Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд
Що потрібно придба....
Архів
Повернутись назад
24 Червня 2016
24 Червня
Події
В окупованому Криму згорів автобус, у якому їхали діти
Вчора, 23 червня, в анексованому Росією Криму на трасі Алушта - Сімферополь загорівся туристичний автобус МАН, який прямував з Севастополя до Краснодара.
Як пише Крым.Реалии, інцидент стався поблизу села Верхня Кутузовка, потерпілих серед пасажирів автобуса, за заявою відомства, немає. В автобусі перебувало 44 пасажири, серед них 37 підлітків.
Як повідомляють кримські ЗМІ, йдеться про учнів 8-10 класів. «Локалізація пожежі - о 17:58. Ліквідація - о 18:35. Площа пожежі становила 30 квадратних метрів», - ідеться в повідомленні.
Як розповів «керівник прес-служби МНС» у Криму Володимир Іванов, за однією з версій, запах диму відчули пасажири в задній частині салону і вчасно залишили автобус. Автобус повністю вигорів разом із пальним.
В окупованому Криму згорів автобус, у якому їхали діти
Вчора, 23 червня, в анексованому Росією Криму на трасі Алушта - Сімферополь загорівся туристичний автобус МАН, який прямував з Севастополя до Краснодара.
Як пише Крым.Реалии, інцидент стався поблизу села Верхня Кутузовка, потерпілих серед пасажирів автобуса, за заявою відомства, немає. В автобусі перебувало 44 пасажири, серед них 37 підлітків.
Як повідомляють кримські ЗМІ, йдеться про учнів 8-10 класів. «Локалізація пожежі - о 17:58. Ліквідація - о 18:35. Площа пожежі становила 30 квадратних метрів», - ідеться в повідомленні.
Як розповів «керівник прес-служби МНС» у Криму Володимир Іванов, за однією з версій, запах диму відчули пасажири в задній частині салону і вчасно залишили автобус. Автобус повністю вигорів разом із пальним.
Суспільство
У насосній станції в районі АТО знайшли реактивні вогнемети і п'ять кілограмів тротилу
Схованку із двома реактивними піхотними вогнеметами «Джміль» зі стертим маркуванням знайдено в районі проведення антитерористичної операції. Про це повідомляє прес-служба СБУ.
За інформацією правоохоронців, вогнемети, що перебувають на озброєнні російської армії, було ретельно заховано в будівлі насосної станції недалеко від річки Сіверський Донець.
«Також зі схованки, підходи до якої було заміновано, правоохоронці вилучили понад п'ять кілограмів тротилу в шашках», - ідеться в повідомленні.
Тривають невідкладні оперативно-слідчі дії.
У насосній станції в районі АТО знайшли реактивні вогнемети і п'ять кілограмів тротилу
Схованку із двома реактивними піхотними вогнеметами «Джміль» зі стертим маркуванням знайдено в районі проведення антитерористичної операції. Про це повідомляє прес-служба СБУ.
За інформацією правоохоронців, вогнемети, що перебувають на озброєнні російської армії, було ретельно заховано в будівлі насосної станції недалеко від річки Сіверський Донець.
«Також зі схованки, підходи до якої було заміновано, правоохоронці вилучили понад п'ять кілограмів тротилу в шашках», - ідеться в повідомленні.
Тривають невідкладні оперативно-слідчі дії.
Відео12:22
Публікації13:43
Суспільство
Вишка для спецназу
У Палаці підводного спорту змагались не професійні стрибуни у воду і навіть не аматори, у воду стрибають ті, хто має довести, що перемогти власний страх можливо, аби згодом поповнити лави підрозділу поліції особливого призначення КОРД («Корпус оперативно-раптової дії»).
Напередодні хлопцям сказали взяти речі для басейну і не повідомили, що треба буде робити.
«Сьогодні вони ще не знають, що стрибатимуть з 10-метрової висоти, - каже головний інспектор відділу контролю оперативної готовності Департаменту організації діяльності КОРД Національної поліції України, підполковник поліції Іван Кулеха. - Ви побачите це з їхньої реакції. Програма п'ятиденних випробувань узагалі тримається у суворій таємниці - про неї знають лише інструктори. Це вправа на сміливість. Техніка не має значення. Стрибатимуть двічі. Один - у невідомість, а другий раз свідомо. Скажу одразу: можуть не всі. Навіть деякі суперпідготовані бійці, які влучають білці в око, іноді не можуть подолати цю перешкоду».
Плавки, шльопанці, душ. Претенденти нашвидкуруч переодягаються і готуються.
Пальці у них у ранах і мозолях після марш-кидків.
Потім побудова і постановка завдання: один стрибок з 7-метрової вишки і два з 10-метрової.
Реакція на завдання на якусь мить застигає в очах: хтось спокійно зітхає, хтось нервово погладжує голову.
Проте ніхто не відмовляється. Більшість мовчки піднімаються на вишку.
Хтось, сконцентрувавшись, налаштовується, хтось хреститься, хтось намагається останньої секунди жартувати і за вказівкою інструктора здійснює стрибок.
Стрибає у воду навіть боєць вагою 140 кілограмів. За долю секунди він опиняється не лише у прохолодній хлорованій воді, а й у теплих оваціях побратимів. Біля басейну хлопці, які напередодні ще не були один з одним навіть знайомі, всіх підтримують і підбадьорюють.
