Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд
Що потрібно придба....
Архів
Повернутись назад
09 Жовтня 2015
9 Жовтня
Політика
Порошенко почав переговори з Назарбаєвим
Президент України Петро Порошенко почав переговори з президентом Казахстану Нурсултаном Назарбаєвим. Про це у себе в Twitter написав прес-секретар Президента Святослав Цеголко.
Під час зустрічі Порошенко подякував Назарбаєву за підтримку територіальної цілісності України, а також привітав казахів із 550-річчям державності.
Раніше повідомлялося, що Порошенко обговорив у Казахстані участь України в шовковому шляху.
Порошенко почав переговори з Назарбаєвим
Президент України Петро Порошенко почав переговори з президентом Казахстану Нурсултаном Назарбаєвим. Про це у себе в Twitter написав прес-секретар Президента Святослав Цеголко.
Під час зустрічі Порошенко подякував Назарбаєву за підтримку територіальної цілісності України, а також привітав казахів із 550-річчям державності.
Раніше повідомлялося, що Порошенко обговорив у Казахстані участь України в шовковому шляху.
Суспільство
Будинок Порошенка зняли з безпілотника
На Youtube з'явилося відео будинку Петра Порошенка, зняте з безпілотника. Відео розмістив на своєму каналі народний депутат Ігор Луценко.
«Нещодавно в Мережі з'явилася інформація про узбережжя річки Козинки, яке собі взяв в оренду Порошенко. За непоганою ціною - оцінка вартості 6400 грн. за сотку, це десь разів у 100 менше, а може, і в 200. Користуючись нагодою, викладаю відео території, про яку йдеться. Милуйтеся», - написав Луценко.
Будинок Порошенка зняли з безпілотника
На Youtube з'явилося відео будинку Петра Порошенка, зняте з безпілотника. Відео розмістив на своєму каналі народний депутат Ігор Луценко.
«Нещодавно в Мережі з'явилася інформація про узбережжя річки Козинки, яке собі взяв в оренду Порошенко. За непоганою ціною - оцінка вартості 6400 грн. за сотку, це десь разів у 100 менше, а може, і в 200. Користуючись нагодою, викладаю відео території, про яку йдеться. Милуйтеся», - написав Луценко.
Блог:
Думки11:06
Політика
Сергій Рибалка
Якщо раніше струмочки стікалися до кишені «сім'ї», то сьогодні вони течуть до різних кишень
У країні в питаннях боротьби з корупцією останнім часом нічого не змінилося.
Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансової політики та банківської діяльності, народний депутат Сергій Рибалка. За його словами, в країні змінилися лише таблички на кабінетах.
«Якщо раніше струмочки стікалися до однієї кишені «сім'ї», то сьогодні різні струмочки течуть до різних кишень», - зауважив Рибалка.
При цьому він зазначив, що побори і хабарі в Україні залишилися, а провадження прокурорськими працівниками розслідуються вибірково.
Політика
МВС оголосило в розшук братів Кацуб
Міністерство внутрішніх справ оголосило в розшук екс-заступника голови «Нафтогазу» Олександра Кацубу і його брата Сергія Кацубу. Повідомлення про розшук опубліковано на сайті МВС.
Наголошується, що Кацуб підозрюють у привласненні, розтраті або заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем.
Суд уже дав дозвіл на їхнє затримання.
За даними МВС, Олександр Кацуба зник 25 вересня, Сергій – 27-го.
Нагадаємо, що експерт Аналітичного центру «Політика» Володимир Цибулько у коментарі «Аналітичній службі новин» (АСН) назвав НАК «Нафтогаз» однією з найбільш закритих структур, в яких складно відбувається процес боротьби з корупцією.
МВС оголосило в розшук братів Кацуб
Міністерство внутрішніх справ оголосило в розшук екс-заступника голови «Нафтогазу» Олександра Кацубу і його брата Сергія Кацубу. Повідомлення про розшук опубліковано на сайті МВС.
Наголошується, що Кацуб підозрюють у привласненні, розтраті або заволодінні майном шляхом зловживання службовим становищем.
Суд уже дав дозвіл на їхнє затримання.
За даними МВС, Олександр Кацуба зник 25 вересня, Сергій – 27-го.
Нагадаємо, що експерт Аналітичного центру «Політика» Володимир Цибулько у коментарі «Аналітичній службі новин» (АСН) назвав НАК «Нафтогаз» однією з найбільш закритих структур, в яких складно відбувається процес боротьби з корупцією.
Події
В Одеській області в будинку у дідуся знайшли спирту майже на мільйон
Як зазначається, в рамках операцій «Акциз-2015» і «Рубіж-2015» під час розслідування кримінального провадження за ч. 1 ст. 204 (незаконне виготовлення, зберігання, збут підакцизних товарів) було проведено огляд покинутого будинку, власником якого є чоловік 1938 року народження.
«В результаті огляду було знайдено 16 пластикових бочок ємністю по 230 літрів кожна та 200 каністр, частково заповнених рідиною з характерним запахом спирту. Загалом було вилучено понад 7,5 тисячі літрів спирту на 920 тисяч гривень», - йдеться в повідомленні.
Наразі триває перевірка.
В Одеській області в будинку у дідуся знайшли спирту майже на мільйон
Як зазначається, в рамках операцій «Акциз-2015» і «Рубіж-2015» під час розслідування кримінального провадження за ч. 1 ст. 204 (незаконне виготовлення, зберігання, збут підакцизних товарів) було проведено огляд покинутого будинку, власником якого є чоловік 1938 року народження.
