Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд
Що потрібно придба....
Архів
Повернутись назад
10 Червня 2016
10 Червня
Блог:
Думки17:33
Політика
Кость Бондаренко
Без внесення змін до законодавства можлива лише косметична реформа ГПУ
Реформування Генеральної прокуратури залежить від того, чи буде змінено законодавство. Якщо ні, то реформи можливі лише косметичні. Крім того, генпрокурор Юрій Луценко зіткнеться з протидією системи. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив голова правління Інституту української політики Кость Бондаренко.
«Люди, призначені Луценком, ми не можемо поки що говорити, гарні вони чи погані, адже ми не бачили їх у роботі. За великим рахунком, генеральний прокурор бере на себе відповідальність за формування команди. Ми зможемо оцінити цих людей тільки за результативністю. Те, що сьогодні ГПУ є досить консервативною структурою, яка слабо приймає до своїх лав тих чи інших гравців, - це однозначно. З цим зіткнувся свого часу Ярема і обов'язково зіткнеться Луценко. Протидія всередині цієї структури буде. Чи будуть реформи - подивимося. Я поки що не розумію, в чому полягає реформа Генпрокуратури. Вочевидь існує закон про Генеральну прокуратуру і Луценко може діяти виключно в рамках цього закону. Для того, щоб реформувати ГПУ, необхідно змінити законодавство. Всередині, навіть прийшовши в структуру і очоливши її, але не змінюючи закон і функціонал цієї структури, неможливо провести реформи. В такому разі це буде косметична реформа: перенести кабінет з одного крила будівлі на Різницькій, скоротити кількість заступників і сказати, що перший заступник займатиметься якимись додатковими питаннями. Але це ж не реформа. Розмістити у себе в будівлі представництво ФБР - теж не реформа. Тому, за великим рахунком, без законодавчого забезпечення реформу робити складно», - розповів політолог.
Бондаренко переконаний, що ГПУ за своєю суттю підконтрольна Банковій.
«Згідно з Конституцією України, Президент має право вносити в парламент кандидатури на посаду міністра оборони, міністра закордонних справ, голови СБУ та голови ГПУ. Чотири призначення, які Президент на свій розсуд виносить на розгляд Ради. У цій ситуації зрозуміло, що хай би кого призначив Порошенко, це буде його людина. Навряд чи він вноситиме якусь людину, яка перебуває до нього в опозиції», - зазначив експерт.
Відео17:51
Події
Внаслідок ДТП чоловіка викинуло з салону автомобіля (відео)
У мережі з'явилося відео, на якому зафіксовано, як у Києві на слизькій дорозі автомобіль врізався у стовп і його кілька разів розвернуло.
Від удару з машини викинуло людину. При цьому визначити, пасажир це чи водій, неможливо.
Після того як чоловіка викинуло з авто, він підвівся і пішов з проїжджої частини.
Внаслідок ДТП чоловіка викинуло з салону автомобіля (відео)
У мережі з'явилося відео, на якому зафіксовано, як у Києві на слизькій дорозі автомобіль врізався у стовп і його кілька разів розвернуло.
Від удару з машини викинуло людину. При цьому визначити, пасажир це чи водій, неможливо.
Після того як чоловіка викинуло з авто, він підвівся і пішов з проїжджої частини.
Публікації17:57
Політика
Референдум по-київськи: Вибір, якого немає
Громадська думка – це прикриття від усього. Владні мужі нею крутять як циган сонцем в усіх ситуаціях. Ледь що: суспільство вимагає, громадяни мають вирішити. Ось тепер кажуть, що з питанням виборів до райрад мають визначитися кияни на місцевому референдумі. Днями це озвучив заступник міського голови - секретар Київради Володимир Прокопів.
Іменем громади
Як сказано у повідомленні, розповсюдженому прес-службою Володимира Прокопіва, він зазначив, що ініціюватиме проведення місцевого референдуму у столиці, звернення до всіх суб'єктів законодавчої ініціативи — Президента, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо створення досконалого механізму проведення місцевого референдуму.
«В умовах децентралізації дуже важливо мати ефективний механізм проведення місцевого референдуму, аби люди мали можливість реалізовувати і захищати свої інтереси, гарантовані Конституцією України. Відсутність такої можливості на місцях часто породжує неспроможність точно визначити, яких саме змін хочуть громадяни, яким вони бачать своє місто. Яскравий приклад тому — столиця України. Зараз у Київській міській раді точиться серйозна дискусія між депутатами про створення районних у місті Києві рад. Але я переконаний: не міська влада має вирішувати, чи потрібні містянам райради. З такими питаннями мають визначатися кияни на місцевому референдумі», – зауважив Прокопів.