У Володимира з Полтави стрибок з десяти метрів - перший.
«Я з вишки стрибаю вперше, - зізнається він. - Сподобалося. Адреналін зашкалює. Я б ще повторив... багато разів. Боротьби з собою не було. Просто треба було зібратися, налаштуватися, а страшного в цьому нічого немає».
«Не можу сказати, що страшно не було. Було! - каже Андрій. - Але весь прикол у тому, щоб цей страх перебороти. Різниця була навіть у стрибках з семи і десяти метрів. Вдруге стрибати було легше - ти вже знаєш, що на тебе чекає».
Інструктор Микола, який і сам проходив подібні випробування, каже, що теж стрибав з вишки. «Мені було легко», - запевняє він, адже свого часу практикував стрибки з парашута. Тепер Микола - один з тих, хто оцінює дії кандидатів.
«За кожне виконане завдання ставиться бал - або нуль, або одиниця. Наприкінці бали підсумовуються. Враховується і психічний стан. Боєць може бути добре фізично підготовленим, але його психіка в екстремальній ситуації реагує неадекватно. Хтось стрибне з трьох метрів, а на десять не піде».
КОРД, до складу якого хочуть увійти всі ці хлопці, - абсолютно новий спецпідрозділ, що формується з колишніх співробітників міліції з «Беркута», «Грифона», «Сокола» і добровольчих батальйонів, які пройшли через події на сході. «За правилами, беруть чоловіків до 35 років, - каже Іван. - Але бувають рідкісні винятки - відбір, наприклад, пройшов нарівні з молодими хлопцями колишній міліціонер 49 років».
«Кожен боєць буде готовий виконувати завдання і у повітрі, і у воді, і під водою», - додає Іван. Тому до підрозділу беруть уже фізично підготованих бійців, котрі вміють поводитися зі зброєю. «Самі розумієте, подолати 50-кілометровий марш-кидок у повній амуніції навіть не кожному спортсмену під силу. Перевірено на практиці. Якщо ж нам бракуватиме гідних кадрів, тоді будемо оголошувати зовнішній конкурс, аби до нас ішли непідготовлені хлопці», - продовжує він.
Відбір і подальша двомісячна підготовка кадрів відбувається за американською програмою.
Стрибки у воду - четвертий етап з п'яти днів випробувань. «Ми їх називаємо «курсом на виживання», - каже Кулеха. - Тобто п'ять діб поспіль люди в умовах обмеження сну, їжі, при максимальних фізичних навантаженнях виснажуються, щоб у цих обставинах можна було побачити, хто є хто, як людина працює в колективі, адже спецназ - колективна робота. Наприклад, якщо хлопці носять колеса вагою 80 кілограмів, то це вправа на індивідуальну витривалість, адже вона виконується в останній день відбору, коли час сну скорочено до мінімуму, а ресурси організму вичерпуються. А якщо претенденти у складі групи трьох-чотирьох осіб носять величезну колоду, то тоді інструктор оцінює, як люди працюють у зв'язці. Може, хтось намагається за рахунок групи виконати завдання, а сам не працює на спільний успішний результат».
Проходять претенденти й поліграф, і психологічні тести. Щоб потрапити в КОРД, одного бажання замало - людина має відповідати низці вимог.
Перший підрозділ КОРД уже створено. Працює в Києві та Харкові. Цікаво, що з 907 претендентів у Києві перший курс виживання пройшла 61 людина, а бійцями стали лише 39. У Харкові було подано 481 анкету, з них на службу в КОРД відібрано 33 бійці. Загалом до спецпідрозділу заплановано набрати 3076 поліцейських.
«Чому не проходять відбір? Деякі вживають наркотики, у когось сумнівна репутація. Але краще вам про це розповість психолог», - каже Іван.
«Стрибки у воду - це можливість кожному бійцю подолати свій страх, - каже психолог Олена Вишневська. - Страх - природний. Але у кожної людини є своя межа, яка стопорить перед якоюсь дією. Для цього ми запланували такі стрибки, щоб подивитися, чи готова людина справлятися зі своїм страхом і йти далі. Ви, напевно, пам'ятаєте, як Олександр Македонський перевіряв своє військо на готовність бути воїном - він їх лякав і дивився на реакцію. Якщо людина червоніла, він її брав, якщо блідла і впадала у ступор - ні. Друга є непотрібною на полі бою. Точно так само й тут. Боїться кожен. Важливо розуміти, наскільки людина готова довіритися собі і виконати те, що їй належить. Якщо впорається, то таку людину можна брати на завдання: затримувати небезпечних злочинців, бути в АТО».
У руках у психолога аркуш паперу. На ньому - тест.
«Він допомагає визначити деякі сфери життя, такі як взаємодія із собою та навколишнім світом, розподіл своїх сил, вміння тримати дисципліну, - пояснює вона. - А ось цей квадрат показує те, що для них зараз актуально. Ми намагаємося використовувати невербальні методики. Виконуючи такі тестові завдання, кандидат не знає «правильної» чи «неправильної» відповіді на поставлене запитання. Але саме такий метод дозволяє по крихтах скласти загальну картинку. Головне - з'ясувати наскільки людина надійна».
