Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд
Що потрібно придба....
Архів
Повернутись назад
01 Травня 2015
1 Травня
Блог:
Думки10:33
Політика
Володимир Фесенко
Демонстрації на травневі свята не повинні носити антиукраїнський характер
Національна безпека важливіше, ніж право на проведення мітингів. Таку думку «Аналітичної службі новин» (АСН) висловив голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.За його словами, ймовірність проведення різних акцій, демонстрацій на травневі свята досить висока.«Але потрібно розуміти, що демонстрація демонстрації ворожнечу. Якщо була б звичайна ситуація, не було б війни, протистояння з Росією, тоді нехай проводять демонстрації пролетарської солідарності. Але зараз такі демонстрації можуть використовуватися для дестабілізації ситуації, при чому не тільки в Харкові і в Одесі, а й у Києві », - сказав він.Він зазначив, що правоохоронні та судові органи зобов'язані перевіряти доцільність кожної запланованої акції, заздалегідь вивчати гасла, склад учасників демонстрацій.
«Зараз мова йде не просто про право проведення мітингів, а про національну безпеку. Акція не повинна давати привід до антиукраїнської та антидержавної діяльності », - резюмував експерт.
Блог:
Думки10:38
Політика
Олег Березюк
99% українців на 1 травня поїдуть садити картоплю
На першотравневі свята в країні не відбудеться ніяких надприродних подій. Такий прогноз «Аналітичній Службі Новин» (АСН) озвучив глава фракції «Самопоміч» у Верховній Раді Олег Березюк.
«Мені часто ставили запитання, а що буде на 1 травня? А нічого. 99% українців поїдуть або садити картоплю, або підуть відпочивати на природу. На мітинг у центрі міста збереться трохи людей. Але навколо них вишикується величезна кількість камер і журналістів. І коли включиш телевізор, подумаєш, що вся країна святкує Першотравень», - сказав Березюк.
На його думку, час відмовлятися від таких традицій. «У Берліні, Мюнхені, Чикаго теж виходить 20 осіб на першотравневу демонстрацію. Тільки там немає армії журналістів, які рядову подію перетворюють на сенсацію», - зазначив Олег Березюк.
Блог:
Думки12:15
Політика
Семен Семенченко
На травневі свята можливі теракти в Харкові, Дніпропетровську, Херсоні
Військовий наступ на сході країни терористи на травневі свята не планують, а от теракти в окремих містах можливі. Таку думку «Аналітичній Службі Новин» (АСН) озвучив народний депутат від фракції «Самопоміч» Семен Семенченко.
«Думаю, наступів на травневі свята не буде. Сепаратисти будуть пити горілку - пиячити. І вони всі вихідні будуть цим займатися, - сказав Семенченко. - Виходячи із заяв, які лунають із вуст терористів із «ЛНР» і «ДНР», імовірність терактів у Харкові, Дніпропетровську, Миколаєві та Херсоні в ці дні існує. Але злагоджена робота правоохоронних органів може це все мінімізувати».
За словами парламентаря, Україна має стати другим Ізраїлем у галузі безпеки. «А Ізраїль тим і відрізняється від інших країн, що він чекає каверз кожну хвилину», - уточнив Семен Семенченко.
Сам же депутат на травневі свята з колегами планує поїхати до Одеси, щоб «допомогти там скоординувати дії громадськості з правоохоронними органами».
Блог:
Думки12:55
Політика
Руслан Бортник
Міністрам-іноземцям поки можна поставити тільки двійку
На сьогодні Україна нічого б не втратила, якби не залучила в уряд іноземних міністрів. Таку думку «Аналітичній Службі Новин» (АСН) висловив директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник.
За його словами, іноземні міністри з'явилися в уряді України у зв'язку з кризою недовіри між українськими та західними елітами, які фактично і наполягли на їх призначенні.
