Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд
Що потрібно придба....
Архів
Повернутись назад
13 Липня 2015
13 Липня
Блог:
Думки09:13
Політика
Борислав Береза
Наші люди самі раді обманюватися
В Україні вкрай погано з довготривалою політичною пам'яттю. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив народний депутат Борислав Береза.
«Популос» перекладається як народний. Тобто популістські заяви політиків подобаються народу. І багато обіцянок, які не будуть виконані, жодних ризиків для тих, хто їх озвучує, не несуть», — пояснив він.
Крім того, парламентарій вважає, що викорінити популістські маніпуляції нереально, оскільки люди раді обманюватися, не виставляють претензії політикам, що їх обдурили, й надалі переобираючи їх на виборах.
«В Україні вкрай погано з довготривалою політичною пам'яттю, якої майже немає. Саме тому часто політичних банкрутів переобирають з року в рік», — резюмував Береза.
Блог:
Думки14:30
Політика
Олександр Палій
«Правий сектор» або стане нормальною політичною силою, або суспільство позбавить їх підтримки
Локальні спалахи збройних провокацій можливі по всій країні. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив політолог Олександр Палій.
«Ситуація в Мукачевому показала, що в країні занадто багато зброї. Було би добре, якби це був просто конфлікт між контрабандистами і злочинцями з використанням «Правого сектора». Але не варто забувати про ситуацію в країні. Нині воєнний час. Тому не можна унеможливлювати того, що активізувалися російські агенти, щоб розхитати ситуацію в Україні», — сказав він.
Та водночас Палій зазначив, що подальша доля «Правого сектора» залежить від їхнього керівництва.
«Або вони стануть нормальною політичною силою, або суспільство позбавить їх будь-якої підтримки, але, в такому випадку, вони можуть стати терористичними маргіналами. Тобто або вони герої, або захищають власні інтереси», — вважає експерт.
За його словами, збройні провокації можуть тривати, тому локальні спалахи можливі по всій країні.
При цьому політолог наголосив, що в подальшому можливість уникнути таких конфліктів залежатиме від політичної, культурної еліти, а також від суспільства.
«Нам потрібно ізолювати людей, які створюють беззаконня і руїну в нашій країні. Україна перебуває у вкрай небезпечній ситуації, тому будь-яка влада — це краще, ніж хаос», — додав він.
Блог:
Думки15:12
Політика
Олег Березюк
Не варто тягнути в зал всіх депутатів, багато з яких під час засідання ходять невідомо де
Потрібно розрізняти політичних популістів і брехунів. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив глава фракції «Самопоміч» у парламенті Олег Березюк.
Парламентарій вважає, що було б доцільно ввести у Верховній Раді України окремі засідання для голосування і обговорення.
«На обговорення приходило б нехай двадцять депутатів, але саме тих, кому цікавий той чи той закон. І не потрібно тягнути в зал всіх депутатів, багато з яких під час засідання ходять невідомо де, курять, гуляють на вулиці», — вважає Березюк.
За його словами, таку практику застосовують у Німеччині.
«Бачив, як сидять на обговоренні десять чоловік в Бундестазі і обговорюють закон про дороги. Професіонали його розглядають, потім фракції його затверджують, а потім приходить день, коли голосують всі. Знаєте, що там руками голосують? Знаєте, чому? Вони не довіряють електронній системі. А якщо немає можливості проголосувати рукою, тоді це роблять, виходячи в одну з трьох дверей», — розповів він.
Березюк також вважає, що популізм викорінити неможливо.
«Значення слова «популізм» — це «народ». Ми всі популісти за визначенням. Тільки тому що, як записано в Конституції, єдиним джерелом влади є народ. Слово «популізм» просто також популістично використовується тими чи тими популістами. І хто каже, що ви популіст, теж популісти, тільки з іншого боку», — вважає політик.
Він також зазначив, що потрібно розрізняти популізм і відверту брехню.
