Аура людини — це ледь відчутне середовище, яке розташоване навколо тіла на відстані витягнутої руки Хара....
Архів
Повернутись назад
15 Серпня 2023
15 Серпня
Суспільство
Швидкого закінчення війни не буде
Українці мають налаштуватися на довгу та важку війну. Таку думку у своєму ТГ-каналі висловила віце-прем'єр Ірина Верещук.
Віце-прем'єр України Ірина Верещук закликала співвітчизників чесно подивитися правді в очі: на її думку, Україна має подолати ще безліч випробувань, і треба бути готовими до того, що боротьба проти російської агресії займе більше часу, ніж про це йшлося раніше.
"Два-три тижні", "до кінця року", "наступної весни" - все це неправда", - написала Верещук у своєму телеграм-каналі.
За її словами, і громадяни країни, і представники влади мають налаштуватися на тривалу та тяжку війну, щоб перемогти.
«Налаштовуємось на марафон, а не на спринт, на бій із дванадцяти раундів, а не із трьох», - додала Верещук.
Вона закликала співвітчизників братися лише за реалістичні речі та не витрачати ресурси та час на те, що «не злітає».
Раніше президент України Володимир Зеленський визнав, що український контрнаступ, який почався в червні, від якого багато хто очікував швидких і ефектних результатів, просувається повільніше, ніж хотілося б.
За словами офіційних осіб у Києві, зусилля українських військ, які не отримали від західних партнерів того озброєння, яке б забезпечило стрімкий прорив, зараз сфокусовані на виснаженні російського військового потенціалу та руйнуванні шляхів постачання військ.
Зазначимо, що зараз у мережі активно обговорюють кандидаток на крісло міністра оборони: Верещук, Маляр, Берлінська. І після того, як з'явилася ця інформація, публікується пост такого змісту. Схоже на "прокачування" нового кандидата до міністрів оборони.
Швидкого закінчення війни не буде
Українці мають налаштуватися на довгу та важку війну. Таку думку у своєму ТГ-каналі висловила віце-прем'єр Ірина Верещук.
Віце-прем'єр України Ірина Верещук закликала співвітчизників чесно подивитися правді в очі: на її думку, Україна має подолати ще безліч випробувань, і треба бути готовими до того, що боротьба проти російської агресії займе більше часу, ніж про це йшлося раніше.
"Два-три тижні", "до кінця року", "наступної весни" - все це неправда", - написала Верещук у своєму телеграм-каналі.
За її словами, і громадяни країни, і представники влади мають налаштуватися на тривалу та тяжку війну, щоб перемогти.
«Налаштовуємось на марафон, а не на спринт, на бій із дванадцяти раундів, а не із трьох», - додала Верещук.
Вона закликала співвітчизників братися лише за реалістичні речі та не витрачати ресурси та час на те, що «не злітає».
Раніше президент України Володимир Зеленський визнав, що український контрнаступ, який почався в червні, від якого багато хто очікував швидких і ефектних результатів, просувається повільніше, ніж хотілося б.
За словами офіційних осіб у Києві, зусилля українських військ, які не отримали від західних партнерів того озброєння, яке б забезпечило стрімкий прорив, зараз сфокусовані на виснаженні російського військового потенціалу та руйнуванні шляхів постачання військ.
Зазначимо, що зараз у мережі активно обговорюють кандидаток на крісло міністра оборони: Верещук, Маляр, Берлінська. І після того, як з'явилася ця інформація, публікується пост такого змісту. Схоже на "прокачування" нового кандидата до міністрів оборони.
Події
Подробиці минулої нічної атаки
Минулої ночі окупанти вдарили по заводу підшипників шведської компанії SKF у Луцьку, заявили в компанії. Внаслідок ракетної атаки РФ по Україні загинули троє працівників шведського заводу, про це повідомляє Reuters.SKF – найбільший у світі виробник підшипників. В Україні на підприємстві працювало 1100 осіб, більшість із них на заводі у Луцьку.
"З сумом підтверджуємо, що троє наших колег загинули", - сказав речник SKF Карл Бьорнстам.
Він також зазначив, що компанія вивчить наслідки нападу та пошкодження заводу, але додав, що, перш за все, вона зосереджується на своїх співробітниках та їх безпеці".
Згідно з останнім звітом компанії про прибутки та збитки, на завод у Луцьку припадало близько 0,5% від загального обсягу виробництва SKF у 2022 році.
