Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд
Що потрібно придба....
Архів
Повернутись назад
28 Червня 2015
28 Червня
Фото10:02
Суспільство
Made in Ukraine: від зубної пасти до меблів
180 українських виробників одягу, взуття, косметики, побутової хімії, продуктів харчування і напоїв в ці вихідні вмістилися на одній площі в Києві — Контрактовій.
Саме там відбувся вже четвертий фестиваль «У пошуках made in Ukraine».
Його організатор — журналістка Юлія Савостіна каже, що більшість марок вона знайшла в процесі свого експерименту: як прожити рік, купуючи товари винятково українського виробництва.
Ось, наприклад, вона пропонує користуватися українською побутовою хімією, яку можна придбати на ярмарку.
«Цей мийний засіб безфосфатний. Не забруднює довкілля. Він гарно очищає і ванну, і плитку. Я користуюся ним приблизно раз на два-три тижні. Навіть якщо моя дочка у ванну виливає забарвлену після малювання воду», — запевняє продавчиня.
Навпроти — намет із закарпатським вином. Червоне, біле і рожеве, зроблене з винограду, що виріс на кордоні з Угорщиною. Продавці кажуть, воно не дуже відоме в Україні, хоча в деяких супермаркетах зустріти можна, але брало участь у винних фестивалях за кордоном.
Окрема фестивальна тема — одяг. Його тут багато і різного. Близько п'ятдесяти виробників і дизайнерів готові одягати українців. «Ой, погляньте, сукні цієї фірми носить Марина Порошенко», — каже дівчина своїй подрузі і вказує на білосніжний намет. У ньому представлені легкі літні сукні: однотонні і в квіточку, в смужечку, в горошок... Хтось придивляється, хтось вже приміряє. Ціна виробу стартує від тисячі гривень.
На фестиваль можна приходити не тільки за покупками, а й за враженнями. Тут відкриті десятки кафе, працює дитячий майданчик, а ввечері влаштовуються поетичні читання.
Made in Ukraine: від зубної пасти до меблів
180 українських виробників одягу, взуття, косметики, побутової хімії, продуктів харчування і напоїв в ці вихідні вмістилися на одній площі в Києві — Контрактовій.
Саме там відбувся вже четвертий фестиваль «У пошуках made in Ukraine».
Його організатор — журналістка Юлія Савостіна каже, що більшість марок вона знайшла в процесі свого експерименту: як прожити рік, купуючи товари винятково українського виробництва.
Ось, наприклад, вона пропонує користуватися українською побутовою хімією, яку можна придбати на ярмарку.
«Цей мийний засіб безфосфатний. Не забруднює довкілля. Він гарно очищає і ванну, і плитку. Я користуюся ним приблизно раз на два-три тижні. Навіть якщо моя дочка у ванну виливає забарвлену після малювання воду», — запевняє продавчиня.
Навпроти — намет із закарпатським вином. Червоне, біле і рожеве, зроблене з винограду, що виріс на кордоні з Угорщиною. Продавці кажуть, воно не дуже відоме в Україні, хоча в деяких супермаркетах зустріти можна, але брало участь у винних фестивалях за кордоном.
Окрема фестивальна тема — одяг. Його тут багато і різного. Близько п'ятдесяти виробників і дизайнерів готові одягати українців. «Ой, погляньте, сукні цієї фірми носить Марина Порошенко», — каже дівчина своїй подрузі і вказує на білосніжний намет. У ньому представлені легкі літні сукні: однотонні і в квіточку, в смужечку, в горошок... Хтось придивляється, хтось вже приміряє. Ціна виробу стартує від тисячі гривень.
На фестиваль можна приходити не тільки за покупками, а й за враженнями. Тут відкриті десятки кафе, працює дитячий майданчик, а ввечері влаштовуються поетичні читання.
Публікації14:55
Політика
Нова Конституція: Президента посилять префекти
Україна ще на крок наблизилася до нової Конституції. Проект частково оновленого Основного закону України попередньо затвердили, як це заведено в нашій країні, під дату — напередодні Дня Конституції. Нібито за ним Україна взяла курс на децентралізацію. Але деякі політики скептично стверджують, що замість децентралізації отримаємо «дОцентралізацію».
