Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд
Що потрібно придба....
Архів
Повернутись назад
26 Травня 2015
26 Травня
Публікації10:15
За кордоном
Розрив «стратегічних» угод. Що ще буде ...
Денонсуючи п'ять угод з військово-технічного співробітництва з Російською Федерацією, Верховна Рада України та уряд поставили юридичний хрест на міжурядових угодах про транзит через територію України військових формувань РФ, які тимчасово знаходяться на територіях Республіки Молдова, взаємної охорони секретної інформації, організації військових міждержавних перевезень та розрахунків за них, співробітництва в галузі військової розвідки і у військовій галузі. Але, як з'ясувалося, є ще тисячі різних договорів із сусідами, над долею яких український політикум ще тільки розмірковує.
У пошуках обхідних шляхів
Денонсаціям передувала заява Прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка про припинення дії угоди про військово-технічне співробітництво між Україною і Росією. «РФ є державою-агресором, РФ незаконно анексувала Крим, РФ здійснила незаконну інтервенцію на територію Донецької та Луганської областей, РФ становить загрозу для української держави та її територіальної цілісності», - сказав Прем'єр України.
Начебто все правильно. Але питання - чому тільки зараз? Невже весь час після анексії Криму і початку війни на сході така співпраця продовжувалася? Які будуть наслідки?
Голова Комітету з питань нацбезпеки й оборони, народний депутат від фракції «Народний фронт» Сергій Пашинський поспішив запевнити АСН - вже рік як немає ніякого військово-технічного співробітництва з РФ.
«Я вже втомився повторювати. Ще в березні 2014 року розпорядженням КМУ було призупинено будь-яке військово-технічне співробітництво з РФ. І відтоді ніяких відвантажень і закупівель не було», - категорично заявив він.
Але член того ж Комітету з питань національної безпеки і оборони, народний депутат від фракції «Народний фронт» Дмитро Тимчук пояснив АСН, що мало денонсувати угоди, потрібно контролювати, щоб підприємства, орієнтовані на Росію як основний, а то і єдиний ринок збуту, не вигадували обхідні шляхи заборон.
«Потрібно запускати дієві механізми контролю, вивчити ситуацію із «сірим» експортом насамперед з тих країн, які входять до складу СНД. Якщо ми постачаємо продукцію військового призначення в Білорусь, Казахстан, Киргизію, цілком може бути реекспорт та територію РФ. Тут потрібно підключати міжнародні системи контролю», - акцентував депутат.
Ще один член профільного комітету, народний депутат від фракції «Самопоміч» Семен Семенченко взагалі пропонує створити тимчасову комісію з розслідування співпраці українських підприємств ОПК з російськими компаніями. У коментарі АСН він зазначив, що в пресі з'явилися публікації про укладення договору між запорізьким підприємством та підприємствами, які пов'язують з ФСБ РФ, про співпрацю з виробництва двигунів.
«Чим швидше ми приймемо рішення про тимчасову слідчу комісію парламенту, тим швидше з'явиться інструмент для розслідування всіх цих нюансів, тому що прокуратура, військова контррозвідка, СБУ «мишей» в даній ситуації абсолютно не ловлять», - акцентував перший заступник голови Комітету з питань нацбезпеки і оборони і пригрозив зайняти кабінет Голови Верховної Ради Володимира Гройсмана, якщо до парламенту терміново не буде внесено пропозицію про створення слідчої комісії.
Денонсувати – не переденонсувати
Як пояснив АСН екс-міністр закордонних справ, народний депутат від фракції «Батьківщина» Борис Тарасюк, сьогодні юридично зняті зобов'язання, які взяла на себе Україна. «Це політичний жест», - підкреслив він.
Дипломат звернув увагу, що розірвані угоди з РФ - це аж ніяк не всі документи, за якими Росія досі вважається партнером України. Наприклад, Україна формально перебуває у складі СНД, а також діє так званий Великий договір, де РФ має статус стратегічного партнера. «Ще синдром раба не видавлений з наших політиків», - обурився Тарасюк.