Крім Луцька, 15 серпня ракета впала на промислове підприємство в Дніпрі. Що там робиться – не уточнювалося. У чернігівській Смілі ракета вразила приватне підприємство, яке займається керамікою. Ще одна впала поряд на території лікарні. Також було пошкоджено мережу водопостачання.
Подробиці минулої нічної атаки
Минулої ночі окупанти вдарили по заводу підшипників шведської компанії SKF у Луцьку, заявили в компанії. Внаслідок ракетної атаки РФ по Україні загинули троє працівників шведського заводу, про це повідомляє Reuters.SKF – найбільший у світі виробник підшипників. В Україні на підприємстві працювало 1100 осіб, більшість із них на заводі у Луцьку.
"З сумом підтверджуємо, що троє наших колег загинули", - сказав речник SKF Карл Бьорнстам.
Він також зазначив, що компанія вивчить наслідки нападу та пошкодження заводу, але додав, що, перш за все, вона зосереджується на своїх співробітниках та їх безпеці".
Згідно з останнім звітом компанії про прибутки та збитки, на завод у Луцьку припадало близько 0,5% від загального обсягу виробництва SKF у 2022 році.
Крім Луцька, 15 серпня ракета впала на промислове підприємство в Дніпрі. Що там робиться – не уточнювалося. У чернігівській Смілі ракета вразила приватне підприємство, яке займається керамікою. Ще одна впала поряд на території лікарні. Також було пошкоджено мережу водопостачання.
Публікації22:43
Економіка
Слабкий карбованець як відбиток російської економіки.
Російський рубль падає вже кілька місяців поспіль. Порівняно з початком року він подешевшав майже вдвічі. Це вже призвело до критики ЦБ з боку помічника президента та подальшого різкого підвищення ключової ставки. І це все говорить про дві речі — прихованої слабкості російської економіки та поступовому руйнуванні інститутів. Про це у розсилці «Контекст» розповідає редактор відділу економіки Російської служби Бі-бі-сі Ольга Шаміна.
Пропагандистське втручання
Як помічник президента шукав винних у слабкому рублі
Головна економічна подія останніх тижнів — це слабшаючий рубль. Про причини ослаблення сперечаються економісти, росіяни чекають на зростання цін, а ті, хто поїхав жити за кордон, але все ще працюють на російські компанії, спостерігають, як їхні доходи та заощадження просто тануть на очах.
І все це не подобається російській владі. Помічник президента Максим Орєшкін — колишній міністр економічного розвитку, якого у ЗМІ називали «фаворитом» Володимира Путіна, — написав стовпчик для державного інформагентства ТАРС про те, що рубль занадто слабкий.
«В інтересах російської економіки — сильний рубль, — так Орєшкін назвав колонку. По суті це стало єдиним публічним коментарем адміністрації президента і уряду про рубль, що слабшає. Наприклад, у телеграм-каналі Мінекономрозвитку Росії можна знайти пости про туризм та користь реєстрації товарних знаків, але не про долар по 100 рублів. Володимир Путін або глава уряду Михайло Мішустін про рубль, що слабшає, наполегливо мовчать.
Колонка Орешкіна здається поєднанням економічної аналітики та пропагандистського нарратива. Коротко її посил можна звести до двох ідей.
По-перше, в економіці все гаразд. «Цього року вдалося відвідати десятки підприємств у більш ніж 20 регіонах. Всюди відзначаються позитивні тенденції. Головна зміна останнього року — збільшення інвестицій підприємств у створення нових технологічних рішень, наукових наділів та навчання кадрів», — так оптимістично Орєшкін починає свою колонку.
По-друге, ослаблення рубля — це збій, викликаний надто м'якою грошово-кредитною політикою за Центральний банк. Помічник президента начебто натякає, хто винен у проблемах і хто їх повинен усунути.
«Центральний банк має всі необхідні інструменти, щоб нормалізувати ситуацію вже найближчим часом та забезпечити зниження темпів кредитування до стійких рівнів», — підбиває підсумки помічник президента.
ЦБ того ж дня випустив зранку коментар про те, що ослаблення рубля не загрожує фінансовій стабільності — швидше за все, це справді так. Але після колонки Орєшкіна і досягнення доларом рівня 100 рублів регулятор повідомив про те, що у вівторок скликає термінову нараду про ставку. У вівторок ЦП підвищив ставку до 12%.
Картинка виглядає чудово: рубль падав, ЦБ не втручався, помічник Володимира Путіна втрутився в ситуацію і дорікнув Центробанку, а той одразу відреагував і підняв ставку.