Вишка для спецназу
У Палаці підводного спорту змагались не професійні стрибуни у воду і навіть не аматори, у воду стрибають ті, хто має довести, що перемогти власний страх можливо, аби згодом поповнити лави підрозділу поліції особливого призначення КОРД («Корпус оперативно-раптової дії»).
Напередодні хлопцям сказали взяти речі для басейну і не повідомили, що треба буде робити.
«Сьогодні вони ще не знають, що стрибатимуть з 10-метрової висоти, - каже головний інспектор відділу контролю оперативної готовності Департаменту організації діяльності КОРД Національної поліції України, підполковник поліції Іван Кулеха. - Ви побачите це з їхньої реакції. Програма п'ятиденних випробувань узагалі тримається у суворій таємниці - про неї знають лише інструктори. Це вправа на сміливість. Техніка не має значення. Стрибатимуть двічі. Один - у невідомість, а другий раз свідомо. Скажу одразу: можуть не всі. Навіть деякі суперпідготовані бійці, які влучають білці в око, іноді не можуть подолати цю перешкоду».
Плавки, шльопанці, душ. Претенденти нашвидкуруч переодягаються і готуються.
Пальці у них у ранах і мозолях після марш-кидків.
Потім побудова і постановка завдання: один стрибок з 7-метрової вишки і два з 10-метрової.
Реакція на завдання на якусь мить застигає в очах: хтось спокійно зітхає, хтось нервово погладжує голову.
Проте ніхто не відмовляється. Більшість мовчки піднімаються на вишку.
Хтось, сконцентрувавшись, налаштовується, хтось хреститься, хтось намагається останньої секунди жартувати і за вказівкою інструктора здійснює стрибок.
Стрибає у воду навіть боєць вагою 140 кілограмів. За долю секунди він опиняється не лише у прохолодній хлорованій воді, а й у теплих оваціях побратимів. Біля басейну хлопці, які напередодні ще не були один з одним навіть знайомі, всіх підтримують і підбадьорюють.
У Володимира з Полтави стрибок з десяти метрів - перший.
«Я з вишки стрибаю вперше, - зізнається він. - Сподобалося. Адреналін зашкалює. Я б ще повторив... багато разів. Боротьби з собою не було. Просто треба було зібратися, налаштуватися, а страшного в цьому нічого немає».
«Не можу сказати, що страшно не було. Було! - каже Андрій. - Але весь прикол у тому, щоб цей страх перебороти. Різниця була навіть у стрибках з семи і десяти метрів. Вдруге стрибати було легше - ти вже знаєш, що на тебе чекає».
Інструктор Микола, який і сам проходив подібні випробування, каже, що теж стрибав з вишки. «Мені було легко», - запевняє він, адже свого часу практикував стрибки з парашута. Тепер Микола - один з тих, хто оцінює дії кандидатів.
«За кожне виконане завдання ставиться бал - або нуль, або одиниця. Наприкінці бали підсумовуються. Враховується і психічний стан. Боєць може бути добре фізично підготовленим, але його психіка в екстремальній ситуації реагує неадекватно. Хтось стрибне з трьох метрів, а на десять не піде».
КОРД, до складу якого хочуть увійти всі ці хлопці, - абсолютно новий спецпідрозділ, що формується з колишніх співробітників міліції з «Беркута», «Грифона», «Сокола» і добровольчих батальйонів, які пройшли через події на сході. «За правилами, беруть чоловіків до 35 років, - каже Іван. - Але бувають рідкісні винятки - відбір, наприклад, пройшов нарівні з молодими хлопцями колишній міліціонер 49 років».
«Кожен боєць буде готовий виконувати завдання і у повітрі, і у воді, і під водою», - додає Іван. Тому до підрозділу беруть уже фізично підготованих бійців, котрі вміють поводитися зі зброєю. «Самі розумієте, подолати 50-кілометровий марш-кидок у повній амуніції навіть не кожному спортсмену під силу. Перевірено на практиці. Якщо ж нам бракуватиме гідних кадрів, тоді будемо оголошувати зовнішній конкурс, аби до нас ішли непідготовлені хлопці», - продовжує він.
Відбір і подальша двомісячна підготовка кадрів відбувається за американською програмою.
Стрибки у воду - четвертий етап з п'яти днів випробувань. «Ми їх називаємо «курсом на виживання», - каже Кулеха. - Тобто п'ять діб поспіль люди в умовах обмеження сну, їжі, при максимальних фізичних навантаженнях виснажуються, щоб у цих обставинах можна було побачити, хто є хто, як людина працює в колективі, адже спецназ - колективна робота. Наприклад, якщо хлопці носять колеса вагою 80 кілограмів, то це вправа на індивідуальну витривалість, адже вона виконується в останній день відбору, коли час сну скорочено до мінімуму, а ресурси організму вичерпуються. А якщо претенденти у складі групи трьох-чотирьох осіб носять величезну колоду, то тоді інструктор оцінює, як люди працюють у зв'язці. Може, хтось намагається за рахунок групи виконати завдання, а сам не працює на спільний успішний результат».