У тиші і без розголосу
Від першого дня свого президентства Петро Порошенко заявив про необхідність проведення децентралізації у країні. За зразок вирішили взяти польський досвід посилення і розширення повноважень регіонів. І закрутилося. Останні півроку політики та експерти активно працювали над написанням нової Конституції щодо децентралізації. Заради справедливості зазначимо, що процес був закритим, але задля створення ілюзії прозорості всією країною проводили різні експертні конференції та круглі столи (їхні результати на реальний перебіг написання Основного закону взовсім не впливали).
26 червня Конституційна комісія затвердила і відправила на розгляд Президенту Петру Порошенку зміни до Конституції, які стосуються децентралізації. Примітно, текст затверджених змін не поспішали оприлюднювати — на жодному офіційному сайті не розмістили проект конституційних змін (станом на 27.06.2015).
Про зміст пропонованих конституційних змін журналісти дізнавалися з власних джерел та коментарів політиків.
Новий адміністративно-територіальний устрій
Тож які зміни чекають на Україну? Згідно з проектом змін до Основного закону, країна матиме новий адміністративно-територіальний устрій. Такі поняття, як області, райони, міста, райони в містах, селища і села кануть в Лету. Замість них — громади (громади), райони, регіони.
За задумом авторів конституційних змін, громада стане «базовою одиницею в системі адміністративно-територіального устрою». У складі громади може бути як один, так і декілька населених пунктів, рішення за Верховною Радою. Громади своєю чергою будуть об'єднані в район, а райони — в регіон. Кількість регіонів дорівнюватиме кількості нинішніх областей.
До речі, питання регулювання місцевого самоврядування в тимчасово окупованих регіонах країни запишуть у Перехідних положеннях Конституції. Звучатимуть вони ось так: «Особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих адміністративно-територіальних одиницях Донецької та Луганської областей визначаються законом про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей».
Пропонується і нове керівництво регіонами. Районні та обласні державні адміністрації ліквідують, натомість створять префектури на чолі з префектами (аналог губернатора).
Хто перед ким відповідальний?
Найбільші дискусії щодо конституційних змін точилися навколо того, хто і як буде призначати, звільняти префектів, й чи закріплять за Президентом право зупиняти акти громад і префектів. Експерти висловлювали стурбованість щодо того, що глава держави має намір узурпувати владу. «Якщо ми говоримо, що йдемо польським шляхом проведення децентралізації, то слова і дії не повинні розходитися. Дуже показовий момент. В українському варіанті децентралізації (той, який спочатку хотіли затвердити, — авт.) прерогативу достроково припиняти повноваження місцевих рад хочуть закріпити за Президентом. Та водночас у Польщі таке право — компетенція Сейму і уряду», — заявив АСН експерт щодо конституційного права Олександр Москалюк. — Зважаючи на те, як виписують децентралізацію в Україні, створюється таке враження, що ключові політичні гравці процес децентралізації намагаються підлаштувати під себе».
Як показав час, такі побоювання не виправдалися. В останній момент всі спірні нюанси з проекту Конституції прибрали. «Найбільше критики звучало, зокрема, щодо двох нормам. Перше — спочатку в проекті Конституції пропонувалося закріпити, що префекта призначає Президент за поданням Кабінету Міністрів. Але після конструктивних дискусій норму змінили — звільняти префекта можна буде теж за поданням Кабміну», — сказав АСН член Конституційної комісії Віктор Мусіяка. Він також уточнив, що члени КК вдосконалили норму, що стосується призупинення повноважень органів місцевого самоврядування.
«У першому варіанті проекту Президент міг зупинити рішення і діяльність будь-якого органу місцевого самоврядування, якщо воно загрожує територіальній цілісності та суверенітету. Звичайно, це викликало багато критики — відбувалося посилення повноважень глави держави. Тому норму розширили — спірне рішення органів місцевого самоврядування передається на розгляд Конституційного Суду. Якщо суд визнає його антиконституційним, Верховна Рада призначає дату перевиборів, — додав Мусіяка, уточнивши, що проект Конституції не передбачає узурпацію влади Президентом.