«Якщо створюють обставини, щоб домогтися чогось для людей, то це одне. Якщо нічого робити не збираються, то це обман, і тих, хто його здійснює, потрібно називати просто — брехуни», — закликав він. «А покричати — це не завжди добре. Хороший майданчик — це не ВР, а пряме спілкування з людьми», — резюмував політик.
Суспільство
За інформацію про вбивцю інкасаторів у Харкові призначено велику винагороду
За інформацію, яка допоможе затримати вбивцю інкасаторів у Харкові, оголошено нагороду в три мільйони гривень. Про це повідомляє відділ зі зв'язків з громадськістю харківського обласного управління МВС.
Правоохоронці звертаються до свідків, очевидців та осіб, які володіють будь-якою інформацією про подію, з проханням повідомити її за телефонами 705-93-63, 705-93-00, 705-90-77, 102 або іншим зручним для вас способом.
«Анонімність і грошова винагорода в розмірі трьох мільйонів гривень гарантується», — йдеться в повідомленні правоохоронців.
Нагадаємо, вранці 10 липня в Харкові під час ранкової інкасації стався напад, внаслідок якого було вбито трьох інкасаторів.
За інформацію про вбивцю інкасаторів у Харкові призначено велику винагороду
За інформацію, яка допоможе затримати вбивцю інкасаторів у Харкові, оголошено нагороду в три мільйони гривень. Про це повідомляє відділ зі зв'язків з громадськістю харківського обласного управління МВС.
Правоохоронці звертаються до свідків, очевидців та осіб, які володіють будь-якою інформацією про подію, з проханням повідомити її за телефонами 705-93-63, 705-93-00, 705-90-77, 102 або іншим зручним для вас способом.
«Анонімність і грошова винагорода в розмірі трьох мільйонів гривень гарантується», — йдеться в повідомленні правоохоронців.
Нагадаємо, вранці 10 липня в Харкові під час ранкової інкасації стався напад, внаслідок якого було вбито трьох інкасаторів.
Блог:
Думки16:49
Політика
Олександр Черненко
Якщо почнеться гра амбіцій і популізму, парламент мало на що буде здатний
Гра амбіцій і популізму можуть паралізувати роботу парламенту. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і правосуддя, народний депутат від фракції Блоку Петра Порошенка Олександр Черненко.
«Основні питання, які парламент має розглянути на цьому тижні, — це закон про місцеві вибори, зміни до Конституції для спрямування їх до Конституційного Суду, законопроекти по МВФ. Очевидно, що ще не вирішено питання з законом про валютні кредити», — нагадав він.
Та водночас політик наголосив, що не можна бути впевненим у тому, що всі ці рішення ухвалить парламент.
«Якщо щораз виникатимуть певні суперечності, тоді складно про щось говорити. І якщо знову в переддень місцевих виборів почнеться гра амбіцій і популізму, тоді цей парламент мало на що буде здатний», — попередив Черненко.
Блог:
Думки18:28
Політика
Євген Магда
Росія може спробувати розіграти русинську карту на Закарпатті
Ситуацією, що склалася після перестрілки «Правого сектору» в Мукачевому, може скористатися Росія. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив експерт Центру суспільних відносин, політолог Євген Магда.
«Про відкриття другого фронту говорити рано, найпевніше, якщо оперувати військовими термінами, ця операція в тилу ворога — диверсійна. До цієї операції виявляються причетними, зокрема й представники організації, яка робить акцент на своєму рафінованому патріотизмі. Тому думаю, що ситуація вимагає неординарних рішень і, в першу чергу, вона вимагає, щоб люди зі зброєю в руках її склали, якщо вони не є представниками правоохоронних органів», — розповів Магда.
Політолог упевнений, що після подій у Мукачевому, треба знайти спосіб боротися з контрабандою в області.
«Потрібна реальна боротьба з контрабандою, хоча для Закарпаття це буде болісно і непросто. Тут не варто забувати, що Росія намагалася на Закарпатті неодноразово розіграти русинську карту. І в мене є деякі побоювання, що це буде зроблено і цього разу», — зазначив експерт.
За словами Магди, нині для «Правого сектору» ситуація нагадує ва-банк.