Тільки карбованець не став після цього дорожчати. До засідання ЦБ і євро, і долар трохи впали, а потім знову почали зростати. До вечора вівторка долар коштує дорожче за 98 рублів, а євро – mdash; дорожче 107. Це, звичайно, не 100 рублів за долар, як було у понеділок, але все одно досить багато.
Звичайно, спрацьовує і спекулятивний фактор, а підвищення ставки почне впливати на економіку з певною лагою — з високою ймовірністю восени карбованець таки зміцниться.
Але історія падаючого рубля і того, як влада намагається вирішити цю проблему, досить типова для всієї російської управлінської системи. По-перше, у колонці Орєшкін говорить лише напівправду про ситуацію в російській економіці. По-друге, все це показує руйнування інститутів, що ще залишилися в Росії, цього разу економічних.
Історичний рекорд
Чому ж рубль дешевшає?
Після публікації колонки Орєшкіна в кількох економічних блогах у телеграмі з'явилася та сама думка: низькі ставки за кредитами частково субсидуються з бюджету. Фактично йдеться про те, що відповідальність за них несе далеко не лише Центральний банк, а й уряд.
Тим більше ще в лютому, як писав Bloomberg, урядовці чинили тиск на ЦБ через занадто похмурі прогнози та жорстку грошову політику.
Та й пояснення про м'яку кредитно-грошову політику — це теж лише напівправда. Основна причина падіння рубля – mdash; це те, що в економіці надто багато грошей. Мовою економістів це називається «м'якими умовами» — тут Орєшкін правий.
Але він замовчує, що це не лише відповідальність Центрального банку, а й уряду. «В даний час основний тиск на рубль чинять постійно зростаючі військові витрати», — пише економіст, професор університету Чикаго Костянтин Сонін. Він обговорюється, що поки що це «не друкарський верстат», оскільки скорочуються витрати на інші сфери.
Грубо кажучи, в економіці багато рублів завдяки недорогим кредитам та масованим бюджетним видаткам. При цьому економіка їх погано переробляє: не вистачає людей і виробничих потужностей. Підсумком стає зростання цін та падіння курсу рубля. Такий вигляд має перегрів економіки — і про нього вже неодноразово попереджав Центральний банк.
І це відбувається на тлі скорочення зовнішнього надходження валюти. Насамперед — це наслідок низької ціни на нафту на початку року та скорочення її постачання. Крім того, багато експортерів не прагнуть переводити в Росію валютний виторг — саме через політичні ризики.
А ще економісти пишуть про відтік капіталу — бізнес та населення в принципі вважають за краще зберігати гроші десь за кордоном. І це наслідок низького рівня довіри до економіки Росії та її політичної системи.
Якщо дуже грубо, в економіці багато рублів, які не дуже потрібні, і мало валюти, яка потрібна.
Аналітична компанія БКС називає те, що відбувається зараз із рублем історичним рекордом. З початку року він подешевшав майже вдвічі — і таке в історії Росії вже бувало. Але в минулі роки падіння було коротким: рубль упав і відскочив назад або залишився на нижчому рівні. Зараз же "жорсткий тренд ослаблення нацвалюти, по суті, не припиняється ось уже 14 місяців", пишуть у БКС.
«Фундаментально в економіці країни не все так погано, щоб виправдати поточні кризові рівні рубля», — обговорюються аналітики.
Неясно, як би виглядала економіка Росії без тих факторів, які й послаблюють рубль, — масованих бюджетних витрат на війну та м'якої грошової політики ЦП.
Підвищення ставки у будь-якому випадку загальмує зростання економіки, як і зниження бюджетних видатків. І не факт, що уряд цим буде достатньо.
Руйнування інститутів
Центральний банк як остання ефективна організація
Ще одна причина зниження рубля — це нова конструкція бюджетного правила. До війни бюджетне правило було важливим елементом регулювання російської економіки. Завдяки йому поповнювалися російські резерви, а ще рубль перестав повністю повторювати динаміку нафтових цін — це зробило економіку стабільнішою.
Механізм працював так: за високих цін у країну витікало багато валюти, і це призводило до зміцнення рубля. Але влада частина цих своїх підвищених доходів відводила в резерви, а для цього ЦБ за дорученням Мінфіну виходив на ринок, продавав там рублі і купував валюту. ці продажі заважали рублю зайво зміцнюватися. Якщо ж ціни падали, то механізм працював у зворотний бік і заважав рублю сильно слабшати.