Нагадаємо, свого часу в інтерв’ю АСН Прокопів висловив власне ставлення до відновлення у столиці райрад.
«Політична воля на децентралізацію є. Місто має займатися інфраструктурою, а не МАФом у спальному районі. Та вибори заради виборів чи варто проводити? Спершу треба чітко прописати повноваження, розділити бюджет, майно, а не гратися в політику. Потрібен також стабілізаційний фонд, адже є багатші райони, а є бідніші. Інакше Печерський і Шевченківський райони лише процвітатимуть, бо тут центральні офіси великих компаній. А на Нивках, Троєщині, Виноградарі буде біда», – сказав він тоді.
Буква закону
З одного боку, ніби й правильно. Чому не запитати думку людей? Та наскільки реально провести референдум найближчим часом?.. Сьогодні в Україні немає належної правової бази для проведення місцевих референдумів. Це підтвердив АСН член парламентського Комітету з питань правової політики та правосуддя, народний депутат (фракція «Блок Петра Порошенка») Олександр Черненко.
«Є кілька зареєстрованих законопроектів, в одному з яких я серед авторів. Але прийняття такого закону потребує серйозної дискусії, оскільки в умовах зовнішнього впливу та роздмухування сепаратистських настроїв місцевий референдум може стати небезпечним інструментом для зазіхання на територіальну цілісність і суверенітет. Тому в законопроекті мають дуже жорстко регламентуватися питання, щодо яких він може проводитись», – зазначив він.
Також, за словами нардепа від БПП, дискусійним питанням є імплементація результатів референдуму: чи вони мають пряму дію, чи потребують подальшого затвердження органами місцевого самоврядування чи взагалі мають рекомендаційний характер.
Що стосується того, скільки часу потрібно на ухвалення та імплементацію законодавства, Черненко вважає: не менше як півроку.
Винайдення велосипеду
А ось перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, народний депутат (фракція «Народний фронт») Леонід Ємець рекомендує секретарю Київради, який є представником фракції «Солідарність», відкрити програмні засади партії, подивитися коаліційну угоду, згадати обіцянки міського голови стосовно того, що районні ради має бути повернено, і виконати цю норму.
«Також нагадаю, що реальні справи від популізму відрізняє можливість і бажання реалізувати заявлене. Так ось, реалізувати референдум сьогодні неможливо. Банально відсутнє законодавство. Референдум, як прояв волі громади, я б тільки підтримав. Та тут виглядає, що завдання стоїть дещо інше. А саме – маніпулювати ідеєю референдуму, розуміючи, що вона жодним чином не є обов’язковою», - акцентував він.
Ємець зазначив, що фракція «Солідарність» має більшість. До того ж є рішення Київради про створення райрад, як і звернення до ЦВК, котре «невідомо на підставі яких законів заветував мер Кличко».
«Тому варто не видумувати велосипед, а виконати обіцяне, дотримуватися норм чинного законодавства. Хоча за бажання й нове законодавство могло б бути прийняте дуже швидко. Адже напрацювання є. А «Блок Петра Порошенка» - найбільша фракція у Верховній Раді», - наголосив Ємець.
Тактичний трюк
У свою чергу заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції, народний депутат Ігор Попов (фракція «Радикальна партія Олега Ляшка»), котрий, як і Черненко і Ємець, теж є автором законопроекту про місцевий референдум, ще більш різкий у критиці ідеї Прокопіва. Він переконаний, що озвучена ідея свідчить про одне: є політична позиція не допускати жодних референдумів, жодних виборів, адже влада – непопулярна.
«Це банальне відволікання уваги на необхідність проведення референдуму. Це лише тактичний трюк чинної влади у місті Києві. Адже їй треба якось пояснювати, чому вона затягує і провалює формування райрад. Насправді її представники не вірять у свою перемогу. Рейтинг і команди мера, і команди Президента є досить низьким у Києві. І вони ризикують отримати опозиційні до себе районні ради», - пояснив своє бачення Попов у коментарі АСН.
Він також додав, що можновладці бояться будь-яких форм місцевої демократії, оскільки всі вони працюватимуть проти влади, адже люди тоді зможуть висловити свою окрему думку.