«В результаті огляду було знайдено 16 пластикових бочок ємністю по 230 літрів кожна та 200 каністр, частково заповнених рідиною з характерним запахом спирту. Загалом було вилучено понад 7,5 тисячі літрів спирту на 920 тисяч гривень», - йдеться в повідомленні.
Наразі триває перевірка.
Події
Київський таксист мало не задушив журналістку за відмову платити за проїзд заздалегідь
У Києві таксист за відмову заплатити гроші до прибуття на місце призначення напав на журналістку. Про це у себе на сторінці у Facebook написала потерпіла Христина Бондаренко.
За її словами, під час поїздки на таксі додому вона попросила таксиста зупинитися біля банкомату, щоб вона могла зняти гроші. Коли вона повернулася в машину, таксист зажадав негайно з ним розплатитися.
«Я сказала, що він мене ще не довіз додому, тому потім заплачу. Він заблокував машину і почав кричати: «Давай гроші, с**а», - написала Бондаренко.
Після цього, за словами Бондаренко, таксист почав її душити.
«Дивом я витягла цю кнопку вручну і відкрила двері з криком «допоможіть». Поруч були якісь дві людини з пивом. Я почала бігти до них. Таксист за мною і хапав за руки. Телефон у цей час був у нього. Я на нього стрибнула і вихопила телефон. Одразу набрала 102», - написала журналістка.
Вона також зазначила, що поліцейські, котрі прибули за викликом, відібрали у водія права. Наразі його не затримали.
Київський таксист мало не задушив журналістку за відмову платити за проїзд заздалегідь
У Києві таксист за відмову заплатити гроші до прибуття на місце призначення напав на журналістку. Про це у себе на сторінці у Facebook написала потерпіла Христина Бондаренко.
За її словами, під час поїздки на таксі додому вона попросила таксиста зупинитися біля банкомату, щоб вона могла зняти гроші. Коли вона повернулася в машину, таксист зажадав негайно з ним розплатитися.
«Я сказала, що він мене ще не довіз додому, тому потім заплачу. Він заблокував машину і почав кричати: «Давай гроші, с**а», - написала Бондаренко.
Після цього, за словами Бондаренко, таксист почав її душити.
«Дивом я витягла цю кнопку вручну і відкрила двері з криком «допоможіть». Поруч були якісь дві людини з пивом. Я почала бігти до них. Таксист за мною і хапав за руки. Телефон у цей час був у нього. Я на нього стрибнула і вихопила телефон. Одразу набрала 102», - написала журналістка.
Вона також зазначила, що поліцейські, котрі прибули за викликом, відібрали у водія права. Наразі його не затримали.
Блог:
Думки14:05
Економіка
Максим Нефьодов
Електронна система держзакупівель у 2017 році допоможе заощадити близько 25 мільярдів гривень
На сьогодні пілотний проект електронних держзакупівель ProZorro допоміг заощадити 319 мільйонів гривень. Надалі, коли проект вже не буде пілотним і його буде впроваджено на 100%, економія може досягти мільярдних позначок. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефьодов.
За словами Нефьодова, щороку на держзакупівлі витрачається 250 мільярдів гривень, з яких 50 мільярдів втрачаються через пряму корупцію чи недосконалість системи закупівель.
«Беремо ціну 50 мільярдів гривень - стільки щороку крадеться і «розтринькується». Ми очікуємо, що повним роком роботи ProZorro буде 2017-й, проте вже у 2016-му ми очікуємо, що економія піде на мільярди. У 2017 році ми вже відвоюємо як мінімум 50% від цієї суми, тобто 25 мільярдів гривень. Будемо сподіватися на більше. По-перше, триває війна і процес переведення в електронні закупівлі - це лише перша стадія. Друга стадія - що ми робимо з цією інформацією. У нас є дуже цікаві ідеї, як ця інформація використовуватиметься. Ми побудуємо автоматичні карти, які дозволять виявляти підозрілі тендери ще до того, як вони закрилися. Як у банку - оцінюється потенційний постачальник, тобто кожен окремий факт може сказати мало, а сукупність фактів може сказати багато», - розповів Нефьодов.
Він також зазначив, що за рік уже буде напрацьовано статистику і тоді в МЕРТ зможуть побачити найпідозріліші тендери, які виявили, наприклад, журналісти чи громадські діячі.
«Ми зможемо побачити, що спільного в таких тендерах. Процес триває. Це війна з корупцією, у ній не може бути легко, але ми впевнені в собі», - резюмував Нефьодов.
Події
У Донецькій області неповнолітній зберігав удома наркотики та зброю
У Донецькій області у 17-річного жителя села Семигір'я співробітники МВС знайшли дві гранати, патрони і коноплі. Про це повідомляє прес-служба обласного управління міліції.
За інформацією правоохоронців, під час обшуку в домоволодінні згаданого громадянина було знайдено гранати наступальної дії РГД-5 і гранату Ф-1 з запалом. Крім гранат, у хлопця знайшли патрони різного калібру (близько 15 штук) і речовину рослинного походження з характерним запахом конопель.
За словами молодика, небезпечні предмети він знайшов у лісосмузі неподалік від села, а коноплі зберігав для особистого вживання.
Як повідомляється, порушено два кримінальних провадження - за ч. 1 ст. 309 «Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їхніх аналогів без мети збуту» і за ч. 1 ст. 263 «Незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами або вибуховими речовинами».
