Коли в будинку з'являється маленьке кошеня, власнику необхідно забезпечити належний догляд
Що потрібно придба....
Архів
Повернутись назад
19 Березня 2015
19 Березня
Публікації10:47
Сибаритський аскетизм депутатського корпусу
Економія – сьогодні чи не основний принцип життя як окремого українця, так і держави загалом. Національна валюта девальвувала втричі, ціни і тарифи постійно зростають, натомість зарплати й пенсії стоять на місці, робочі місця скорочуються. Уряд весь час додатково «затягує паски» змінами до Держбюджету і супутнього законодавства. А щоб продемонструвати співучасть, було анонсовано обмеження на зарплатню чиновникам і депутатам. Та чи справді криза позначилася не тільки на пересічних українцях і на чому доводиться економити народним обранцям, дізнавалася «Аналітична служба новин» (АСН).
Вранці біля парламенту, попри пленарний день, не багатолюдно. Черги з нардепів на вході немає ні перед засіданнями фракцій, які традиційного відбуваються приблизно о 9.00, ні перед початком роботи у пленарному режимі (10.00).
Кажуть, багато хто проходить у будівлю під куполом через комітети, підземними ходами, а керівництво під’їжджає під так званий «спікерський» під’їзд. Проте АСН вдалося зустріти першого віце-спікера парламенту Андрія Парубія, який спокійно без охорони прийшов у Раду з боку вулиці Шовковичної. Розпитати про економію не встигли – він справді поспішав.
Багато парламентаріїв відверто не були налаштовані на спілкування. Можливо, зірки так стали, можливо, настрою не було, а може, ще з якихось причин. Та що ж, усі ми люди. А запитувати в жінок про економію ми навмисно не стали.
Були й такі, хто привітно реагував на фотокамеру АСН. Зокрема, голова Секретаріату Президента часів Віктора Ющенка, нині нардеп Віктор Балога.
Також це й Сергій Лабазюк, який, щоправда, мало зміг розповісти про точний розмір своєї депутатської зарплатні, оскільки ні в сьомому, ні у восьмому скликаннях ВР її не отримував і пільгами не користувався.
Стверджує, що його депутатська зарплатня перераховується в благодійний фонд. «Я маю змогу жити з інших джерел: є акціонером, отримую дивіденди. Не буду гратися в популізм, розповідаючи, що відчув кризу настільки, що економлю на шматку хліба. Але коли ми сім’єю відпочивали в Європі, зрозумів, що таке сьогодні за обід заплатити 50 євро у гривневому еквіваленті», – розповів він АСН.
Виявилося, що розмір своєї депутатської зарплатні достеменно не знає і В’ячеслав Константиновський, який успішно займався бізнесом до походу в політику, а прославився тим, що продав свій «RollsRoyce» і пішов в АТО. Його «депутатські» перераховуються дитячому будинку. Він розповів АСН, що гроші на вітер не викидає, хоч скрути й не відчуває. А період потягу до надмірних розкошів і новомодних штучок минув багато років тому. Й навіть продемонстрував на прохання АСН свій мобільний – хороший, але не модна «шістка» чи ще щось із серії «най-най». Розповів він, що останній рік майже не їздив відпочивати – не економив, просто часу не мав. Оприлюднювати місячні витрати Константиновський однак не став, сказавши, що це в його дружини слід запитувати. «Ви праві. Треба порахувати… Персонально мені дуже мало грошей треба… Я можу жити і скромніше. На війні люди живуть, потребуючи лиш одного – бути живим», – зазначив він.
Більше про розмір депутатського утримання АСН розповів Володимир Парасюк.
Він, якщо не пропустить жодного засідання, матиме на руки 6600 грн. «Отримую 10 тисяч на фонд помічників. Тобто, чотири помічники – по 2,5 тисячі гривень на кожного. Цей фонд зараз трохи збільшили, та не знаю, на яку суму. Десь у районі 15 тисяч гривень дають на житло. Я знімаю за 12500 грн. І більше від держави нічого не отримую: ні на квитки, ні на поїзди. Це все, що я витрачаю», – розповів політик. І виявилося, що він теж не економить! «Я не жив і не живу розкішним життям. Робити цього не хочу», – запевнив Парасюк. Чи так буде й надалі, покаже час.
