Дуже важливо наводити порядок вдома та підтримувати в ньому чистоту Це правило знайоме багатьом, але далеко не....
Архів
Повернутись назад
29 Червня 2015
29 Червня
Блог:
Думки11:11
Політика
Олександр Черненко
При добровільному об'єднанні громад є опір на місцях
Укрупнення територіальних громад неминуче відбудеться. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і правосуддя, народний депутат від фракції Блоку Петра Порошенка Олександр Черненко.
«Процес, передбачений законом про добровільне об'єднання громад, вже почався. Йде він не дуже простол. Є певний опір на місцях. Але він буде йти. І нікуди від цього не подітися», — зазначив він.
За словами Черненка, проблеми виникають зокрема тому, що закон передбачає проведення виборів після об'єднання громад.
«Якщо об'єднання пройде до початку виборчої кампанії, керівні органи будуть обрані на місцевих виборах 25 жовтня 2015. Решта, після об'єднання повинні будуть знову йти на вибори. І ми розуміємо, щойно обрані голови або депутати не захочуть об'єднуватися, оскільки це фактично означає нові вибори», — пояснив парламентарій.
«Процес об'єднання може загальмуватися. Це потрібно попередити. Відповідно, після виборів 25 жовтня 2015 року, хочемо ми цього чи ні, після завершення процесу децентралізації, змін до законодавства, за рік-півтора потрібно провести ще одні вибори», — додав Черненко.
Нардеп упевнений, що, усвідомлюючи неминучість нових виборів, представники місцевої влади не перешкоджатимуть об'єднанню громад.
Блог:
Думки15:52
Політика
Антон Кіссе
Виконання вимог закону про добровільне об'єднання громад йде з порушенням Конституції
Людям на місцях потрібно дати право вирішувати ключові питання на референдумах. Таку думку «Аналітичної Службі Новин» висловив народний депутат, член депутатської групи «Економічний розвиток» Антон Кіссе, в 2003-2004 рр. займав посаду заступника голови Одеської обласної державної адміністрації.
«До слова «добровільно» цей процес не має жодного стосунку», — заявив він.
За словами Кіссе, виконання вимог закону про добровільне об'єднання громад йде з порушеннями Конституції. Зокрема, він зазначив, що КМУ ухвалив 8 квітня 2015 року відповідну методику об'єднання, в якій не враховано вимогу закону зважати на етнічні особливості регіонів. Крім того, порушено вимоги Конституції України.
«Я звернувся з депутатським запитом щодо цього положення до КМУ. Але відповіды не отримав», — обурився він.
Також Кіссе зазначив, що геть не ведуть інформаційно-просвітницької роботи з людьми про те, що саме принесе таке об'єднання.
«Чи принесе воно поліпшення якості життя, чи будуть створені додаткові робочі місця, відремонтовані дороги — про це з людьми потрібно говорити», — сказав Кіссе.
Він додав, що вважає, що цей процес лише погіршить нинішню ситуацію.
«Ми наводимо приклад Польщі, якій Євросоюз допоміг сотнями мільярдів доларів, і забуваємо про Румунію — там сьогодні дуже великі проблеми з об'єднанням», — звернув увагу парламентарій.
«Законодавець повинен подумати про проведення місцевих референдумів, щоб запитати у людей, яку реформу вони хочуть, як ставляться до злободенних питань. Знову ж таки, потрібно починати з Основного закону. І тоді послідовно йти, вирішувати питання. Інакше, хапаючись то за одне, то за інше — нічого доброго не зробити», — підсумував Кіссе.
Публікації16:35
Політика
Крим. Велено повернути за 20 років
«Вільне» плавання Криму під російськими прапорами триває ось уже 15 місяців. «Крим — наш», — й далі наполягають у Білокам'яній, «Крим — це Україна» — захищають територіальну цілісність вітчизняні політики і дипломати. А тим часом півострів в лещатах європейських санкцій, юридичних і політичних розбірок між Україною і Росією, дрейфує шляхом політичної та економічної невизначеності.
За крок від блокади
На початку червня група народних депутатів виступила з ініціативою ввести повну політико-економічну блокаду Криму: обмежити в'їзд-виїзд громадян на півострів, заборонити ввезення-вивезення будь-яких вантажів туди-звідти (крім вантажів Червоного Хреста і Червоного півмісяця, — авт.), припинити торговельні відносини. Головне науково-експертне управління Верховної Ради забракувало документ, вказавши на низку юридичних неточностей та неузгодженостей з Основним законом країни.