На його думку, не виключено, що РФ для когось все ж залишається реальним стратегічним партнером, звідси і низка проблем.
У свою чергу екс-міністр закордонних справ Леонід Кожара дотримується зовсім іншої точки зору. Він наполягає: дипломати не займаються україно-російськими відносинами - що неправильно.
«У нас з Росією є тисячі договорів, укладених як на двосторонньому рівні, так і в рамках міжнародних організацій, а також по лінії СНД. Шлях розриву - це шлях в нікуди. Візьмемо, наприклад, угоду з науково-технічного співробітництва. Відомо, що український оборонпром і галузі, пов'язані з високими технологіями - це фактично спільне виробництво з Росією. «Південмаш» вже практично позбавлений можливості працювати без російських комплектуючих для ракет. Крім того, ми з Росією учасники великого міжнародного проекту «Морський старт», де сторонами є США та Норвегія. Переконаний, що в перспективі нам доведеться все це відновлювати, що набагато складніше, ніж руйнувати», - заявив він і додав, що дипломатія сьогодні відсторонена від двосторонніх відносин між Україною і Росією й це негативним чином впливає на загальний стан речей.
А от екс-заступник голови парламентського Комітету із іноземних справ Тарас Чорновіл упевнений, що капітальне прибирання в угодах з РФ неабияк необхідне. Але не бездумно. Зокрема, політик наполягає, що не можна чіпати Великий договір про дружбу, співробітництво і партнерство. Він - це визнання територіальної цілісності і непорушності існуючих кордонів України Росією.
«У рамках СНД було наштамповано величезну кількість різнохарактерних угод. Їх тисячі. Більшість - макулатура. Є й потрібні. Потрібно все перебрати і почистити. Великий договір чіпати не можна. Цим інструментом ми можемо тиснути на РФ. Знову ж, завдяки цій угоді ми маємо певний статус в ЄС і ООН. Це, на відміну від Будапештської угоди, чіткий правовий документ, міждержавна угода, порушення якої автоматично має тягнути за собою певні державні санкції. І ми можемо вимагати у світу відповідним чином покарати РФ. Є також сенс зберегти низку угод із соціального забезпечення. Всю іншу макулатуру потрібно «вичищати». А те, що у нас цілий рік після агресії РФ діяли військові договори - це, м'яко кажучи, викликає нерозуміння», - зазначив політик у коментарі АСН.
Важко, але треба
Ясна річ, за роки співіснування Україна та РФ уклали величезну кількість договорів. З часів СРСР також серйозною залишалася зав'язка у військово-технічному співробітництві. Сьогодні ми маємо агресію з боку РФ. І про яку співпрацю у військовій сфері може йти мова?
Так, важко. До того ж, ми не тільки продавали РФ, а й купували в неї, у тому числі для потреб вітчизняного оборонно-промислового комплексу, якому складно за рік переорієнтуватися на інші ринки. Зупинити країну і різко, в один день, розгорнути в іншому напрямку, неможливо. Але це потрібно робити.
Відомо, що держконцерн «Укроборонпром» відмовився від 30 тисяч найменувань комплектуючих, які виготовлялися в Росії. У квітні 2015-го заступник гендиректора держконцерну Сергій Пінькас повідомляв, що успішно проводиться заміна імпорту з Росії шляхом налагодження самостійного виробництва деталей, і потужностями власних підприємств ми замінили понад 35% комплектуючих.
Це реальний шанс все ж дійти до повного циклу виробництва, диверсифікації ризика і підняття стандартів, про які так багато говорили в Україні в мирний час. Упевненості додає реакція в РФ, де ЗМІ переповнені текстами про «смерть» української оборонки.