«Ситуація показала, що ПС не є вертикально інтегрованою структурою, вона найпевніше діє на основі певної франшизи. Люди в цій організації діють за горизонтальною лінією. Для мене очевидно, що Ярош в будь-якому підрозділі «Правого сектору» переоцінений. Загалом, саме формулювання військово-політичний рух — виходить за межі українського законодавства», — підсумував політолог.
Публікації19:23
Політика
Основи основ і загублена кома
Парламент має визначити долю конституційної реформи вже в цей четвер, 17 липня 2015 року. Принаймні таке рішення ухвалено під час погоджувальної ради Верховної Ради. Й хоча словосполучення «конституційна реформа» не сходить з язиків, оприлюднено принципи основних змін і отримано висновки Венеціанської комісії, яким буде результат гри, поки що складно сказати. Адже завдання стоїть непросте: збалансувати документ, якому всього дев'ятнадцять років і який вже правлено-переправлено, забезпечити обіцяну передачу повноважень з Києва на місця, а не посилити президентську вертикаль, прикриваючись добрими намірами. Знову ж таки, процес коригування може затягнутися, зокрема й через конфлікти в парламентській коаліції.
Де урізати, а де додати
То що пропонують? Згідно з офіційною версією — відхід від централізованої моделі управління в державі при збереженні унітарності, забезпечення самостійності місцевого самоврядування та побудова ефективної системи територіальної організації влади в Україні, реалізація повною мірою положень Європейської хартії місцевого самоврядування, принципів субсидіарності та фінансової самодостатності місцевого самоврядування.
Зокрема передбачається скасування інституту голів державних адміністрацій. Замість них в районах і областях запровадять інститут префектів для нагляду за дотриманням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування. Префектів призначатимуть і звільнятимуть так само, як нині голів держадміністрацій — указом Президента України за поданням Кабінету Міністрів України. Префекти не втручатимуться в оперативне управління, не розпоряджатимуться бюджетними потоками й іншими фінансовими ресурсами місцевого самоврядування. Вони матимуть право припиняти дію актів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України з одночасним зверненням до суду.
Крім того, Президенту, Конституційному Суду України (КСУ) і Верховній Раді надається право притягати до відповідальності тих, хто ухвалить сепаратистські рішення, створить загрозу суверенітету, територіальній цілісності та національній безпеці України. Передбачається, що в таких випадках Президент як гарант Конституції зможе призупинити повноваження відповідної ради або голови громади. КСУ повинен буде дати правову оцінку, а парламент у свою чергу ухвалити рішення про призначення позачергових виборів.
Що ж стосується особливого статусу регіонів, активно обговорюваного в розрізі подій на сході України, то в перехідних положеннях змін до Конституції згадується спеціальний закон. Президент Петро Порошенко повідомляв ще під час презентації проекту, що документом визначається можливість специфічного порядку місцевого самоврядування в окремих адміністративно-територіальних одиницях Донецької та Луганської областей, але наголосив: «Проект змін до Конституції не передбачає жодного особливого статусу Донбасу. Всі ці думки — від лукавого. Проект припускає можливість специфічного порядку здійснення місцевого самоврядування в окремих адміністративно-територіальних одиницях Донецької та Луганської областей, які визначаються окремим законом. Саме так це зараз і врегульовано».
Спецстатус і спецправа
Та водночас запропоновані зміни до Основного закону викликали низку зауважень і застережень.
Так, директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко зазначив АСН, що вбачає два дискусійних питання. Вони пов'язані з особливим статусом Донбасу та наданням Президенту повноважень розпускати місцеві органи самоврядування. «Норма, яка викликає багато суперечок, — це особливий статус окремих районів Донбасу. Росія і сепаратисти наполягають на тому, щоб це було закріплено в Конституції. Але, найпевніше, цю норму закріплять у перехідних положеннях», — сказав він.