Після початку війни правило фактично скасували, а потім відродили у новій конфігурації. Тепер воно прив'язане до рублевих доходів, а вони чим вищі, тим слабший курс. У результаті бюджетне правило працює проти рубля: він дешевшає, доходи зростають, а отже, ЦБ і Мінфіну треба купувати валюту, що ще сильніше послаблює рубль. Покупки валюти формально мали розпочатися вже у серпні. Економісти це називають «багом», а невизначеність, пов'язану з цим, — однією з причин зниження рубля.
Чінити цей баг довелося не Мінфіну, а Центробанку — Минулого тижня він заморозив операції за бюджетним правилом до кінця року. Можливо, це спроба дати чиновникам час, щоб якось змінити цей механізм.
Центральний банк з початку війни веде себе як один із найефективніших інститутів у Росії. Відразу після початку війни на тлі обвалу рубля ЦП підняв ставку до 20% і потім запровадив обмеження на зняття коштів. Тоді люди в паніці обмінювали рублі на долари та євро за будь-яким курсом та буквально полювали на банкомати з валютою — заходи ЦП зупинили паніку. Багато в чому через дії ЦБ валютна криза не стала фінансовою.
Коли стало зрозуміло, що економіка не відновлюється, то з'явилися публічні заяви про те, що ЦБ настав час знижувати ставку — щоб стимулювати економіку. ЦБ тоді пішов цим шляхом. Тепер ЦБ після виходу колонки Орєшкіна підвищує ставку — щоправда, це може бути і збігом, регулятор міг відреагувати і на 100 рублів за долар.
Центральний банк має зберігати незалежність від уряду чи парламенту. Саме можливість самостійно оцінювати ситуацію та приймати виважені рішення — це і є своєрідною гарантією стабільності.
ЦБ, здається, намагається зберегти незалежність. Він говорить про перегрівання економіки через бюджетні гроші — фактично це м'яка критика уряду та адміністрації президента. Випускає незалежну аналітику, яка й досі котирується серед економістів. Щоправда, права рука Ельвіри Набіулліної Ксенія Юдаєва, яка одночасно відповідала за цю аналітику і брала участь у ухваленні рішень з багатьох питань, нещодавно пішла зі своєї посади першого заступника голови ЦБ, але причин свого відходу не назвала. У ЦБ вона продовжить працювати радником Набіуліною і відповідатиме саме за аналітику та науку.
Економічні інститути у Росії поступово деградують. І це помітно щодо економічного блоку уряду: чиновники, здається, усунулися від будь-яких коментарів щодо актуального порядку денного. Чи відбувається це з ЦП? На це поки що немає відповіді. Але деякі економісти розчаровані тим, що регулятор ніяк не пояснив, навіщо проводити екстрені збори.
Видання Meduza (визнане в Росії «іноагентом», а потім ще й небажаною організацією) описувало, що для Набіулліної та її наближених робота у війну — це спроба пом'якшити наслідки для пересічних людей. Але можливо, що це вже стає надзавданням у ситуації, коли війна не закінчується, а владі треба вичавлювати з економіки дедалі більше ресурсів, щоб військова машина працювала.
Якщо інститути деградують, а ситуація все більше нагадує болото, то навіть найстійкіші та професійніші технократи можуть припускатися помилок — а ці помилки призводять до важких криз.
Джерело
Слабкий карбованець як відбиток російської економіки.
Російський рубль падає вже кілька місяців поспіль. Порівняно з початком року він подешевшав майже вдвічі. Це вже призвело до критики ЦБ з боку помічника президента та подальшого різкого підвищення ключової ставки. І це все говорить про дві речі — прихованої слабкості російської економіки та поступовому руйнуванні інститутів. Про це у розсилці «Контекст» розповідає редактор відділу економіки Російської служби Бі-бі-сі Ольга Шаміна.
Пропагандистське втручання
Як помічник президента шукав винних у слабкому рублі
Головна економічна подія останніх тижнів — це слабшаючий рубль. Про причини ослаблення сперечаються економісти, росіяни чекають на зростання цін, а ті, хто поїхав жити за кордон, але все ще працюють на російські компанії, спостерігають, як їхні доходи та заощадження просто тануть на очах.
І все це не подобається російській владі. Помічник президента Максим Орєшкін — колишній міністр економічного розвитку, якого у ЗМІ називали «фаворитом» Володимира Путіна, — написав стовпчик для державного інформагентства ТАРС про те, що рубль занадто слабкий.