«Ефективність їхньої діяльності ми можемо спостерігати щодня. Весь уряд, у тому числі і вони, винні у відсутності реформ, скороченні показників ВВП, падінні доходів громадян, зростанні цін і високому рівні безробіття. Це - об'єктивні показники, які є результатом діяльності», - сказав він.
На думку експерта, станом на сьогоднішній день, якщо б Україна не залучала іноземних міністрів, то нічого не втратила б.
«У Міністерстві охорони здоров'я Олександра Квіташвілі реформ немає і ними навіть і не пахне. У Міністерстві економіки і торгівлі Абромавічуса ситуація не краща. Зовнішня торгівля України скорочується. Втрати експорту з України за минулий рік становили понад 6 млрд дол.», - вважає політолог.
Крім того, він додав, що Міністерство фінансів, яке очолює Наталія Яресько, частково успішно в залученні зовнішніх інвестицій. «Однак замість потрібних 40 млрд удалося залучити тільки 7 млрд МВФ, але і їх ще необхідно отримати, а це непросто. Звичайно, залучалися і ще гроші різних дрібних європейських структур. Але реформи в фінансах, фінансової децентралізації ми так і не побачили», - заявив експерт.
На думку політолога, найбільш успішною є діяльність заступника міністра МВС Еки Згуладзе. «Тут ми бачимо якісь просування. Але процес реформування патрульно-постової служби затягується. Поки що всім міністрам-іноземцям за п'ятибальною системою можна ставити двійку», - резюмував Бортник.
Інтерв'ю13:03
Суспільство
Геннадій Москаль
Интервью
Геннадій Москаль: Народ зомбували десятиріччями, а я – не Кашпировський, щоб одночасно змінити свідомість усіх З 1 травня не можна буде потрапити на окуповані території Луганської області автобусами і вантажівками. Перетнути пункти пропуску зможуть тільки легкові авто і пішоходи. Більшість місцевих жителів впевнена: це зроблено заради того, щоб протистояти масштабному наступу російських військ. Чи насправді це так, в ексклюзивному інтерв’ю «Аналітичній службі новин» розповів сам керівник Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Геннадій Москаль, який і підписав це розпорядження. — Геннадію Геннадійовичу, чи справді Росія готує наступ? — Що в голові Путіна, не знає ніхто, але рух вантажівок і автобусів через лінію розмежування я закрив з інших міркувань. Я став заручником глобальної політичної ситуації, в якій опинилася уся Луганська область. Справа у тому, що через так званий адміністративний кордон ходять не тільки люди, а ще суне автомобільний потік, який треба ретельно перевіряти. І міліція уже має купу судових позовів від приватних фірм, товар яких зіпсувався через затримку на блокпостах. Але на підставі чого тій же міліції діяти на цих блокпостах? Кабмін мав би прийняти низку нормативно-правових актів щодо життя у зоні АТО. Наші парламентарії також мали б ухвалити низку законів. Але Київ чомусь утер руки. Мабуть, тому, що в Києві геть далекі від усіх наших проблем. Що таке адміністративний кордон? Немає точного визначення. А незаконне переміщення товарів через адміністративний кордон? А я написав усім: у Державну фіскальну службу, СБУ, в Кабмін, Верховну Раду – прийміть зрозумілі нормативно-правові акти, які б урегулювали перетин адміністративних кордонів. Відповіді немає досі. І саме для того, щоб влада у столиці нарешті побачила проблему, з першого травня я заборонив провіз вантажів і проїзд автобусів пасажирського сполучення з підконтрольної території на неконтрольовану і навпаки – до законодавчого врегулювання. Може, тепер вони почнуть щось думати? Ухвалювати рішення? — Міліція з військовими на блокпостах так вже й ні в чому не винуваті? Тільки й чуєш: на Лисичанському блокпосту вимагають хабарі, населення скаржиться на батальйон «Чернігів» у Станиці Луганський. А випадки мародерства з боку військових? Чи скажете, такого немає? — Я багато де працював по Україні і скажу ось що: дурнів і негідників вистачало