Рятувальники нагадали про трагедію на Чорнобильській АЕС
Будинок — наша фортеця, адже саме у стінах рідного житла ми почуваємось у повній безпеці Якщо правильно заряди....
Архів
Повернутись назад
26 Квітня 2016
26 Квітня
Відео07:20
Публікації09:34
Суспільство
У небі над реактором
30 років тому льотчики армійської авіації Військово-повітряних сил, щоб закрити з повітря зруйнований реактор Чорнобильської АЕС, здійснювали до 30 вильотів на день, пролітаючи крізь зони, де радіація зашкалювала за тисячі рентгенів. Екіпажі вертольотів діяли практично в обстановці ядерної війни...Ніч 26 квітня 1986 року поставила людську цивілізацію на межу життя і смерті. О 1 годині 23 хвилини 47 секунд четвертий реактор Чорнобильської АЕС струсили два потужних вибухи. На пульт чергового Мінатома СРСР іде умовний сигнал. Він трансформується по висхідній: 1, 2, 3, 4. Це означає, що на Чорнобильській станції виникла ситуація з ядерною небезпекою, радіаційною небезпекою, пожежною небезпекою, вибуховою небезпекою.Всередині руїн четвертого енергоблоку горить близько 2,5 тисячі тонн графіту та інших радіоактивних речовин. Обстановка критична. Над Прип'яттю червоніє небо...Людина сильніша за атом
Урядова комісія на чолі з Борисом Євдокимовичем Щербиною ухвалює постанову: провести обліт станції з повітря і радіаційну розвідку. 26 квітня з армійського аеродрому «Бориспіль» піднімається Мі-8 капітана Сергія Володіна. Курс - на ЧАЕС. У бій з невидимим та підступним ворогом вступають воїни-авіатори...
Зі спогадів Героя Радянського Союзу генерал-полковника у відставці М.Т. Антошкіна: «26 квітня 1986 року близько обіду мене було терміново викликано до штабу округу. Зустрів мене схвильований генерал Анатолій Фомін, який на той момент виконував обов'язки командувача військами Київського військового округу. Він сказав, що на атомній електростанції сталася біда, можливо, знадобиться наша авіація. Треба терміново виїхати туди і на місці в усьому розібратися. У принципі, якогось особливого завдання мені не ставили. Було тільки сказано, що туди ж вилітає урядова комісія і більш конкретні вказівки я отримаю вже в Чорнобилі. До штабу округу прибув і мій командувач, генерал-лейтенант авіації Микола Крюков. Його думка була такою самою: «Миколо Тимофійовичу, крім тебе з моїх заступників відправити нікого (того дня їх не було в Києві). Часу мало, виїжджай терміново. А за день-два ми тебе там замінимо». Одразу ж домовилися, що разом зі мною поїде як фахівець начальник хімслужби підполковник А. Кушнін».
У Прип'яті тоді мало хто усвідомлював, що рівень викиду радіоактивних речовин у 500 разів більший, ніж після бомбардувань Хіросіми і Нагасакі.
Зі спогадів Героя Радянського Союзу генерал-полковника у відставці М.Т. Антошкіна: «Розпорядження керівника урядової комісії Щербини було коротким: «Із землі до реактора не підібратися. Тому вся надія лише на вертолітників... Ваші вертольоти нам потрібні тут просто зараз». Учені запропонували наглухо закрити реактор зверху захисним шаром піску. Підступитися до аварійного блоку крім як з повітря не було звідки. Було потрібно якомога швидше почати скидати з вертольотів у палаючий кратер мішки з піском. Найближчим аеродромом до Чорнобиля був аеродром Чернігівського льотного училища. Туди терміново й вирішено було перекинути вертолітний полк з Олександрії. Вночі, в умовах грози та низької хмарності, перелетіла вся техніка - і Мі-6, і Мі-8. Льотчики були досвідчені, майже всі щойно повернулися з Афганістану. «Перші два Мі-8, ведені заступником командувача ВПС Київського військового округу з армійської авіації полковниками Борисом Нестеровим і командиром гвардійського вертолітного полку Олександром Серебряковим, підняли в повітря членів урядової комісії».
Військова рада Військово-повітряних сил Київського військового округу взялася до формування Об'єднаної авіаційної групи (ОАГ). Конкретизуються завдання авіаційним командирам, перш за все в пошуку ефективних технологій застосування авіації.
Ядром авіаційної групи від 12 військових округів став 51-й окремий гвардійський вертолітний полк (ОГВП) під командуванням полковника О.І. Серебрякова. Загалом ОАГ на першому етапі ліквідації катастрофи налічувала понад 80 вертольотів і літаків різних типів (Мі-6, Мі-8, Мі-24 РХР, Мі-26, Ан-26, Ан-30). Вони базувалися на аеродромах «Півці» Чернігівського льотного училища і «Гончарівське». На польовому аеродромі в Малійках було організовано дезактивацію авіатехніки.
27-28 квітня почалося налагодження методик скидання нейтралізуючих речовин на аварійний реактор. Велася радіаційна розвідка. Доповіді розвідників були тривожними. Температура над епіцентром пошкодженого реактора досягала 180-200 градусів за Цельсієм. Рівні радіації в зоні руйнування реактора член урядової комісії академік В.О. Легасов оцінював у 3000-3500 Р/год. Із засобів захисту вертолітників були лише респіратори. За один проліт над реактором кожен з членів екіпажу міг фактично отримати дозу радіації від 3 до 8 рентген. Допустима доза радіації для льотного складу, згідно з нормативними документами, становила 24 рентгени.