«В інтересах російської економіки — сильний рубль, — так Орєшкін назвав колонку. По суті це стало єдиним публічним коментарем адміністрації президента і уряду про рубль, що слабшає. Наприклад, у телеграм-каналі Мінекономрозвитку Росії можна знайти пости про туризм та користь реєстрації товарних знаків, але не про долар по 100 рублів. Володимир Путін або глава уряду Михайло Мішустін про рубль, що слабшає, наполегливо мовчать.
Колонка Орешкіна здається поєднанням економічної аналітики та пропагандистського нарратива. Коротко її посил можна звести до двох ідей.
По-перше, в економіці все гаразд. «Цього року вдалося відвідати десятки підприємств у більш ніж 20 регіонах. Всюди відзначаються позитивні тенденції. Головна зміна останнього року — збільшення інвестицій підприємств у створення нових технологічних рішень, наукових наділів та навчання кадрів», — так оптимістично Орєшкін починає свою колонку.
По-друге, ослаблення рубля — це збій, викликаний надто м'якою грошово-кредитною політикою за Центральний банк. Помічник президента начебто натякає, хто винен у проблемах і хто їх повинен усунути.
«Центральний банк має всі необхідні інструменти, щоб нормалізувати ситуацію вже найближчим часом та забезпечити зниження темпів кредитування до стійких рівнів», — підбиває підсумки помічник президента.
ЦБ того ж дня випустив зранку коментар про те, що ослаблення рубля не загрожує фінансовій стабільності — швидше за все, це справді так. Але після колонки Орєшкіна і досягнення доларом рівня 100 рублів регулятор повідомив про те, що у вівторок скликає термінову нараду про ставку. У вівторок ЦП підвищив ставку до 12%.
Картинка виглядає чудово: рубль падав, ЦБ не втручався, помічник Володимира Путіна втрутився в ситуацію і дорікнув Центробанку, а той одразу відреагував і підняв ставку.
Тільки карбованець не став після цього дорожчати. До засідання ЦБ і євро, і долар трохи впали, а потім знову почали зростати. До вечора вівторка долар коштує дорожче за 98 рублів, а євро – mdash; дорожче 107. Це, звичайно, не 100 рублів за долар, як було у понеділок, але все одно досить багато.
Звичайно, спрацьовує і спекулятивний фактор, а підвищення ставки почне впливати на економіку з певною лагою — з високою ймовірністю восени карбованець таки зміцниться.
Але історія падаючого рубля і того, як влада намагається вирішити цю проблему, досить типова для всієї російської управлінської системи. По-перше, у колонці Орєшкін говорить лише напівправду про ситуацію в російській економіці. По-друге, все це показує руйнування інститутів, що ще залишилися в Росії, цього разу економічних.
Історичний рекорд
Чому ж рубль дешевшає?
Після публікації колонки Орєшкіна в кількох економічних блогах у телеграмі з'явилася та сама думка: низькі ставки за кредитами частково субсидуються з бюджету. Фактично йдеться про те, що відповідальність за них несе далеко не лише Центральний банк, а й уряд.
Тим більше ще в лютому, як писав Bloomberg, урядовці чинили тиск на ЦБ через занадто похмурі прогнози та жорстку грошову політику.
Та й пояснення про м'яку кредитно-грошову політику — це теж лише напівправда. Основна причина падіння рубля – mdash; це те, що в економіці надто багато грошей. Мовою економістів це називається «м'якими умовами» — тут Орєшкін правий.
Але він замовчує, що це не лише відповідальність Центрального банку, а й уряду. «В даний час основний тиск на рубль чинять постійно зростаючі військові витрати», — пише економіст, професор університету Чикаго Костянтин Сонін. Він обговорюється, що поки що це «не друкарський верстат», оскільки скорочуються витрати на інші сфери.
Грубо кажучи, в економіці багато рублів завдяки недорогим кредитам та масованим бюджетним видаткам. При цьому економіка їх погано переробляє: не вистачає людей і виробничих потужностей. Підсумком стає зростання цін та падіння курсу рубля. Такий вигляд має перегрів економіки — і про нього вже неодноразово попереджав Центральний банк.
І це відбувається на тлі скорочення зовнішнього надходження валюти. Насамперед — це наслідок низької ціни на нафту на початку року та скорочення її постачання. Крім того, багато експортерів не прагнуть переводити в Росію валютний виторг — саме через політичні ризики.
А ще економісти пишуть про відтік капіталу — бізнес та населення в принципі вважають за краще зберігати гроші десь за кордоном. І це наслідок низького рівня довіри до економіки Росії та її політичної системи.