Під сумнів необхідність введення блокади Криму поставили й економісти. За словами проектного менеджера «Ліги фінансового розвитку» Андрія Блінова, блокада Криму на сьогодні не надто доречна і чесна, оскільки Україна й надалі веде торговельні відносини з Росією загалом. «В умовах, коли українська влада, оголосивши Росію — агресором, з нею торгує, не дуже зрозуміло, чому населення в цій ситуації морально або фактично ганблять за торговельні відносини між собою. Держава користується подвійними стандарти, якщо навіть не потрійними. На мій погляд, у цій ситуації вводити блокаду неетично щодо власних громадян. Уряд повинен піклуватися про власних громадян. Спочатку треба запропонувати переїхати кримчанам на контрольовану територію, а після цього вже блокувати», — розмірковує Блінов.
Експерт переконаний: якщо вводити блокаду в умовах, коли на півострові залишається проукраїнська населення, то це лише погіршить ситуацію і посіє сумніви в головах цих людей, ще віддалить Крим від України.
Часткову блокаду півострова підтримує директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. «Мінімум кримчани повинні платити за воду, електроенергію за світовими цінами. Україні варто ввести політично-економічний карантин Криму», — сказав експерт.
Сила санкцій
Методом батога повернути Крим в лоно України намагається ЄС. Днями Рада Європейського Союзу на рік (до 23 червня 2016 року) продовжила санкції проти Криму у відповідь на незаконне приєднання півострова до Росії. Обмеження містять заборону на імпорт в ЄС продукції, виготовленої в Криму і Севастополі. Громадянам країн ЄС і європейським компаніям забороняється інвестувати в економіку Криму, зокрема придбавати нерухомість і фінансувати кримські компанії. Обмеження триватимуть й у галузі туризму, що означає заборону на відвідування європейськими круїзними лайнерами кримських портів, за винятком надзвичайних випадків.
На думку політичного аналітика Інституту євроатлантичного співробітництва Володимира Горбача, ефект від санкцій ЄС щодо Криму буде таким самим, як і раніше, санкції заважати розвиватися півострову. «Санкції, продовжені ЄС, в першу чергу, спрямовані проти Росії і російських чиновників, окремих суб'єктів економічної діяльності і проти припливу інвестицій до Криму. Санкції чинні рік й діятимуть надалі. Їхній ефект такий самий, як і раніше. Це змушуватиме РФ компенсувати недозароблені в Криму гроші з російського бюджету. Зрозуміло, що від цього певною мірою страждає населення. У виграші лише бюджетники і російські силовики, а інші люди, наприклад, представники малого та середнього бізнесу, від цього страждають. Санкції не даватимуть змоги Криму розвиватися так, як він міг би розвиватися за нормальної ситуації у складі України», — заявив Горбач.
У свою чергу директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко вважає, що санкції, введені Заходом щодо Криму, загрожують півострову поступовим економічним згасанням. «Фактично Крим перетворюється на сіру зону, яка не в змозі нормально розвиватися. Всі укладені там угоди можуть бути оскарженими в міжнародних або українських судах», — зазначив економіст. Устенко додав, що у зв'язку з продовженням економічних санкцій, Крим очікує зниження товарообігу, а також неможливість розвитку транспортної інфраструктури. Крім того, не будуть працювати на території півострова банки, які переймаються власною репутацією, що призведе до недорозвинення банківської системи і загалом фінансового сектору.
Примарні перспективи
Погіршує економічну ситуацію півострова і позиція Росії. Експерти стверджують, що Кремль не зацікавлений, точніше не має змоги в повному обсязі фінансувати анексований півострів. «На Крим чекає розвал і демонтаж тієї економічної моделі, яка йому дісталася у спадок від Радянського Союзу. Росії бракує коштів для ведення там повноцінної економічної діяльності. Тому за час окупації забезпечуватимуть лише військову інфраструктуру. Місцеве населення не цікавить російську владу», — стверджує експерт Аналітичного центру «Політика» Володимир Цибулько. За його словами, поступово інфраструктура півострова занепадатиме. Крім того, політолог зазначив, що з Криму виїде багато молодих фахівців.
«Вони переберуться в Україну, Туреччину або навіть до Росії. Фактично, відбудеться вимивання продуктивного класу населення. На нього чекає одна доля — кооператив пенсіонерів на півострові», — додав він.
Таку ж думку поділяє й керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич. Вона вважає, що Крим у майбутньому лише деградуватиме. «Хрущов свого часу не просто так подарував Крим, він віддав його з точки зору економічної доцільності. Крим нині відрізаний від Росії. Це регіон, який не в змозі самостійно налагодити повністю всю інфраструктуру і нормально розвиватися. Він абсолютно дотаційний. Тож невідомо коли, але якщо в Україні все буде добре, то повернення Криму — це питання часу», — вважає Бабич і закликає українську владу розробляти стратегію розвитку Криму і показати Криму, яким чином Україна бачить розвиток цього регіону.
