Питаннями захисту споживачів в Україні ніхто не займається, а споживчий ринок після запровадження мораторію на перевірки бізнесу працює безконтрольно. Про це під час прес-конференції у агенції ГОЛОС UA заявив заступник голови правління всеукраїнської громадської організації «Союз споживачів України» Олег Цільвік.
«Сьогодні, хоча є законодавче поле, в якому маэ працювати Держпродспоживслужба, але через, на наш погляд, саботування реформ досі не затверджений єдиний акт, який має складатися за результатами перевірки Держпродспоживслужби. Де вони знаходяться, коли будуть затверджені – ніхто не може сказати. Сьогодні Держпродспоживслужба ходить трьома службами – санітарною, ветеринарною та захисту прав споживачів, на перевірку суб’єктів господарювання. Складають також три акти, які без проблем можна оскаржити у суді. Бо сьогодні ці акти не чинні», - заявив фахівець.
За словами Цільвіка, за це персональну відповідальність мав би понести голова Держпродспоживслужби, бо «фактично на нього покладені завдання з формування пріоритетів служби».
«Якщо ви подивитесь на сайт Держпродспоживслужби, ви можете побачити – основний пріоритет у них сьогодні – це нарощування експортних потужностей нашого агропромислового комплексу. Про споживачів згадується лише в статистиці отруєнь сурогатним алкоголем. Питанням захисту споживачів сьогодні не опікується ніхто», - заявив Цільвік.
За словами експерта, зараз в Україні найбільший внутрішній інвестор, тобто – самі споживачі залишилися поза увагою держави.
«Якщо ми візьмемо досвід європейських країн, то 57% надходжень ВВП – це споживчі витрати. У нас структура надходжень така сама, але у нас найбільш незахищений споживач. Йому не гарантується ані якість, ані безпека. Продукти харчування, лікарські засоби та вода – усі ці сегменти перебувають у нас поза належним контролем», - сказав експерт.
Також Цільвік наголосив, що за безлад у системі контролю споживчого ринку відповідальний прем’єр-міністр України та міністр агрополітики. Оскільки в Україні «працює до 7 різних служб контролю, з величезним кадровим потенціалом, але без жодного ефекту».