Зі спогадів командира вертолітної ескадрильї 51-го ОГВП полковника у відставці Ю.М. Яковлєва: «Ми робили перші експериментальні скидання. Як? З якої висоти? Що там діється? Ніхто нічого не знав, що там робиться. І коли ми почали підходити на висоті 25 метрів... Під тобою ніби пекло. Яскраво-червоний вогонь. Спека. Ми наче на сковорідці почувалися. Вертоліт у цих умовах не повинен був літати. Він у нас летів. Підбором висоти ми вийшли на висоту 150 метрів. На цій висоті температура була близько 120 градусів. Коли ми все відпрацювали, пішов масовий запуск вертольотів. На станцію йшли тільки ті, які були готові!»
Командуванням ОАГ було прийнято принципове рішення: вранці вертольоти перелітають з аеродромів базування на три майданчики, розташовані поблизу АЕС. На кожному з них мали бути однотипні машини, що диктувалося технологією завантаження і методикою виконання польотів за найбільш результативними схемами заходів, керівник польотів і бригадир з радіостанцією, який командував вантажними групами. Управління вертольотами, коли вони мали виконувати захід для скидання вантажів, з землі здійснює авіанавідників. Авіація на ніч на майданчиках не залишається. Схеми маршрутів повинні бути прокладені так, щоб екіпажі виходили на ціль безперервним потоком. Точність влучань у ціль фіксується на фото екіпажем спеціально виділеного вертольота, який має перебувати вище машин, що атакують уражений енергоблок.
Після закінчення робочого дня вертольоти йдуть для дезактивації на аеродром «Малійки», а звідти на свої аеродроми базування. Спочатку вертолітні майданчики були на відстані 500-600 м від реактора. Потім їх було перенесено на 14-18 км від реактора через підвищення радіаційного фону.Масована повітряна круговерть почалася 29 квітня. У повітрі працювало від 30 до 40 гвинтокрилих машин. Застосовувався бойовий порядок «потік одиночних вертольотів» з інтервалами між ними до двох хвилин. Скидання вантажів у реактор виконувалося на швидкостях 100-120 км/год з висоти в 200 м. Крім високого рівня радіації, завдання ускладнювалося тим, що в районі енергоблоку була 150-метрова труба, а вертоліт «провалювався» над поваленим реактором на 20-30 м, бо через високу температуру різко падала тяга двигунів.
Зі спогадів полковника у відставці О.Г. Чичкова: «Я вилітав завжди першим - о 3:30, на світанку. Пролітав над четвертим блоком і робив заміри, про їхні результати одразу доповідали в Москву. Наприклад, уранці 6 травня було під 300 рентгенів. Коли щось у реактор скидали - рівні радіації підвищувалися».
12 травня під час вильоту на розвідку в четвертому енергоблоці було виявлено полум'яніючу пляму. Це свідчило про високотемпературну пожежу. Було вирішено нейтралізувати осередок займання шляхом скидання на зруйнований реактор 80 т свинцю. Це стало останнім великим скиданням з повітря на 4-й енергоблок.
27-28 квітня вертолітники оперативно відпрацювали методику польотів на аварійний реактор. 28 квітня полковник О.І. Серебряков здійснив 22 вертольото-вильоти і скинув 30 т вантажів. Підполковник Ю.М. Яковлєв (командир вертолітної ескадрильї 51-го ОГВП) за 28-29 квітня здійснив 32 вертольото-вильоти і скинув 50 т вантажів. Підполковник В.В. Славников (командир вертолітної ескадрильї, ВПС БВО) протягом 29-30 квітня здійснив 19 вертольото-вильотів і скинув на реактор 76 т вантажів.
3 травня заступник командира 51-го ОГВП підполковник С.Я. Степанов, виконуючи завдання з радіаційної розвідки на вертольоті Мі-8, пролетів у безпосередній близькості від пошкодженого реактора, що дозволило отримати цінні дані про радіаційну обстановку.
Високу організованість, самовідданість, бойову чіткість проявили керівники польотів. Керівництво польотами здійснювалося з даху готелю «Прип'ять», розташованого за півтора кілометри від реактора.
На початку травня урядова комісія прийняла рішення про моніторинг зруйнованого реактора, оскільки необхідно було знати температуру в реакторі і склад вихідних газів. Виконання цього складного завдання було доручено полковнику М.А. Волкозубу. 8 травня вже почалися тренувальні польоти.
Зі спогадів старшого льотчика-інспектора відділу армійської авіації ВПС КВО, військового льотчика-снайпера, майстра вертолітного спорту СРСР полковника М.А. Волкозуба. «8-го числа привезли нам термопару. Як дріт. Кінець є датчиком. Пов'язали все, трос розклали в Чорнобилі на майданчику.
І 9 травня під'їхали Євген Петрович Рязанцев (заступник директора Інституту атомної енергії ім. І.В. Курчатова) та Олександр Степанович Цикало (начальник зміни дозиметристів). Встановили апаратуру у вертольоті. Перед польотом ми самі, екіпаж, з листів свинцю зробили захист - поклали на сидіння, на підлогу. Лише там, де педалі, де ноги, там не можна було. Закрилися добре. Дали нам жилети свинцеві. Ми пояснили своїм пасажирам, як будемо летіти, закрили їх плитами теж, домовилися про взаємодію. Спостерігав за польотом мій колега, полковник Мімка Любомир Володимирович. Він розмістився в Прип'яті на готелі «Полісся».
Ну, всі сіли у вертоліт, піднялися з Чорнобиля без будь-яких проблем. Кінець троса - щоб краще було видно - позначили оранжевим кільцем.
Я підійшов на висоті 350 метрів. Треба було дізнатися, яка температура там, яка потужність двигунів. Вертоліт висів стабільно.