Що ж стосується договорів з РФ, то тут теж важливо не рубати з плеча, а підключивши експертів-міжнародників, які, вивчивши всі взяті на себе зобов'язання Російською Федерацією, можуть вичленувати козирі для захисту інтересів України в міжнародних інстанціях.
Розрив «стратегічних» угод. Що ще буде ...
Денонсуючи п'ять угод з військово-технічного співробітництва з Російською Федерацією, Верховна Рада України та уряд поставили юридичний хрест на міжурядових угодах про транзит через територію України військових формувань РФ, які тимчасово знаходяться на територіях Республіки Молдова, взаємної охорони секретної інформації, організації військових міждержавних перевезень та розрахунків за них, співробітництва в галузі військової розвідки і у військовій галузі. Але, як з'ясувалося, є ще тисячі різних договорів із сусідами, над долею яких український політикум ще тільки розмірковує.
У пошуках обхідних шляхів
Денонсаціям передувала заява Прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка про припинення дії угоди про військово-технічне співробітництво між Україною і Росією. «РФ є державою-агресором, РФ незаконно анексувала Крим, РФ здійснила незаконну інтервенцію на територію Донецької та Луганської областей, РФ становить загрозу для української держави та її територіальної цілісності», - сказав Прем'єр України.
Начебто все правильно. Але питання - чому тільки зараз? Невже весь час після анексії Криму і початку війни на сході така співпраця продовжувалася? Які будуть наслідки?
Голова Комітету з питань нацбезпеки й оборони, народний депутат від фракції «Народний фронт» Сергій Пашинський поспішив запевнити АСН - вже рік як немає ніякого військово-технічного співробітництва з РФ.
«Я вже втомився повторювати. Ще в березні 2014 року розпорядженням КМУ було призупинено будь-яке військово-технічне співробітництво з РФ. І відтоді ніяких відвантажень і закупівель не було», - категорично заявив він.
Але член того ж Комітету з питань національної безпеки і оборони, народний депутат від фракції «Народний фронт» Дмитро Тимчук пояснив АСН, що мало денонсувати угоди, потрібно контролювати, щоб підприємства, орієнтовані на Росію як основний, а то і єдиний ринок збуту, не вигадували обхідні шляхи заборон.
«Потрібно запускати дієві механізми контролю, вивчити ситуацію із «сірим» експортом насамперед з тих країн, які входять до складу СНД. Якщо ми постачаємо продукцію військового призначення в Білорусь, Казахстан, Киргизію, цілком може бути реекспорт та територію РФ. Тут потрібно підключати міжнародні системи контролю», - акцентував депутат.
Ще один член профільного комітету, народний депутат від фракції «Самопоміч» Семен Семенченко взагалі пропонує створити тимчасову комісію з розслідування співпраці українських підприємств ОПК з російськими компаніями. У коментарі АСН він зазначив, що в пресі з'явилися публікації про укладення договору між запорізьким підприємством та підприємствами, які пов'язують з ФСБ РФ, про співпрацю з виробництва двигунів.
«Чим швидше ми приймемо рішення про тимчасову слідчу комісію парламенту, тим швидше з'явиться інструмент для розслідування всіх цих нюансів, тому що прокуратура, військова контррозвідка, СБУ «мишей» в даній ситуації абсолютно не ловлять», - акцентував перший заступник голови Комітету з питань нацбезпеки і оборони і пригрозив зайняти кабінет Голови Верховної Ради Володимира Гройсмана, якщо до парламенту терміново не буде внесено пропозицію про створення слідчої комісії.
Денонсувати – не переденонсувати
Як пояснив АСН екс-міністр закордонних справ, народний депутат від фракції «Батьківщина» Борис Тарасюк, сьогодні юридично зняті зобов'язання, які взяла на себе Україна. «Це політичний жест», - підкреслив він.
Дипломат звернув увагу, що розірвані угоди з РФ - це аж ніяк не всі документи, за якими Росія досі вважається партнером України. Наприклад, Україна формально перебуває у складі СНД, а також діє так званий Великий договір, де РФ має статус стратегічного партнера. «Ще синдром раба не видавлений з наших політиків», - обурився Тарасюк.
