counter


Пошук

Сортування:
На Луганщині працівники спецпідрозділу податкової міліції «Фантом» ліквідували перевалочну базу, на якій накопичувалися товари для незаконного переміщення на тимчасово окуповану територію. Як повідомляє прес-служба Державної фіскальної служби, між селами Лопаскине і Трьохізбенка на нелегальній переправі через р. Сіверський Донець було затримано автомобіль ВАЗ-2102. В ході його огляду було виявлено партії сиру і електросвітильників. За словами водія, він мав намір переправити вантаж для продажу на непідконтрольній Україні території. Крім того, за інформацією ДФС, у нього було виявлено 230 тисяч гривень готівкою, які водій мав передати громадянину як оплату за поставку і реалізацію продукції. «В ході слідчих дій було встановлено, що чоловік, якому призначалися 200 тисяч гривень, проживає в підконтрольному Україні селі Кряківка. За місцем свого проживання він організував перевалочну базу, де накопичував товари і дрібними партіями переправляв на окуповану бойовиками частину Луганської області. Крім того, затриманий перевізник - житель окупованого Слов'яносербська, який на гумовому човні переплавляв товари через річку», - йдеться в повідомленні. Щодо водія автомобіля ВАЗ складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-3 (порушення порядку переміщення товарів у район або з району проведення антитерористичної операції). Матеріали про незаконне переміщення 200 тисяч гривень передано в СБУ. Зараз триває перевірка.
На Луганщині працівники спецпідрозділу податкової міліції «Фантом» спільно з прикордонниками та військовими затримали партію товарів, яку намагалися незаконно доставити на окуповану територію. Як повідомляє прес-служба Державної фіскальної служби, між селами Лопаскине і Трьохізбенка біля незаконної річкової переправи було затримано автомобіль ВАЗ. «Під час його огляду було виявлено та вилучено комплектуючі для водонасосних станцій і до зварювальних апаратів, ручні сівалки і електротовари. За словами водія, зазначені товари, загальною вартістю близько 300 тисяч гривень, він мав намір переправити через річку Сіверський Донець з метою подальшої реалізації на окупованій території», - йдеться в повідомленні. У ДФС також зазначили, що незаконні послуги з переправлення вантажу через річку йому надавав житель окупованого Слов'яносербська. Для цих цілей він використовував надувний човен, який зараз також вилучено. Щодо водія автомобіля складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-3 (порушення порядку переміщення товарів у район або з району проведення антитерористичної операції), а щодо човняра - за ч. 1 ст. 164 (порушення порядку здійснення господарської діяльності) КУпАП.
У Луганській області співробітники спецпідрозділу податкової міліції «Фантом» спільно з прикордонниками ліквідували нелегальний канал переправлення людей і вантажів через лінію розмежування з використанням надувних човнів. Як повідомляє прес-служба Державної фіскальної служби, канал переправлення як на окуповану територію, так і назад знаходився між населеними пунктами Трьохізбенка і Лопаскіно і проходив через річку Сіверський Донець. «Працівники спецпідрозділу затримали трьох громадян України, які здійснювали незаконне переміщення товарів і людей. На момент затримання на обох берегах річки перебувало 50-60 осіб. У результаті проведених заходів було встановлено, що човнярі, які курсували між берегами, брали по 50 гривень за перевезення людини і 100 гривень - за перевезення товарів», - йдеться в повідомленні. Щодо човнярів складено адміністративні протоколи про правопорушення, передбачене ст. 164 (порушення порядку здійснення господарської діяльності) КУпАП.