У Донецькій області неповнолітній зберігав удома наркотики та зброю
У Донецькій області у 17-річного жителя села Семигір'я співробітники МВС знайшли дві гранати, патрони і коноплі. Про це повідомляє прес-служба обласного управління міліції.
За інформацією правоохоронців, під час обшуку в домоволодінні згаданого громадянина було знайдено гранати наступальної дії РГД-5 і гранату Ф-1 з запалом. Крім гранат, у хлопця знайшли патрони різного калібру (близько 15 штук) і речовину рослинного походження з характерним запахом конопель.
За словами молодика, небезпечні предмети він знайшов у лісосмузі неподалік від села, а коноплі зберігав для особистого вживання.
Як повідомляється, порушено два кримінальних провадження - за ч. 1 ст. 309 «Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення чи пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин або їхніх аналогів без мети збуту» і за ч. 1 ст. 263 «Незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами або вибуховими речовинами».
Події
У Києві зі стріляниною затримали понад два десятки рекетирів
Сьогодні в Києві біля станції метро «Житомирська» співробітники міліції, застосовуючи зброю, затримали більше 20 осіб. Про це повідомляє прес-служба київської міліції.
За інформацією правоохоронців, затримання проводилося в рамках кримінального провадження, відкритого за ст. 206 (протидія законній господарській діяльності). Під час затримання зловмисники чинили опір, тому співробітники МВС були змушені застосувати зброю.
«Чоловіки займалися вимаганням грошей у перевізників. Ми документували їх певний час, а сьогодні відбулося затримання. При цьому ми змушені були застосувати зброю», - повідомив начальник ГУ МВС України в місті Києві Олександр Терещук.
Раніше повідомлялося, що у Святошинському районі столиці відбулася стрілянина.
У Києві зі стріляниною затримали понад два десятки рекетирів
Сьогодні в Києві біля станції метро «Житомирська» співробітники міліції, застосовуючи зброю, затримали більше 20 осіб. Про це повідомляє прес-служба київської міліції.
За інформацією правоохоронців, затримання проводилося в рамках кримінального провадження, відкритого за ст. 206 (протидія законній господарській діяльності). Під час затримання зловмисники чинили опір, тому співробітники МВС були змушені застосувати зброю.
«Чоловіки займалися вимаганням грошей у перевізників. Ми документували їх певний час, а сьогодні відбулося затримання. При цьому ми змушені були застосувати зброю», - повідомив начальник ГУ МВС України в місті Києві Олександр Терещук.
Раніше повідомлялося, що у Святошинському районі столиці відбулася стрілянина.
Інтерв'ю17:57
Суспільство
Лілія Гриневич
Интервью
Лілія Гриневич: Не всі університети готові до автономії і академічної свободи Податкова реформа, реформування прокуратури й судової системи, боротьба з корупцією, нова поліція, яка тепер працює ледь не пліч-о-пліч зі старою міліцією, зміни у житті державних службовців, пенсійне законодавство, яке тепер перебуває у процесі перманентних змін, – усе це наше сьогодення. І якщо перезавантаження МВС через появу поліцейських – це реальне реформування, нехай і не настільки ефективне, як би хотілося суспільству, то намагання впоратися з корупцією вкотре нагадує чергові декларації про добрі наміри. І на тлі всього цього відбувається оновлення нашої освітньої системи. Більше того, зовнішнє незалежне оцінювання експерти справедливо називають найуспішнішою нашою реформою загалом. Проте і в цій царині Україні ще треба зробити дуже багато, зокрема й ухвалити низку законів, які дадуть нам змогу для цього. Як саме відбувається процес розроблення потрібних освітянам законопроектів і коли чекати на їхнє ухвалення, «Аналітичній службі новин» розповідає голова парламентського Комітету з питань освіти і науки Лілія Гриневич. – Ліліє Михайлівно, сфера освіти в суспільстві вважається чи не єдиною, де досі відбувалися реформи без надто явних пробуксовувань, але хотілося б, щоб цей процес ішов краще… Країна має таку змогу? – Прогресивні люди усвідомлюють, що у разі, коли перед країною з’являються нові цілі (а перед нами після Революції гідності вони з’явилися: ми тепер точно знаємо, що нам потрібна європейська інтеграція, у нас відбувається війна – й ми маємо поряд країну-агресора), і позитивні, й негативні виклики має враховувати й оновлена система освіти. Саме тому ще попереднім складом парламенту було ухвалено доволі прогресивну редакцію закону «Про вищу освіту», голосування якої стало можливим саме через Революцію гідності. Та я переконана, що ми, на жаль, для розвитку і реформування освіти робимо ще недостатньо. І не так швидко, як це потрібно робити. Проте тут треба зважати на той факт, що система освіти має свою специфіку: вона надзвичайно консервативна. Тобто, якщо ви робите бодай маленьку зміну, до цієї зміни мають бути готовими дуже багато людей. Передусім її повинні сприйняти вчителі. До неї має бути готовим навчально-методичне забезпечення всіх навчальних закладів. І її також повинні позитивно оцінювати батьки. Тому кожна зміна має бути неймовірно виваженою. У законодавствах окремих країн навіть є таке правило, згідно з яким не можна вносити в систему освіти жодної зміни, якщо вона не анонсована в суспільстві за три роки наперед. Зараз триває напрацювання рамкового закону «Про освіту». Ми чекаємо, коли Кабмін внесе цей законопроект на розгляд до Верховної Ради. Але тут дуже важливо, щоб цей закон базувався на позиціях щодо реформування освіти, які попередньо узгоджені в суспільстві й схвалені ним. – Що на цьому етапі гальмує процес внесення законопроекту в Раду? Хто, які саме