Що ж стосується надання Президенту інструментів впливу на місцеві органи влади, то Фесенко зазначив, що багато хто вважає це посиленням впливу глави держави і ослабленням інституту місцевого самоврядування. Однак тут йдеться про баланс повноважень. Президент — гарант Конституції. Саме він, а не парламент і уряд, повинен стежити за дотриманням Основного закону. Відповідно він повинен мати інструменти впливу на ситуацію в разі прояву сепаратизму чи інших форс-мажорних обставин. За словами експерта, якщо у центральній владі не буде впливу на місцеві органи влади, то є ризики «розповзання» країни, коли одні ухвалюватимуть рішення про членство в ЄС, а інші — у МС. «Не думаю, що Президент щотижня або щомісяця користуватиметься своїм правом розпускати місцеві органи влади. Таким правом він скористається лише у форс-мажорних, екстраординарних ситуаціях, а вони часто не виникатимуть», — резюмував експерт.
Формальність або формат
А ось незалежний політичний експерт Тарас Чорновіл упевнений, що в нових змінах до Конституції право глави держави розпускати місцеві органи влади тільки формалізується, оскільки така норма чинна й нині. «Якщо дивитися глобально, то зміни в Конституцію правильні. Згідно з ними, частину повноважень з центру передають на найнижчий рівень, тобто громадам. Якби вони застрягли посередині, на рівні областей і районів, то поступово це призвело б до федералізації. Коли регіональні органи отримують додаткові повноваження, то вони рано чи пізно почнуть працювати проти держави, на свої особисті інтереси», — сказав він АСН.
За його словами, однією з проблем у запропонованих змінах до Конституції є повноваження префекта, оскільки їх чітко не виписано. «Але вона може вирішитися до другого читання. Загалом позитивний момент в тому, що префекти лише контролюватимуть, тобто вони можуть зупинити, але не профілювати бюджетні кошти, що робить сьогодні голова адміністрації», — зазначив він. І акцентував, що рішення про право Президента розпускати місцеві органи влади правильне, в будь-якій цивілізованій країні глава держави має такі права.
Косметичний ремонт
Категорично не згоден з колегами голова правління Інституту української політики Кость Бондаренко. Він стверджує: зміни до Конституції — косметичні, а країна потребує абсолютно нової Конституції. «Треба передати всі повноваження, крім питань національної інфраструктури, національної безпеки, оборони та міжнародних відносин. А все інше можна віддати на місця і ввести пряму виборну структуру керівників регіонів, зафіксувати нову бюджетну політику. Саме такої Конституції і потребує сьогодні країна, а не просто косметичних змін», — розповів політолог.
Бондаренко зазначив, що в первинному проекті Конституції був особливий статус Донбасу, а сьогодні цей особливий статус зник. Він також вважає неприпустимим те, що Рада може призначати перевибори до місцевих рад. «З 1864 року, після земської реформи Росії, не було жодного прецеденту, навіть у СРСР, щоб глава держави міг звільнити того чи того голову ради або розпустити раду. Це буде нововведення, це буде нівелювання самого принципу рад», — додав він. І сказав також: у разі якщо голова тієї чи тієї місцевої ради порушує Конституцію, то ними повинні займатися прокуратура і СБУ, а не Президент.
STOP федералізації
Але директор компанії стратегічного консалтингу «Berta Communications» Тарас Березовець каже, що нервувати і хвилюватися не варто. «У мене великі сумніви, що, крім децентралізації, щось ухвалять цим складом парламенту. Якщо розглядати цей парламент як перехідний (тобто будуть дострокові вибори), тоді це вже завдання нового парламенту — змінювати Конституцію», — розповів Березовець.
На думку експерта, побоювання, що децентралізація призведе до федералізації, абсолютно невиправдані. Березовець наголосив, що в таких унітарних країнах, як Польща і Франція, вже провели децентралізацію. Пов'язувати децентралізацію і федералізацію, за словами експерта, можуть лише люди, які не уявляють суть цих понять. А те, що території Донбасу і Криму вимагають особливого порядку місцевого самоврядування на кілька років, це логічно: «Треба бути готовим, щоб не чекати і потім гарячково намагатися щось поміняти. Тобто Україна повинна готуватися заздалегідь, що з цими територіями робити, коли вони повернуться під наше крило».