Керівник польоту мені казав: «До будівлі 50 метрів. 40... 20...» Щодо висоти і віддалення він мені підказував. Але коли я стояв над самим реактором, ні я, ні керівник уже не бачили, влучив я чи ні. Тому відправили ще один вертоліт Мі-26. Полковник Чичков пілотував. Він завис на відстані двох-трьох кілометрів позаду мене і все бачив. Я мав зависнути біля труби...
А Євген Петрович Рязанцев сам у люк дивився. І він показував жестами: «Над реактором». Заміри температури робили на висоті 50 метрів над реактором, 40, 20 і в самому реакторі. Євген Петрович усе бачив. А апаратура пише. Коли все зробили - я відійшов.
За Прип'яттю було намічено спеціальне місце, і трос я скинув у пісок. Трос був радіоактивним.
З моменту зависання все це зайняло 6 хвилин 20 секунд. А здалося - вічність. Це була перемога!
Наступного дня, 10 травня, нам знову дали завдання: визначити склад вихідних газів. Знову все те саме, такий самий трос, тільки не термопара була на кінці, а контейнер. Тут завдання було простішим - треба було не висіти, а плавно пройти. 12 травня все треба було повторити з термопарою. З'явився і досвід, і трішечки спокій. Ще полетіли. І, незважаючи на те, що досвід, здавалося б, уже був, але менше шести хвилин повисіти ніяк не вдавалося».Приборкати радіоактивне пекло
98 відсотків льотних екіпажів мали бойовий досвід, винесений з війни в Афганістані. Генерал-майор авіації М.Т. Антошкін, офіцери робили все для того, щоб перевірені практикою прийоми пілотування вертольотів в Афгані експлуатувалися в небі Чорнобиля з максимальним навантаженням.
Після перших днів польотів було прийнято рішення про перехід від методу скидання вантажів через вантажний люк до методу скидання вантажів з зовнішньої підвіски. Пристрій сконструював заступник командира 51-го ОГВП з інженерно-авіаційної служби підполковник С.К. Юрко. Для скидання вантажів почали використовувати гальмівні, а потім десантні парашути, що дозволило підвищити продуктивність льотної роботи і точність влучання в ціль. На реактор було скинуто загалом понад 10 000 парашутів із вантажами.
Принциповою обставиною стало те, що було зроблено акцент на розробку методів радіаційного захисту екіпажів. Вертолітники використовували листовий свинець і свинцеву дріб як відбивні екрани, що дозволило значно знизити дози опромінення екіпажів.
Зі спогадів полковника у відставці О.Г. Чичкова: «Уже в цей час було зрозуміло, що екіпажі досить швидко набирають «дози». Два-три дні - і до госпіталю. Почали вживати заходів. Листом свинцевим викладалися підлоги кабіни, а іноді й парашутні чашки в кріслах пілотів. Хіміки стверджували, що 1 сантиметр свинцю знижує опромінення вдвічі».До роботи з мінімізації психогенних втрат широко залучалися фахівці хімічної та медичних служб. За період з 28 квітня по 26 травня для вирішення завдань медичного забезпечення було залучено 47 медичних працівників (26 лікарів і 21 особу середнього медичного персоналу), з них 41 особу зі складу медичної служби ВПС КВО.Зі спогадів полковника у відставці С.Я. Степанова: «9 травня, о 22:45, над станцією спалахнуло щось на зразок полярного сяйва, чого в тих краях ніколи не бувало. Ніби знак. Напевно, Всевишній подивився на наші муки і вирішив: досить вам. І реактор почав заспокоюватися. Але ж, як нам сказали фахівці, до критичної маси залишалося дуже мало...»
Зі спогадів полковника у відставці Б.О. Нестерова: «Прямо треба сказати, що думка була одна, як швидше закупорити, покласти пробку на цей реактор, аби до нього могли підійти наземні служби... Самовідданість, мужність, високий професіоналізм авіаторів дозволили почати боротьбу за відродження пошкодженої атомної електростанції».30 листопада 1986 року було успішно завершено комплекс заходів з реалізації першочергових заходів щодо мінімізації наслідків вибуху на 4-му енергоблоці ЧАЕС та підписано акт державної комісії про прийняття на технічне обслуговування об'єкта «Укриття».
Це стало можливим завдяки героїчному подвигу звичайних громадян своєї країни, які у смертельно небезпечних умовах гідно і чесно виконали свій громадянський та військовий обов'язок.
Лицарі чорнобильського неба були першими! Своїм подвигом вони довели: людина сильніша за атом!
...Їх було понад 600 тисяч. Військових і цивільних. Вони - ветерани ядерної війни мирного часу, яка увійшла в історію як Чорнобильська катастрофа.Який же головний урок Чорнобильської катастрофи? Його ємко сформулював у своєму щоденнику академік В.О. Легасов: «Усі аварії у світі розвиваються за одним сценарієм: накопичуються дрібні похибки, кожна з яких сама по собі не страшна. Але коли їх стає багато, дуже багато, створюється критична маса. Тоді й відбувається катастрофа: на атомній станції, на борту літака чи в особистому житті однієї людини...» Довідка про роботу екіпажів:
28 квітня виконано 93 польоти. Скинуто 151 тонну вантажів (піску, глини, доломіту, свинцю, бору);
30 квітня виконано 341 політ. Скинуто 1028 тонн вантажів;
1 травня виконано 437 польотів.
Скинуто 1202 тонни вантажів, до 11:00 вдалося погасити палаючу пляму всередині зруйнованого реактора; за системами обліку робіт ОАГ з 27 квітня по 6 травня виконано 1927 польотів. Скинуто 4925 тонн вантажів, з них 1800 т піску та глини, 2400 т свинцю, 800 т доломіту і 40 т карбіду бору, що привело до повного погашення горючих елементів у зоні руйнування реактора.