Проходять претенденти й поліграф, і психологічні тести. Щоб потрапити в КОРД, одного бажання замало - людина має відповідати низці вимог.
Перший підрозділ КОРД уже створено. Працює в Києві та Харкові. Цікаво, що з 907 претендентів у Києві перший курс виживання пройшла 61 людина, а бійцями стали лише 39. У Харкові було подано 481 анкету, з них на службу в КОРД відібрано 33 бійці. Загалом до спецпідрозділу заплановано набрати 3076 поліцейських.
«Чому не проходять відбір? Деякі вживають наркотики, у когось сумнівна репутація. Але краще вам про це розповість психолог», - каже Іван.
«Стрибки у воду - це можливість кожному бійцю подолати свій страх, - каже психолог Олена Вишневська. - Страх - природний. Але у кожної людини є своя межа, яка стопорить перед якоюсь дією. Для цього ми запланували такі стрибки, щоб подивитися, чи готова людина справлятися зі своїм страхом і йти далі. Ви, напевно, пам'ятаєте, як Олександр Македонський перевіряв своє військо на готовність бути воїном - він їх лякав і дивився на реакцію. Якщо людина червоніла, він її брав, якщо блідла і впадала у ступор - ні. Друга є непотрібною на полі бою. Точно так само й тут. Боїться кожен. Важливо розуміти, наскільки людина готова довіритися собі і виконати те, що їй належить. Якщо впорається, то таку людину можна брати на завдання: затримувати небезпечних злочинців, бути в АТО».
У руках у психолога аркуш паперу. На ньому - тест.
«Він допомагає визначити деякі сфери життя, такі як взаємодія із собою та навколишнім світом, розподіл своїх сил, вміння тримати дисципліну, - пояснює вона. - А ось цей квадрат показує те, що для них зараз актуально. Ми намагаємося використовувати невербальні методики. Виконуючи такі тестові завдання, кандидат не знає «правильної» чи «неправильної» відповіді на поставлене запитання. Але саме такий метод дозволяє по крихтах скласти загальну картинку. Головне - з'ясувати наскільки людина надійна».
Суспільство
У Луганській області затримано кур'єра, який перевозив гроші на окуповану територію (відео)
У Луганській області співробітники спецпідрозділу податкової міліції «Фантом» затримали кур'єра, який намагався перевезти через лінію розмежування гроші.
Як повідомляє прес-служба Державної фіскальної служби, автомобіль під керуванням громадянина України, який прямував на окуповану територію, було затримано між селищами Золоте-4 і Золоте-5. Під час огляду транспортного засобу було знайдено кошти у сумі понад 42 тисячі гривень, а також банківські картки.
«За словами водія, доставку грошей на окуповані території він здійснює по кілька разів на місяць», - ідеться в повідомленні.
Наразі гроші та картки вилучено. Матеріали передано до Луганського обласного управління Служби безпеки України.
У Луганській області затримано кур'єра, який перевозив гроші на окуповану територію (відео)
У Луганській області співробітники спецпідрозділу податкової міліції «Фантом» затримали кур'єра, який намагався перевезти через лінію розмежування гроші.
Як повідомляє прес-служба Державної фіскальної служби, автомобіль під керуванням громадянина України, який прямував на окуповану територію, було затримано між селищами Золоте-4 і Золоте-5. Під час огляду транспортного засобу було знайдено кошти у сумі понад 42 тисячі гривень, а також банківські картки.
«За словами водія, доставку грошей на окуповані території він здійснює по кілька разів на місяць», - ідеться в повідомленні.
Наразі гроші та картки вилучено. Матеріали передано до Луганського обласного управління Служби безпеки України.
Блог:
Думки14:54
Економіка
Олексій Плотніков
Референдум у Великобританії матиме опосередковані наслідки для економіки України
Референдум у Великобританії може мати опосередковані наслідки для економіки України. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив доктор економічних наук, професор, заслужений економіст України Олексій Плотніков.
«Поки що немає механізму реалізації референдуму у Великобританії. І її вихід з Євросоюзу - перспектива не завтрашнього дня. Для України це має радше опосередковані наслідки. У нас немає серйозного товарообігу з Великобританією. Ми не прив'язані до фунта стерлінгів. Наслідки можуть бути через те, що вихід Великобританії потягне за собою погіршення ситуації в самому Євросоюзі. Це зміни фондових індексів. Курсу євро по відношенню до долара та інші речі, які пов'язані радше з Євросоюзом», - пояснив економіст.
Плотніков наголосив, що, звісно, вплив на економіку України може бути, але тільки непрямий.
«Для України традиційно перша валюта - долар. Усе обчислюється в доларах. Котирування гривні прив'язані до долара. І ситуація з євро також не є такою критичною, як у разі, якби відбувалися потрясіння з доларом США», - додав експерт.
Відео16:32
Події
З'явилося відео з місця замаху на Моторолу (відео)
Сьогодні біля травматологічної лікарні в центрі Донецька пролунав вибух.
Як заявив ватажок «ДНР» Олександр Захарченко, це був замах на одного з командирів бойовиків Арсенія Павлова, також відомого як Моторола.
«Це замах на командира розвідбату, позивний Моторола. Замах не вдався», - сказав Захарченко.