Втрачено кому
До того ж багато хто вважають, що після внесення навіть найкращих змін до Конституції, та залишиться неідеальною. А передбачені зміни до Конституції дають змогу реалізувати концепцію реформи місцевого самоврядування, проте вона почнеться не раніше 2017 року. Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко пояснив АСН, що хоча є плюси, головними з яких є те, що зміни дають змогу реалізувати концепцію передбаченої реформою місцевого самоврядування. Також непогано виписаний розділ про органи місцевого самоврядування, та є й проколи. Так, стаття 144 про право Президента розпускати органи місцевого самоврядування подана в спотвореному варіанті. «У ній поставили неправильні розділові знаки, замість «і» поставили кому. Тож замість двох умов для припинення повноважень органів місцевого самоврядування, тепер умовою може стати будь-яка обставина, чи то порушення Конституції, чи то загроза територіальній цілісності та національній безпеці. Це справді розширює можливості для жорсткої санкції.
Разом з тим, експерт акцентував, що найгіршим моментом є те, що у перехідних положеннях Конституції реформу відтерміновано на два роки. «Можна сказати, що Путін в цьому раунді битви переміг. Два роки поспіль Україна не розвиватиметься, не буде мати змоги формувати органи місцевого самоврядування. Все, що стосується реформи, почнеться аж після виборів у жовтні 2017», — резюмував Коліушко.
П'ятирічку за два дні
Завідувач кафедри політології Національного університету України «Києво-Могилянська академія» Олександр Дем'янчук зазначив, що Основний закон змінюватимуть ще протягом найближчих п'яти років. «Загалом ідеальну Конституцію легше писати з нуля. Як це зробили свого часу американці. У новій країні створили Конституцію і вона проіснувала понад 200 років, в ній було лише 70 правок. У нашій ситуації зміни до Конституції неминучі і неідеальність Конституції теж неминуча. Вважаю, що нині будь-які позитивні зміни, пов'язані з децентралізацією, підуть на користь. Ну а те, що Конституція буде змінюватися протягом найближчих п'яти років, — це точно. Неможливо нині зробити ідеальну Конституцію з тими політичними силами, які задіяні в цьому процесі», — розповів Дем'янчук.
Політолог зазначив, що Основний закон нині має вигляд продукту політичних сил, а не продукту суспільства: його текст і дух відповідають політичному моменту. «Думаю, що баталії точитимуться навколо деяких положень. Але загалом упевнений, що Конституцію ухвалять. Або введуть якісь окремі положення, а решту відтермінують. Це був би найоптимальніший варіант», — говорить експерт. За його словами, у коаліції є розбіжності, конфлікти і навіть вороже ставлення один до одного. «Тому думаю, що процес буде важкий і Президент шукатиме компроміси, а ці компроміси і є урізаний текст Конституції. Решту положень залишать до наступного розгляду або наступного складу Ради», — наголосив експерт.
Чи то ще буде
Сказане експертом підтверджують слова політиків. Зокрема, віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироід заявила: якщо зміни до Конституції ухвалять у такому вигляді, як запропоновано, то парламентсько-президентська республіка піде в небуття, оскільки норми в частині децентралізації не зовсім відповідають її принципам. Крім того, вона додала, що положення про виконавчу владу на місцях і її підпорядкування Президенту, створюють загрозу для ефективності діяльності Кабінету Міністрів. І ще одним суперечливим моментом є право Президента зупиняти повноваження органів місцевого самоврядування.
«Під риторикою війни та боротьби з сепаратизмом ми можемо відмовитися від здорового глузду. Яке відношення зупинення повноважень органів місцевої влади має до боротьби з тероризмом чи сепаратизмом? Для цього є спеціальні органи — СБУ, ГПУ. Якщо глава держави сам буде боротися з цими явищами, то чим займатимуться спеціальні органи? Тож фактично на місцевий рівень вводиться ручне управління. Місцеві органи самоврядування з веденням цієї норми не те що не отримають нові повноваження, а й втратять старі, стануть паралізованими. Ми заздалегідь створюємо презумпцію їхньої вини і нав'язуємо суспільству думку про те, що вони вчинятимуть злочини», — вважає Сироїд.
