Будинку із зіркою». З’ясувалося, що це – перший «офіс», який уранці й увечері відвідує родина Черненків (Олександр і його дружина Зоряна): там сховався дитячий садочок, у який ходить їхня донечка. Отож мали нагоду познайомитися і з Яринкою, яка чемно привіталася, не злякавшись чужинців із фотоапаратом і морем запитань, і спокійно пішла на свою «роботу».
«Один телеканал робив сюжет про першачків, то від самого дому аж до парламенту проводжали. Ярина провела мене, як йшов у Раду. То теж через садочок», – каже Олександр.
Залишивши малечу у садочку (до речі, він державний, що теж дещо здивувало), ми передислоковуємося на Садову, 3-а, у комітети. Їдемо сімейним авто Черненків. Це Mitsubishi Grandis 2009 року випуску. За кермом – Зоряна. Як розповів Олександр, сам він не водить машину. Вранці на роботу або дружина підвозить, або він користується громадським транспортом. А якщо поспішає, викликає таксі.
Дорогою подружжя обговорює плани на день і домовляється, хто забиратиме з садка Яринку (нині це мама). Буденні справи у Олександра і Зоряни – дещо інші, ніж у звичайних сімей. Поки їдемо, Черненки обговорюють «аналіз законопроекту», «правові колізії», «експертні висновки» та ефіри на телебаченні. Загалом це не дивно. Бо ж у цій родині не тільки чоловік – народний депутат, а й Зоряна – знаний експерт: доктор права, заступник декана факультету правничих наук Києво-Могилянської академії, головний експерт Реанімаційного пакету реформ.
О 8:55 ми вже на Садовій, де комітети ВР. Верховна Рада – об’єкт режимний. Тож просто так у кабінет до депутата не пройдеш. Є певні процедури – і їх треба дотримуватися. Виявилося, що прийшли раніше, ніж відкрилося бюро перепусток. Тому чекаємо. А отримавши дозвіл зайти й взяти з собою фототехніку, підіймаємося ліфтом на п’ятий поверх, де розташований Комітет з питань правової політики та правосуддя. У Черненка – кабінет «513».
– Число «13» не лякає? Містики в роботі немає? – цікавимось.
– Та що ви! Я в це не вірю, – сміється він у відповідь.
Кабінет у Олександра маленький, але охайний і світлий. Господар одразу проводить екскурсію. Каже, що приніс сюди тільки кавоварку. А решта речей тут уже була.
– Сейфом не користуюся. Зручно «бейджі» тут прилаштовувати. До того ж верхня чарунка закрита. Жоден ключ не підходить, – зазначає співрозмовник, а ми ж жартуємо, що, може, там золото-діаманти від попередника залишилися, а він і не знає, що є власником скарбу.
У шафі замість міні-бару – багато цукерок. Одразу, випереджаючи традиційне питання, чи у представників БПП солодощі «корпоративні», Олександр сам каже, що виробник інший, і пригощає.
На столі – два внутрішніх телефони. Пропонуємо набрати голову ВР Володимира Гройсмана, побажати доброго ранку й хорошого дня. Проте прямого номера немає, оскільки Черенко – не голова й навіть не заступник голови комітету. «Хіба що з мобільного», – пропонує він. Та це якось просто. До того ж скоро 9:30 – і Олександрові потрібно на ефір на телеканалі «Рада».
Передислоковуємося на сьомий поверх, де студія. Черненка швиденько готують до ефіру. Розпитують, чому саме його першим запросили у проект про робочий день депутата. Він у звично легкій манері віджартовується: «Вирішили тренуватися на котиках». Кілька хвилин – і він уже в студії розповідає про особливості місцевих виборів.
О 10:00 Олександр знову вільний. Повертаємося в кабінет (який, до речі, залишався відчиненим, поки нас не було, та на розчарування любителів детективів ніхто туди не зайшов, нічого не поцупив, сейф, де теоретично можуть бути скарби, не зламав і перчинки у нашу розповідь не додав).
Оскільки всі великі справи починаються з маленької кави, Олександр сам варить її на всіх. А помічник депутата Максим готує документи до розгляду. Та «під каву» Олександр спершу перевіряє свою робочу «радівську» електронну пошту.
– Подивіться, скільки спаму! Десь 85%. Ось пропонують виборчу кампанію під ключ, бази потенційних виборців купити. Є дитячі канікули в Єгипті, тури Європою й навіть піца з доставкою. За день «падають» сотні листів. Серед них украй важко не загубити справді важливу інформацію. А її чимало. Це й нові законопроекти, і порівняльні таблиці, й багато іншого, – видає він свої секрети.
