06:04
18 вересня кілька російських каналів, а слідом за ними — навіть кілька українських сайтів розповсюдили новину про те, що протягом доби 19 вересня людству слід чекати зіткнення з планетою Нібіру. Поки цільова аудиторія російських каналів «Рен ТВ» і «П'ятого каналу» смиренно готувалася до скону, вчені розповіли про походження міфу про Нібіру і те, чому на цій темі досі народжуються спекуляції.
Перші згадки про Нібіру з'явилися в месопотамських текстах. Взагалі, у шумерів це і не планета. Оскільки древні народи вважали Землю плоскою ділянкою суші, яка омивається океаном (у шумерів — морем Тіамат), вони придумали концепцію «небесних воріт» по сторонах горизонту, через які повинні рухатися зірки на сході й заході. «Коридор», по якому рухалися зірки, швидше за все, носив назву Нібіру, або Неберу, так як на шумерському воно означало «переправа». Передбачалося, що Неберу розташована десь на Чумацькому Шляху. Але це лише одна гіпотеза. Згідно з іншими, слово «Нібіру» могло бути одним з епітетів бога Мардука, пов'язаного з Юпітером.
Чому ж настільки древнє поняття, яке не має однозначної інтерпретації, стало джерелом сучасних конспірологічних теорій? Винуватець цього — Захарія Сітчин, американський письменник, послідовник ідеї про палеоконтактів. Відповідно до цієї «теорії», в минулому Землю нібито відвідували розумні інопланетяни — і збереглися згадки про це.
Сітчин по-своєму трактував історичні документи про шумерську цивілізацію і вирішив, що жителі стародавньої Месопотамії називали Нібіру 12-ю планетою. Причому вона має орбіту в перигелії, що перетинає Сонячну систему десь між Марсом і Юпітером. Період обертання Нібіру — 3600 років. Сітчин, як істинний прихильник теорії палеоконтактів, стверджував, що на планеті Нібіру живе високорозвинена цивілізація, представники якої були божествами для древніх людей.
Як відомо і без спростувань, надія на реальне існування Нібіру не виправдана. Астрофізики вже давно визначили, що присутність в Сонячній системі тіла з такими розмірами і масою, які приписують міфічній планеті, неможливо. Воно б істотно впливало на траєкторію руху інших об'єктів Сонячної системи. Крім цього, в поясі Койпера і хмарі Оорта, де нібито проходить орбіта Нібіру, умови не сприяють існуванню органічного життя.
Катастрофи, пов'язані з Нібіру, «передбачали» вже безліч разів. В останній раз земляни чекали зіткнення з планетою 16 серпня цього року. Повідомлення про якісь «просвіти в небі», які з'явилися завдяки "входженню планети в атмосферу Землі" нерозумні. Говорити про те, що взаємодія такого великого об'єкта із земною атмосферою не могла б залишитися непоміченою, не варто. Адже при входженні тіла в щільні шари атмосфери його температура неминуче зросте за рахунок аеродинамічного нагріву.
Наукове співтовариство вже давно пояснило, що всі аргументи за існування Нібіру позбавлені логічного і наукового підгрунтя. Ось, наприклад, подкаст 2017 року, в якому астрономи і соціологи міркують про необгрунтованість ідеї про Нібіру. При цьому серед експертів — Майк Браун, астроном, що розрахував існування в Сонячній системі Планети X, яка може вносити обурення в орбіти транснептунових об'єктів. Джерело.