Основи основ і загублена кома
Парламент має визначити долю конституційної реформи вже в цей четвер, 17 липня 2015 року. Принаймні таке рішення ухвалено під час погоджувальної ради Верховної Ради. Й хоча словосполучення «конституційна реформа» не сходить з язиків, оприлюднено принципи основних змін і отримано висновки Венеціанської комісії, яким буде результат гри, поки що складно сказати. Адже завдання стоїть непросте: збалансувати документ, якому всього дев'ятнадцять років і який вже правлено-переправлено, забезпечити обіцяну передачу повноважень з Києва на місця, а не посилити президентську вертикаль, прикриваючись добрими намірами. Знову ж таки, процес коригування може затягнутися, зокрема й через конфлікти в парламентській коаліції.
Де урізати, а де додати
То що пропонують? Згідно з офіційною версією — відхід від централізованої моделі управління в державі при збереженні унітарності, забезпечення самостійності місцевого самоврядування та побудова ефективної системи територіальної організації влади в Україні, реалізація повною мірою положень Європейської хартії місцевого самоврядування, принципів субсидіарності та фінансової самодостатності місцевого самоврядування.
Зокрема передбачається скасування інституту голів державних адміністрацій. Замість них в районах і областях запровадять інститут префектів для нагляду за дотриманням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування. Префектів призначатимуть і звільнятимуть так само, як нині голів держадміністрацій — указом Президента України за поданням Кабінету Міністрів України. Префекти не втручатимуться в оперативне управління, не розпоряджатимуться бюджетними потоками й іншими фінансовими ресурсами місцевого самоврядування. Вони матимуть право припиняти дію актів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України з одночасним зверненням до суду.
Крім того, Президенту, Конституційному Суду України (КСУ) і Верховній Раді надається право притягати до відповідальності тих, хто ухвалить сепаратистські рішення, створить загрозу суверенітету, територіальній цілісності та національній безпеці України. Передбачається, що в таких випадках Президент як гарант Конституції зможе призупинити повноваження відповідної ради або голови громади. КСУ повинен буде дати правову оцінку, а парламент у свою чергу ухвалити рішення про призначення позачергових виборів.
Що ж стосується особливого статусу регіонів, активно обговорюваного в розрізі подій на сході України, то в перехідних положеннях змін до Конституції згадується спеціальний закон. Президент Петро Порошенко повідомляв ще під час презентації проекту, що документом визначається можливість специфічного порядку місцевого самоврядування в окремих адміністративно-територіальних одиницях Донецької та Луганської областей, але наголосив: «Проект змін до Конституції не передбачає жодного особливого статусу Донбасу. Всі ці думки — від лукавого. Проект припускає можливість специфічного порядку здійснення місцевого самоврядування в окремих адміністративно-територіальних одиницях Донецької та Луганської областей, які визначаються окремим законом. Саме так це зараз і врегульовано».
Спецстатус і спецправа
Та водночас запропоновані зміни до Основного закону викликали низку зауважень і застережень.
Так, директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко зазначив АСН, що вбачає два дискусійних питання. Вони пов'язані з особливим статусом Донбасу та наданням Президенту повноважень розпускати місцеві органи самоврядування. «Норма, яка викликає багато суперечок, — це особливий статус окремих районів Донбасу. Росія і сепаратисти наполягають на тому, щоб це було закріплено в Конституції. Але, найпевніше, цю норму закріплять у перехідних положеннях», — сказав він.