Ми ж за той час помічаємо на столі папку з червоним бортиком і надписом «Боротьба з мафією». Через прозору обкладинку підглядаємо, про що йдеться. З’ясувалося, що громадянка звертається до депутата Черненка, щоб допоміг подолати мафію у місті Ковелі, оскільки вона одна не може, хоч пише всюди: має 10 кілограмів листів-відповідей з Адміністрації Президента, прокуратури й міліції. Питаємо, що це.
– Розумієте, люди ж різні бувають. Звернення – теж. Ця пані підстерегла Максима (помічника. - Авт.) на одній із зустрічей з виборцями. Сказала, що як візьмемо звернення, буде молитися за нас, як ні, прокляне, – без злоби розповідає історію «запеклого борця з мафіозі».
– А чи просять гроші?
– Ой… Звісно! Я прийом громадян веду в Чернігові. 90% – це «Дайте грошей!», «Дайте дрова!» У мене грошей нема. Але важко. Видно, у людей біда. Вони стукають скрізь. Як дізнатись, чи то дивак, а чи справді людина в біді, поки не вивчиш ситуацію? Я не Мосійчук, запитами, зверненнями не торгую. Пробую допомогти. Хоч відповіді – 80-90% відписки. Та є й результати. Ось, за моїм зверненням Державна фінансова інспекція вказує, що з огляду на викладене розпочато перевірку державних закупівель. Подивимося, чим вона скінчиться. Ще одне звернення, яке мало результат, – про незаконне заволодіння автомобілем. «У кримінальному провадженні виявлено ознаки злочину, - це Аваков (міністр внутрішніх справ. - Авт.) мені написав. Відомості буде перевірено під час судового розслідування. Це не відписка. Триває розслідування», – розповідає Черненко, коментуючи документи.
У цей час помічник звертає увагу депутата на лист із Молдови. Він – про річки і рибу. Оскільки Олександр чітко асоціюється в Україні (та й не тільки) з виборами і виборчим правом, ця тема дивує. Як і те, що він, виявляється, – співавтор законопроекту щодо введення мораторію на промисловий вилов риби.
– Законопроект подано. «Інформацію отримали зі ЗМІ...» (читає, - Авт.). Представники однієї з молдовських громадських організацій пишуть, що в ньому згадано мало річок, приміром, варто розширити Дністром, яка тече як через Україну, так і через Молдову. А ми її саме з цієї причини й не внесли. А тепер з Молдови дають згоду, пишуть, що готові зі свого боку теж ввести мораторій. Тому до другого читання ми підготуємо поправку, розширимо перелік річок, – каже депутат, додаючи, що сподівається, лобі буде подолане, заборону запровадять, бо інакше немає сенсу розводити рибу…
Поки ми говоримо про рибу, помічник підготував до розгляду ще два звернення до депутата, у яких ідеться про заниження митної вартості товарів, та список компаній, які нібито займаються контрабандою на Одеській митниці.
– Одразу перевіримо, як працює нова очільниця. Готуємо депутатське звернення на Юлію Марушевську, а я їй ще й «смс» скину. Ми трошки знайомі. Є змога показати успішну боротьбу з контрабандою – хороший тест буде. Ну й, звісно, на ДФС, ГПУ, СБУ, МВС, – вирішує Черненко.
На цьому звернення не скінчилися, тож розглянули їх ще чимало: й щодо суддів, і щодо валютних «мінял», і багато інших. А після «паперової» роботи приймається рішення… поснідати. Олександр запрошує нас із собою у парламентський буфет. Його замовлення просте: вінегрет, яєчня, компот. Ми ж спокусилися на гарбузову кашу. У сумі усі разом наїлися менше, ніж на 40 гривень.
Зворотною дорогою просимо показати парламентську дитячу кімнату, яка наробила чимало галасу. Олександр погоджується. Розповідає, що показував донечці фото ігрової:
– Яринці дуже сподобалося. Просилася до мене на роботу. Та поки у приміщення парламенту дітей не пускають. Категорично заборонено. Проте Володимир Гройсман обіцяв вирішити це питання.
Біля ігрової зустрічаємо народного депутата Тараса Пастуха, який дивується, чому Черненко «і ще двоє» йдуть саме туди. «Прийшов побачитися, а бачите – зачинено», – жартує з колегою Черненко. І одразу ж серйозно: «Що там у Тернополі?»
Пастух розповідає про виявлені проблеми з друком бюлетенів, детективну історію, як, відповідно до актів знищення, їхня утилізація відбулася раніше, ніж виготовлення, про наміри звертатися до Центральної виборчої комісії, щоб та ухвалила рішення щодо передруку бюлетенів чи неможливості проведення виборів у місті…
Повертаємось у кабінет. Помічаємо, що біля стільця Олександра, просто на підлозі, лежить старенький портфель, з яким Черненко не розлучався, коли був головою Комітету виборців. Невже то справді він? Чи просто схожий?