У міру роботи авіаторів рівні радіації над реактором знижувалися. До 5 травня - до 240 Р/год ввечері і 140 Р/годину вранці. Згодом радіаційна обстановка стійко стабілізувалася. На 6 травня температура повітря над реактором була в межах норми.
Блог:
Думки17:05
Економіка
Андрій Блінов
Реформування впиратиметься в кадрові питання
Реформування митниці впиратиметься в кадрові питання. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив експерт з економічних питань Андрій Блінов.
«Не було надано жодного проекту модернізації митниці, також не було ліквідовано перешкоди, що заважають привести митницю в той стан, про який говорить прем'єр-міністр Володимир Гройсман. Мені здається, що це просто доручення, яке показує, що прийшов новий Кабмін, і новий глава уряду, в принципі, намагається взяти під контроль ситуацію на митниці. Він намагається спробувати її перезапустити і показати певний хід реформ, принаймні паперових. Як це буде за фактом - невідомо. Останні події показують, що великих змін не відбувається. Тут гостро стоїть і питання конкурсу. Був публічний конкурс, який проводився під патронатом Кабміну, і пан Насіров став переможцем цього конкурсу, тепер до нього дуже багато запитань. У будь-якому разі ефективна реформа впиратиметься в кадрові питання», - зазначив економіст.
При цьому, за словами Блінова, нині зарано говорити про те, щоб відійти від людського фактора на митниці, як про це заявив Гройсман.
Публікації17:20
Суспільство
Унікальні писанки для киян
У Києві на Софійській площі стартував шостий фестиваль писанок. Якщо раніше організатори ховали їх на території монастиря, то нині навіть перехожі можуть помилуватися народними шедеврами.
Ескіз кожного учасника спочатку проходив відбір. І тільки після цього переможцям довірили розписувати яйця для виставки.
374 авторські писанки намалювали художники з усіх регіонів України. «Таке число вибрано не випадково. Воно відповідає кількості квадратів на Софійській площі», - каже заступник мера Києва Ганна Старостенко.
Кожна робота неповторна та індивідуальна. Тут малюнки як у традиційному для України стилі, так і з застосуванням незвичайних технік. Одна прикрашена аплікаціями з паперу, інша - вовною і овчиною, третя - бабусиними хустками.
Ось - робота Тетяни Клименко з Рівного. Це писанка з соломи, прикрашена пташками-пряниками.
А це - писанка дизайнера Марини Корєшкової. Її робота завоювала перше місце в номінації «Декоративна писанка». Вона прикрашена горіхами, бобами і жолудями.
Організатори розповідають, що писали писанки люди різного віку. Дев'ятирічна Наїна намалювала серце з жовто-блакитними нитками. Назвала відповідно - «Серце України».
Унікальні писанки для киян
У Києві на Софійській площі стартував шостий фестиваль писанок. Якщо раніше організатори ховали їх на території монастиря, то нині навіть перехожі можуть помилуватися народними шедеврами.
Ескіз кожного учасника спочатку проходив відбір. І тільки після цього переможцям довірили розписувати яйця для виставки.
374 авторські писанки намалювали художники з усіх регіонів України. «Таке число вибрано не випадково. Воно відповідає кількості квадратів на Софійській площі», - каже заступник мера Києва Ганна Старостенко.
Кожна робота неповторна та індивідуальна. Тут малюнки як у традиційному для України стилі, так і з застосуванням незвичайних технік. Одна прикрашена аплікаціями з паперу, інша - вовною і овчиною, третя - бабусиними хустками.
Ось - робота Тетяни Клименко з Рівного. Це писанка з соломи, прикрашена пташками-пряниками.
А це - писанка дизайнера Марини Корєшкової. Її робота завоювала перше місце в номінації «Декоративна писанка». Вона прикрашена горіхами, бобами і жолудями.
Організатори розповідають, що писали писанки люди різного віку. Дев'ятирічна Наїна намалювала серце з жовто-блакитними нитками. Назвала відповідно - «Серце України».
Суспільство
ГПУ перевірить виділення службових квартир за останні шість років
Генеральна прокуратура України перевірить законність виділення житла працівникам органів прокуратури з 2010 року по теперішній час. Про це повідомили в ГПУ.
Відповідне доручення дав в.о. генерального прокурора України Юрій Севрук. Тому керівники регіональних прокуратур та військові прокурори регіонів перевірять законність виділення житла, а також законність постановки їх на квартирний облік.
Відзвітувати про перевірку вони повинні до 10 червня.
ГПУ перевірить виділення службових квартир за останні шість років
Генеральна прокуратура України перевірить законність виділення житла працівникам органів прокуратури з 2010 року по теперішній час. Про це повідомили в ГПУ.
Відповідне доручення дав в.о. генерального прокурора України Юрій Севрук. Тому керівники регіональних прокуратур та військові прокурори регіонів перевірять законність виділення житла, а також законність постановки їх на квартирний облік.
Відзвітувати про перевірку вони повинні до 10 червня.
Блог:
Думки17:40
Економіка
Сергій Тарута
За монополію часто готові переплачувати
Приватизація повинна принести розвиток, а не разовий заробіток на догоду монополістів. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив народний депутат Сергій Тарута.
«Важливо розуміти, як ми будемо проводити приватизацію. І мені страшно, коли чую, що керівник Фонду держмайна говорить про неважливості інвестиційних показників. Держава повинна ставити за мету збереження і розвиток підприємства. Інвестиції пріоритетні щодо ціни», - заявив він.
Тарута попередив, що інакше конкуренти, сильні гравці з Європи, Азії, можуть зачистити ринок в Україні шляхом покупки того чи іншого підприємства.