завжди і скрізь. Вони народжуються на 10 тисяч населення в такій же кількості, як і порядні люди. А під час війни у всіх, навіть зовні порядних людей, проявляються справжні риси характеру: вкрасти щось, з`їсти під ковдрою. Черчіль свого часу сказав чудову фразу: «Якщо зібрався кудись іти і дорогою кидатимеш камінь у кожного собаку, який гавкне, ніколи не потрапиш до пункту призначення». У мене немає Інтернету. А якби я читав про все, на що скаржаться, і відписувався, нічого не зміг би зробити. Є конкретні випадки – звертайтеся офіційно, будемо розбиратися. А бабця сказала, хтось переповів і в «Фейсбуці» написав – перевіркою таких фактів я займатися не збираюся. Є кілька пунктів, які дадуть мені змогу, якщо зможу їх виконати, залишитися морально задоволеним. Головне - зберегти політичну рівновагу в Луганській області. І поки що ми цього дотримуємося. Намагаюся діяти так, щоб військово-цивільна адміністрація мала певний авторитет серед населення. І водночас вчимося спокійніше реагувати на людей, які нас не сприймають. Бути більш терпимими до тих, хто має іншу точку зору. — А як же голова Станично-Луганської райради Попов? Кажуть, його наші військові возили кілька днів з мішком на голові, залякували. Мовляв, якщо не проголосують за те, щоб визнати Росію агресором, а ЛНР – терористами, у всіх будуть серйозні проблеми. Після цього усі депутати одноголосно визнали Росію агресором. — Це ви про те, що «не може депутат так взяти і самостійно проголосувати»? Два депутати утрималися і, хай як це дивно, досі живі і неушкоджені. Справа в тому, що коли ввели військово-цивільну адміністрацію, у депутатів спрацював інстинкт самозбереження. Адже ми наділені такими ж самими повноваженнями. Раніше вони не хотіли збиратися – щоразу не було кворуму, а коли зрозуміли, що їхню роботу можемо зробити і ми, вирішили змінити стратегію. Так вони довели, що потрібні. От як їх після цього можна розформувати? — Чому серед населення так мало прихильників української влади? — Народ зомбували десятиріччями, а я – не Кашпировський, щоб одночасно змінити свідомість усіх. В чому трагедія Луганщини? 95% населення ніколи не виїжджали за межі області, хіба що в Росію. Ну, а Європу тут майже ніхто не знає – і, як тепер з’ясувалося, всі її бояться. Російська пропаганда зробила свою справу: дорослі й нібито освічені батьки переконані, що їхніх дітей якісь міфічні фашисти вивозять розчленовувати. Приміром, вирішили ми відправити дітей на канікули в Західну Україну і Європу. Та є села, де не дають вивозити дітей. Кажу: «Бабусю, нехай онук Європу подивиться!» А вона: «Ага, його там на органи розберуть». Раз так сказали, два – ми посміялися. Та коли чуєш подібне по 20 разів на день, це вже не смішно. Але російська пропаганда зробила свою справу: дорослі й нібито освічені батьки переконані, що їхніх дітей якісь міфічні фашисти вивозять розчленовувати. Ну, набираємо якось кілька дітей, потім вони дзвонять з-за кордону однокласникам, вчителям і розповідають, що ніхто їх тут не ріже, а ходять в музеї й зоопарк. Наступного разу замість 3-4 дітей уже їдуть 35. Так і розвіюємо міф про фашизм. На мою думку, Партія регіонів зробила все, щоб люди тут дійшли до такого стану. Хоч самі з тієї Європи й Америки не вилазять. Якщо ви так хочете в «Русский мир», то йдіть, будь ласка, туди. Навіщо вам Захід? Щосуботи у Сєверодонецьку проходить ярмарок, куди з’їжджаються з усіх куточків Луганщини. І одна жіночка вже замучила мене претензіями: «А вот хорошо в России, Новороссии...». Якось я не витримав і кажу: «Жіночко, не пийте з мене кров. Я готовий за власний кошт організувати два автобуси. Один – в будь-яку область Росії, другий – у Луганськ. І провеземо вас із вашими однодумцями з мигалками по всіх блокпостах. Домовилися? Домовилися. Просидів цілий день – ніхто так і не з’явився. Бо люди розуміють, що там насправді