– Це він. До 2009 року я ходив з рюкзаками. А коли став головою КВУ, дружина подарувала його. Каже, що тепер треба новий. А мені він хороший, – сміється Черненко.
Черненко ще працював. Ми ж намагалися не дуже заважати. Та це виходило не дуже добре. Бо то у монітор підглянемо, чи нема там депутатських «темників» з Банкової, то розмову телефонну підслухаємо. Проте Олександр розчаровує, стверджуючи, що «темників» немає. Проте є листи з секретаріату фракції щодо основних рішень, моментів і бачення.
– Але це не зобов’язання вивчити той чи той текст на пам'ять і озвучувати в коментарях і на ефірах, а інформування, роз’яснення основних моментів. Зокрема, законодавчих ініціатив. Адже депутат не може знатися одночасно на тонкощах, приміром, податкового чи кримінального права, – пояснює нам.
Що ж стосується телефонних дзвінків, вони в 99,9% були з проханнями пояснити ту чи ту вимогу закону про місцеві вибори, прокоментувати її ЗМІ чи прийти на вечірній ефір, яких було аж три.
– Бачите вікно навпроти? Там прес-служба фракції. Одного разу телефонують звідтіля вже пізно ввечері: мовляв, мене на ефір кличуть. Кажу, що не можу піти. Питають, чому, а я нічого кращого не вигадав, як сказати, що не в Києві (сміється. - Авт.). Мене тоді попросили визирнути у вікно… Раз хотів схитрувати – й не вдалося: зрозумів, що мене бачать із сусіднього вікна, – ділиться спогадами Олександр і знову занурюється в роботу. Каже, треба все швидко встигнути, бо ще дві зустрічі й один ефір (від двох довелося відмовитися, оскільки ніяк не встигав).
Перша із зустрічей запланована на 15:30. Черненко, для чистоти експерименту, викликає машину з автопарку Верховної Ради, хоч каже, що йому легше своїм ходом. За нами мала приїхати «Шкода». Шукаємо машину. Біжимо в один бік – нема. В інший – теж нема. А ще й треба культурно обходити перешкоди: під Радою завжди є «чергові», які то пісню заспівати хочуть за гроші, то просто поговорити з «людиною з телевізора» (нікого образити не плануємо, просто є там люди, які роками ходять як на роботу, проте насправді нічого спільного зі справді нужденними не мають).
Час спливає. Олександр нервує. Побігавши трохи всією компанією, таки знаходимо авто. Водій зустрічає словами: мовляв, бачив, як ви бігали. То чому ж не покликав, питаємо. На що чуємо у відповідь: а я не знав, що то ви.
Їдемо. Заторів немає. Це означає, що встигаємо, – й напруга зникає. Дорогою до офісу Ради Європи в Україні Черненко розповідає, що щойно довідався – він переміг у конкурсі й став одним із семи запрошених до пілотного проекту програми USAID «РАДА» з робочою назвою «Модельний округ».
– Це новий проект, покликаний допомогти народним депутатам покращити комунікацію з виборцями, а також задіяти інструментарій електронної демократії. Ми візьмемо участь у тестовому впровадженні «мобільного робочого місця народного депутата». Буде також низка тренінгів, прес-тури регіональних журналістів до Верховної Ради, виїзні засідання комітетів тощо. Сьогодні ще треба анкети заповнити, документи відправити, – радо ділиться своїми клопотами Черненко і вже мріє вголос, як це все впроваджуватиме, як удосконалюватимуться знання, вміння й мобільність.
Ще б будували плани, та вже біля офісу Ради Європи в Україні. Там відбулася закрита зустріч з представниками Венеціанської комісії й Ради Європи, на якій були присутні заступник голови ЦВК Андрій Магера, президент Всеукраїнської громадської організації «Інститут виборчого права» Юрій Ключковський та координатор Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська. Говорили про закон, про вибори. А також ішлося про голосування вимушено переселених осіб. Як розповів Черненко, він, Магера й Ключковський виступили проти створення додаткових пільгових умов, пояснивши, чому цього нині не потрібно робити. Айвазовська й далі наполягає на розширенні. Згодом має відбутися ще одна зустріч у такому форматі, та вже після місцевих виборів.