На його думку, не виключено, що РФ для когось все ж залишається реальним стратегічним партнером, звідси і низка проблем.
У свою чергу екс-міністр закордонних справ Леонід Кожара дотримується зовсім іншої точки зору. Він наполягає: дипломати не займаються україно-російськими відносинами - що неправильно.
«У нас з Росією є тисячі договорів, укладених як на двосторонньому рівні, так і в рамках міжнародних організацій, а також по лінії СНД. Шлях розриву - це шлях в нікуди. Візьмемо, наприклад, угоду з науково-технічного співробітництва. Відомо, що український оборонпром і галузі, пов'язані з високими технологіями - це фактично спільне виробництво з Росією. «Південмаш» вже практично позбавлений можливості працювати без російських комплектуючих для ракет. Крім того, ми з Росією учасники великого міжнародного проекту «Морський старт», де сторонами є США та Норвегія. Переконаний, що в перспективі нам доведеться все це відновлювати, що набагато складніше, ніж руйнувати», - заявив він і додав, що дипломатія сьогодні відсторонена від двосторонніх відносин між Україною і Росією й це негативним чином впливає на загальний стан речей.
А от екс-заступник голови парламентського Комітету із іноземних справ Тарас Чорновіл упевнений, що капітальне прибирання в угодах з РФ неабияк необхідне. Але не бездумно. Зокрема, політик наполягає, що не можна чіпати Великий договір про дружбу, співробітництво і партнерство. Він - це визнання територіальної цілісності і непорушності існуючих кордонів України Росією.
«У рамках СНД було наштамповано величезну кількість різнохарактерних угод. Їх тисячі. Більшість - макулатура. Є й потрібні. Потрібно все перебрати і почистити. Великий договір чіпати не можна. Цим інструментом ми можемо тиснути на РФ. Знову ж, завдяки цій угоді ми маємо певний статус в ЄС і ООН. Це, на відміну від Будапештської угоди, чіткий правовий документ, міждержавна угода, порушення якої автоматично має тягнути за собою певні державні санкції. І ми можемо вимагати у світу відповідним чином покарати РФ. Є також сенс зберегти низку угод із соціального забезпечення. Всю іншу макулатуру потрібно «вичищати». А те, що у нас цілий рік після агресії РФ діяли військові договори - це, м'яко кажучи, викликає нерозуміння», - зазначив політик у коментарі АСН.
Важко, але треба
Ясна річ, за роки співіснування Україна та РФ уклали величезну кількість договорів. З часів СРСР також серйозною залишалася зав'язка у військово-технічному співробітництві. Сьогодні ми маємо агресію з боку РФ. І про яку співпрацю у військовій сфері може йти мова?
Так, важко. До того ж, ми не тільки продавали РФ, а й купували в неї, у тому числі для потреб вітчизняного оборонно-промислового комплексу, якому складно за рік переорієнтуватися на інші ринки. Зупинити країну і різко, в один день, розгорнути в іншому напрямку, неможливо. Але це потрібно робити.
Відомо, що держконцерн «Укроборонпром» відмовився від 30 тисяч найменувань комплектуючих, які виготовлялися в Росії. У квітні 2015-го заступник гендиректора держконцерну Сергій Пінькас повідомляв, що успішно проводиться заміна імпорту з Росії шляхом налагодження самостійного виробництва деталей, і потужностями власних підприємств ми замінили понад 35% комплектуючих.
Це реальний шанс все ж дійти до повного циклу виробництва, диверсифікації ризика і підняття стандартів, про які так багато говорили в Україні в мирний час. Упевненості додає реакція в РФ, де ЗМІ переповнені текстами про «смерть» української оборонки.