Якщо дуже грубо, в економіці багато рублів, які не дуже потрібні, і мало валюти, яка потрібна.
Аналітична компанія БКС називає те, що відбувається зараз із рублем історичним рекордом. З початку року він подешевшав майже вдвічі — і таке в історії Росії вже бувало. Але в минулі роки падіння було коротким: рубль упав і відскочив назад або залишився на нижчому рівні. Зараз же "жорсткий тренд ослаблення нацвалюти, по суті, не припиняється ось уже 14 місяців", пишуть у БКС.
«Фундаментально в економіці країни не все так погано, щоб виправдати поточні кризові рівні рубля», — обговорюються аналітики.
Неясно, як би виглядала економіка Росії без тих факторів, які й послаблюють рубль, — масованих бюджетних витрат на війну та м'якої грошової політики ЦП.
Підвищення ставки у будь-якому випадку загальмує зростання економіки, як і зниження бюджетних видатків. І не факт, що уряд цим буде достатньо.
Руйнування інститутів
Центральний банк як остання ефективна організація
Ще одна причина зниження рубля — це нова конструкція бюджетного правила. До війни бюджетне правило було важливим елементом регулювання російської економіки. Завдяки йому поповнювалися російські резерви, а ще рубль перестав повністю повторювати динаміку нафтових цін — це зробило економіку стабільнішою.
Механізм працював так: за високих цін у країну витікало багато валюти, і це призводило до зміцнення рубля. Але влада частина цих своїх підвищених доходів відводила в резерви, а для цього ЦБ за дорученням Мінфіну виходив на ринок, продавав там рублі і купував валюту. ці продажі заважали рублю зайво зміцнюватися. Якщо ж ціни падали, то механізм працював у зворотний бік і заважав рублю сильно слабшати.
Після початку війни правило фактично скасували, а потім відродили у новій конфігурації. Тепер воно прив'язане до рублевих доходів, а вони чим вищі, тим слабший курс. У результаті бюджетне правило працює проти рубля: він дешевшає, доходи зростають, а отже, ЦБ і Мінфіну треба купувати валюту, що ще сильніше послаблює рубль. Покупки валюти формально мали розпочатися вже у серпні. Економісти це називають «багом», а невизначеність, пов'язану з цим, — однією з причин зниження рубля.
Чінити цей баг довелося не Мінфіну, а Центробанку — Минулого тижня він заморозив операції за бюджетним правилом до кінця року. Можливо, це спроба дати чиновникам час, щоб якось змінити цей механізм.
Центральний банк з початку війни веде себе як один із найефективніших інститутів у Росії. Відразу після початку війни на тлі обвалу рубля ЦП підняв ставку до 20% і потім запровадив обмеження на зняття коштів. Тоді люди в паніці обмінювали рублі на долари та євро за будь-яким курсом та буквально полювали на банкомати з валютою — заходи ЦП зупинили паніку. Багато в чому через дії ЦБ валютна криза не стала фінансовою.
Коли стало зрозуміло, що економіка не відновлюється, то з'явилися публічні заяви про те, що ЦБ настав час знижувати ставку — щоб стимулювати економіку. ЦБ тоді пішов цим шляхом. Тепер ЦБ після виходу колонки Орєшкіна підвищує ставку — щоправда, це може бути і збігом, регулятор міг відреагувати і на 100 рублів за долар.
Центральний банк має зберігати незалежність від уряду чи парламенту. Саме можливість самостійно оцінювати ситуацію та приймати виважені рішення — це і є своєрідною гарантією стабільності.
ЦБ, здається, намагається зберегти незалежність. Він говорить про перегрівання економіки через бюджетні гроші — фактично це м'яка критика уряду та адміністрації президента. Випускає незалежну аналітику, яка й досі котирується серед економістів. Щоправда, права рука Ельвіри Набіулліної Ксенія Юдаєва, яка одночасно відповідала за цю аналітику і брала участь у ухваленні рішень з багатьох питань, нещодавно пішла зі своєї посади першого заступника голови ЦБ, але причин свого відходу не назвала. У ЦБ вона продовжить працювати радником Набіуліною і відповідатиме саме за аналітику та науку.
Економічні інститути у Росії поступово деградують. І це помітно щодо економічного блоку уряду: чиновники, здається, усунулися від будь-яких коментарів щодо актуального порядку денного. Чи відбувається це з ЦП? На це поки що немає відповіді. Але деякі економісти розчаровані тим, що регулятор ніяк не пояснив, навіщо проводити екстрені збори.