До речі, як каже голова центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко, на тлі економічної неспроможності Росії повноцінно бюджетувати Крим, Україна має шанс схилити жителів півострова на свій бік.
«Збереження економічних зв'язків з Кримом в перспективі важливо. Якщо, наприклад, в Росії ситуація буде розгортатися таким чином, що РФ не може контролювати Крим, то тоді економічні зв'язки дадуть змогу швидше і легше реінтегрувати півострів», — наголосив Фесенко.
Чекаючи блудного сина
На запитання, коли і як Україна може повернути Крим, мабуть, ніхто не дасть точної відповіді. Президент Петро Порошенко під час підсумкової річної прес-конференції зізнався, що за рік не впораємося. 10—20 років буде потрібно, щоб повернути Крим — такий прогноз екс-представника Президента в Криму Сергія Куніцина. Мер Києва Віталій Кличко вважає, що Крим повернеться, коли в Україні успішно втілять реформи. До слова, в АП розраховують (план максимум) побудувати нову Україну до 2020 року. Тобто за всіма прогнозами повернення Криму триватиме роки. Єдине, що може його прискорити, — кардинально зміниться свідомість кримчан: вони перестануть мислити категоріями російської пропаганди і в них прокинеться здоровий економічний глузд.
Крим. Велено повернути за 20 років
«Вільне» плавання Криму під російськими прапорами триває ось уже 15 місяців. «Крим — наш», — й далі наполягають у Білокам'яній, «Крим — це Україна» — захищають територіальну цілісність вітчизняні політики і дипломати. А тим часом півострів в лещатах європейських санкцій, юридичних і політичних розбірок між Україною і Росією, дрейфує шляхом політичної та економічної невизначеності.
За крок від блокади
На початку червня група народних депутатів виступила з ініціативою ввести повну політико-економічну блокаду Криму: обмежити в'їзд-виїзд громадян на півострів, заборонити ввезення-вивезення будь-яких вантажів туди-звідти (крім вантажів Червоного Хреста і Червоного півмісяця, — авт.), припинити торговельні відносини. Головне науково-експертне управління Верховної Ради забракувало документ, вказавши на низку юридичних неточностей та неузгодженостей з Основним законом країни.
Під сумнів необхідність введення блокади Криму поставили й економісти. За словами проектного менеджера «Ліги фінансового розвитку» Андрія Блінова, блокада Криму на сьогодні не надто доречна і чесна, оскільки Україна й надалі веде торговельні відносини з Росією загалом. «В умовах, коли українська влада, оголосивши Росію — агресором, з нею торгує, не дуже зрозуміло, чому населення в цій ситуації морально або фактично ганблять за торговельні відносини між собою. Держава користується подвійними стандарти, якщо навіть не потрійними. На мій погляд, у цій ситуації вводити блокаду неетично щодо власних громадян. Уряд повинен піклуватися про власних громадян. Спочатку треба запропонувати переїхати кримчанам на контрольовану територію, а після цього вже блокувати», — розмірковує Блінов.
Експерт переконаний: якщо вводити блокаду в умовах, коли на півострові залишається проукраїнська населення, то це лише погіршить ситуацію і посіє сумніви в головах цих людей, ще віддалить Крим від України.
Часткову блокаду півострова підтримує директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала. «Мінімум кримчани повинні платити за воду, електроенергію за світовими цінами. Україні варто ввести політично-економічний карантин Криму», — сказав експерт.
Сила санкцій
Методом батога повернути Крим в лоно України намагається ЄС. Днями Рада Європейського Союзу на рік (до 23 червня 2016 року) продовжила санкції проти Криму у відповідь на незаконне приєднання півострова до Росії. Обмеження містять заборону на імпорт в ЄС продукції, виготовленої в Криму і Севастополі. Громадянам країн ЄС і європейським компаніям забороняється інвестувати в економіку Криму, зокрема придбавати нерухомість і фінансувати кримські компанії. Обмеження триватимуть й у галузі туризму, що означає заборону на відвідування європейськими круїзними лайнерами кримських портів, за винятком надзвичайних випадків.