Що стосується повноважень префектів, то вони будуть великими: на них, зокрема, покладають функції нагляду за дотриманням Конституції і законів органами місцевого самоврядування, забезпечення виконання державних програм. Також префект може ухвалювати акти, чинність яких буде обов'язковою на відповідній території.
Конституційні зміни докорінно змінюють й принципи фінансування місцевих органів влади. На сьогодні фінансування відбувається за бюджетом, затвердженим «наосліп» у Києві. Та пропонують за принципом субсидіарності — фінансуватимуть райони, регіони і громади за їх потребами.
Конституційний календар
Президент Петро Порошенко пообіцяв не гальмувати конституційний процес — зміни в Основний закон країни в частині децентралізації мають внести на розгляд парламенту вже наступного тижня (30 червня — 3 липня, — авт.). «У нас ще є шанс, щоб проголосувати зміни до Конституції до дати місцевих виборів, до 25 жовтня», — наголосив Порошенко.
Щоб встигнути до виборів, депутатам доведеться добряче постаратися. «Процедура така. На другій сесії парламенту нинішнього скликання (до 17 липня, — авт.) депутати 226 голосами повинні підтримати зміни до Конституції. Відтак документ для експертної оцінки відправлять до Конституційного Суду. І лише згодом голосування в другому читанні 300 голосами на черговій сесії ВР (третя сесія за календарним планом роботи ВР відкриється 1 вересня,— авт.)», — роз'яснив АСН народний депутат Леонід Ємець.
Але й це ще не все. Лише конституційних змін замало, щоб на повну запустити в країні процес децентралізації. «Потрібно ухвалити декілька десятків законів. Наприклад, знадобиться окремий закон про громади, префектури», — уточнив АСН народний депутат Вадим Денисенко. А для цього потрібен час.
Тому влада, обрана на місцевих виборах 25 жовтня, буде тимчасовою. За рік-два доведеться проводити перевибори під нові конституційні повноваження.
PS Змінювати Конституцію України мають у три етапи. В межах першого — децентралізація. Другого — судова реформа. Третього — переглянуть розділ щодо конституційних прав українців. Тобто в кращому випадку повністю нову Конституцію України побачить не раніше 2017 року.
Нова Конституція: Президента посилять префекти
Україна ще на крок наблизилася до нової Конституції. Проект частково оновленого Основного закону України попередньо затвердили, як це заведено в нашій країні, під дату — напередодні Дня Конституції. Нібито за ним Україна взяла курс на децентралізацію. Але деякі політики скептично стверджують, що замість децентралізації отримаємо «дОцентралізацію».
У тиші і без розголосу
Від першого дня свого президентства Петро Порошенко заявив про необхідність проведення децентралізації у країні. За зразок вирішили взяти польський досвід посилення і розширення повноважень регіонів. І закрутилося. Останні півроку політики та експерти активно працювали над написанням нової Конституції щодо децентралізації. Заради справедливості зазначимо, що процес був закритим, але задля створення ілюзії прозорості всією країною проводили різні експертні конференції та круглі столи (їхні результати на реальний перебіг написання Основного закону взовсім не впливали).
26 червня Конституційна комісія затвердила і відправила на розгляд Президенту Петру Порошенку зміни до Конституції, які стосуються децентралізації. Примітно, текст затверджених змін не поспішали оприлюднювати — на жодному офіційному сайті не розмістили проект конституційних змін (станом на 27.06.2015).
Про зміст пропонованих конституційних змін журналісти дізнавалися з власних джерел та коментарів політиків.
Новий адміністративно-територіальний устрій
Тож які зміни чекають на Україну? Згідно з проектом змін до Основного закону, країна матиме новий адміністративно-територіальний устрій. Такі поняття, як області, райони, міста, райони в містах, селища і села кануть в Лету. Замість них — громади (громади), райони, регіони.