їх очікує. — Людям передусім потрібні конкретні дії. Як зараз відбувається відновлення зруйнованих обстрілами будинків? Як на мене, не надто активно. — Насправді це дуже серйозне недопрацювання уряду. На мій погляд, будувати тут нічого не потрібно. Треба видати людям грошові компенсації. На мій погляд, будувати тут нічого не потрібно. Треба видати людям грошові компенсації. — Але ж ви самі знаєте, як це буває: дім зруйнували, а дадуть за це копійки... — За міжнародними нормами держава зобов`язана надати людям компенсацію за втрачене житло й майно, але треба встановити ступінь пошкоджень. Перший – не підлягає відновленню. Другий – потрібен капітальний ремонт. Суми різні. Третій ступінь – поточний ремонт. Далі: що в хаті, які меблі й побутову техніку зіпсовано? Це також треба визначати й відшкодовувати. Та це – дуже марудна робота, яка вимагає ще й законодавчого забезпечення. Треба якнайшвидше прийняти відповідну постанову, але в уряді кажуть: тільки після завершення АТО. — Так, можливо, й АТО тоді швидше скінчиться – якщо люди побачать, що влада здатна розв’язувати їхні проблеми? — Справді, це б зняло серйозну соціальну напругу. Люди з будинків, які розбомбили, живуть по підвалах у нелюдських умовах, всі озлоблені. А є ж чимало населених пунктів, де зруйновані усього лише одна-дві хати. Ми б уже давно віддали гроші людині з обласного бюджету і ніхто б не казав: яка погана українська влада, нікому не допомагає. До нас уже приїжджають люди з закордону, кажуть: ми готові дати гроші, але скільки саме? Я постійно намагаюсь переконати Київ прийняти відповідну постанову: щоб відновлення пошкоджених будівель проводити за рахунок державного бюджету, обласного, місцевих, міжнародних благодійних організацій, водночас використовуючи й внески від окремих громадян. Схема проста. Акт про пошкодження будівлі складає сільрада, перевіряє районна, затверджує обласна. Потім профільне міністерство затверджує цей акт, і людина отримує з Києва гроші прямо на свою банківську картку. А потім сама вирішує, що з ними робити: купити новий будинок, побудувати чи переїхати в інший регіон. Комусь би дали з місцевого бюджету, комусь – з обласного, щось би Київ підкинув, щось – іноземці... До 1 листопада ми б закрили всі ці питання. Але нас просто кинули напризволяще. Ніхто не поспішає сюди, щоб на власні очі побачити, що тут робиться, й подумати, як виходити із цієї скрутної ситуації. — Як ви ставитеся до закону про декомунізацію? — Деяким регіонам він зараз дуже потрібен. Але не для Луганської й Донецької областей. У всякому випадку не зараз. Я б зробив у ньому приписку: втілити в життя на Донбасі лише після завершення АТО! Тут поки що значно важливіше налагодити життя людей і відновити економіку. — Не шкодуєте, що знову очолили Луганську область? — Ну, я знав, куди йду. У важку для держави хвилину кожен повинен робити те, що він уміє. Можна записатися в армію, стояти на блокпосту. Але я вважав, що буду більш ефективним, якщо керуватиму територією. Тим більше, що не було жодного бажання знову йти у Верховну Раду. — Чому так? — Був запит суспільства на нові обличчя. Але проблема полягає в тому, що в парламент слід приходити вже з іменем. Зробити його там неможливо. — Проте більшість сьогоднішніх парламентаріїв таки зробили в парламенті собі ім`я. — Це дешева популярність. Пику натовк одному, посварився з іншим. Але користі від цього українському народові аж ніякої. У парламенті мають працювати люди, які вміють написати закон, спроможні розв’язувати проблеми в державі. Лише в цьому разі якийсь сенс від такої праці. Інакше це марна трата грошей і людської уваги. — Давайте конкретніше, кого з депутатів, якби ви мали таку змогу, вигнали б із парламенту? — Кого й скільки вигнав би? Та не менше 80%! Людям потрібна конкретна робота і конкретні результати. І бійками справі не зарадиш.