Та це – не остання подія. Їдемо на зустріч народних депутатів з міжфракційного об'єднання «Єврооптимісти» у Верховній Раді з західними експертами, представниками аналітичних центрів США і Європи, серед них, зокрема, був Джон Гербст, колишній посол США в Україні й нинішній голова Євразійського центру ім. Діну Патрічіу Атлантичної ради США. З 17:30 до 19:00 за закритими дверима західні експерти й українські парламентарії говорили про реформи в Україні і про вибори.
Думаєте, на цьому робочий день депутата Черненка добіг кінця? Аж ніяк. Вечеря вдома – й ще на ефір, який тривав з 21:30 до 23:45. А вранці вже відрядження – Дніпропетровськ. Отож, як бачимо, «нероби» бувають різними. Є такі, що, побувши з ними поруч, міняєш уявлення про шалений день і ще більше впевнюєшся – доба реально має бути довшою, аніж 24 години, бо встигнути все, що вони собі запланували, практично нереально.
День з політиком: що ховав у шафі Олександр Черненко
У Верховній Раді навіть у пленарні тижні не надто людно. Що вже й казати про дні, відведені для роботи в комітетах і з виборцями, коли там депутата взагалі побачити важко. Є народні обранці, яких в очі ніхто не бачив. Хіба що раз, після виборів, у день присяги, яку обов’язково потрібно скласти особисто. Тож давно усталена думка, що депутат – здебільшого нероба. Прогульників пропонують штрафувати чи навіть позбавляти мандату! Тому, щоб дослідити, чим саме займаються народні обранці у непленарні тижні, «Аналітична служба новин» розпочинає проект «Один день з політиком». Взяти участь у ньому запрошені всі парламентські фракції. Про те, хто відмовиться від участі, ми теж розповімо, як і спробуємо з’ясувати причини.
Першим прожити робочий день під контролем «АСН» погодився Олександр Черненко. Нині він народний депутат від фракції Блоку Петра Порошенка, член парламентського Комітету з питань правової політики та правосуддя. Депутатський мандат Олександр здобув уперше. Раніше – очолював Комітет виборців України. Умов щодо зйомок та заборонених тем Черненко не виставляв, лише хвилювався, що нині дні, не насичені роботою, тож матеріал може вийти прісний і не наповнений подіями.
Отримавши пропозицію у вівторок, пропонує зустрітися вже у четвер, 22 жовтня. Домовились розпочати «Один день з політиком» о 8:30 на Хрещатику, біля «Будинку із зіркою». З’ясувалося, що це – перший «офіс», який уранці й увечері відвідує родина Черненків (Олександр і його дружина Зоряна): там сховався дитячий садочок, у який ходить їхня донечка. Отож мали нагоду познайомитися і з Яринкою, яка чемно привіталася, не злякавшись чужинців із фотоапаратом і морем запитань, і спокійно пішла на свою «роботу».
«Один телеканал робив сюжет про першачків, то від самого дому аж до парламенту проводжали. Ярина провела мене, як йшов у Раду. То теж через садочок», – каже Олександр.
Залишивши малечу у садочку (до речі, він державний, що теж дещо здивувало), ми передислоковуємося на Садову, 3-а, у комітети. Їдемо сімейним авто Черненків. Це Mitsubishi Grandis 2009 року випуску. За кермом – Зоряна. Як розповів Олександр, сам він не водить машину. Вранці на роботу або дружина підвозить, або він користується громадським транспортом. А якщо поспішає, викликає таксі.
Дорогою подружжя обговорює плани на день і домовляється, хто забиратиме з садка Яринку (нині це мама). Буденні справи у Олександра і Зоряни – дещо інші, ніж у звичайних сімей. Поки їдемо, Черненки обговорюють «аналіз законопроекту», «правові колізії», «експертні висновки» та ефіри на телебаченні. Загалом це не дивно. Бо ж у цій родині не тільки чоловік – народний депутат, а й Зоряна – знаний експерт: доктор права, заступник декана факультету правничих наук Києво-Могилянської академії, головний експерт Реанімаційного пакету реформ.
О 8:55 ми вже на Садовій, де комітети ВР. Верховна Рада – об’єкт режимний. Тож просто так у кабінет до депутата не пройдеш. Є певні процедури – і їх треба дотримуватися. Виявилося, що прийшли раніше, ніж відкрилося бюро перепусток. Тому чекаємо. А отримавши дозвіл зайти й взяти з собою фототехніку, підіймаємося ліфтом на п’ятий поверх, де розташований Комітет з питань правової політики та правосуддя. У Черненка – кабінет «513».
– Число «13» не лякає? Містики в роботі немає? – цікавимось.
– Та що ви! Я в це не вірю, – сміється він у відповідь.