Що ж стосується договорів з РФ, то тут теж важливо не рубати з плеча, а підключивши експертів-міжнародників, які, вивчивши всі взяті на себе зобов'язання Російською Федерацією, можуть вичленувати козирі для захисту інтересів України в міжнародних інстанціях.
Блог:
Думки11:27
Економіка
Олег Ляшко
Важко сказати, яка насправді в Україні інфляція
Інфляція в Україні точно вище 20%. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив лідер Радикальної партії, народний депутат Олег Ляшко.
За його словами, вірити статистиці, яка свідчить про інфляцію в 20%, немає ніяких підстав.
«Скільки вона (інфляція – авт.) насправді становить важко сказати, але вона точно вище 20%», - сказав Ляшко.
При цьому він зазначив, що в країні є ресурси на індексацію пенсій і зарплат.
«У нас перевиконання бюджету по першому кварталу 2015 року - 21,5 млрд грн. Думаю, далі теж буде перевиконання. Тому я бачу всі можливості для поступової індексації зарплат і пенсій», - сказав Ляшко.
Блог:
Думки12:24
Економіка
Ярослав Жаліло
В Україні спостерігається стабільність глибокої депресії
В цілому, в економіці України спостерігається певна стабілізація і «відкат» назад рівня інфляції. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив економіст, президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.
«У нас якась стабілізація відбулася. Стабілізувався курс валют, після інфляційного сплеску стабілізувалися ціни, навіть відбувається певний «відкат» рівня інфляції. Якась стабільність все ж є. Щоправда стабільність глибокої депресії», - зазначив економіст.
Жаліло розповів, що дестабілізація може виникнути під впливом зовнішніх чинників: військової агресії або відсутності реструктуризації в частині зовнішнього боргу, а, відповідно, і ризику оголошення технічного дефолту.
«Це суттєво дестабілізує ситуацію. Якщо стабільність зберігатиметься, то певні поліпшення очікувати потрібно. Літній період - це період помітного пожвавлення. Позитивні очікування превалюють над негативними. Однак це не зменшує ризиків і не означає, що уряд може просто чекати. Потрібні реформи, підтримання економічної та соціальної стабільності», - зазначив Жаліло.
Блог:
Думки12:45
Економіка
Павло Рудяков
Потрібно вести мову не про індексацію, а про скасування податку на пенсії
Прем'єр-міністрові Арсенію Яценюку на даному етапі треба говорити не про індексацію пенсій і зарплат, а про скасування податку на пенсії та зняття 15% зменшення пенсій для працюючих пенсіонерів. Таку думку «Аналітичній Службі Новин» (АСН) висловив директор Інформаційно-аналітичного центру «Перспектива» Павло Рудяков.
«Це всього лише красиві слова, розраховані як на внутрішнього споживача, так і на зовнішнього. Ми заявляли про те, що будемо займатися реформуванням пенсійної реформи. Захід реформування пенсійної реформи у нас розуміє не як автоматичне підвищення пенсій, а як реальне реформування, наведення порядку, приведення пенсійного забезпечення відповідно до можливостей економічних і фінансових держави. Зараз, коли Яценюк починає говорити про індексацію, він, як Прем'єр відповідальний за соціальні програми, міг би спочатку ініціювати зняття 15% зменшення пенсій для працюючих пенсіонерів та скасування тимчасово введеного податку на пенсії. Податок на пенсію - це безпрецедентний випадок, такого немає ніде. Тому потрібно говорити не про індексацію, а про скасування податків», - сказав Рудяков.
Політолог переконаний, що необхідно прислухатися не до слів Прем'єра, а до слів міністра фінансів Наталії Яресько, яка більше знає реальний стан справ з державними фінансами.
«Так ось, вона нещодавно сказала, що немає в розпорядженні держави вільних коштів, які зараз б дозволяли вести мову про які-небудь індексації, збільшення виплат. Хоча індексація - це не благі наміри уряду. Індексація заробітної плати та соцвиплат населенню - це законодавча норма. Це записано в нашому законодавстві», - зазначив політолог.