З'явилося відео з місця замаху на Моторолу (відео)
Сьогодні біля травматологічної лікарні в центрі Донецька пролунав вибух.
Як заявив ватажок «ДНР» Олександр Захарченко, це був замах на одного з командирів бойовиків Арсенія Павлова, також відомого як Моторола.
«Це замах на командира розвідбату, позивний Моторола. Замах не вдався», - сказав Захарченко.
Публікації17:17
Політика
Прощавай, Британіє?
Референдум щодо виходу з Євросоюзу у Великій Британії відбувся. Результати прогнозовані. Євроскептики перемогли. Доки дотепники жартують, що тепер у Євросоюзі звільнилося місце і його швиденько має зайняти Україна, політики та експерти роздумують, що ж буде далі з ЄС і євроінтеграційними цілями нашої країни.
Нам своє робить
Знаково, що Президент України Петро Порошенко вже зазначив: незважаючи на результати референдуму щодо виходу Великої Британії з Євросоюзу, держава має захищати спільні європейські цінності.
«Шкода, але «нам своє робить». Вірю, що, незважаючи на результат референдуму, Британія залишиться в об’єднаній Європі і захищатиме спільні європейські цінності. Вважаю, що сьогодні нагальний виклик для Європейського союзу – знайти шлях до сердець євроскептиків, аби не дати жодного шансу опонентам європейського інтеграційного проекту та їхнім щедрим спонсорам. Розраховую, що санкції проти Росії як країни-агресора буде продовжено», - заявив через Twitter Порошенко.
А прем'єр-міністр України Володимир Гройсман висловив сподівання, що Європейський союз збереже свою єдність та відданість європейським, демократичним цінностям, незважаючи на результати референдуму у Великій Британії. Та акцентував, що українці й далі залишаються відданими європейським демократичним цінностям.
«Ми з вами вистраждали наш європейський вибір, платимо за нього надзвичайно високу ціну, і сьогодні наші воїни захищають східні кордони Європейського союзу. Тому глибоко вірю в те, що саме ці цінності й далі будуть нас об'єднувати. І переконаний у тому, що Україна й далі боротиметься за єдину, сильну Європу і українці у цьому відіграватимуть одну з ключових ролей і, беззаперечно, надаватимуть нової енергії євроінтеграційним процесам», - наголосив він, відкриваючи засідання уряду у п'ятницю, 24 червня.
Зміщення центрів
У короткостроковій перспективі це справді ослаблення Європи. Але надалі, швидше за все, посилюватиметься консолідація Європейського союзу, прийматимуться рішення, щоб ЄС стала більш цементованою структурою, де, наприклад, право вето звужуватиметься. Таку думку АСН висловив політолог Олександр Палій, який вважає, що надалі бюрократія ЄС буде оптимізуватися, ставати меншою, але впливовішою, адже ЄС розуміє, що живе в конкретному середовищі.
«Це природний процес. У Великій Британії є люди, які мислять стереотипно, бояться розчинення в європейській ситуації. До того ж не виключено, що з часом Британія прийме інше рішення. Чому? Адже коли вирішувалася доля вступу до ЄС у часи Маргарет Тетчер, усі вважали, це остаточно, раз і назавжди. А виявилося, що ні. Знову ж таки, нікуди Британія не подінеться. Замкнутися у своєму англосаксонському світі не вийде. Єдине, що Шотландія та Північна Ірландія однозначно відреагують. Шотландці, зокрема, отримають у ЄС значно більше можливостей, аніж будучи просто британською автономією. А Північна Ірландія бачить приклад сусідньої Ірландії, як ЄС її підтримував економічно, як країна з аграрної стрімко вийшла в хай-тек, ІТ і так далі», - пояснив він.
Палій каже, що для РФ мало що змінюється. «Росія сподівається грати на інтригах між ЄС та Великою Британією. Нав’язати новий порядок денний у Європі, щоб увесь час тривало обговорення вступу/виходу», - акцентує експерт.
За його словами, розпускати ЄС ніхто не буде. У ньому багато позитивів для членів. Зокрема, це рух капіталів, вільне переміщення людей через кордони тощо. Чого можна очікувати, то це певного падіння впливу Східноєвропейських країн. Може бути певне зміщення ваги знову у бік Німеччини і Франції.
«Німецькі політики у своїх коментарях щодо референдуму дуже спокійні. Німеччина має шанс перетворитися на потужний фінансовий центр, адже раніше цю роль виконував Лондон. Для нас головне, щоб Європа стала більш дієздатною, більш консолідованою. Тоді вона стане й більш впливовою», – акцентував Палій.
Подвійний удар
У тому, що це ще не згортання європейського проекту, переконаний і політик Андрій Шкіль, який зараз живе у Франції. Він наголошує, що удар, завданий Лондоном по Брюсселю, розійдеться луною і кількість референдумних любителів Кремля збільшиться.
Серед позитивів британського референдуму Шкіль назвав кілька моментів. «Це означає, що не буде третьої світової, всі здадуться у полон без бою, а також припиниться потік біженців до ЄС, бо РФ зніме ногу з педалі газу», - сказав він АСН.
Та негативів Шкіль перелічив більше. На його переконання, слід чекати, що кількість євроненависників в Україні дорівнюватиме кількості скептиків, а ізоляціонізм США отримає додаткові підстави і введе Трампа у Білий дім.