питання і чому не може узгодити? – Відповідь на ці запитання краще шукати у Міністерстві освіти й науки, тому що саме МОН розробляє цей законопроект і узгоджує його з іншими зацікавленими міністерствами, передусім з Мінекономіки, Мінфіном, з Міністерством юстиції… Звісно, я цікавлюся процесом і спілкуюся щодо цього з міністром освіти Сергієм Квітом. Понад те, саме комітет, активно обговорюючи основні напрями реформи, зокрема й на своїх відкритих засіданнях, напрацював концептуальні засади цього законопроекту, які ми й передали Міносвіти. Тепер усе це має бути покладено на букву закону. І ця буква закону розробляється в уряді, узгоджується цілою низкою профільних міністерств. – Окрім цього, у Раді цілий пакет законопроектів про наукову й науково-технічну діяльність. Ви особисто схиляєтеся до думки, що саме урядовий законопроект треба брати за основу й доопрацьовувати. Чи не буде гальмуватися процес ухвалення цього закону? Дуже важливо, щоб Закон «Про освіту» базувався на позиціях щодо реформування освіти, які попередньо узгоджені в суспільстві й схвалені ним. – У Верховній Раді нині справді є урядовий законопроект про наукову й науково-технічну діяльність і до нього ще три альтернативних: два – теж нові редакції закону, а один – це просто зміни до чинного законодавства. Скажу, чому я вважаю, що за основу потрібно взяти кабмінівський проект. Справа в тому, що між першим і другим читанням законопроекту додавати нові статті не можна – можна змінювати й редагувати зміст лише існуючих статей. З огляду на це найбільш розвинутою є структура урядового документа, в якому передбачені всі аспекти реформи. Проте, звісно, цей законопроект теж треба буде доопрацьовувати. Окрім того, в альтернативних проектах є багато важливих і корисних положень, які слід включити до тексту майбутнього закону. Загалом основне завдання цього закону – оптимізувати управління і фінансування у сфері науки й забезпечити механізми входження до європейського дослідницького простору, що насправді є метою реформи в освіті загалом. Задля цього потрібно об’єднати ухвалення рішень щодо визначення пріоритетів, за якими фінансуються дослідження, з пріоритетами держави. Тому нині йдеться про створення двох структур: Національної ради з питань розвитку науки і технологій і Національного фонду досліджень. Першу, до якої входитимуть авторитетні вчені, повинен очолити віце-прем’єр, що дасть змогу не тільки приймати вагомі рішення у сфері науки, а ще й, що головне, втілювати ці рішення в життя. Тому що сьогодні ми маємо надзвичайно мізерне фінансування наукових досліджень – всього 0,23% ВВП при задекларованих у законі 1,7%. Основне завдання цього закону – оптимізувати управління і фінансування у сфері науки й забезпечити механізми входження до європейського дослідницького простору. Фонд же, у свою чергу, передбачатиме фінансування не лише колективних грантів інститутам, а також індивідуальних грантів. У законі прописується і механізм фінансування, за якого більше коштів отримуватимуть конкретні виконавці того чи того дослідження. Бо досі у нас як? Грант отримує НДІ, і більша частина цих коштів іде на потреби інституту, а мізерна – на оплату праці тих учених, які виконують дослідницьку роботу. Окрім того, в законопроекті є місця, котрі потрібно вдосконалити. Приміром, там бракує механізмів для забезпечення інтеграції до європейського наукового дослідницького простору. Неоднозначне й питання щодо пенсійного забезпечення науковців. Урядовим законопроектом пропонується зменшення пенсії з 80% зарплатні до 60%. Це загалом питання пенсійного законодавства, а не закону «Про наукову й науково-технічну діяльність». Та якщо вже цю статтю виписувати, то її, я вважаю, треба залишати на тому рівні, на якому вона була в чинному законодавстві. – Якщо йдеться про наукову діяльність, то ми тут маємо два рівнозначних напрями: університети й академічні інститути. Ректори вишів зазначають, що не можуть конкурувати зі своїми європейськими колегами, бо не мають фінансової змоги забезпечити проведення наукових досліджень для своїх студентів. А другий аспект проілюструю конкретним прикладом: кілька років тому спілкувалася з керівництвом Інституту кібернетики імені академіка Глушкова – у них там є суперкомп'ютер, який може стати мозковим центром усієї країни, але дотягти унікальну техніку до сучасних параметрів науковці не можуть саме тому, що не мають на це коштів. От як тут бути? – Я думаю, що перш за все потрібно (і ми намагаємось у законі запропонувати для цього механізми) об’єднати університетську й академічну науку задля акумуляції зусиль і розвитку університетської науки. На нинішньому етапі наукові дослідження більшою мірою зосереджені саме в НДІ. В наших університетах, на відміну від західних, частка коштів, передбачена на наукові дослідження, надзвичайно мала. А справжня вища освіта має базуватися на результатах наукових досліджень. Саме з огляду на це в законопроекті прописано, що передусім вітатимуться пропозиції на отримання грантів спільними колективами представників університетів і академічних інститутів. Також закон передбачає спільне використання дороговартісного обладнання, що дасть змогу не тільки зробити самі дослідження більш ефективними, а й вчасно оновлювати й розвивати цю матеріально-технічну базу. Потрібно об’єднати університетську й академічну науку задля акумуляції зусиль і розвитку університетської науки. Що ж до фінансового забезпечення серйозних наукових програм, то треба врахувати, що нині є дуже багато різних питань, які потребують термінового вирішення. Тож спочатку треба визначити їхню пріоритетність для