Геннадій Москаль: Народ зомбували десятиріччями, а я – не Кашпировський, щоб одночасно змінити свідомість усіх З 1 травня не можна буде потрапити на окуповані території Луганської області автобусами і вантажівками. Перетнути пункти пропуску зможуть тільки легкові авто і пішоходи. Більшість місцевих жителів впевнена: це зроблено заради того, щоб протистояти масштабному наступу російських військ. Чи насправді це так, в ексклюзивному інтерв’ю «Аналітичній службі новин» розповів сам керівник Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Геннадій Москаль, який і підписав це розпорядження. — Геннадію Геннадійовичу, чи справді Росія готує наступ? — Що в голові Путіна, не знає ніхто, але рух вантажівок і автобусів через лінію розмежування я закрив з інших міркувань. Я став заручником глобальної політичної ситуації, в якій опинилася уся Луганська область. Справа у тому, що через так званий адміністративний кордон ходять не тільки люди, а ще суне автомобільний потік, який треба ретельно перевіряти. І міліція уже має купу судових позовів від приватних фірм, товар яких зіпсувався через затримку на блокпостах. Але на підставі чого тій же міліції діяти на цих блокпостах? Кабмін мав би прийняти низку нормативно-правових актів щодо життя у зоні АТО. Наші парламентарії також мали б ухвалити низку законів. Але Київ чомусь утер руки. Мабуть, тому, що в Києві геть далекі від усіх наших проблем. Що таке адміністративний кордон? Немає точного визначення. А незаконне переміщення товарів через адміністративний кордон? А я написав усім: у Державну фіскальну службу, СБУ, в Кабмін, Верховну Раду – прийміть зрозумілі нормативно-правові акти, які б урегулювали перетин адміністративних кордонів. Відповіді немає досі. І саме для того, щоб влада у столиці нарешті побачила проблему, з першого травня я заборонив провіз вантажів і проїзд автобусів пасажирського сполучення з підконтрольної території на неконтрольовану і навпаки – до законодавчого врегулювання. Може, тепер вони почнуть щось думати? Ухвалювати рішення? — Міліція з військовими на блокпостах так вже й ні в чому не винуваті? Тільки й чуєш: на Лисичанському блокпосту вимагають хабарі, населення скаржиться на батальйон «Чернігів» у Станиці Луганський. А випадки мародерства з боку військових? Чи скажете, такого немає? — Я багато де працював по Україні і скажу ось що: дурнів і негідників вистачало завжди і скрізь. Вони народжуються на 10 тисяч населення в такій же кількості, як і порядні люди. А під час війни у всіх, навіть зовні порядних людей, проявляються справжні риси характеру: вкрасти щось, з`їсти під ковдрою. Черчіль свого часу сказав чудову фразу: «Якщо зібрався кудись іти і дорогою кидатимеш камінь у кожного собаку, який гавкне, ніколи не потрапиш до пункту призначення». У мене немає Інтернету. А якби я читав про все, на що скаржаться, і відписувався, нічого не зміг би зробити. Є конкретні випадки – звертайтеся офіційно, будемо розбиратися. А бабця сказала, хтось переповів і в «Фейсбуці» написав – перевіркою таких фактів я займатися не збираюся. Є кілька пунктів, які дадуть мені змогу, якщо зможу їх виконати, залишитися морально задоволеним. Головне - зберегти політичну рівновагу в Луганській області. І поки що ми цього дотримуємося. Намагаюся діяти так, щоб військово-цивільна адміністрація мала певний авторитет серед населення. І водночас вчимося спокійніше реагувати на людей, які нас не сприймають. Бути більш терпимими до тих, хто має іншу точку зору. — А як же голова Станично-Луганської райради