Кабінет у Олександра маленький, але охайний і світлий. Господар одразу проводить екскурсію. Каже, що приніс сюди тільки кавоварку. А решта речей тут уже була.
– Сейфом не користуюся. Зручно «бейджі» тут прилаштовувати. До того ж верхня чарунка закрита. Жоден ключ не підходить, – зазначає співрозмовник, а ми ж жартуємо, що, може, там золото-діаманти від попередника залишилися, а він і не знає, що є власником скарбу.
У шафі замість міні-бару – багато цукерок. Одразу, випереджаючи традиційне питання, чи у представників БПП солодощі «корпоративні», Олександр сам каже, що виробник інший, і пригощає.
На столі – два внутрішніх телефони. Пропонуємо набрати голову ВР Володимира Гройсмана, побажати доброго ранку й хорошого дня. Проте прямого номера немає, оскільки Черенко – не голова й навіть не заступник голови комітету. «Хіба що з мобільного», – пропонує він. Та це якось просто. До того ж скоро 9:30 – і Олександрові потрібно на ефір на телеканалі «Рада».
Передислоковуємося на сьомий поверх, де студія. Черненка швиденько готують до ефіру. Розпитують, чому саме його першим запросили у проект про робочий день депутата. Він у звично легкій манері віджартовується: «Вирішили тренуватися на котиках». Кілька хвилин – і він уже в студії розповідає про особливості місцевих виборів.
О 10:00 Олександр знову вільний. Повертаємося в кабінет (який, до речі, залишався відчиненим, поки нас не було, та на розчарування любителів детективів ніхто туди не зайшов, нічого не поцупив, сейф, де теоретично можуть бути скарби, не зламав і перчинки у нашу розповідь не додав).
Оскільки всі великі справи починаються з маленької кави, Олександр сам варить її на всіх. А помічник депутата Максим готує документи до розгляду. Та «під каву» Олександр спершу перевіряє свою робочу «радівську» електронну пошту.
– Подивіться, скільки спаму! Десь 85%. Ось пропонують виборчу кампанію під ключ, бази потенційних виборців купити. Є дитячі канікули в Єгипті, тури Європою й навіть піца з доставкою. За день «падають» сотні листів. Серед них украй важко не загубити справді важливу інформацію. А її чимало. Це й нові законопроекти, і порівняльні таблиці, й багато іншого, – видає він свої секрети.
Ми ж за той час помічаємо на столі папку з червоним бортиком і надписом «Боротьба з мафією». Через прозору обкладинку підглядаємо, про що йдеться. З’ясувалося, що громадянка звертається до депутата Черненка, щоб допоміг подолати мафію у місті Ковелі, оскільки вона одна не може, хоч пише всюди: має 10 кілограмів листів-відповідей з Адміністрації Президента, прокуратури й міліції. Питаємо, що це.
– Розумієте, люди ж різні бувають. Звернення – теж. Ця пані підстерегла Максима (помічника. - Авт.) на одній із зустрічей з виборцями. Сказала, що як візьмемо звернення, буде молитися за нас, як ні, прокляне, – без злоби розповідає історію «запеклого борця з мафіозі».
– А чи просять гроші?
– Ой… Звісно! Я прийом громадян веду в Чернігові. 90% – це «Дайте грошей!», «Дайте дрова!» У мене грошей нема. Але важко. Видно, у людей біда. Вони стукають скрізь. Як дізнатись, чи то дивак, а чи справді людина в біді, поки не вивчиш ситуацію? Я не Мосійчук, запитами, зверненнями не торгую. Пробую допомогти. Хоч відповіді – 80-90% відписки. Та є й результати. Ось, за моїм зверненням Державна фінансова інспекція вказує, що з огляду на викладене розпочато перевірку державних закупівель. Подивимося, чим вона скінчиться. Ще одне звернення, яке мало результат, – про незаконне заволодіння автомобілем. «У кримінальному провадженні виявлено ознаки злочину, - це Аваков (міністр внутрішніх справ. - Авт.) мені написав. Відомості буде перевірено під час судового розслідування. Це не відписка. Триває розслідування», – розповідає Черненко, коментуючи документи.
У цей час помічник звертає увагу депутата на лист із Молдови. Він – про річки і рибу. Оскільки Олександр чітко асоціюється в Україні (та й не тільки) з виборами і виборчим правом, ця тема дивує. Як і те, що він, виявляється, – співавтор законопроекту щодо введення мораторію на промисловий вилов риби.