Та є такі, хто, живучи на зарплатню, кризу таки відчув. Нардеп Ігор Луценко розповів АСН, що був змушений переїхати у менше і дешевше житло, а також економить на бензині, помічниках і кореспонденції. Він каже: однозначно потрібно платити більше на депутатську діяльність, щоб покращити її якість.
«У мене зарплатня – приблизно 6600 грн. Ще десь 2 тис. грн на місяць доплати депутатських. Це маються на увазі витрати на кореспонденцію тощо. Адже справді, коли пишеш багато листів, особливо з повідомленням про вручення, набігає колосальна сума. Люди звертаються за матеріальною допомогою до депутатів. Це, певно, ті самі люди, які виступають за те, щоб депутатам менше платили. Та що дійсно потрібно, так це більше виплат на депутатську діяльність. Тобто на помічників… А зарплата? То таке. Якось я до цього жив, не помру й тепер», – поділився він.
Зрозуміло, що кілька народних обранців не можуть репрезентувати весь парламент. Депутати – люди дуже різні: одні мають мільйонні статки, інші користуються громадським транспортом. Та, подивившись на якість і кількість автомобілів біля ВР у пленарні тижні, розумієш – бідувати більшості з них не доводиться. До того ж, скоро зарплати депутатів можуть вирости, оскільки з 1 квітня 2015-го законодавчі обмеження на них більше не діятимуть.
Блог:
Думки13:03
Політика
Юрій Бойко
Націоналізація – це відштовхування інвесторів
Кожний конкретний випадок приватизації українських підприємств має бути досконально розглянутий. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив народний депутат від «Опозиційного блоку» Юрій Бойко.
Він зауважив, що у кожному випадку націоналізації тих чи інших приватизованих у попередні періоди підприємств, потрібно враховувати не тільки їх особливості, а і вплив ситуації на інвестиційний клімат України.
«Взагалі будь-яка націоналізація – це відштовхування інвесторів», – відзначив Бойко.
Блог:
Думки13:23
Політика
Ігор Лапін
Не можна допускати огульної націоналізації
До процесу націоналізації окремих підприємств у країні необхідно підходити дуже скрупульозно та виважено. Таку думку «Аналітичній службі новин» (АСН) висловив перший заступник Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації Ігор Лапін.
«У мене своя думка щодо процесу націоналізації. І вона, можливо, відрізняється від найбільш поширеної позиції з цього питання. Не можна допускати огульної націоналізації, коли все забираємо і знову виставляємо на приватизацію», – зазначив Лапін.
Парламентарій пропонує такий механізм націоналізації приватних об'єктів: якщо за якесь підприємство недоплатили, то необхідно зобов'язати інвестора доплатити.
«Адже не всі підприємства були віддані у приватні руки за кримінальними схемами. Якщо була занижена приватизаційна вартість, то кримінальну відповідальність несе той, хто оцінював об'єкт. А інвестор просто доплачує. Обчислити «вилку» цін спеціальним експертним центрам не складе труднощів», – твердить Лапін.
Але, якщо ж підприємство було продане за «тіньовими» схемами і тому є докази, то, за словами народного депутата, його потрібно повернути в державну власність.
Чакри — це енергетичні рівні розвитку Це наші внутрішні центри сили, якими протікає енергія
Будинок може не тільки захищати нас від зовнішніх факторів, але й надавати сили Такий куточок можна створити у....
Стрес є невід'ємною частиною життя сучасної людини Незважаючи на те, що в житті кожного з нас бувають складні ....
Кожна людина зазнає негативного впливу: втома, дратівливість та раптові болі – ознаки енергетичної атаки Борот....
/-0,22019600868225-/
/-pc-/
Top