За задумом авторів конституційних змін, громада стане «базовою одиницею в системі адміністративно-територіального устрою». У складі громади може бути як один, так і декілька населених пунктів, рішення за Верховною Радою. Громади своєю чергою будуть об'єднані в район, а райони — в регіон. Кількість регіонів дорівнюватиме кількості нинішніх областей.
До речі, питання регулювання місцевого самоврядування в тимчасово окупованих регіонах країни запишуть у Перехідних положеннях Конституції. Звучатимуть вони ось так: «Особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих адміністративно-територіальних одиницях Донецької та Луганської областей визначаються законом про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей».
Пропонується і нове керівництво регіонами. Районні та обласні державні адміністрації ліквідують, натомість створять префектури на чолі з префектами (аналог губернатора).
Хто перед ким відповідальний?
Найбільші дискусії щодо конституційних змін точилися навколо того, хто і як буде призначати, звільняти префектів, й чи закріплять за Президентом право зупиняти акти громад і префектів. Експерти висловлювали стурбованість щодо того, що глава держави має намір узурпувати владу. «Якщо ми говоримо, що йдемо польським шляхом проведення децентралізації, то слова і дії не повинні розходитися. Дуже показовий момент. В українському варіанті децентралізації (той, який спочатку хотіли затвердити, — авт.) прерогативу достроково припиняти повноваження місцевих рад хочуть закріпити за Президентом. Та водночас у Польщі таке право — компетенція Сейму і уряду», — заявив АСН експерт щодо конституційного права Олександр Москалюк. — Зважаючи на те, як виписують децентралізацію в Україні, створюється таке враження, що ключові політичні гравці процес децентралізації намагаються підлаштувати під себе».
Як показав час, такі побоювання не виправдалися. В останній момент всі спірні нюанси з проекту Конституції прибрали. «Найбільше критики звучало, зокрема, щодо двох нормам. Перше — спочатку в проекті Конституції пропонувалося закріпити, що префекта призначає Президент за поданням Кабінету Міністрів. Але після конструктивних дискусій норму змінили — звільняти префекта можна буде теж за поданням Кабміну», — сказав АСН член Конституційної комісії Віктор Мусіяка. Він також уточнив, що члени КК вдосконалили норму, що стосується призупинення повноважень органів місцевого самоврядування.
«У першому варіанті проекту Президент міг зупинити рішення і діяльність будь-якого органу місцевого самоврядування, якщо воно загрожує територіальній цілісності та суверенітету. Звичайно, це викликало багато критики — відбувалося посилення повноважень глави держави. Тому норму розширили — спірне рішення органів місцевого самоврядування передається на розгляд Конституційного Суду. Якщо суд визнає його антиконституційним, Верховна Рада призначає дату перевиборів, — додав Мусіяка, уточнивши, що проект Конституції не передбачає узурпацію влади Президентом.
Що стосується повноважень префектів, то вони будуть великими: на них, зокрема, покладають функції нагляду за дотриманням Конституції і законів органами місцевого самоврядування, забезпечення виконання державних програм. Також префект може ухвалювати акти, чинність яких буде обов'язковою на відповідній території.
Конституційні зміни докорінно змінюють й принципи фінансування місцевих органів влади. На сьогодні фінансування відбувається за бюджетом, затвердженим «наосліп» у Києві. Та пропонують за принципом субсидіарності — фінансуватимуть райони, регіони і громади за їх потребами.
Конституційний календар
Президент Петро Порошенко пообіцяв не гальмувати конституційний процес — зміни в Основний закон країни в частині децентралізації мають внести на розгляд парламенту вже наступного тижня (30 червня — 3 липня, — авт.). «У нас ще є шанс, щоб проголосувати зміни до Конституції до дати місцевих виборів, до 25 жовтня», — наголосив Порошенко.
Щоб встигнути до виборів, депутатам доведеться добряче постаратися. «Процедура така. На другій сесії парламенту нинішнього скликання (до 17 липня, — авт.) депутати 226 голосами повинні підтримати зміни до Конституції. Відтак документ для експертної оцінки відправлять до Конституційного Суду. І лише згодом голосування в другому читанні 300 голосами на черговій сесії ВР (третя сесія за календарним планом роботи ВР відкриється 1 вересня,— авт.)», — роз'яснив АСН народний депутат Леонід Ємець.