Він вважає, що економіка Британії матиме втрати, але «не палатиме так швидко, щоб знеохотити до виходу інших», тому антиєвропейські союзники Путіна отримають друге дихання і посилять протиукраїнський дискурс.
Окрім того, додав Шкіль, перспективи України увійти у ЄС наразі вийшли із зони видимих.
«Референдум щодо виходу з Євросоюзу у Великій Британії – нокдаун для ЄС. І чи витримає його євроспільнота і продовжить бій за єдність - залежатиме від багатьох факторів. Але те, що Європа увійшла в процес виживання, – факт», – зазначив він.
Вселенська зрада
У свою чергу політичний експерт Тарас Чорновіл каже, що хоч референдум – уже доконаний факт, та поки ще нічого не відбулося.
«Процедура виходу триватиме приблизно два роки. Про це вже заявлено і у Британії, і в ЄС. Під час цієї процедури прийматимуться політичні, юридичні, фінансові, економічні рішення. Вони достатньо довготривалі. Дуже велика ймовірність, що цілковита втрата права голосу Великобританії в структурах ЄС буде вже на фінальній стадії розподілу повноважень розділення і розлучення. У грудневому саміті, де прийматимуть рішення щодо санкцій РФ, найімовірніше, Великобританія братиме участь і голосуватиме традиційно на підтримку України. І дуже велика ймовірність, що і наприкінці 2017 року Великобританія ще братиме учать у міжнародній політиці Європейського союзу. Що для нас добре і корисно. Адже Британія є досить сильною у підтримці України і супротиву Росії. Не треба очікувати, що відбудуться якісь дуже швидкі дії», - акцентував він у коментарі АСН.
Чорновіл зауважив, що зараз говорять про страшну катастрофу, що українська влада не має стратегічного плану, як у цій ситуації поводитися.
«Кричать, що це зрада вселенська. Але й у ЄС немає стратегічного плану. Тільки з понеділка, 27 червня, почнуться засідання, розроблятиметься доктрина щодо застосування механізмів можливості виходу країни з ЄС. Наслідки виходу Великої Британії для всіх будуть не надто хорошими, але й не катастрофічними. Британія не є дуже щільно інтегрованою в ЄС, має достатньо самостійну структуру. Вона може діяти окремо. Не входить ні в зону євро, ні в Шенгенську зону. Має відособлену позицію у багатьох питаннях. Завжди собі відвойовувала особливі права. На неї не поширювалися багато зобов’язань, які діють у ЄС. Цілком імовірно, що тут більше програє Британія, ніж ЄС. Уже сьогодні відбулося падіння фунта стерлінгів. Прогнозують серйозні падіння на англійських біржах. Для Європи зараз головне - перебудувати бюджет, розподіл квот», - звернув увагу він.
Що головне, наголосив Чорновіл, - Британія втратить у непохитності внутрішньої цілісності: «Нагадаю, свого часу шотландський референдум було програно прихильниками незалежності Шотландії завдяки одному гаслу: «Ми – європейці!» Тобто завдяки Великій Британії шотландці у ЄС. І вихід з Британії не означав, що Шотландія швидко стане членом ЄС, доведеться проходити повноцінну процедуру. А сьогодні це питання знімається. І прекрасне поле для початку процедури виходу Шотландії зі складу Великобританії».
Чорновіл прогнозує, що це стане не лише холодним душем для англійців, а й засторогою для низки членів ЄС, що, підтримуючи євроскептичні тенденції, вони можуть втратити цілісність своєї держави. Оскільки, приміром, Іспанія, яка завжди була налаштована досить євроскептично, має територію, котра дуже хоче вийти, – Каталонію. Така сама ситуація є у Бельгії та у інших. Доведеться думати, як зберегтися і посилитися, враховувати наслідки.
Кінець – це початок
Звісно, результати референдуму щодо виходу Великої Британії з Євросоюзу вплинуть на весь світ. І багатьом країнам доведеться подивитися на себе через «англійську лупу». Євросоюзу ж – гарно поприбиратись, уважніше придивитися до причин і спонсорської підтримки євроскептичних настроїв на своїх теренах, відчути на своєму хребті загрозу втрати територій.
Зрозуміло також, що на певний час увага Європи буде зосереджена на собі, Україну дещо відкладуть. Та згодом цілком ймовірно, що з’явиться більше розуміння того, що ми – не просто територія між ЄС і Росією, а справді європейці, які, прагнучи «офіційного шлюбу» з Європейським союзом, мусять відбиватися і гинути від рук «дружнього сусіда». Хоч би як цинічно це звучало, але нема лиха без добра. Й істинно: своє завжди болить більше, а кінець одного - завжди початок іншого.
Прощавай, Британіє?
Референдум щодо виходу з Євросоюзу у Великій Британії відбувся. Результати прогнозовані. Євроскептики перемогли. Доки дотепники жартують, що тепер у Євросоюзі звільнилося місце і його швиденько має зайняти Україна, політики та експерти роздумують, що ж буде далі з ЄС і євроінтеграційними цілями нашої країни.