Що ж стосується надання Президенту інструментів впливу на місцеві органи влади, то Фесенко зазначив, що багато хто вважає це посиленням впливу глави держави і ослабленням інституту місцевого самоврядування. Однак тут йдеться про баланс повноважень. Президент — гарант Конституції. Саме він, а не парламент і уряд, повинен стежити за дотриманням Основного закону. Відповідно він повинен мати інструменти впливу на ситуацію в разі прояву сепаратизму чи інших форс-мажорних обставин. За словами експерта, якщо у центральній владі не буде впливу на місцеві органи влади, то є ризики «розповзання» країни, коли одні ухвалюватимуть рішення про членство в ЄС, а інші — у МС. «Не думаю, що Президент щотижня або щомісяця користуватиметься своїм правом розпускати місцеві органи влади. Таким правом він скористається лише у форс-мажорних, екстраординарних ситуаціях, а вони часто не виникатимуть», — резюмував експерт.
Формальність або формат
А ось незалежний політичний експерт Тарас Чорновіл упевнений, що в нових змінах до Конституції право глави держави розпускати місцеві органи влади тільки формалізується, оскільки така норма чинна й нині. «Якщо дивитися глобально, то зміни в Конституцію правильні. Згідно з ними, частину повноважень з центру передають на найнижчий рівень, тобто громадам. Якби вони застрягли посередині, на рівні областей і районів, то поступово це призвело б до федералізації. Коли регіональні органи отримують додаткові повноваження, то вони рано чи пізно почнуть працювати проти держави, на свої особисті інтереси», — сказав він АСН.
За його словами, однією з проблем у запропонованих змінах до Конституції є повноваження префекта, оскільки їх чітко не виписано. «Але вона може вирішитися до другого читання. Загалом позитивний момент в тому, що префекти лише контролюватимуть, тобто вони можуть зупинити, але не профілювати бюджетні кошти, що робить сьогодні голова адміністрації», — зазначив він. І акцентував, що рішення про право Президента розпускати місцеві органи влади правильне, в будь-якій цивілізованій країні глава держави має такі права.
Косметичний ремонт
Категорично не згоден з колегами голова правління Інституту української політики Кость Бондаренко. Він стверджує: зміни до Конституції — косметичні, а країна потребує абсолютно нової Конституції. «Треба передати всі повноваження, крім питань національної інфраструктури, національної безпеки, оборони та міжнародних відносин. А все інше можна віддати на місця і ввести пряму виборну структуру керівників регіонів, зафіксувати нову бюджетну політику. Саме такої Конституції і потребує сьогодні країна, а не просто косметичних змін», — розповів політолог.
Бондаренко зазначив, що в первинному проекті Конституції був особливий статус Донбасу, а сьогодні цей особливий статус зник. Він також вважає неприпустимим те, що Рада може призначати перевибори до місцевих рад. «З 1864 року, після земської реформи Росії, не було жодного прецеденту, навіть у СРСР, щоб глава держави міг звільнити того чи того голову ради або розпустити раду. Це буде нововведення, це буде нівелювання самого принципу рад», — додав він. І сказав також: у разі якщо голова тієї чи тієї місцевої ради порушує Конституцію, то ними повинні займатися прокуратура і СБУ, а не Президент.
STOP федералізації
Але директор компанії стратегічного консалтингу «Berta Communications» Тарас Березовець каже, що нервувати і хвилюватися не варто. «У мене великі сумніви, що, крім децентралізації, щось ухвалять цим складом парламенту. Якщо розглядати цей парламент як перехідний (тобто будуть дострокові вибори), тоді це вже завдання нового парламенту — змінювати Конституцію», — розповів Березовець.
На думку експерта, побоювання, що децентралізація призведе до федералізації, абсолютно невиправдані. Березовець наголосив, що в таких унітарних країнах, як Польща і Франція, вже провели децентралізацію. Пов'язувати децентралізацію і федералізацію, за словами експерта, можуть лише люди, які не уявляють суть цих понять. А те, що території Донбасу і Криму вимагають особливого порядку місцевого самоврядування на кілька років, це логічно: «Треба бути готовим, щоб не чекати і потім гарячково намагатися щось поміняти. Тобто Україна повинна готуватися заздалегідь, що з цими територіями робити, коли вони повернуться під наше крило».