Видання Meduza (визнане в Росії «іноагентом», а потім ще й небажаною організацією) описувало, що для Набіулліної та її наближених робота у війну — це спроба пом'якшити наслідки для пересічних людей. Але можливо, що це вже стає надзавданням у ситуації, коли війна не закінчується, а владі треба вичавлювати з економіки дедалі більше ресурсів, щоб військова машина працювала.
Якщо інститути деградують, а ситуація все більше нагадує болото, то навіть найстійкіші та професійніші технократи можуть припускатися помилок — а ці помилки призводять до важких криз.
Джерело
Публікації22:53
Події
«Від тих, хто був найближчим, нічого не залишилося». Що відомо про вибух на заправці в Махачкалі за добу
Увечері у понеділок на автозаправці, розташованій на виїзді з Махачкали, пролунав потужний вибух. Йому передувала пожежа у сусідньому автосервісі, яка перекинулася і на АЗС.
Коли місцеві жителі зібралися біля автосервісу, що горить, щоб подивитися на пожежу, їх накрило вибуховою хвилею.
«Від тих, хто був найближчим, нічого не залишилося», — розповідає співробітник республіканської лікарні. Основна частина постраждалих, за його словами, це саме люди, які прийшли подивитися на пожежу.
Редакція Бі-Бі-Сі поспілкувалася з лікарем однієї з лікарень, куди доправили частину постраждалих від вибуху. Три відділення лікарні – опікове, нейрохірургічне та травматологічне – виявилися переповненими.Згідно з його розповідю, більшість постраждалих отримали закриті черепно-мозкові травми і опіки, викликані вибуховою хвилею і осколками, що розлітаються. Багато хто має порізи на голові, шиї та грудній клітці.
За його інформацією, до республіканської клінічної лікарні надійшло близько 30 постраждалих, а решту направили до інших медичних закладів.
Згідно з останніми даними МНС, кількість загиблих внаслідок вибуху склала 35 осіб, а кількість постраждалих досягла 80 осіб, яких накрило вибуховою хвилею.
Повідомлення про постраждалих, які надійшли до різних медичних закладів, публікують у місцевих телеграм-каналах. Там же можна знайти списки з іменами та прізвищами постраждалих. Один із них – трирічна дитина. Також троє дітей числяться серед загиблих. У соціальних мережах люди діляться фотографіями своїх близьких, про які немає інформації після вибуху, і намагаються отримати будь-які відомості про них.
Увечері у вівторок стало відомо, що 17 постраждалих буде доставлено спецбортом МНС до медичних закладів на москву.
Офіційна причина вибуху залишається невідомою. Однак представник Асоціації АЗС Дагестану, Юсуп Чарабураєв, стверджує, що аміачна селітра, що знаходилася на складі навпроти вибухнула АЗС, вибухнула після загоряння. Він також уточнив, що на складі зберігалося близько 90-100 тонн аміачної селітри, що еквівалентно приблизно 35 тонн тротилового еквівалента.
Місцеві жителі та телеграм-канал "Нетипова Махачкала" також розповідають про незаконний склад селітри поряд з палаючим автосервісом і АЗС, що вибухнула. За їхніми даними, власника складу було затримано та допитано, але цю інформацію поки не підтверджено офіційно.
Публікації23:04
Як майор Томов потрапив у полон до українських військових і як бійцям ЗСУ вдалося перехитрити супротивника.
На початку серпня десант ЗСУ висадився на лівому березі Херсонщини поблизу села Козачі Табори.
Російська окупаційна влада тоді поспішила заявити, що ситуація біля Козачих Таборів — під контролем. Призначений Москвою губернатор Херсонської області Володимир Сальдо оголосив 8 серпня, що український десант на двох катерах справді «намагався висадитися» у цьому районі, але нібито було виявлено та знищено до висадки на берег.
Одночасно в російських телеграм-каналах почало поширюватися відео, яке на перший погляд мало підтвердити невдачу ЗСУ.
На цьому відео людина, яка на камеру називає себе командиром батальйону розвідки номер 1822 року майором російської армії Юрієм Томовим, допитує полонених, що лежать пов'язаними на землі. Томов на відео каже, що це — українські військові, які висадилися біля Козачих Таборів та потрапили в полон.
Це відео начебто мало розставити всі крапки над «i»: десант ЗСУ не вдався, українські бійці частиною вбиті, частиною потрапили в полон, і ніякого плацдарму немає.