Нам своє робить
Знаково, що Президент України Петро Порошенко вже зазначив: незважаючи на результати референдуму щодо виходу Великої Британії з Євросоюзу, держава має захищати спільні європейські цінності.
«Шкода, але «нам своє робить». Вірю, що, незважаючи на результат референдуму, Британія залишиться в об’єднаній Європі і захищатиме спільні європейські цінності. Вважаю, що сьогодні нагальний виклик для Європейського союзу – знайти шлях до сердець євроскептиків, аби не дати жодного шансу опонентам європейського інтеграційного проекту та їхнім щедрим спонсорам. Розраховую, що санкції проти Росії як країни-агресора буде продовжено», - заявив через Twitter Порошенко.
А прем'єр-міністр України Володимир Гройсман висловив сподівання, що Європейський союз збереже свою єдність та відданість європейським, демократичним цінностям, незважаючи на результати референдуму у Великій Британії. Та акцентував, що українці й далі залишаються відданими європейським демократичним цінностям.
«Ми з вами вистраждали наш європейський вибір, платимо за нього надзвичайно високу ціну, і сьогодні наші воїни захищають східні кордони Європейського союзу. Тому глибоко вірю в те, що саме ці цінності й далі будуть нас об'єднувати. І переконаний у тому, що Україна й далі боротиметься за єдину, сильну Європу і українці у цьому відіграватимуть одну з ключових ролей і, беззаперечно, надаватимуть нової енергії євроінтеграційним процесам», - наголосив він, відкриваючи засідання уряду у п'ятницю, 24 червня.
Зміщення центрів
У короткостроковій перспективі це справді ослаблення Європи. Але надалі, швидше за все, посилюватиметься консолідація Європейського союзу, прийматимуться рішення, щоб ЄС стала більш цементованою структурою, де, наприклад, право вето звужуватиметься. Таку думку АСН висловив політолог Олександр Палій, який вважає, що надалі бюрократія ЄС буде оптимізуватися, ставати меншою, але впливовішою, адже ЄС розуміє, що живе в конкретному середовищі.
«Це природний процес. У Великій Британії є люди, які мислять стереотипно, бояться розчинення в європейській ситуації. До того ж не виключено, що з часом Британія прийме інше рішення. Чому? Адже коли вирішувалася доля вступу до ЄС у часи Маргарет Тетчер, усі вважали, це остаточно, раз і назавжди. А виявилося, що ні. Знову ж таки, нікуди Британія не подінеться. Замкнутися у своєму англосаксонському світі не вийде. Єдине, що Шотландія та Північна Ірландія однозначно відреагують. Шотландці, зокрема, отримають у ЄС значно більше можливостей, аніж будучи просто британською автономією. А Північна Ірландія бачить приклад сусідньої Ірландії, як ЄС її підтримував економічно, як країна з аграрної стрімко вийшла в хай-тек, ІТ і так далі», - пояснив він.
Палій каже, що для РФ мало що змінюється. «Росія сподівається грати на інтригах між ЄС та Великою Британією. Нав’язати новий порядок денний у Європі, щоб увесь час тривало обговорення вступу/виходу», - акцентує експерт.
За його словами, розпускати ЄС ніхто не буде. У ньому багато позитивів для членів. Зокрема, це рух капіталів, вільне переміщення людей через кордони тощо. Чого можна очікувати, то це певного падіння впливу Східноєвропейських країн. Може бути певне зміщення ваги знову у бік Німеччини і Франції.
«Німецькі політики у своїх коментарях щодо референдуму дуже спокійні. Німеччина має шанс перетворитися на потужний фінансовий центр, адже раніше цю роль виконував Лондон. Для нас головне, щоб Європа стала більш дієздатною, більш консолідованою. Тоді вона стане й більш впливовою», – акцентував Палій.
Подвійний удар
У тому, що це ще не згортання європейського проекту, переконаний і політик Андрій Шкіль, який зараз живе у Франції. Він наголошує, що удар, завданий Лондоном по Брюсселю, розійдеться луною і кількість референдумних любителів Кремля збільшиться.
Серед позитивів британського референдуму Шкіль назвав кілька моментів. «Це означає, що не буде третьої світової, всі здадуться у полон без бою, а також припиниться потік біженців до ЄС, бо РФ зніме ногу з педалі газу», - сказав він АСН.
Та негативів Шкіль перелічив більше. На його переконання, слід чекати, що кількість євроненависників в Україні дорівнюватиме кількості скептиків, а ізоляціонізм США отримає додаткові підстави і введе Трампа у Білий дім.
Він вважає, що економіка Британії матиме втрати, але «не палатиме так швидко, щоб знеохотити до виходу інших», тому антиєвропейські союзники Путіна отримають друге дихання і посилять протиукраїнський дискурс.
Окрім того, додав Шкіль, перспективи України увійти у ЄС наразі вийшли із зони видимих.
«Референдум щодо виходу з Євросоюзу у Великій Британії – нокдаун для ЄС. І чи витримає його євроспільнота і продовжить бій за єдність - залежатиме від багатьох факторів. Але те, що Європа увійшла в процес виживання, – факт», – зазначив він.
Вселенська зрада
У свою чергу політичний експерт Тарас Чорновіл каже, що хоч референдум – уже доконаний факт, та поки ще нічого не відбулося.