країни, а вже потім говорити про фінансування. Окрім того, колектив науковців у будь-якому разі повинен аргументувати необхідність проведення тієї чи іншої науково-технічної програми. Хочу нагадати й про те, що саме цього року ми ратифікували повноцінну участь України у великій європейській програмі «Горизонт-2020». Вона дає нашим університетам і науково-дослідним інститутам змогу брати повноцінну партнерську участь у науково-дослідних програмах, що здійснюються країнами Євросоюзу. Цим потрібно скористатись. Але тут дуже багато залежить від ініціативності самих науковців, які повинні навчитися шукати партнерів, правильно заповнювати аплікаційні форми й мати відповідні власні результати досліджень для входження в таку програму, тобто бути конкурентоспроможними на цьому ринку. Програма «Горизонт-2020» дає нашим університетам і науково-дослідним інститутам змогу брати повноцінну партнерську участь у науково-дослідних програмах, що здійснюються країнами Євросоюзу. – Скільки часу, якщо буде ухвалено цей закон, знадобиться Україні, щоб реанімувати наукову діяльність, інтегрувати її у світовий дослідницький простір? – Це залежить і від нас, і від українських науковців, і від того, що відбуватиметься у сфері фінансування науки. Ми зараз відкрили шлюз для входження наших вчених у європейський дослідницький простір. Чимало з них у нього давно інтегрувалися, адже дуже багато наших вчених виїхали з України і працюють в інших країнах. Серед них є такі, хто брав участь у проектах, що завершувалися отриманням Нобелівської премії. Але для нас важливо, щоб українські вчені могли залишатися в своїй країні й мати доступ до нормальної матеріально-технічної бази, на якій вони матимуть змогу проводити свої дослідження. Тому ще раз хочу наголосити: нам слід скористатися розширенням доступу до «Горизонту-2020». Мотивація у нас подвійна: з одного боку, входження в європейський дослідницький простір, а з іншого – це втримати наших науковців тут. Щоб вони могли, знаходячись в Україні, мати гідну оплату праці й задовольняти свій науковий пізнавальний інтерес, працюючи в міжнародних проектах. – Повернімося до питання про вищу школу: чи є нині в суспільстві важелі, через які пробуксовує її реформування? – Є кілька причин, чому імплементація закону про вищу освіту не така швидка, як би нам усім того хотілося. І, мабуть, найважливіша та, що не завжди всі готові до автономії і академічної свободи, які можуть гарантуватися цим законом. Тобто є, з одного боку, певний опір частини фахівців вищої школи. А є цілий комплекс гальмуючих процес проблем, що пов’язаний із напрацюванням нового нормативно-правового забезпечення. Справа в тому, що закон починає діяти й через прийняття урядом цілої низки постанов, через прийняття відповідних нормативно-правових актів Міністерством освіти й науки. І тоді, коли цю нормативно-правову базу буде приведено у відповідність до закону, закон про вищу освіту зможе запрацювати на повну силу. Та ще більшою проблемою для імплементації, як на мене, є змога для всіх учасників цього процесу – і викладачів, і студентів – повноцінно реалізувати надані законом можливості й зобов’язання. Приміром, студенти тепер мають право обирати 25% навчального часу. Що це означає? Що викладачі повинні приготувати курси на вибір, розробити їх і надати студентам змогу самостійно визначитися, що їм більше до вподоби. Якщо цей курс буде нецікавим, якщо він не відповідатиме потребам ринку праці, сучасним вимогам, то студенти можуть його не обрати. Та при цьому не всі викладачі розуміють, чому вони повинні розробляти курс, який ще може не мати гарантованого слухача. Та саме таким чином, коли студент будує свою індивідуальну траєкторію і коли в нього є предмети на вибір, у більшості університетів світу й здійснюється навчальний процес. Отже, з одного боку, має працювати влада – і має напрацьовуватись нормативно-правове забезпечення. А з іншого, академічне середовище повинно бути готовим змінитися – й застосовувати ці норми закону, які ми нині маємо. Роль Міносвіти і науки, а також передбаченої новим законом Національної агенції забезпечення якості вищої освіти полягає в тому, щоб ліцензію і акредитацію отримували тільки ті, хто справді спроможний надавати якісну освіту. – Міністерством освіти анонсовано й процес оптимізації ВНЗ. Яким бачите його ви? Тобто що буде з самими скороченими університетами, їхніми викладачами? І найважливіше – що буде зі студентами, які там навчалися? – Обов’язкова умова закриття будь-якого навчального закладу – влаштуванням студентів на навчання в інші заклади. Як на мене, то нині є два аспекти внормування університетської мережі. Перший – чесна конкуренція між ними. Якщо ВНЗ не пропонує освіти належної якості, він не може виконувати державного замовлення, до нього не йдуть студенти на платній основі, це вже дзвіночок для керівництва цього навчального закладу, вченої ради, щоб задуматися над тим, як вони працюють і що тепер треба робити. І є спосіб: або об’єднатися з більш сильним університетом, таким чином збільшуючи спроможність сильного університету (і тоді заклад вливається в інший), або доведеться закриватися. З іншого боку, роль Міносвіти і науки, а також передбаченої новим законом Національної агенції забезпечення якості вищої освіти полягає в тому, щоб ліцензію і акредитацію отримували тільки ті, хто справді спроможний надавати якісну освіту. Тож уже цього року закрито цілу низку філій ВНЗ. І якщо ми будемо працювати прозоро і чесно, за певними критеріями якості освіти, тоді матимемо шанс отримати мережу вищих навчальних закладів, у яких люди можуть бути впевненими.