– Законопроект подано. «Інформацію отримали зі ЗМІ...» (читає, - Авт.). Представники однієї з молдовських громадських організацій пишуть, що в ньому згадано мало річок, приміром, варто розширити Дністром, яка тече як через Україну, так і через Молдову. А ми її саме з цієї причини й не внесли. А тепер з Молдови дають згоду, пишуть, що готові зі свого боку теж ввести мораторій. Тому до другого читання ми підготуємо поправку, розширимо перелік річок, – каже депутат, додаючи, що сподівається, лобі буде подолане, заборону запровадять, бо інакше немає сенсу розводити рибу…
Поки ми говоримо про рибу, помічник підготував до розгляду ще два звернення до депутата, у яких ідеться про заниження митної вартості товарів, та список компаній, які нібито займаються контрабандою на Одеській митниці.
– Одразу перевіримо, як працює нова очільниця. Готуємо депутатське звернення на Юлію Марушевську, а я їй ще й «смс» скину. Ми трошки знайомі. Є змога показати успішну боротьбу з контрабандою – хороший тест буде. Ну й, звісно, на ДФС, ГПУ, СБУ, МВС, – вирішує Черненко.
На цьому звернення не скінчилися, тож розглянули їх ще чимало: й щодо суддів, і щодо валютних «мінял», і багато інших. А після «паперової» роботи приймається рішення… поснідати. Олександр запрошує нас із собою у парламентський буфет. Його замовлення просте: вінегрет, яєчня, компот. Ми ж спокусилися на гарбузову кашу. У сумі усі разом наїлися менше, ніж на 40 гривень.
Зворотною дорогою просимо показати парламентську дитячу кімнату, яка наробила чимало галасу. Олександр погоджується. Розповідає, що показував донечці фото ігрової:
– Яринці дуже сподобалося. Просилася до мене на роботу. Та поки у приміщення парламенту дітей не пускають. Категорично заборонено. Проте Володимир Гройсман обіцяв вирішити це питання.
Біля ігрової зустрічаємо народного депутата Тараса Пастуха, який дивується, чому Черненко «і ще двоє» йдуть саме туди. «Прийшов побачитися, а бачите – зачинено», – жартує з колегою Черненко. І одразу ж серйозно: «Що там у Тернополі?»
Пастух розповідає про виявлені проблеми з друком бюлетенів, детективну історію, як, відповідно до актів знищення, їхня утилізація відбулася раніше, ніж виготовлення, про наміри звертатися до Центральної виборчої комісії, щоб та ухвалила рішення щодо передруку бюлетенів чи неможливості проведення виборів у місті…
Повертаємось у кабінет. Помічаємо, що біля стільця Олександра, просто на підлозі, лежить старенький портфель, з яким Черненко не розлучався, коли був головою Комітету виборців. Невже то справді він? Чи просто схожий?
– Це він. До 2009 року я ходив з рюкзаками. А коли став головою КВУ, дружина подарувала його. Каже, що тепер треба новий. А мені він хороший, – сміється Черненко.
Черненко ще працював. Ми ж намагалися не дуже заважати. Та це виходило не дуже добре. Бо то у монітор підглянемо, чи нема там депутатських «темників» з Банкової, то розмову телефонну підслухаємо. Проте Олександр розчаровує, стверджуючи, що «темників» немає. Проте є листи з секретаріату фракції щодо основних рішень, моментів і бачення.
– Але це не зобов’язання вивчити той чи той текст на пам'ять і озвучувати в коментарях і на ефірах, а інформування, роз’яснення основних моментів. Зокрема, законодавчих ініціатив. Адже депутат не може знатися одночасно на тонкощах, приміром, податкового чи кримінального права, – пояснює нам.
Що ж стосується телефонних дзвінків, вони в 99,9% були з проханнями пояснити ту чи ту вимогу закону про місцеві вибори, прокоментувати її ЗМІ чи прийти на вечірній ефір, яких було аж три.
– Бачите вікно навпроти? Там прес-служба фракції. Одного разу телефонують звідтіля вже пізно ввечері: мовляв, мене на ефір кличуть. Кажу, що не можу піти. Питають, чому, а я нічого кращого не вигадав, як сказати, що не в Києві (сміється. - Авт.). Мене тоді попросили визирнути у вікно… Раз хотів схитрувати – й не вдалося: зрозумів, що мене бачать із сусіднього вікна, – ділиться спогадами Олександр і знову занурюється в роботу. Каже, треба все швидко встигнути, бо ще дві зустрічі й один ефір (від двох довелося відмовитися, оскільки ніяк не встигав).
Перша із зустрічей запланована на 15:30. Черненко, для чистоти експерименту, викликає машину з автопарку Верховної Ради, хоч каже, що йому легше своїм ходом. За нами мала приїхати «Шкода». Шукаємо машину. Біжимо в один бік – нема. В інший – теж нема. А ще й треба культурно обходити перешкоди: під Радою завжди є «чергові», які то пісню заспівати хочуть за гроші, то просто поговорити з «людиною з телевізора» (нікого образити не плануємо, просто є там люди, які роками ходять як на роботу, проте насправді нічого спільного зі справді нужденними не мають).