Попов? Кажуть, його наші військові возили кілька днів з мішком на голові, залякували. Мовляв, якщо не проголосують за те, щоб визнати Росію агресором, а ЛНР – терористами, у всіх будуть серйозні проблеми. Після цього усі депутати одноголосно визнали Росію агресором. — Це ви про те, що «не може депутат так взяти і самостійно проголосувати»? Два депутати утрималися і, хай як це дивно, досі живі і неушкоджені. Справа в тому, що коли ввели військово-цивільну адміністрацію, у депутатів спрацював інстинкт самозбереження. Адже ми наділені такими ж самими повноваженнями. Раніше вони не хотіли збиратися – щоразу не було кворуму, а коли зрозуміли, що їхню роботу можемо зробити і ми, вирішили змінити стратегію. Так вони довели, що потрібні. От як їх після цього можна розформувати? — Чому серед населення так мало прихильників української влади? — Народ зомбували десятиріччями, а я – не Кашпировський, щоб одночасно змінити свідомість усіх. В чому трагедія Луганщини? 95% населення ніколи не виїжджали за межі області, хіба що в Росію. Ну, а Європу тут майже ніхто не знає – і, як тепер з’ясувалося, всі її бояться. Російська пропаганда зробила свою справу: дорослі й нібито освічені батьки переконані, що їхніх дітей якісь міфічні фашисти вивозять розчленовувати. Приміром, вирішили ми відправити дітей на канікули в Західну Україну і Європу. Та є села, де не дають вивозити дітей. Кажу: «Бабусю, нехай онук Європу подивиться!» А вона: «Ага, його там на органи розберуть». Раз так сказали, два – ми посміялися. Та коли чуєш подібне по 20 разів на день, це вже не смішно. Але російська пропаганда зробила свою справу: дорослі й нібито освічені батьки переконані, що їхніх дітей якісь міфічні фашисти вивозять розчленовувати. Ну, набираємо якось кілька дітей, потім вони дзвонять з-за кордону однокласникам, вчителям і розповідають, що ніхто їх тут не ріже, а ходять в музеї й зоопарк. Наступного разу замість 3-4 дітей уже їдуть 35. Так і розвіюємо міф про фашизм. На мою думку, Партія регіонів зробила все, щоб люди тут дійшли до такого стану. Хоч самі з тієї Європи й Америки не вилазять. Якщо ви так хочете в «Русский мир», то йдіть, будь ласка, туди. Навіщо вам Захід? Щосуботи у Сєверодонецьку проходить ярмарок, куди з’їжджаються з усіх куточків Луганщини. І одна жіночка вже замучила мене претензіями: «А вот хорошо в России, Новороссии...». Якось я не витримав і кажу: «Жіночко, не пийте з мене кров. Я готовий за власний кошт організувати два автобуси. Один – в будь-яку область Росії, другий – у Луганськ. І провеземо вас із вашими однодумцями з мигалками по всіх блокпостах. Домовилися? Домовилися. Просидів цілий день – ніхто так і не з’явився. Бо люди розуміють, що там насправді їх очікує. — Людям передусім потрібні конкретні дії. Як зараз відбувається відновлення зруйнованих обстрілами будинків? Як на мене, не надто активно. — Насправді це дуже серйозне недопрацювання уряду. На мій погляд, будувати тут нічого не потрібно. Треба видати людям грошові компенсації. На мій погляд, будувати тут нічого не потрібно. Треба видати людям грошові компенсації. — Але ж ви самі знаєте, як це буває: дім зруйнували, а дадуть за це копійки... — За міжнародними нормами держава зобов`язана надати людям компенсацію за втрачене житло й майно, але треба встановити ступінь пошкоджень. Перший – не підлягає відновленню. Другий – потрібен капітальний ремонт. Суми різні. Третій ступінь – поточний ремонт. Далі: що в хаті, які меблі й побутову техніку зіпсовано? Це також треба визначати й відшкодовувати. Та це – дуже марудна робота, яка вимагає ще й законодавчого забезпечення. Треба якнайшвидше прийняти відповідну постанову, але в уряді кажуть: тільки після завершення АТО. — Так, можливо, й АТО тоді швидше скінчиться – якщо люди побачать, що влада здатна розв’язувати їхні проблеми? — Справді, це б зняло серйозну соціальну напругу. Люди з будинків, які розбомбили, живуть по підвалах у нелюдських умовах, всі озлоблені. А є ж чимало населених пунктів, де зруйновані усього лише одна-дві хати. Ми б уже давно віддали гроші людині з обласного бюджету і ніхто б не казав: яка погана українська влада, нікому не допомагає. До нас уже приїжджають люди з закордону, кажуть: ми готові дати гроші, але скільки саме? Я постійно намагаюсь переконати Київ прийняти відповідну постанову: щоб відновлення пошкоджених будівель проводити за рахунок державного бюджету, обласного, місцевих, міжнародних благодійних організацій, водночас використовуючи й внески від окремих громадян. Схема проста. Акт про пошкодження будівлі складає сільрада, перевіряє районна, затверджує обласна. Потім профільне міністерство затверджує цей акт, і людина отримує з Києва гроші прямо на свою банківську картку. А потім сама вирішує, що з ними робити: купити новий будинок, побудувати чи переїхати в інший регіон. Комусь би дали з місцевого бюджету, комусь – з обласного, щось би Київ підкинув, щось – іноземці... До 1 листопада ми б закрили всі ці питання. Але нас просто кинули напризволяще. Ніхто не поспішає сюди, щоб на власні очі побачити, що тут робиться, й подумати, як виходити із цієї скрутної ситуації. — Як ви ставитеся до закону про декомунізацію? — Деяким регіонам він зараз дуже потрібен. Але не для Луганської й Донецької областей. У всякому випадку не зараз. Я б зробив у ньому приписку: втілити в життя на Донбасі лише після завершення АТО! Тут поки що значно важливіше налагодити життя людей і відновити економіку. — Не шкодуєте, що знову очолили Луганську область? — Ну, я знав, куди йду. У важку для держави хвилину кожен повинен робити те, що він уміє. Можна записатися в армію, стояти на блокпосту. Але я вважав, що буду більш ефективним, якщо керуватиму територією. Тим більше, що не було жодного бажання знову йти у Верховну Раду. — Чому так? — Був запит суспільства на нові обличчя. Але проблема полягає в тому, що в парламент слід приходити вже з іменем. Зробити його там неможливо. — Проте більшість сьогоднішніх парламентаріїв таки зробили в парламенті собі ім`я. — Це дешева популярність. Пику натовк одному, посварився з іншим. Але користі від цього українському народові аж ніякої. У парламенті мають працювати люди, які вміють написати закон, спроможні розв’язувати проблеми в державі. Лише в цьому разі якийсь сенс від такої праці. Інакше це марна трата грошей і людської уваги. — Давайте конкретніше, кого з депутатів, якби ви мали таку змогу, вигнали б із парламенту? — Кого й скільки вигнав би? Та не менше 80%! Людям потрібна конкретна робота і конкретні результати. І бійками справі не зарадиш.
Блог:
Думки13:18
Політика
Ігор Попов
Першого травня цілком можливі провокації
На 1 травня цілком можливі провокації. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив екс-заступник голови секретаріату президента України і колишній перший заступник голови Нацагентства України з питань держслужби Ігор Попов.
«Вже сто років 1 травня відзначають як день солідарності трудящих. Мітинги в будь-якому випадку будуть і проросійські партії намагатимуться використати всі ці вуличні акції», — розповів Ігор Попов.