Лілія Гриневич: Не всі університети готові до автономії і академічної свободи Податкова реформа, реформування прокуратури й судової системи, боротьба з корупцією, нова поліція, яка тепер працює ледь не пліч-о-пліч зі старою міліцією, зміни у житті державних службовців, пенсійне законодавство, яке тепер перебуває у процесі перманентних змін, – усе це наше сьогодення. І якщо перезавантаження МВС через появу поліцейських – це реальне реформування, нехай і не настільки ефективне, як би хотілося суспільству, то намагання впоратися з корупцією вкотре нагадує чергові декларації про добрі наміри. І на тлі всього цього відбувається оновлення нашої освітньої системи. Більше того, зовнішнє незалежне оцінювання експерти справедливо називають найуспішнішою нашою реформою загалом. Проте і в цій царині Україні ще треба зробити дуже багато, зокрема й ухвалити низку законів, які дадуть нам змогу для цього. Як саме відбувається процес розроблення потрібних освітянам законопроектів і коли чекати на їхнє ухвалення, «Аналітичній службі новин» розповідає голова парламентського Комітету з питань освіти і науки Лілія Гриневич. – Ліліє Михайлівно, сфера освіти в суспільстві вважається чи не єдиною, де досі відбувалися реформи без надто явних пробуксовувань, але хотілося б, щоб цей процес ішов краще… Країна має таку змогу? – Прогресивні люди усвідомлюють, що у разі, коли перед країною з’являються нові цілі (а перед нами після Революції гідності вони з’явилися: ми тепер точно знаємо, що нам потрібна європейська інтеграція, у нас відбувається війна – й ми маємо поряд країну-агресора), і позитивні, й негативні виклики має враховувати й оновлена система освіти. Саме тому ще попереднім складом парламенту було ухвалено доволі прогресивну редакцію закону «Про вищу освіту», голосування якої стало можливим саме через Революцію гідності. Та я переконана, що ми, на жаль, для розвитку і реформування освіти робимо ще недостатньо. І не так швидко, як це потрібно робити. Проте тут треба зважати на той факт, що система освіти має свою специфіку: вона надзвичайно консервативна. Тобто, якщо ви робите бодай маленьку зміну, до цієї зміни мають бути готовими дуже багато людей. Передусім її повинні сприйняти вчителі. До неї має бути готовим навчально-методичне забезпечення всіх навчальних закладів. І її також повинні позитивно оцінювати батьки. Тому кожна зміна має бути неймовірно виваженою. У законодавствах окремих країн навіть є таке правило, згідно з яким не можна вносити в систему освіти жодної зміни, якщо вона не анонсована в суспільстві за три роки наперед. Зараз триває напрацювання рамкового закону «Про освіту». Ми чекаємо, коли Кабмін внесе цей законопроект на розгляд до Верховної Ради. Але тут дуже важливо, щоб цей закон базувався на позиціях щодо реформування освіти, які попередньо узгоджені в суспільстві й схвалені ним. – Що на цьому етапі гальмує процес внесення законопроекту в Раду? Хто, які саме питання і чому не може узгодити? – Відповідь на ці запитання краще шукати у Міністерстві освіти й науки, тому що саме МОН розробляє цей законопроект і узгоджує його з іншими зацікавленими міністерствами, передусім з Мінекономіки, Мінфіном, з Міністерством юстиції… Звісно, я цікавлюся процесом і спілкуюся щодо цього з міністром освіти Сергієм Квітом. Понад те, саме комітет, активно обговорюючи основні напрями реформи, зокрема й на своїх відкритих засіданнях, напрацював концептуальні засади цього законопроекту, які ми й передали Міносвіти. Тепер усе це має бути покладено на букву закону. І ця буква закону розробляється в уряді, узгоджується цілою низкою профільних міністерств. – Окрім цього, у Раді цілий пакет законопроектів про наукову й науково-технічну діяльність. Ви особисто схиляєтеся до думки, що саме урядовий законопроект треба брати за основу й доопрацьовувати. Чи не буде гальмуватися процес ухвалення цього закону? Дуже важливо, щоб Закон «Про освіту» базувався на позиціях щодо реформування освіти, які попередньо узгоджені в суспільстві й схвалені ним. – У Верховній Раді нині справді є урядовий законопроект про наукову й науково-технічну діяльність і до нього ще три альтернативних: два – теж нові редакції закону, а один – це просто зміни до чинного законодавства. Скажу, чому я вважаю, що за основу потрібно взяти кабмінівський проект. Справа в тому, що між першим і другим читанням законопроекту додавати нові статті не можна – можна змінювати й редагувати зміст лише існуючих статей. З огляду на це найбільш розвинутою є структура урядового документа, в якому передбачені всі аспекти реформи. Проте, звісно, цей законопроект теж треба буде доопрацьовувати. Окрім того, в альтернативних проектах є багато важливих і корисних положень, які слід включити до тексту майбутнього закону. Загалом основне завдання цього закону – оптимізувати управління і фінансування у сфері науки й забезпечити механізми входження до європейського дослідницького простору, що насправді є метою реформи в освіті загалом. Задля цього потрібно об’єднати ухвалення рішень щодо визначення пріоритетів, за якими фінансуються дослідження, з пріоритетами держави. Тому нині йдеться про створення двох структур: Національної ради з питань розвитку науки і технологій і Національного фонду досліджень. Першу, до якої входитимуть авторитетні вчені, повинен очолити віце-прем’єр, що