Клоунада і присмак минулого
А голова підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції, народний депутат (фракція «Батьківщина») Ігор Луценко зауважив, що тут і коментувати нічого.
«Що тільки не придумаєш, аби не виконати передвиборну обіцянку Кличка! Це треба – цілий референдум. Клоуни, діти «Яника». Той бо теж скасував райради», - обурився він у коментарі АСН.
Лозунгами єдиними
Більш м’яко, та все ж критично прокоментував АСН ідею референдуму і генеральний директор ВГО «Комітет виборців України» (КВУ) Олексій Кошель.
«Вже понад рік триває дискусія, наскільки потрібні районні ради у Києві. Вона ведеться виключно у площині політичних гасел: «Проводити негайно!» або «Не проводити під будь-яким приводом!» Заява про проведення місцевого референдуму – дуже невдала спроба знайти вихід, пояснити, чому не можуть провести вибори до районних рад. Тоді б представники мали б сказати: найближчими роками немає жодних перспектив прийняття рішення і проведення референдуму», – зазначив він.
Голова КВУ акцентував, що повноваження районним радам у місті делегуються Київрадою: «Переконаний, повноваження має бути чітко визначено на законодавчому рівні. Адже нині Київрада дає одні повноваження, а завтра їх може забрати, змінити. Потрібно надати радам реальні повноваження, аби ті були дієвими органами місцевого самоврядування. Громада Києва делегувала свої голоси Київраді. І Київрада мала б прийняти рішення про проведення чи непроведення виборів до райрад».
Ініціатива щодо того, що кияни самостійно, на рівні місцевого референдуму, мають вирішувати питання доцільності райрад, вважає Кошель, – це просто пошук командою київського міського голови Віталія Кличка певного шляху виходу з ситуації.
«Референдум зараз провести неможливо. Закону про місцеві референдуми нема. І перспективи його появи надзвичайно далекі. Я з нерозумінням ставлюся до подібних заяв. Дуже сумніваюся, що закон буде ухвалено до проведення повноцінної виборчої реформи», - підсумував він.
Хочеться і колеться
Виходить, що у перекладі простою мовою питання районних рад не стільки хочуть вирішити за допомогою врахування думки громади, скільки влада хоче заховатися за красивою ширмою під назвою «референдум».
Але чи не чесніше відверто сказати: жодних рад, принаймні поки що. Адже профільного чіткого законодавства про місцеві референдуми немає. Ба навіть за умови ухвалення нині імплементувати його геть не просто. До того ж це додаткові ресурси, і не лише матеріальні.
Говорити правду не завжди легко і приємно. Та варто навчитися. І або не обіцяти зірку з неба під час виборчої кампанії у прагненні сподобатися електорату, або – бути чесними із суспільством, не прикриваючись нібито його вимогами чи потаємними думками. Вибір завжди є. Як і вибори, на щастя, завжди у перспективі.
Референдум по-київськи: Вибір, якого немає
Громадська думка – це прикриття від усього. Владні мужі нею крутять як циган сонцем в усіх ситуаціях. Ледь що: суспільство вимагає, громадяни мають вирішити. Ось тепер кажуть, що з питанням виборів до райрад мають визначитися кияни на місцевому референдумі. Днями це озвучив заступник міського голови - секретар Київради Володимир Прокопів.
Іменем громади
Як сказано у повідомленні, розповсюдженому прес-службою Володимира Прокопіва, він зазначив, що ініціюватиме проведення місцевого референдуму у столиці, звернення до всіх суб'єктів законодавчої ініціативи — Президента, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України щодо створення досконалого механізму проведення місцевого референдуму.
«В умовах децентралізації дуже важливо мати ефективний механізм проведення місцевого референдуму, аби люди мали можливість реалізовувати і захищати свої інтереси, гарантовані Конституцією України. Відсутність такої можливості на місцях часто породжує неспроможність точно визначити, яких саме змін хочуть громадяни, яким вони бачать своє місто. Яскравий приклад тому — столиця України. Зараз у Київській міській раді точиться серйозна дискусія між депутатами про створення районних у місті Києві рад. Але я переконаний: не міська влада має вирішувати, чи потрібні містянам райради. З такими питаннями мають визначатися кияни на місцевому референдумі», – зауважив Прокопів.
Нагадаємо, свого часу в інтерв’ю АСН Прокопів висловив власне ставлення до відновлення у столиці райрад.