«За монополію часто готові переплатити. А це означає, що ми і далі будемо імпортозалежними, продовжиться дисбаланс у валютному курсі, буде «плисти» гривня, рости інфляція», - попередив він.
Публікації21:03
Економіка
Режим погоди для бізнесу
Залучення інвестицій, проведення ефективної приватизації, покращення бізнес-клімату – це мантра, яку повторюють чи не усі уряди країни. Справді, перспективи України чималі. Але й ризики залишаються серйозними. Це чітко видно з заяв не тільки влади, а й моніторингу думки бізнесу.
Привабливість по-новому
Символічно, що новий очільник уряду у перші ж дні в Кабміні заявив, що підтримка залучення інвестицій у різні сфери життя України - одне з пріоритетних завдань. Прем’єр акцентував на важливості спрощення процедур, дерегуляції, питань публічної, відкритої приватизації, підтримки інвестицій, зокрема в аграрний сектор, енергоефективність та інші галузі.
І хоча Гройсман у КМУ не так давно, але вже не раз наголосив: Україна переживає важкі часи, тому дуже важливо адекватно реагувати на виклики, які сьогодні є, та працювати над відродженням національної економіки.
Гройсман переконує, що новий Кабінет Міністрів буде нетерпимий до тих недоліків в українському законодавстві, які спричиняють проблеми для ведення бізнесу, корупцію, будь-які зловживання у податковій сфері та сфері митного оформлення. Так, протягом найближчих тижнів буде розроблено комплексний план дій щодо прозорості роботи митниці та спрощення процедур, з якими стикаються підприємці.
До того ж Україна має намір максимально спростити візові процедури для бізнесу. Про це під час зустрічі з бізнесменами - представниками Американської торговельної палати та Європейської бізнес-асоціації заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін. «У бізнесмена, який їде в Україну, не повинна голова боліти про те, як отримати візу. Вся його увага має бути сконцентрована, щоб зробити інвестицію в країну», - акцентував він. За його словами, зараз вивчається можливість спрощення отримання українських віз, зокрема, можливість їх отримання в аеропортах та портах тощо.
Мова цифр
Та що насправді думають інвестори про Україну та чи готові вони вкладати кошти? Відповідь можна побачити у результатах дослідження інвестиційного клімату України, яке провела Американська торговельна палата (ACC) у рамках підготовки щорічної публікації «Україна: огляд економіки-2016».
В опитуванні взяли участь 166 респондентів - членів Палати, які поділилися оцінками прогресу та баченням подальшого розвитку ключових сфер економіки країни. У ході дослідження, говориться в отриманому АСН повідомлені Американської торговельної палати, бізнес визначив найперспективніші аспекти для зростання у 2016 році. І більшість (64%) відзначили сільське господарство як сферу, що має найвищий потенціал для покращення у цьому році. Водночас бізнес вважає, що цей сектор економіки потребує розвитку альтернативних інструментів фінансової підтримки для дрібних і середніх фермерів, подальшої дерегуляції (спрощення процесу отримання дозволів) та запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення.
До перспективних секторів також були віднесені інформаційні технології, ринок товарів широкого вжитку, банківські та фінансові послуги та інші. Бізнес найбільше потребує подальших змін у податковій політиці (73%), митному регулюванні (64%), правовій політиці (62%), охороні здоров’я (61%) та інвестиційній політиці (53%). (Опитування проводилося до прийняття поправок до Податкового кодексу України.) А проблемою для підприємців наразі залишається корупція (75%). У цьому антирейтингу також правова система (16%) та значна бюрократизація (9%).
Окрім того, у повідомленні АСС вкотре акцентується, що Україні необхідне спрощення системи комунікації між бізнесом та державними органами шляхом впровадження електронних сервісів на всіх стадіях обміну інформацією, а саме: автоматизація реєстрів, відомств, централізація інформації та відкритий загальний доступ. А також – впровадження практики проведення відкритих тендерів за участі незалежних аудиторів, кадрові зміни та запровадження дієвих механізмів відповідальності за корупційні дії і реформування системи державного управління.
В рамках інтерв’ю «Аналітичній службі новин» (АСН) Андрій Гундер, Президент Американської торговельної палати в Україні, вже розповідав, що насправді інвестори цікавляться нашою країною. «Щотижня є потенційний інвестор, який придивляється до України. Щоправда, поки що не вистачає рішучості і конкретних дій», - говорив він, додаючи, що 2016-й має всі шанси стати вирішальним для майбутнього країни, тому надзвичайно важливо прийняти правильні рішення, зробити реальні кроки.
Старт чи продовження
Та не варто увесь час і в усьому шукати тільки «зраду» чи «перемогу». Для прикладу, реформи у боротьбі з корупцією, які за останні два роки відбулися на інституційному рівні, можна тільки вітати. На цьому акцентує заступник бізнес-омбудсмена Ярослав Грегірчак. «Я маю на увазі створення нових антикорупційних органів – НАЗК, НАБУ та спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Бізнес має правильно зрозуміти та сприйняти ці інституційні реформи. Як ми чули від наших колег із НАБУ, бізнес повинен бути зорієнтованим на можливість скористатися самим фактом існування таких інституцій шляхом звернення до них. А для того, щоб звертатися, у бізнесу має бути довіра. Іншими словами, якщо ми робимо реформи, створюємо нові органи, а бізнес до них не звертається, то, звичайно, сама якість боротьби з корупцією буде однобічною і менш ефективною. Бізнес повинен довіряти новим органам», - зазначив він у коментарі АСН.