Час спливає. Олександр нервує. Побігавши трохи всією компанією, таки знаходимо авто. Водій зустрічає словами: мовляв, бачив, як ви бігали. То чому ж не покликав, питаємо. На що чуємо у відповідь: а я не знав, що то ви.
Їдемо. Заторів немає. Це означає, що встигаємо, – й напруга зникає. Дорогою до офісу Ради Європи в Україні Черненко розповідає, що щойно довідався – він переміг у конкурсі й став одним із семи запрошених до пілотного проекту програми USAID «РАДА» з робочою назвою «Модельний округ».
– Це новий проект, покликаний допомогти народним депутатам покращити комунікацію з виборцями, а також задіяти інструментарій електронної демократії. Ми візьмемо участь у тестовому впровадженні «мобільного робочого місця народного депутата». Буде також низка тренінгів, прес-тури регіональних журналістів до Верховної Ради, виїзні засідання комітетів тощо. Сьогодні ще треба анкети заповнити, документи відправити, – радо ділиться своїми клопотами Черненко і вже мріє вголос, як це все впроваджуватиме, як удосконалюватимуться знання, вміння й мобільність.
Ще б будували плани, та вже біля офісу Ради Європи в Україні. Там відбулася закрита зустріч з представниками Венеціанської комісії й Ради Європи, на якій були присутні заступник голови ЦВК Андрій Магера, президент Всеукраїнської громадської організації «Інститут виборчого права» Юрій Ключковський та координатор Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська. Говорили про закон, про вибори. А також ішлося про голосування вимушено переселених осіб. Як розповів Черненко, він, Магера й Ключковський виступили проти створення додаткових пільгових умов, пояснивши, чому цього нині не потрібно робити. Айвазовська й далі наполягає на розширенні. Згодом має відбутися ще одна зустріч у такому форматі, та вже після місцевих виборів.
Та це – не остання подія. Їдемо на зустріч народних депутатів з міжфракційного об'єднання «Єврооптимісти» у Верховній Раді з західними експертами, представниками аналітичних центрів США і Європи, серед них, зокрема, був Джон Гербст, колишній посол США в Україні й нинішній голова Євразійського центру ім. Діну Патрічіу Атлантичної ради США. З 17:30 до 19:00 за закритими дверима західні експерти й українські парламентарії говорили про реформи в Україні і про вибори.
Думаєте, на цьому робочий день депутата Черненка добіг кінця? Аж ніяк. Вечеря вдома – й ще на ефір, який тривав з 21:30 до 23:45. А вранці вже відрядження – Дніпропетровськ. Отож, як бачимо, «нероби» бувають різними. Є такі, що, побувши з ними поруч, міняєш уявлення про шалений день і ще більше впевнюєшся – доба реально має бути довшою, аніж 24 години, бо встигнути все, що вони собі запланували, практично нереально.
Суспільство
У зоні АТО затримали контрабанду на 270 тисяч гривень
На Донбасі в районі контрольного пункту в'їзду-виїзду «Березове» правоохоронці запобігли незаконному переміщенню товарів на суму майже 270 тисяч гривень. Про це повідомили в прес-центрі СБУ.
Зокрема, були вантажі з кавою на 120 тисяч гривень і вантажі з підгузками.
«Пізніше в цьому ж районі було затримано напіввантажівку з товарами широкого вжитку (підгузки, іграшки, концентрати для приготування напоїв, меблева фурнітура) загальною вартістю приблизно 150 тисяч гривень», - сказано в повідомленні.
Слідство триває.
У зоні АТО затримали контрабанду на 270 тисяч гривень
На Донбасі в районі контрольного пункту в'їзду-виїзду «Березове» правоохоронці запобігли незаконному переміщенню товарів на суму майже 270 тисяч гривень. Про це повідомили в прес-центрі СБУ.
Зокрема, були вантажі з кавою на 120 тисяч гривень і вантажі з підгузками.
«Пізніше в цьому ж районі було затримано напіввантажівку з товарами широкого вжитку (підгузки, іграшки, концентрати для приготування напоїв, меблева фурнітура) загальною вартістю приблизно 150 тисяч гривень», - сказано в повідомленні.
Слідство триває.
Суспільство
У трухлявому дереві знайшли велику схованку з вибухівкою
У Донецькій області правоохоронці знайшли в дереві схованку із вибухівкою. Про це повідомляє прес-служба СБУ.