Втрачено кому
До того ж багато хто вважають, що після внесення навіть найкращих змін до Конституції, та залишиться неідеальною. А передбачені зміни до Конституції дають змогу реалізувати концепцію реформи місцевого самоврядування, проте вона почнеться не раніше 2017 року. Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко пояснив АСН, що хоча є плюси, головними з яких є те, що зміни дають змогу реалізувати концепцію передбаченої реформою місцевого самоврядування. Також непогано виписаний розділ про органи місцевого самоврядування, та є й проколи. Так, стаття 144 про право Президента розпускати органи місцевого самоврядування подана в спотвореному варіанті. «У ній поставили неправильні розділові знаки, замість «і» поставили кому. Тож замість двох умов для припинення повноважень органів місцевого самоврядування, тепер умовою може стати будь-яка обставина, чи то порушення Конституції, чи то загроза територіальній цілісності та національній безпеці. Це справді розширює можливості для жорсткої санкції.
Разом з тим, експерт акцентував, що найгіршим моментом є те, що у перехідних положеннях Конституції реформу відтерміновано на два роки. «Можна сказати, що Путін в цьому раунді битви переміг. Два роки поспіль Україна не розвиватиметься, не буде мати змоги формувати органи місцевого самоврядування. Все, що стосується реформи, почнеться аж після виборів у жовтні 2017», — резюмував Коліушко.
П'ятирічку за два дні
Завідувач кафедри політології Національного університету України «Києво-Могилянська академія» Олександр Дем'янчук зазначив, що Основний закон змінюватимуть ще протягом найближчих п'яти років. «Загалом ідеальну Конституцію легше писати з нуля. Як це зробили свого часу американці. У новій країні створили Конституцію і вона проіснувала понад 200 років, в ній було лише 70 правок. У нашій ситуації зміни до Конституції неминучі і неідеальність Конституції теж неминуча. Вважаю, що нині будь-які позитивні зміни, пов'язані з децентралізацією, підуть на користь. Ну а те, що Конституція буде змінюватися протягом найближчих п'яти років, — це точно. Неможливо нині зробити ідеальну Конституцію з тими політичними силами, які задіяні в цьому процесі», — розповів Дем'янчук.
Політолог зазначив, що Основний закон нині має вигляд продукту політичних сил, а не продукту суспільства: його текст і дух відповідають політичному моменту. «Думаю, що баталії точитимуться навколо деяких положень. Але загалом упевнений, що Конституцію ухвалять. Або введуть якісь окремі положення, а решту відтермінують. Це був би найоптимальніший варіант», — говорить експерт. За його словами, у коаліції є розбіжності, конфлікти і навіть вороже ставлення один до одного. «Тому думаю, що процес буде важкий і Президент шукатиме компроміси, а ці компроміси і є урізаний текст Конституції. Решту положень залишать до наступного розгляду або наступного складу Ради», — наголосив експерт.
Чи то ще буде
Сказане експертом підтверджують слова політиків. Зокрема, віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироід заявила: якщо зміни до Конституції ухвалять у такому вигляді, як запропоновано, то парламентсько-президентська республіка піде в небуття, оскільки норми в частині децентралізації не зовсім відповідають її принципам. Крім того, вона додала, що положення про виконавчу владу на місцях і її підпорядкування Президенту, створюють загрозу для ефективності діяльності Кабінету Міністрів. І ще одним суперечливим моментом є право Президента зупиняти повноваження органів місцевого самоврядування.
«Під риторикою війни та боротьби з сепаратизмом ми можемо відмовитися від здорового глузду. Яке відношення зупинення повноважень органів місцевої влади має до боротьби з тероризмом чи сепаратизмом? Для цього є спеціальні органи — СБУ, ГПУ. Якщо глава держави сам буде боротися з цими явищами, то чим займатимуться спеціальні органи? Тож фактично на місцевий рівень вводиться ручне управління. Місцеві органи самоврядування з веденням цієї норми не те що не отримають нові повноваження, а й втратять старі, стануть паралізованими. Ми заздалегідь створюємо презумпцію їхньої вини і нав'язуємо суспільству думку про те, що вони вчинятимуть злочини», — вважає Сироїд.
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки Борот....
/-1,3088212013245-/
/-pc-/
Top