Щодо правової системи Грегірчак звертає увагу на те, що у нещодавньому звіті Ради бізнес-омбудсмена стосовно зловживання повноваженнями з боку правоохоронних органів у їхніх відносинах із бізнесом йдеться про те, що в Україні дійсно є певні прогалини у законодавстві, які дають можливість правоохоронцям тиснути на бізнес. Зокрема, безпідставно починати досудове розслідування кримінальних проваджень, необґрунтовано відмовляти у відкритті кримінальних проваджень, затягувати досудове розслідування тощо. Рада бізнес-омбудсмена підготувала свої пропозиції щодо внесення змін у Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси України, які б значною мірою унеможливили такі порушення з боку правоохоронців у майбутньому.
«Щодо спрощення системи комунікації між бізнесом та державними органами, то беззаперечним лідером у впровадженні електронних сервісів є Мінюст, який від початку цього року запровадив революційні зміни в частині саме електронних сервісів із реєстрації бізнесу і нерухомості. В контексті нашого звіту щодо проблем із адмініструванням податків актуальним є момент комунікацій бізнесу і органів ДФС. Наші деякі рекомендації продовжують залишатися актуальними, зокрема щодо запровадження повноцінного електронного кабінету платника податків із розширеним функціоналом, який би дав можливість користувачам у повному обсязі реалізовувати свої права та обов’язки. ДФС також повинна вдосконалити механізм оприлюднення податкової інформації через висвітлення на своїй веб-сторінці даних, які дозволять громадськості оперативно контролювати діяльність ДФС», - пояснює він. Та додає, що одним із дієвих механізмів відповідальності за корупційні дії у контексті ДФС є запровадження так званого Дисциплінарного статуту контролюючого органу, який би передбачав адміністративну, фінансову чи дисциплінарну відповідальність посадових осіб цих органів. Мова також має йти про введення фінансової відповідальності контролюючих органів за неповернення або несвоєчасне повернення сум надмірно або помилково сплачених податків.
Коментуючи реформування системи державного управління, Грегірчак зазначає, що тут варто згадати реформу державної служби, яка б, окрім всього іншого, забезпечувала належну оплату праці, реформу управління державною власністю (корпоратизація, відмова від пострадянських організаційно-правових форм юридичних осіб – державне підприємство чи дочірнє підприємство). Якщо ми переходимо на рейки акціонерного товариства, то в частині реформи корпоративного управління необхідно створити правління, наглядові ради, де належним чином був би представлений інститут незалежних директорів, що є надзвичайно розповсюдженою практикою у світі.
Прагматизм чи лібералізм
Уряд повинен не тільки сказати що він хоче зробити (залучення інвестицій), але і повідомити, яким чином він цього досягатиме. На цьому в коментарі АСН акцентує експерт Економічного дискусійного клубу Володимир Панченко.
«Я вважаю що горизонтальні реформи, перш за все судова і правоохоронна, є основою усіх інших. Проте потрібно виставити пріоритети в рамках четвертої індустріальної революції і рухатись до них», - стверджує експерт і наполягає, що нині приватизація повинна проводитися з чіткими вимогами до інвесторів.
Також, на думку експерта, важлива підтримка позиції про те, що держава може грати серйозну роль у стимулюванні секторів та у співпраці з глобальними світовими гравцями в інфраструктурних та інших великих проектах. А в деяких випадках, можливо, треба говорити про реприватизацію або виплати тими власниками, які не виконали зобов’язання після масової приватизації 1990 років.
Що ж стосується покращення бізнес-клімату, то Панченко переконує, тут країні потрібно займати позицію прагматика:
«Україна повинна бути індустріальною державою з розвинутим сільським господарством, де експорт сільгосппродукції сягає 90 млн тонн на рік, проте агропром складає у ВВП не більше 15%. Отже ВВП у найближчі 15 років має бути 500-700 млрд доларів (10-15 тис. доларів ВВП на особу), чого не досягнути за рахунок АПК. До перспективних секторів також були віднесені інформаційні технології, ринок товарів широкого вжитку, банківські та фінансові послуги тощо. Цей набір недостатній для досягнення вказаного ВВП», - зазначає він.
У свою чергу нардеп Сергій Тарута додав, що приватизація повинна принести розвиток, а не разовий заробіток на догоду монополістам. «Важливо розуміти, як ми будемо проводити приватизацію. І мені страшно, коли чую, що керівник Фонду держмайна говорить про неважливість інвестиційних показників. Держава повинна ставити за мету збереження і розвиток підприємства. Інвестиції пріоритетні щодо ціни», - сказав він.
Він попередив, що інакше конкуренти, сильні гравці з Європи, Азії, можуть зачистити ринок в Україні шляхом покупки того чи іншого підприємства: «За монополію готові часто переплатити. А це означає, що ми будемо далі імпортозалежні, продовжиться дисбаланс у валютному курсі, буде «плисти» гривня, рости інфляція».
Стара пісня про головне
Отож, чергове пожвавлення навколо покращення бізнес-клімату – це добре. Як і не посперечаєшся, що без стимулювання певних економічних активностей, як стверджує Прем’єр, економіку неможливо вивести зі стагнації, а при ефективному використанні ресурсу державних інвестицій можливо створити такі стимули. Та важливо тут не тільки озвучити складності, але й вибудувати тактику та стратегії. Зокрема, подумати, чи варто концентруватися на разовому ефекті, тобто отриманні грошей вже і негайно, а там – розберемося.
Адже, скільки не говори про відданість продовженню курсу реформ, рік, який виділив КМУ його очільник для того, щоб довести усім, що криза, яку ми зараз переживаємо, це криза нашого росту, – швидко спливе.