Політика
У МЗС РФ спростовують слова Лубківського
У Міністерстві закордонних справ Російської Федерації спростовують слова радника голови СБУ Маркіяна Лубківського про те, що російська сторона не робила жодних спроб зустрітися із затриманими в Щасті російськими військовими Євгеном Єрофєєвим і Олександром Александровим. Про це повідомляє прес-служба МЗС РФ.
За інформацією прес-служби, від дня затримання російські дипломати і в Києві, і в Москві активно діють, щоб домогтися зустрічі з ними російського консула. При цьому в Міністерстві зауважили, що українська сторона не надає доступ до затриманих і політизує питання заявами про брак з боку Росії офіційних запитів.
«На жаль, з руки радника голови СБУ Маркіяна Лубківського низка ЗМІ, зокрема й російських, стали поширювати інформацію про брак офіційних запитів російської сторони з цього питання. Змушені опублікувати дипломатичний документ — ноту Посольства Росії в Україні від 19 травня, адресовану Департаменту Консульської Служби МЗС України. Документ було передано особисто в руки директору ДКС українського зовнішньополітичного відомства Андрію Сибізі », — йдеться в повідомленні.
У повідомленні також опубліковано ноту, в якій посольство РФ в Україні просить надати дозвіл на відвідування затриманих військовослужбовців.
Нагадаємо, радник голови СБУ Маркіян Лубківський заявив, що на вечір 22 травня російська сторона офіційно не зверталася до органів досудового розслідування з приводу організації зустрічі зі згаданими військовослужбовцями.
У МЗС РФ спростовують слова Лубківського
У Міністерстві закордонних справ Російської Федерації спростовують слова радника голови СБУ Маркіяна Лубківського про те, що російська сторона не робила жодних спроб зустрітися із затриманими в Щасті російськими військовими Євгеном Єрофєєвим і Олександром Александровим. Про це повідомляє прес-служба МЗС РФ.
За інформацією прес-служби, від дня затримання російські дипломати і в Києві, і в Москві активно діють, щоб домогтися зустрічі з ними російського консула. При цьому в Міністерстві зауважили, що українська сторона не надає доступ до затриманих і політизує питання заявами про брак з боку Росії офіційних запитів.
«На жаль, з руки радника голови СБУ Маркіяна Лубківського низка ЗМІ, зокрема й російських, стали поширювати інформацію про брак офіційних запитів російської сторони з цього питання. Змушені опублікувати дипломатичний документ — ноту Посольства Росії в Україні від 19 травня, адресовану Департаменту Консульської Служби МЗС України. Документ було передано особисто в руки директору ДКС українського зовнішньополітичного відомства Андрію Сибізі », — йдеться в повідомленні.
У повідомленні також опубліковано ноту, в якій посольство РФ в Україні просить надати дозвіл на відвідування затриманих військовослужбовців.
Нагадаємо, радник голови СБУ Маркіян Лубківський заявив, що на вечір 22 травня російська сторона офіційно не зверталася до органів досудового розслідування з приводу організації зустрічі зі згаданими військовослужбовцями.
Блог:
Думки15:29
Економіка
Олександр Жолудь
Дефіцитний Пенсійний фонд ускладнює завдання
Індексація пенсій і зарплат може відбутися раніше грудня 2015 року.
Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь.
«Все залежить від того, як надалі буде розвиватися ситуація в економіці країни. Якщо ми подивимося на ситуацію в першому кварталі 2015 року, то тоді у нас був профіцит бюджету. Нині ситуація змінилася», — сказав він.
Разом з тим, він зазначив:якщо говорити про індексацію пенсій, то Пенсійний фонд залишається дефіцитним, що ускладнює завдання.
«Проте, я не унеможливлюю того, що індексація пенсій і зарплат може відбутися раніше грудня», — резюмував він.