Але він зауважив, що не планує особисто брати участь у мітингах.
Блог:
Думки15:06
Політика
Євген Магда
Рано оцінювати роботу іноземних міністрів
Роботу іноземних міністрів оцінювати поки що рано. Таку думку «Аналітичній Службі Новин» (АСН) висловив політичний експерт Євген Магда.
«Ще рано оцінювати їхню роботу, адже не минуло й півроку, як вони очолили міністерства. Про це навіть Європейська комісія говорить, незважаючи на свою досить жорстку позицію щодо України», - вважає він.
За його словами, одним із важливих питань, яке належить вирішити іноземним міністрам, є реструктуризація зовнішнього боргу.
«Яресько та Абромавічус мають досвід роботи інвестиційними банкірами, мають гарні зв'язки. А гроші люблять тишу і неформальні контакти. Ми багато чого ще побачимо», - сказав він.
Фото15:35
Суспільство
З мітингу комуністів Симоненко рятувався втечею
Столична влада заборонила комуністам проводити масову акцію під партійними прапорами на території музею Великої Вітчизняної війни в Києві 1 травня. Офіційна причина - приготування до проведення державних заходів 8-9 травня, які відбудуться за участю перших осіб країни. Але комуністи все-таки прийшли до монумента «Батьківщина-мати».
Правда, до нього близько не підходили, а зупинилися біля експозиції військової техніки. Пару сотень пенсіонерів і молодих людей спортивної зовнішності з транспарантами вишикувалися шеренгами. У їхніх руках - банери з написами: «Ми за мир!», «Заводам - роботу, людям - зарплату», «Наша сила в правді».
Незабаром до встановленим навколо кордонам міліції підійшли хлопці з українською символікою. Вони спалили кепку з символами комунізму. В результаті виникла бійка з міліцією. Після чого правоохоронці оточили активістів і стали завантажувати в автозаки, застосовуючи фізичну силу.
На територію музею ВВВ прибув і лідер комуністів Петро Симоненко. Він виступив з промовою: критикував чинну владу і закликав до миру і примирення з Росією. Присутні реагували вигуками: «Ура!». Далі Симоненко підійшов до журналістів. У цей момент невідомий облив його кефіром. Правда, дісталося більше не йому, а представникам ЗМІ. Після чого головний комуніст став рятуватися втечею - по пагорбах його охорона евакуювала до автомобіля.
З мітингу комуністів Симоненко рятувався втечею
Столична влада заборонила комуністам проводити масову акцію під партійними прапорами на території музею Великої Вітчизняної війни в Києві 1 травня. Офіційна причина - приготування до проведення державних заходів 8-9 травня, які відбудуться за участю перших осіб країни. Але комуністи все-таки прийшли до монумента «Батьківщина-мати».
Правда, до нього близько не підходили, а зупинилися біля експозиції військової техніки. Пару сотень пенсіонерів і молодих людей спортивної зовнішності з транспарантами вишикувалися шеренгами. У їхніх руках - банери з написами: «Ми за мир!», «Заводам - роботу, людям - зарплату», «Наша сила в правді».
Незабаром до встановленим навколо кордонам міліції підійшли хлопці з українською символікою. Вони спалили кепку з символами комунізму. В результаті виникла бійка з міліцією. Після чого правоохоронці оточили активістів і стали завантажувати в автозаки, застосовуючи фізичну силу.
На територію музею ВВВ прибув і лідер комуністів Петро Симоненко. Він виступив з промовою: критикував чинну владу і закликав до миру і примирення з Росією. Присутні реагували вигуками: «Ура!». Далі Симоненко підійшов до журналістів. У цей момент невідомий облив його кефіром. Правда, дісталося більше не йому, а представникам ЗМІ. Після чого головний комуніст став рятуватися втечею - по пагорбах його охорона евакуювала до автомобіля.
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки Борот....
/-0,87579798698425-/
/-pc-/
Top