Режим погоди для бізнесу
Залучення інвестицій, проведення ефективної приватизації, покращення бізнес-клімату – це мантра, яку повторюють чи не усі уряди країни. Справді, перспективи України чималі. Але й ризики залишаються серйозними. Це чітко видно з заяв не тільки влади, а й моніторингу думки бізнесу.
Привабливість по-новому
Символічно, що новий очільник уряду у перші ж дні в Кабміні заявив, що підтримка залучення інвестицій у різні сфери життя України - одне з пріоритетних завдань. Прем’єр акцентував на важливості спрощення процедур, дерегуляції, питань публічної, відкритої приватизації, підтримки інвестицій, зокрема в аграрний сектор, енергоефективність та інші галузі.
І хоча Гройсман у КМУ не так давно, але вже не раз наголосив: Україна переживає важкі часи, тому дуже важливо адекватно реагувати на виклики, які сьогодні є, та працювати над відродженням національної економіки.
Гройсман переконує, що новий Кабінет Міністрів буде нетерпимий до тих недоліків в українському законодавстві, які спричиняють проблеми для ведення бізнесу, корупцію, будь-які зловживання у податковій сфері та сфері митного оформлення. Так, протягом найближчих тижнів буде розроблено комплексний план дій щодо прозорості роботи митниці та спрощення процедур, з якими стикаються підприємці.
До того ж Україна має намір максимально спростити візові процедури для бізнесу. Про це під час зустрічі з бізнесменами - представниками Американської торговельної палати та Європейської бізнес-асоціації заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін. «У бізнесмена, який їде в Україну, не повинна голова боліти про те, як отримати візу. Вся його увага має бути сконцентрована, щоб зробити інвестицію в країну», - акцентував він. За його словами, зараз вивчається можливість спрощення отримання українських віз, зокрема, можливість їх отримання в аеропортах та портах тощо.
Мова цифр
Та що насправді думають інвестори про Україну та чи готові вони вкладати кошти? Відповідь можна побачити у результатах дослідження інвестиційного клімату України, яке провела Американська торговельна палата (ACC) у рамках підготовки щорічної публікації «Україна: огляд економіки-2016».
В опитуванні взяли участь 166 респондентів - членів Палати, які поділилися оцінками прогресу та баченням подальшого розвитку ключових сфер економіки країни. У ході дослідження, говориться в отриманому АСН повідомлені Американської торговельної палати, бізнес визначив найперспективніші аспекти для зростання у 2016 році. І більшість (64%) відзначили сільське господарство як сферу, що має найвищий потенціал для покращення у цьому році. Водночас бізнес вважає, що цей сектор економіки потребує розвитку альтернативних інструментів фінансової підтримки для дрібних і середніх фермерів, подальшої дерегуляції (спрощення процесу отримання дозволів) та запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення.
До перспективних секторів також були віднесені інформаційні технології, ринок товарів широкого вжитку, банківські та фінансові послуги та інші. Бізнес найбільше потребує подальших змін у податковій політиці (73%), митному регулюванні (64%), правовій політиці (62%), охороні здоров’я (61%) та інвестиційній політиці (53%). (Опитування проводилося до прийняття поправок до Податкового кодексу України.) А проблемою для підприємців наразі залишається корупція (75%). У цьому антирейтингу також правова система (16%) та значна бюрократизація (9%).
Окрім того, у повідомленні АСС вкотре акцентується, що Україні необхідне спрощення системи комунікації між бізнесом та державними органами шляхом впровадження електронних сервісів на всіх стадіях обміну інформацією, а саме: автоматизація реєстрів, відомств, централізація інформації та відкритий загальний доступ. А також – впровадження практики проведення відкритих тендерів за участі незалежних аудиторів, кадрові зміни та запровадження дієвих механізмів відповідальності за корупційні дії і реформування системи державного управління.
В рамках інтерв’ю «Аналітичній службі новин» (АСН) Андрій Гундер, Президент Американської торговельної палати в Україні, вже розповідав, що насправді інвестори цікавляться нашою країною. «Щотижня є потенційний інвестор, який придивляється до України. Щоправда, поки що не вистачає рішучості і конкретних дій», - говорив він, додаючи, що 2016-й має всі шанси стати вирішальним для майбутнього країни, тому надзвичайно важливо прийняти правильні рішення, зробити реальні кроки.
Старт чи продовження
Та не варто увесь час і в усьому шукати тільки «зраду» чи «перемогу». Для прикладу, реформи у боротьбі з корупцією, які за останні два роки відбулися на інституційному рівні, можна тільки вітати. На цьому акцентує заступник бізнес-омбудсмена Ярослав Грегірчак. «Я маю на увазі створення нових антикорупційних органів – НАЗК, НАБУ та спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Бізнес має правильно зрозуміти та сприйняти ці інституційні реформи. Як ми чули від наших колег із НАБУ, бізнес повинен бути зорієнтованим на можливість скористатися самим фактом існування таких інституцій шляхом звернення до них. А для того, щоб звертатися, у бізнесу має бути довіра. Іншими словами, якщо ми робимо реформи, створюємо нові органи, а бізнес до них не звертається, то, звичайно, сама якість боротьби з корупцією буде однобічною і менш ефективною. Бізнес повинен довіряти новим органам», - зазначив він у коментарі АСН.
Щодо правової системи Грегірчак звертає увагу на те, що у нещодавньому звіті Ради бізнес-омбудсмена стосовно зловживання повноваженнями з боку правоохоронних органів у їхніх відносинах із бізнесом йдеться про те, що в Україні дійсно є певні прогалини у законодавстві, які дають можливість правоохоронцям тиснути на бізнес. Зокрема, безпідставно починати досудове розслідування кримінальних проваджень, необґрунтовано відмовляти у відкритті кримінальних проваджень, затягувати досудове розслідування тощо. Рада бізнес-омбудсмена підготувала свої пропозиції щодо внесення змін у Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси України, які б значною мірою унеможливили такі порушення з боку правоохоронців у майбутньому.