дасть змогу не тільки приймати вагомі рішення у сфері науки, а ще й, що головне, втілювати ці рішення в життя. Тому що сьогодні ми маємо надзвичайно мізерне фінансування наукових досліджень – всього 0,23% ВВП при задекларованих у законі 1,7%. Основне завдання цього закону – оптимізувати управління і фінансування у сфері науки й забезпечити механізми входження до європейського дослідницького простору. Фонд же, у свою чергу, передбачатиме фінансування не лише колективних грантів інститутам, а також індивідуальних грантів. У законі прописується і механізм фінансування, за якого більше коштів отримуватимуть конкретні виконавці того чи того дослідження. Бо досі у нас як? Грант отримує НДІ, і більша частина цих коштів іде на потреби інституту, а мізерна – на оплату праці тих учених, які виконують дослідницьку роботу. Окрім того, в законопроекті є місця, котрі потрібно вдосконалити. Приміром, там бракує механізмів для забезпечення інтеграції до європейського наукового дослідницького простору. Неоднозначне й питання щодо пенсійного забезпечення науковців. Урядовим законопроектом пропонується зменшення пенсії з 80% зарплатні до 60%. Це загалом питання пенсійного законодавства, а не закону «Про наукову й науково-технічну діяльність». Та якщо вже цю статтю виписувати, то її, я вважаю, треба залишати на тому рівні, на якому вона була в чинному законодавстві. – Якщо йдеться про наукову діяльність, то ми тут маємо два рівнозначних напрями: університети й академічні інститути. Ректори вишів зазначають, що не можуть конкурувати зі своїми європейськими колегами, бо не мають фінансової змоги забезпечити проведення наукових досліджень для своїх студентів. А другий аспект проілюструю конкретним прикладом: кілька років тому спілкувалася з керівництвом Інституту кібернетики імені академіка Глушкова – у них там є суперкомп'ютер, який може стати мозковим центром усієї країни, але дотягти унікальну техніку до сучасних параметрів науковці не можуть саме тому, що не мають на це коштів. От як тут бути? – Я думаю, що перш за все потрібно (і ми намагаємось у законі запропонувати для цього механізми) об’єднати університетську й академічну науку задля акумуляції зусиль і розвитку університетської науки. На нинішньому етапі наукові дослідження більшою мірою зосереджені саме в НДІ. В наших університетах, на відміну від західних, частка коштів, передбачена на наукові дослідження, надзвичайно мала. А справжня вища освіта має базуватися на результатах наукових досліджень. Саме з огляду на це в законопроекті прописано, що передусім вітатимуться пропозиції на отримання грантів спільними колективами представників університетів і академічних інститутів. Також закон передбачає спільне використання дороговартісного обладнання, що дасть змогу не тільки зробити самі дослідження більш ефективними, а й вчасно оновлювати й розвивати цю матеріально-технічну базу. Потрібно об’єднати університетську й академічну науку задля акумуляції зусиль і розвитку університетської науки. Що ж до фінансового забезпечення серйозних наукових програм, то треба врахувати, що нині є дуже багато різних питань, які потребують термінового вирішення. Тож спочатку треба визначити їхню пріоритетність для країни, а вже потім говорити про фінансування. Окрім того, колектив науковців у будь-якому разі повинен аргументувати необхідність проведення тієї чи іншої науково-технічної програми. Хочу нагадати й про те, що саме цього року ми ратифікували повноцінну участь України у великій європейській програмі «Горизонт-2020». Вона дає нашим університетам і науково-дослідним інститутам змогу брати повноцінну партнерську участь у науково-дослідних програмах, що здійснюються країнами Євросоюзу. Цим потрібно скористатись. Але тут дуже багато залежить від ініціативності самих науковців, які повинні навчитися шукати партнерів, правильно заповнювати аплікаційні форми й мати відповідні власні результати досліджень для входження в таку програму, тобто бути конкурентоспроможними на цьому ринку. Програма «Горизонт-2020» дає нашим університетам і науково-дослідним інститутам змогу брати повноцінну партнерську участь у науково-дослідних програмах, що здійснюються країнами Євросоюзу. – Скільки часу, якщо буде ухвалено цей закон, знадобиться Україні, щоб реанімувати наукову діяльність, інтегрувати її у світовий дослідницький простір? – Це залежить і від нас, і від українських науковців, і від того, що відбуватиметься у сфері фінансування науки. Ми зараз відкрили шлюз для входження наших вчених у європейський дослідницький простір. Чимало з них у нього давно інтегрувалися, адже дуже багато наших вчених виїхали з України і працюють в інших країнах. Серед них є такі, хто брав участь у проектах, що завершувалися отриманням Нобелівської премії. Але для нас важливо, щоб українські вчені могли залишатися в своїй країні й мати доступ до нормальної матеріально-технічної бази, на якій вони матимуть змогу проводити свої дослідження. Тому ще раз хочу наголосити: нам слід скористатися розширенням доступу до «Горизонту-2020». Мотивація у нас подвійна: з одного боку, входження в європейський дослідницький простір, а з іншого – це втримати наших науковців тут. Щоб вони могли, знаходячись в Україні, мати гідну оплату праці й задовольняти свій науковий пізнавальний інтерес, працюючи в міжнародних