Водночас він зауважив, що підвищити рівень мінімальної заробітної плати і пенсій уряд зможе тільки тоді, коли в Україні буде стабільний приплив доходів, які можна витратити на збільшення витрат.
Блог:
Думки15:51
Політика
Андрій Магера
Ухвалення закону про місцеві вибори не потрібно відкладати набезрік
Ухвалення закону про місцеві вибори не потрібно відкладати набезрік. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив заступник голови Центральної виборчої комісії України Андрій Магера.
За його словами, комітет повинен підготувати законопроект для реєстрації, щоб народні депутати могли невідкладно внести до порядку денного сесії питання, і взяли якийсь із законопроектів за основу.
Крім того, заступник голови Центрвиборчкому наголосив, що питання ухвалення закону про місцеві вибори парламент може встигнути розглянути до кінця поточної сесії.
«Не потрібно це питання відкладати набезрік. Впродовж наступного пленарного тижня варто було б, якщо не прийняти за основу законопроект, то хоча б внести до порядку денного сесії, щоб вийти на його посилений розгляд», — акцентував він.
Блог:
Думки16:11
Політика
Олександр Черненко
До закону про місцеві вибори були певні зауваження
Закон про місцеві вибори може бути ухвалений до кінця поточної сесії парламенту. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив голова робочої групи з питань підготовки законопроекту про місцеві вибори, народний депутат України від Блоку Петра Порошенка Олександр Черненко.
«Відбулася презентація напрацьованого законопроекту. Були певні зауваження. Але загалом законопроект високо оцінили. Вважаю, до четверга його буде внесено до парламенту. Але, оскільки буде декілька законопроектів, як зазначив спікер Верховної Ради, на рівні комітету нам потрібно буде узгодити всі. В зал бажано виносити один узгоджений законопроект», — пояснив він.
Черненко зазначив, що за словами голови Верховної Ради Володимира Гройсмана, за основу буде взято проект закону про місцеві вибори, напрацьований робочою групою. Крім того, парламентарій упевнений, що ВРУ може ухвалити закон про місцеві вибори до кінця поточної сесії.
«Це цілком можливо. Якщо питання до четверга буде розглянуто в профільному комітеті, то вже на наступному пленарному тижні його можна виносити на розгляд залу», — підсумував Черненко.
За кордоном
У Швейцарії розслідують кримінальну справу проти нардепа Мартиненка
Швейцарські правоохоронці розслідують кримінальну справу щодо народного депутата Миколи Мартиненка.
Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив народний депутат Сергій Лещенко з посиланням на Генпрокуратуру.
У відповіді Генпрокуратури йдеться, що в Україну надійшов запит Швейцарії про надання двосторонньої правової допомоги в розслідуванні кримінальної справи щодо Мартиненка.
«У листі Генпрокуратура сказала все, що могла сказати, враховуючи заборону Швейцарії на розголошення даних, яка регулюється швейцарським законом, а також статтею 222 Кримінально-процесуального кодексу України, який дає змогу оприлюднити дані досудового слідства тільки з дозволу слідчого або прокурора», — написав Лещенко.
У Швейцарії розслідують кримінальну справу проти нардепа Мартиненка
Швейцарські правоохоронці розслідують кримінальну справу щодо народного депутата Миколи Мартиненка.
Про це на своїй сторінці в Facebook повідомив народний депутат Сергій Лещенко з посиланням на Генпрокуратуру.
У відповіді Генпрокуратури йдеться, що в Україну надійшов запит Швейцарії про надання двосторонньої правової допомоги в розслідуванні кримінальної справи щодо Мартиненка.
«У листі Генпрокуратура сказала все, що могла сказати, враховуючи заборону Швейцарії на розголошення даних, яка регулюється швейцарським законом, а також статтею 222 Кримінально-процесуального кодексу України, який дає змогу оприлюднити дані досудового слідства тільки з дозволу слідчого або прокурора», — написав Лещенко.
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки Борот....
/-0,70029711723328-/
/-pc-/
Top