Схованку було знайдено в лісі в трухлявому дереві. З нього було вилучено майже дев'ять кілограмів тротилу в шашках, протипіхотну міну МОН-50, півкілограма пластиду, запальні трубки, п'ять гранат Ф-1 і РГО із запалами, капсулі-детонатори та інші військові засоби ураження.
Наразі відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України.
У трухлявому дереві знайшли велику схованку з вибухівкою
У Донецькій області правоохоронці знайшли в дереві схованку із вибухівкою. Про це повідомляє прес-служба СБУ.
Схованку було знайдено в лісі в трухлявому дереві. З нього було вилучено майже дев'ять кілограмів тротилу в шашках, протипіхотну міну МОН-50, півкілограма пластиду, запальні трубки, п'ять гранат Ф-1 і РГО із запалами, капсулі-детонатори та інші військові засоби ураження.
Наразі відкрито кримінальне провадження за ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України.
За кордоном
Порошенко почав переговори з міністром торгівлі США
Президент України Петро Порошенко наразі проводить переговори з міністром торгівлі США Пенні Прітцкер.
Про це у себе в Twitter написав прес-секретар Порошенка Святослав Цеголко.
«Зараз гарний час, щоб інвестувати в Україну. Президент проводить переговори з міністром торгівлі США», - написав Цеголко.
Порошенко почав переговори з міністром торгівлі США
Президент України Петро Порошенко наразі проводить переговори з міністром торгівлі США Пенні Прітцкер.
Про це у себе в Twitter написав прес-секретар Порошенка Святослав Цеголко.
«Зараз гарний час, щоб інвестувати в Україну. Президент проводить переговори з міністром торгівлі США», - написав Цеголко.
Блог:
Думки14:13
За кордоном
Василь Філіпчук
Безвізовий режим залежить від трьох чинників
В України, хоча й невисокі, але є шанси на безвізовий режим з ЄС. Терміни його ухвалення залежать від трьох чинників: технічна готовність України, політична воля ЄС і відсутність бойових дій на території України. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив голова правління Міжнародного центру перспективних досліджень Василь Філіпчук.
З його точки зору, всі три пункти досить виконувані, проте на це потрібен час.
«Поки що технічної готовності з боку України немає. Й надто, за останні два роки розчарування в Україні таке значне, що кількість вимог зросла. Приміром, зняття недоторканності з народних депутатів, чого не було з жодною країною світу», - зазначив експерт.
Він переконаний, що політична воля ЄС для введення безвізового режиму після Майдану була досить сильною, очевидною і чіткою.
«Жодних сумнівів не було, щодо уведення безвізового режиму після Майдану. Проте, повільність зрушень розчарувала Євросоюз. Адже вони бачать неефективність нової влади», - сказав Філіпчук.
Третім пунктом експерт визначив безпеку в країні, «якої не було з часів Майдану, аж до сьогодні».
«Коли Україні планували дати безвізовий режим, її сприймали як джерело міграції. Країною, яка зможе постачати трудовий та промисловий ресурс. Але це все лише за умови спокою в країні», - зауважив він.
Філіпчук зізнався, що йому складно відповісти, коли ці три умови виконають і коли країна отримає безвізовий режим. Але відповідальність за виконання основних умов ЄС, за його словами, лежить на Президентові України в першу чергу, і на його уряді.
Блог:
Думки15:45
Політика
Ігор Кононенко
Вибори в Маріуполі повинні відбутися якомога раніше
Волевиявлення в Маріуполі і Красноармійську має відбутися якомога раніше. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив народний депутат, заступник голови фракції Блоку Петра Порошенка Ігор Кононенко по завершенню засідання ради коаліції.
За його словами, наразі юристи фракції вивчають ситуацію і нагадав, що принципова позиція БПП - вибори мають відбутися якнайскоріше.
«Ми бачимо дату 15 листопада, разом з другими турами виборів мерів, і ми будемо переконувати наших партнерів по коаліції, що повинна бути саме ця дата», - сказав він.
Водночас він зауважив, що найголовніше, це не те, чи відбудеться повторне голосування, або повторні вибори.
«Це юридичні питання, головне, щоб все проходило легітимно, відповідало Конституції», - сказав Кононенко.
Він також зазначив, що для внесення відповідних змін до законодавства про місцеві вибори, не потрібно скликати позачергове засідання парламенту.
«Навіщо? Скоро сесія, через шість днів уже», - зазначив він, додавши, що окремий закон з цього питання не ухвалюватимуть, а лише внесуть зміни до чинного закону про місцеві вибори.
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки Борот....
/-1,0588700771332-/
/-pc-/
Top