проектах. – Повернімося до питання про вищу школу: чи є нині в суспільстві важелі, через які пробуксовує її реформування? – Є кілька причин, чому імплементація закону про вищу освіту не така швидка, як би нам усім того хотілося. І, мабуть, найважливіша та, що не завжди всі готові до автономії і академічної свободи, які можуть гарантуватися цим законом. Тобто є, з одного боку, певний опір частини фахівців вищої школи. А є цілий комплекс гальмуючих процес проблем, що пов’язаний із напрацюванням нового нормативно-правового забезпечення. Справа в тому, що закон починає діяти й через прийняття урядом цілої низки постанов, через прийняття відповідних нормативно-правових актів Міністерством освіти й науки. І тоді, коли цю нормативно-правову базу буде приведено у відповідність до закону, закон про вищу освіту зможе запрацювати на повну силу. Та ще більшою проблемою для імплементації, як на мене, є змога для всіх учасників цього процесу – і викладачів, і студентів – повноцінно реалізувати надані законом можливості й зобов’язання. Приміром, студенти тепер мають право обирати 25% навчального часу. Що це означає? Що викладачі повинні приготувати курси на вибір, розробити їх і надати студентам змогу самостійно визначитися, що їм більше до вподоби. Якщо цей курс буде нецікавим, якщо він не відповідатиме потребам ринку праці, сучасним вимогам, то студенти можуть його не обрати. Та при цьому не всі викладачі розуміють, чому вони повинні розробляти курс, який ще може не мати гарантованого слухача. Та саме таким чином, коли студент будує свою індивідуальну траєкторію і коли в нього є предмети на вибір, у більшості університетів світу й здійснюється навчальний процес. Отже, з одного боку, має працювати влада – і має напрацьовуватись нормативно-правове забезпечення. А з іншого, академічне середовище повинно бути готовим змінитися – й застосовувати ці норми закону, які ми нині маємо. Роль Міносвіти і науки, а також передбаченої новим законом Національної агенції забезпечення якості вищої освіти полягає в тому, щоб ліцензію і акредитацію отримували тільки ті, хто справді спроможний надавати якісну освіту. – Міністерством освіти анонсовано й процес оптимізації ВНЗ. Яким бачите його ви? Тобто що буде з самими скороченими університетами, їхніми викладачами? І найважливіше – що буде зі студентами, які там навчалися? – Обов’язкова умова закриття будь-якого навчального закладу – влаштуванням студентів на навчання в інші заклади. Як на мене, то нині є два аспекти внормування університетської мережі. Перший – чесна конкуренція між ними. Якщо ВНЗ не пропонує освіти належної якості, він не може виконувати державного замовлення, до нього не йдуть студенти на платній основі, це вже дзвіночок для керівництва цього навчального закладу, вченої ради, щоб задуматися над тим, як вони працюють і що тепер треба робити. І є спосіб: або об’єднатися з більш сильним університетом, таким чином збільшуючи спроможність сильного університету (і тоді заклад вливається в інший), або доведеться закриватися. З іншого боку, роль Міносвіти і науки, а також передбаченої новим законом Національної агенції забезпечення якості вищої освіти полягає в тому, щоб ліцензію і акредитацію отримували тільки ті, хто справді спроможний надавати якісну освіту. Тож уже цього року закрито цілу низку філій ВНЗ. І якщо ми будемо працювати прозоро і чесно, за певними критеріями якості освіти, тоді матимемо шанс отримати мережу вищих навчальних закладів, у яких люди можуть бути впевненими.
Блог:
Думки18:26
Політика
Олександр Стародубцев
Система електронних закупівель і реформи в цій сфері цілком відповідають боротьбі з корупцією
Реформування системи держзакупівель та впровадження електронної системи цілком відповідає процесу боротьби з корупцією. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив директор департаменту регулювання держзакупівель Міністерства економічного розвитку і торгівлі Олександр Стародубцев.
«Система електронних закупівель і реформи в цій сфері відповідають боротьбі з корупцією на 100%. Тому що мета реформи - це заощадити гроші, а головний інструмент - це електронна система. А електронна система дозволяє дві речі - по-перше, всім все показати в зручному вигляді, не в pdf. Показати так, щоб потім можна було б усе проаналізувати. Всім все показати - це грузинський принцип, який ми позичили у грузинів, котрі дуже активно допомагали створювати систему (електронних держзакупівель ProZorro. - Ред.). Це спрощує доступ бізнесу. Дві складові системи - спрощення та антикорупційна», - розповів Стародубцев.
Він також наголосив, що зараз у МЕРТ розробили другий законопроект про держзакупівлі. Це закон «Про державні закупівлі», після його ухвалення, до кінця 2016 року в Україні буде здійснено повний перехід на систему електронних закупівель.
«Я дуже оптимістично налаштований на прийняття закону про державні закупівлі. У нас вже є досвід, як приймався 2087-а. Він приймався досить довго, але це не була проблема закону - це були обставини - то вибух під ВР, то коаліція розвалюється. Що стосується закону про державні закупівлі, то ми нормально пропрацювали цей закон по фракціях коаліції, по комітетах і, в принципі, там є повна підтримка», - зазначив Стародубцев.
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки Борот....
/-0,90621495246887-/
/-pc-/
Top