Але незабаром з'ясувалося, що це не так.
Як майор Томов потрапив у полон до українських військових і як бійцям ЗСУ вдалося перехитрити супротивника.
Зниклий майор
Майже відразу після заяв окупаційної влади Херсонщини російські провоєнні блогери, у тому числі вже згаданий &lquo;Тринадцятий», почали звертати увагу на деякі проблеми.
Наприклад: навіщо офіцеру-розвіднику показувати своє обличчя на камеру і називати ім'я та посаду?
Головне ж: у російських військових зник зв'язок із комбатом Томовим, який нібито успішно виконав завдання з ліквідації українського плацдарму, — разом із 16 бійцями, з якими він пішов у Козачі Табори.
Вже 9 серпня Гузенко-«Тринадцятий» припустив, що група майора Томова потрапила до полону. До того ж українські бійці скористалися мобільними телефонами полонених, щоб від їхнього імені покликати допомогу — і таким чином заманити на засідку ще більше російських військових.
Кілька днів z-блогери «шукали» майора Томова. Одні стверджували, що українці не лише взяли комбата в полон, а й розширюють плацдарм у Козачих Таборів, інші звинувачували перших у панікерстві та роботі на ворога та заперечували існування плацдарму та полон майора.
Але незабаром у соцмережах почали з'являтися нові відео з Томовим — вже зовсім іншого змісту.
Спочатку телеграм-канали, у тому числі близький до ПВК «Вагнер» канал Grey Zone, 13 серпня опублікували відео, в якому майор стоїть на колінах біля розстеленої на землі карти і показує, ймовірно, російські позиції. За кадром чути українську мову. Відео, ймовірно, було знято відразу після того, як майор Томов потрапив у полон. 7 чи 8 серпня.
Через лічені години проукраїнський телеграм-канал «Миколаївський Ванек», який збирає розвіддані для ЗСУ, опублікував повний відеозапис допиту комбата Томова у полоні.
Таке ж відео 14 серпня опублікував телеграм-канал українського державного проекту «Хочу жити», який координується військовою розвідкою України та створений для прийому заяв від російських військових, які хотіли б здатися в полон.
Людина на відео представляється Томовим Юрієм Анатолійовичем, 1977 року народження. За його словами, його мобілізували у вересні 2022 року, на територію України він потрапив у жовтні, отримав посаду начальника штабу 1822-го батальйону, а згодом став командиром батальйону.
Виходячи з того, що Томов розповідає про втрати свого підрозділу станом на 6 вересня, можна припустити, що в український полон він потрапив 7-го числа.
На відео Томов каже, що втрати його батальйону становлять понад 25% особового складу та стверджує, що його бійці не проходили жодної бойової підготовки перед тим, як їх відправили на передову.
Оцінюючи ці слова, важливо пам'ятати, що їх вимовляє полонений.
Зважаючи на все, Томов на даний момент є одним з найвищих російських офіцерів в українському полоні.
Російські «військори», проаналізувавши опубліковані відео з Томовим, дійшли висновку, що бійцям ЗСУ вдалося перехитрити противника.
Відеозапис із Томовим, який говорить про розгром українського десанту, очевидно, був зроблений, коли його група вже потрапила в полон. Метою було приховати сам факт успішного десантування ЗСУ та обман противника.
Z-блогери відзначають, наприклад, налиплий листок на плечі комбата — він є і на першому, «переможному» відео, та на другому, де він показує щось на карті, а за кадром звучить українська мова.
«Виходить, ВСУ було невигідно афішувати захоплення ділянки на лівому березі на околиці Козачих Таборів, і вони вкинули чудовий фейк», — пише z-блогер Роман Сапоньков.
Станом на 15 серпня російські телеграм-канали продовжували сповіщати про наявність українських військових у районі Козачих Таборів та про удари по них російської артилерії та авіації.
Українська влада та військові існування цього плацдарму на лівому березі Дніпра, як і раніше, не підтверджують.
Джерело
Юпітер — Найбільша планета Сонячної системи Його вплив на наше життя дуже великий
♈️ Овен (21 марта - 19 апреля)
Сегодня Овны могут почувствовать приток энергии и энтузиазма Используйте это в....
♈️ Овен (21 березня - 19 квітня)
Сьогодні ви можете відчути себе особливо сміливими та рішучими в любовних сп....
У прогнозі на 20 травня 2024 року астролог Павло Глоба попереджає певних індивідів про можливі конфлікти у їхн....
/-0,41634893417358-/
/-pc-/
Top