Але й це ще не все. Лише конституційних змін замало, щоб на повну запустити в країні процес децентралізації. «Потрібно ухвалити декілька десятків законів. Наприклад, знадобиться окремий закон про громади, префектури», — уточнив АСН народний депутат Вадим Денисенко. А для цього потрібен час.
Тому влада, обрана на місцевих виборах 25 жовтня, буде тимчасовою. За рік-два доведеться проводити перевибори під нові конституційні повноваження.
PS Змінювати Конституцію України мають у три етапи. В межах першого — децентралізація. Другого — судова реформа. Третього — переглянуть розділ щодо конституційних прав українців. Тобто в кращому випадку повністю нову Конституцію України побачить не раніше 2017 року.
Фото15:52
Суспільство
Президентський випускний у Могилянці
В День Конституції у Києво-Могилянській Академії — випускний. 688 вже майже колишніх її студентів прийшов привітати Президент Петро Порошенко.У вступному слові він говорив про децентралізацію, зміни до Конституції, скасування депутатської та суддівської недоторканності. Мовляв, правки до Основного закону він запропонує вже наступного тижня, а децентралізація нічого спільного не має з федералізацією. А після нагадав, що дві останні революції в Україні — Помаранчева і Гідності — починалися саме з могилянців.«Випускник чи випускниця Києво-Могилянської Академії рано чи пізно стане президентом України», — упевнений Порошенко, який попросив всіх тих молодих людей, які зібралися надалі навчатися за кордоном, обов'язково повернутися —«щоб будувати нову державу».«Хто, якщо не ми» — це девіз українських десантників», — нагадав Президент.Тим часом всі студенти на удачу могли доторкнутися до живого символу і талісману Києво-Могилянської Академії — черепахи Альми. Її в середині 1990-х подарували випускники. З тих пір черепаха живе в університеті.
Президентський випускний у Могилянці
В День Конституції у Києво-Могилянській Академії — випускний. 688 вже майже колишніх її студентів прийшов привітати Президент Петро Порошенко.У вступному слові він говорив про децентралізацію, зміни до Конституції, скасування депутатської та суддівської недоторканності. Мовляв, правки до Основного закону він запропонує вже наступного тижня, а децентралізація нічого спільного не має з федералізацією. А після нагадав, що дві останні революції в Україні — Помаранчева і Гідності — починалися саме з могилянців.«Випускник чи випускниця Києво-Могилянської Академії рано чи пізно стане президентом України», — упевнений Порошенко, який попросив всіх тих молодих людей, які зібралися надалі навчатися за кордоном, обов'язково повернутися —«щоб будувати нову державу».«Хто, якщо не ми» — це девіз українських десантників», — нагадав Президент.Тим часом всі студенти на удачу могли доторкнутися до живого символу і талісману Києво-Могилянської Академії — черепахи Альми. Її в середині 1990-х подарували випускники. З тих пір черепаха живе в університеті.
Блог:
Думки16:53
Політика
Вадим Денисенко
Статус Криму буде закріплено у новій Конституції
Статус окупованих територій буде закріплений у новій Конституції. Таку думку «Аналітичній службі новин» висловив народний депутат, член Комітету Верховної Ради з питань правової політики і правосуддя Вадим Денисенко.«Спочатку ми ухвалимо конституційні зміни в області децентралізації. Думаю, до місцевих виборів встигнемо. Потім на конституційному рівні ухвалюватимуть зміни в розділі судоустрою. І лише згодом під час третьої хвилі змін до Основного закону, розглянемо права людини. Найпевніше, питання окупованих територій закріпимо в цьому розділі», — сказав Денисенко.Парламентарій не став уточнювати, яким саме має бути статус Криму у новому Основному законі.«Конституційний процес ще дуже довгий. Є час для того, щоб виробити найоптимальніший юридичний статус для Криму», — наголосив народний депутат і висловив сподівання, що до цього часу ситуація з півостровом може змінитися.
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки Борот....
/-0,55029106140137-/
/-pc-/
Top