«Політична воля на децентралізацію є. Місто має займатися інфраструктурою, а не МАФом у спальному районі. Та вибори заради виборів чи варто проводити? Спершу треба чітко прописати повноваження, розділити бюджет, майно, а не гратися в політику. Потрібен також стабілізаційний фонд, адже є багатші райони, а є бідніші. Інакше Печерський і Шевченківський райони лише процвітатимуть, бо тут центральні офіси великих компаній. А на Нивках, Троєщині, Виноградарі буде біда», – сказав він тоді.
Буква закону
З одного боку, ніби й правильно. Чому не запитати думку людей? Та наскільки реально провести референдум найближчим часом?.. Сьогодні в Україні немає належної правової бази для проведення місцевих референдумів. Це підтвердив АСН член парламентського Комітету з питань правової політики та правосуддя, народний депутат (фракція «Блок Петра Порошенка») Олександр Черненко.
«Є кілька зареєстрованих законопроектів, в одному з яких я серед авторів. Але прийняття такого закону потребує серйозної дискусії, оскільки в умовах зовнішнього впливу та роздмухування сепаратистських настроїв місцевий референдум може стати небезпечним інструментом для зазіхання на територіальну цілісність і суверенітет. Тому в законопроекті мають дуже жорстко регламентуватися питання, щодо яких він може проводитись», – зазначив він.
Також, за словами нардепа від БПП, дискусійним питанням є імплементація результатів референдуму: чи вони мають пряму дію, чи потребують подальшого затвердження органами місцевого самоврядування чи взагалі мають рекомендаційний характер.
Що стосується того, скільки часу потрібно на ухвалення та імплементацію законодавства, Черненко вважає: не менше як півроку.
Винайдення велосипеду
А ось перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, народний депутат (фракція «Народний фронт») Леонід Ємець рекомендує секретарю Київради, який є представником фракції «Солідарність», відкрити програмні засади партії, подивитися коаліційну угоду, згадати обіцянки міського голови стосовно того, що районні ради має бути повернено, і виконати цю норму.
«Також нагадаю, що реальні справи від популізму відрізняє можливість і бажання реалізувати заявлене. Так ось, реалізувати референдум сьогодні неможливо. Банально відсутнє законодавство. Референдум, як прояв волі громади, я б тільки підтримав. Та тут виглядає, що завдання стоїть дещо інше. А саме – маніпулювати ідеєю референдуму, розуміючи, що вона жодним чином не є обов’язковою», - акцентував він.
Ємець зазначив, що фракція «Солідарність» має більшість. До того ж є рішення Київради про створення райрад, як і звернення до ЦВК, котре «невідомо на підставі яких законів заветував мер Кличко».
«Тому варто не видумувати велосипед, а виконати обіцяне, дотримуватися норм чинного законодавства. Хоча за бажання й нове законодавство могло б бути прийняте дуже швидко. Адже напрацювання є. А «Блок Петра Порошенка» - найбільша фракція у Верховній Раді», - наголосив Ємець.
Тактичний трюк
У свою чергу заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції, народний депутат Ігор Попов (фракція «Радикальна партія Олега Ляшка»), котрий, як і Черненко і Ємець, теж є автором законопроекту про місцевий референдум, ще більш різкий у критиці ідеї Прокопіва. Він переконаний, що озвучена ідея свідчить про одне: є політична позиція не допускати жодних референдумів, жодних виборів, адже влада – непопулярна.
«Це банальне відволікання уваги на необхідність проведення референдуму. Це лише тактичний трюк чинної влади у місті Києві. Адже їй треба якось пояснювати, чому вона затягує і провалює формування райрад. Насправді її представники не вірять у свою перемогу. Рейтинг і команди мера, і команди Президента є досить низьким у Києві. І вони ризикують отримати опозиційні до себе районні ради», - пояснив своє бачення Попов у коментарі АСН.
Він також додав, що можновладці бояться будь-яких форм місцевої демократії, оскільки всі вони працюватимуть проти влади, адже люди тоді зможуть висловити свою окрему думку.
Клоунада і присмак минулого
А голова підкомітету з питань взаємодії з громадянським суспільством Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції, народний депутат (фракція «Батьківщина») Ігор Луценко зауважив, що тут і коментувати нічого.
«Що тільки не придумаєш, аби не виконати передвиборну обіцянку Кличка! Це треба – цілий референдум. Клоуни, діти «Яника». Той бо теж скасував райради», - обурився він у коментарі АСН.