«Щодо спрощення системи комунікації між бізнесом та державними органами, то беззаперечним лідером у впровадженні електронних сервісів є Мінюст, який від початку цього року запровадив революційні зміни в частині саме електронних сервісів із реєстрації бізнесу і нерухомості. В контексті нашого звіту щодо проблем із адмініструванням податків актуальним є момент комунікацій бізнесу і органів ДФС. Наші деякі рекомендації продовжують залишатися актуальними, зокрема щодо запровадження повноцінного електронного кабінету платника податків із розширеним функціоналом, який би дав можливість користувачам у повному обсязі реалізовувати свої права та обов’язки. ДФС також повинна вдосконалити механізм оприлюднення податкової інформації через висвітлення на своїй веб-сторінці даних, які дозволять громадськості оперативно контролювати діяльність ДФС», - пояснює він. Та додає, що одним із дієвих механізмів відповідальності за корупційні дії у контексті ДФС є запровадження так званого Дисциплінарного статуту контролюючого органу, який би передбачав адміністративну, фінансову чи дисциплінарну відповідальність посадових осіб цих органів. Мова також має йти про введення фінансової відповідальності контролюючих органів за неповернення або несвоєчасне повернення сум надмірно або помилково сплачених податків.
Коментуючи реформування системи державного управління, Грегірчак зазначає, що тут варто згадати реформу державної служби, яка б, окрім всього іншого, забезпечувала належну оплату праці, реформу управління державною власністю (корпоратизація, відмова від пострадянських організаційно-правових форм юридичних осіб – державне підприємство чи дочірнє підприємство). Якщо ми переходимо на рейки акціонерного товариства, то в частині реформи корпоративного управління необхідно створити правління, наглядові ради, де належним чином був би представлений інститут незалежних директорів, що є надзвичайно розповсюдженою практикою у світі.
Прагматизм чи лібералізм
Уряд повинен не тільки сказати що він хоче зробити (залучення інвестицій), але і повідомити, яким чином він цього досягатиме. На цьому в коментарі АСН акцентує експерт Економічного дискусійного клубу Володимир Панченко.
«Я вважаю що горизонтальні реформи, перш за все судова і правоохоронна, є основою усіх інших. Проте потрібно виставити пріоритети в рамках четвертої індустріальної революції і рухатись до них», - стверджує експерт і наполягає, що нині приватизація повинна проводитися з чіткими вимогами до інвесторів.
Також, на думку експерта, важлива підтримка позиції про те, що держава може грати серйозну роль у стимулюванні секторів та у співпраці з глобальними світовими гравцями в інфраструктурних та інших великих проектах. А в деяких випадках, можливо, треба говорити про реприватизацію або виплати тими власниками, які не виконали зобов’язання після масової приватизації 1990 років.
Що ж стосується покращення бізнес-клімату, то Панченко переконує, тут країні потрібно займати позицію прагматика:
«Україна повинна бути індустріальною державою з розвинутим сільським господарством, де експорт сільгосппродукції сягає 90 млн тонн на рік, проте агропром складає у ВВП не більше 15%. Отже ВВП у найближчі 15 років має бути 500-700 млрд доларів (10-15 тис. доларів ВВП на особу), чого не досягнути за рахунок АПК. До перспективних секторів також були віднесені інформаційні технології, ринок товарів широкого вжитку, банківські та фінансові послуги тощо. Цей набір недостатній для досягнення вказаного ВВП», - зазначає він.
У свою чергу нардеп Сергій Тарута додав, що приватизація повинна принести розвиток, а не разовий заробіток на догоду монополістам. «Важливо розуміти, як ми будемо проводити приватизацію. І мені страшно, коли чую, що керівник Фонду держмайна говорить про неважливість інвестиційних показників. Держава повинна ставити за мету збереження і розвиток підприємства. Інвестиції пріоритетні щодо ціни», - сказав він.
Він попередив, що інакше конкуренти, сильні гравці з Європи, Азії, можуть зачистити ринок в Україні шляхом покупки того чи іншого підприємства: «За монополію готові часто переплатити. А це означає, що ми будемо далі імпортозалежні, продовжиться дисбаланс у валютному курсі, буде «плисти» гривня, рости інфляція».
Стара пісня про головне
Отож, чергове пожвавлення навколо покращення бізнес-клімату – це добре. Як і не посперечаєшся, що без стимулювання певних економічних активностей, як стверджує Прем’єр, економіку неможливо вивести зі стагнації, а при ефективному використанні ресурсу державних інвестицій можливо створити такі стимули. Та важливо тут не тільки озвучити складності, але й вибудувати тактику та стратегії. Зокрема, подумати, чи варто концентруватися на разовому ефекті, тобто отриманні грошей вже і негайно, а там – розберемося.
Адже, скільки не говори про відданість продовженню курсу реформ, рік, який виділив КМУ його очільник для того, щоб довести усім, що криза, яку ми зараз переживаємо, це криза нашого росту, – швидко спливе.
Сильні обереги здатні подарувати захист від будь-якого негативного впливу Щоб у ваше життя не увірвався негати....
Купити або знайти спокій не можна Його можна лише самостійно створити всередині себе
Вплив місячної енергетики може допомогти з планами, так і зпутати всі карти, Не помилитися з напрямком діяльно....
З давніх-давен багатьом тваринам приписувалися різні магічні властивості А для жерців і чаклунів звір був одни....
/-1,2143471240997-/
/-pc-/
Top