На думку політичного аналітика Інституту євроатлантичного співробітництва Володимира Горбача, ефект від санкцій ЄС щодо Криму буде таким самим, як і раніше, санкції заважати розвиватися півострову. «Санкції, продовжені ЄС, в першу чергу, спрямовані проти Росії і російських чиновників, окремих суб'єктів економічної діяльності і проти припливу інвестицій до Криму. Санкції чинні рік й діятимуть надалі. Їхній ефект такий самий, як і раніше. Це змушуватиме РФ компенсувати недозароблені в Криму гроші з російського бюджету. Зрозуміло, що від цього певною мірою страждає населення. У виграші лише бюджетники і російські силовики, а інші люди, наприклад, представники малого та середнього бізнесу, від цього страждають. Санкції не даватимуть змоги Криму розвиватися так, як він міг би розвиватися за нормальної ситуації у складі України», — заявив Горбач.
У свою чергу директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко вважає, що санкції, введені Заходом щодо Криму, загрожують півострову поступовим економічним згасанням. «Фактично Крим перетворюється на сіру зону, яка не в змозі нормально розвиватися. Всі укладені там угоди можуть бути оскарженими в міжнародних або українських судах», — зазначив економіст. Устенко додав, що у зв'язку з продовженням економічних санкцій, Крим очікує зниження товарообігу, а також неможливість розвитку транспортної інфраструктури. Крім того, не будуть працювати на території півострова банки, які переймаються власною репутацією, що призведе до недорозвинення банківської системи і загалом фінансового сектору.
Примарні перспективи
Погіршує економічну ситуацію півострова і позиція Росії. Експерти стверджують, що Кремль не зацікавлений, точніше не має змоги в повному обсязі фінансувати анексований півострів. «На Крим чекає розвал і демонтаж тієї економічної моделі, яка йому дісталася у спадок від Радянського Союзу. Росії бракує коштів для ведення там повноцінної економічної діяльності. Тому за час окупації забезпечуватимуть лише військову інфраструктуру. Місцеве населення не цікавить російську владу», — стверджує експерт Аналітичного центру «Політика» Володимир Цибулько. За його словами, поступово інфраструктура півострова занепадатиме. Крім того, політолог зазначив, що з Криму виїде багато молодих фахівців.
«Вони переберуться в Україну, Туреччину або навіть до Росії. Фактично, відбудеться вимивання продуктивного класу населення. На нього чекає одна доля — кооператив пенсіонерів на півострові», — додав він.
Таку ж думку поділяє й керівник Інституту практичної політики Богдана Бабич. Вона вважає, що Крим у майбутньому лише деградуватиме. «Хрущов свого часу не просто так подарував Крим, він віддав його з точки зору економічної доцільності. Крим нині відрізаний від Росії. Це регіон, який не в змозі самостійно налагодити повністю всю інфраструктуру і нормально розвиватися. Він абсолютно дотаційний. Тож невідомо коли, але якщо в Україні все буде добре, то повернення Криму — це питання часу», — вважає Бабич і закликає українську владу розробляти стратегію розвитку Криму і показати Криму, яким чином Україна бачить розвиток цього регіону.
До речі, як каже голова центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко, на тлі економічної неспроможності Росії повноцінно бюджетувати Крим, Україна має шанс схилити жителів півострова на свій бік.
«Збереження економічних зв'язків з Кримом в перспективі важливо. Якщо, наприклад, в Росії ситуація буде розгортатися таким чином, що РФ не може контролювати Крим, то тоді економічні зв'язки дадуть змогу швидше і легше реінтегрувати півострів», — наголосив Фесенко.
Чекаючи блудного сина
На запитання, коли і як Україна може повернути Крим, мабуть, ніхто не дасть точної відповіді. Президент Петро Порошенко під час підсумкової річної прес-конференції зізнався, що за рік не впораємося. 10—20 років буде потрібно, щоб повернути Крим — такий прогноз екс-представника Президента в Криму Сергія Куніцина. Мер Києва Віталій Кличко вважає, що Крим повернеться, коли в Україні успішно втілять реформи. До слова, в АП розраховують (план максимум) побудувати нову Україну до 2020 року. Тобто за всіма прогнозами повернення Криму триватиме роки. Єдине, що може його прискорити, — кардинально зміниться свідомість кримчан: вони перестануть мислити категоріями російської пропаганди і в них прокинеться здоровий економічний глузд.
♈️ Овен (21 березня - 19 квітня)
Сьогодні Овнам варто звернути увагу на свої комунікаційні навички Будьте ясн....
♈️ Овен (21 березня - 19 квітня)
Сьогодні ваша пристрасть та рішучість можуть досягти нових висот Ви можете в....
У стресовій ситуації буває непросто взяти себе в руки та мислити об'єктивно Впоратися з таким станом вийде, як....
Впоратися з матеріальними труднощами і вигнати бідність зі свого життя під силу кожному Ефективні та прості об....
/-0,46328616142273-/
/-pc-/
Top