Лозунгами єдиними
Більш м’яко, та все ж критично прокоментував АСН ідею референдуму і генеральний директор ВГО «Комітет виборців України» (КВУ) Олексій Кошель.
«Вже понад рік триває дискусія, наскільки потрібні районні ради у Києві. Вона ведеться виключно у площині політичних гасел: «Проводити негайно!» або «Не проводити під будь-яким приводом!» Заява про проведення місцевого референдуму – дуже невдала спроба знайти вихід, пояснити, чому не можуть провести вибори до районних рад. Тоді б представники мали б сказати: найближчими роками немає жодних перспектив прийняття рішення і проведення референдуму», – зазначив він.
Голова КВУ акцентував, що повноваження районним радам у місті делегуються Київрадою: «Переконаний, повноваження має бути чітко визначено на законодавчому рівні. Адже нині Київрада дає одні повноваження, а завтра їх може забрати, змінити. Потрібно надати радам реальні повноваження, аби ті були дієвими органами місцевого самоврядування. Громада Києва делегувала свої голоси Київраді. І Київрада мала б прийняти рішення про проведення чи непроведення виборів до райрад».
Ініціатива щодо того, що кияни самостійно, на рівні місцевого референдуму, мають вирішувати питання доцільності райрад, вважає Кошель, – це просто пошук командою київського міського голови Віталія Кличка певного шляху виходу з ситуації.
«Референдум зараз провести неможливо. Закону про місцеві референдуми нема. І перспективи його появи надзвичайно далекі. Я з нерозумінням ставлюся до подібних заяв. Дуже сумніваюся, що закон буде ухвалено до проведення повноцінної виборчої реформи», - підсумував він.
Хочеться і колеться
Виходить, що у перекладі простою мовою питання районних рад не стільки хочуть вирішити за допомогою врахування думки громади, скільки влада хоче заховатися за красивою ширмою під назвою «референдум».
Але чи не чесніше відверто сказати: жодних рад, принаймні поки що. Адже профільного чіткого законодавства про місцеві референдуми немає. Ба навіть за умови ухвалення нині імплементувати його геть не просто. До того ж це додаткові ресурси, і не лише матеріальні.
Говорити правду не завжди легко і приємно. Та варто навчитися. І або не обіцяти зірку з неба під час виборчої кампанії у прагненні сподобатися електорату, або – бути чесними із суспільством, не прикриваючись нібито його вимогами чи потаємними думками. Вибір завжди є. Як і вибори, на щастя, завжди у перспективі.
Блог:
Думки18:29
Політика
Олександр Палій
Луценко приймає рішення як самостійний політичний гравець
Генеральний прокурор Юрій Луценко серйозно налаштований на проведення реформ у ГПУ. Він розуміє, що несе персональну відповідальність і приймає рішення у відомстві як самостійний політичний гравець. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив політолог, експерт з питань євроатлантичної інтеграції Олександр Палій.
«Думаю, що він фігура самостійна перш за все тому, що відповідальність персональна. Він не просто демонструє незалежність, він показує, що приймає рішення сам, як вагома політична фігура, яка має власну політичну історію. Думаю, що він нормально проводитиме політику реформування. Перші призначення, крім Олексія Ничипоренка, не викликають певних заперечень. З призначенням Ничипоренка - питання, оскільки у його батька не дуже гарна репутація. Щодо Севрука, який пішов в Академію прокуратури. Що тут поганого, якщо він навчатиме людей? Якщо на нього немає жодних кримінальних справ, то чом би йому не піти і не повикладати - це цілком законно. Якщо є кримінальні провадження, то необхідно вести розслідування», - зауважив Палій.
Політолог переконаний, що, швидше за все, реформи в ГПУ буде проведено. І почати потрібно з очищення та скорочення.
«Гадаю, що реформаторський настрій генпрокурора є дуже серйозним, він хоче серйозно ситуацію змінити. Тому я сподіваюся, що реформи будуть і реформи мають полягати в тому числі й в елементарному скороченні тих людей, які не виконували свою роботу або виконували корупційні функції. Таких людей треба обов'язково позбуватися. Сподіваюся, що це буде одна з ключових реформ, адже, за великим рахунком, кадри вирішують усе», - зазначив експерт.
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки Борот....
/-1,0471189022064-/
/-pc-/
Top