«Процедура виходу триватиме приблизно два роки. Про це вже заявлено і у Британії, і в ЄС. Під час цієї процедури прийматимуться політичні, юридичні, фінансові, економічні рішення. Вони достатньо довготривалі. Дуже велика ймовірність, що цілковита втрата права голосу Великобританії в структурах ЄС буде вже на фінальній стадії розподілу повноважень розділення і розлучення. У грудневому саміті, де прийматимуть рішення щодо санкцій РФ, найімовірніше, Великобританія братиме участь і голосуватиме традиційно на підтримку України. І дуже велика ймовірність, що і наприкінці 2017 року Великобританія ще братиме учать у міжнародній політиці Європейського союзу. Що для нас добре і корисно. Адже Британія є досить сильною у підтримці України і супротиву Росії. Не треба очікувати, що відбудуться якісь дуже швидкі дії», - акцентував він у коментарі АСН.
Чорновіл зауважив, що зараз говорять про страшну катастрофу, що українська влада не має стратегічного плану, як у цій ситуації поводитися.
«Кричать, що це зрада вселенська. Але й у ЄС немає стратегічного плану. Тільки з понеділка, 27 червня, почнуться засідання, розроблятиметься доктрина щодо застосування механізмів можливості виходу країни з ЄС. Наслідки виходу Великої Британії для всіх будуть не надто хорошими, але й не катастрофічними. Британія не є дуже щільно інтегрованою в ЄС, має достатньо самостійну структуру. Вона може діяти окремо. Не входить ні в зону євро, ні в Шенгенську зону. Має відособлену позицію у багатьох питаннях. Завжди собі відвойовувала особливі права. На неї не поширювалися багато зобов’язань, які діють у ЄС. Цілком імовірно, що тут більше програє Британія, ніж ЄС. Уже сьогодні відбулося падіння фунта стерлінгів. Прогнозують серйозні падіння на англійських біржах. Для Європи зараз головне - перебудувати бюджет, розподіл квот», - звернув увагу він.
Що головне, наголосив Чорновіл, - Британія втратить у непохитності внутрішньої цілісності: «Нагадаю, свого часу шотландський референдум було програно прихильниками незалежності Шотландії завдяки одному гаслу: «Ми – європейці!» Тобто завдяки Великій Британії шотландці у ЄС. І вихід з Британії не означав, що Шотландія швидко стане членом ЄС, доведеться проходити повноцінну процедуру. А сьогодні це питання знімається. І прекрасне поле для початку процедури виходу Шотландії зі складу Великобританії».
Чорновіл прогнозує, що це стане не лише холодним душем для англійців, а й засторогою для низки членів ЄС, що, підтримуючи євроскептичні тенденції, вони можуть втратити цілісність своєї держави. Оскільки, приміром, Іспанія, яка завжди була налаштована досить євроскептично, має територію, котра дуже хоче вийти, – Каталонію. Така сама ситуація є у Бельгії та у інших. Доведеться думати, як зберегтися і посилитися, враховувати наслідки.
Кінець – це початок
Звісно, результати референдуму щодо виходу Великої Британії з Євросоюзу вплинуть на весь світ. І багатьом країнам доведеться подивитися на себе через «англійську лупу». Євросоюзу ж – гарно поприбиратись, уважніше придивитися до причин і спонсорської підтримки євроскептичних настроїв на своїх теренах, відчути на своєму хребті загрозу втрати територій.
Зрозуміло також, що на певний час увага Європи буде зосереджена на собі, Україну дещо відкладуть. Та згодом цілком ймовірно, що з’явиться більше розуміння того, що ми – не просто територія між ЄС і Росією, а справді європейці, які, прагнучи «офіційного шлюбу» з Європейським союзом, мусять відбиватися і гинути від рук «дружнього сусіда». Хоч би як цинічно це звучало, але нема лиха без добра. Й істинно: своє завжди болить більше, а кінець одного - завжди початок іншого.
Суспільство
Порошенко майже доїхав до донецького аеропорту
Президент Петро Порошенко проінспектував лінію опорних пунктів на передовій за 800 метрів від злітної смуги донецького аеропорту.
Про це йдеться у Facebook Президента.
«Два кілометри до нового терміналу і 800 метрів до злітної смуги донецького аеропорту. Проінспектував лінію опорних пунктів на передовій і подякував нашим хлопцям за службу. У них на очах підписав указ про демобілізацію військовослужбовців п'ятої хвилі. А тих, хто бажає і далі захищати Україну, запросив продовжити службу за контрактом», - ідеться у повідомленні.
Порошенко майже доїхав до донецького аеропорту
Президент Петро Порошенко проінспектував лінію опорних пунктів на передовій за 800 метрів від злітної смуги донецького аеропорту.
Про це йдеться у Facebook Президента.
«Два кілометри до нового терміналу і 800 метрів до злітної смуги донецького аеропорту. Проінспектував лінію опорних пунктів на передовій і подякував нашим хлопцям за службу. У них на очах підписав указ про демобілізацію військовослужбовців п'ятої хвилі. А тих, хто бажає і далі захищати Україну, запросив продовжити службу за контрактом», - ідеться у повідомленні.
Відео21:00
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки....
/-0,95613384246826-/
/-pc-/
Top