З початком військових дій на сході України полковник міліції Олександр Димокуров (позивний «Киргиз») пішов служити в званні рядового у добровольчий батальйон «Золоті ворота». Відвоювавши рік у районі Щастя, за пропозицією командира спецпідрозділу податкової міліції «Фантом» став керівником цього підрозділу на Луганщині. Про свою службу в міліцейській роті і боротьбу з місцевою злочинністю, контрабандистів і розстріл мобільної групи Олександр Борисович розповів у відвертому інтерв'ю «Аналітичній службі новин» (АСН). — Олександре Борисовичу, ви багато років прослужили в СБУ, потім у міліції. Чи не прикро було в званні полковника йти рядовим у добровольчий батальйон? — У мене не було комплексів щодо цього. Прослуживши все життя опером, я не знався на військовій справі. Наприклад, не знав, як вибрати сектор обстрілу, з якого боку поставити кулеметника, як встановити заслін. Я досить добре почувався рядовим. І так вийшло, що я зробив кар'єру вдруге: від рядового я став командиром відділення, а потім — заступником командира роти. — Чим займалися в батальйоні? — Працювали на блокпостах, проводили зачистки населених пунктів, здійснювали рейди в «зеленку», виконували міліцейські функції: боролися з мародерами, стежили за громадським порядком. Наприклад, приїхали з напарником в Нижньотепле покращувати криміногенну обстановку. У сільраді ознайомилися з тим, що відбувається, дізналися, хто хуліганить. Спочатку приїхали до того, що сильно п'є і матір із татом б'є. За комір його, визначили на громадські роботи: копати окопи тощо. Потім він написав розписку, у якій заприсягнувся, що батьків ніколи не битиме. Ми відібрали у нього цей папірець і пообіцяли, що якщо знову розпускатиме руки, то ми приїдемо і перед усією сільрадою цю розписку зачитаємо. Я іноді телефоную у сільраду — він, звичайно, п'є, але батьків уже не чіпає. І далі за таким же принципом втихомирили інших хуліганів: щоб скло не трощили, сусідів не били тощо. Одного разу затримали банду розбійників. Під час активних бойових дій Щастя обстрілювали з 16-ї години і до ранку. На світанку починалося міське життя, а до 15-ї години вже всі ховалися по підвалах. І в цей денний період зграя з трьох місцевих із обрізом напереваги і в балаклавах здійснювала крадіжки з магазинів. Виручка в середньому становила дві тисячі гривень. Що можна вторгувати, коли в місті людей мало залишилося? На той момент ми з напарником Ігорем, також у минулому працівником міліції, вже встигли напрацювати агентуру, яка «повідомила», що бандити перебувають за певною адресою. Ми влетіли туди, і після нехитрих переконань нам видали вкрадені речі. Далі підключили місцевих міліціонерів. Щоправда, за адресою заарештували лише одного з групи. Решту, зі стріляниною і мордобоєм, було затримано біля блокпоста. Один із них виявився запеклим злочинцем: перед війною брав участь у розбої і перебував у міліцейському розшуку. Потім перекинувся на той бік і встиг повоювати за «ЛНР». Там через крадіжку був у розшуку вже у сепаратистів, тому повернувся в Щастя і займався розбоями, поки ми його не затримали. — Як місцеві жителі сприймали добровольчі батальйони? — Наш батальйон ніколи не відбирав майно навіть у так званих сепаратистів. Так, кримінальний контингент затримували, проводили профілактичні бесіди. На той час у Щасті і прилеглому секторі за правопорядком нікому було стежити: міліція через низку причин не була ще готова виконувати свої службові обов'язки в повному обсязі, як зараз. — З розквартированими в Щасті іншими добровольчими батальйонами ваша рота знайшла спільну мову? — Попри величезний патріотизм у лавах добровольчих батальйонів було достатньо випадкових людей, якими керувало  почуття наживи, беззаконня. Наприклад, у грудні 2014 року приїжджають із одного з добровольчих батальйонів у райвідділ міліції Станично-Луганського району, що в селі Петрівка (у самій Станиці будівлю було зруйновано), і кажуть: «Так, рідненькі міліціонери, давайте ключі від будівлі і авто — тепер ми будемо стежити за правопорядком». Дали на збори годину і поїхали. На той час у селі не було ні СБУ, ні прокуратури, ні суддів і порядок вершив той, у кого довший ствол. Нам надходить команда зі штабу АТО висунутися в цей населений пункт. Згідно з наказом, «Золоті ворота» виділили відділення бійців із повним озброєнням, починаючи від кулеметів ДШК і закінчуючи гранатометами. Взяли райвідділ під охорону. Коли так звані «добровольці» повернулися, ми дали зрозуміти, що так просто їм ключі ніхто не віддасть, а збройне протистояння може бути пов'язано з великими людськими втратами. На цьому інцидент було вичерпано. Було ще декілька подібних випадків щодо фермерських господарств, коли псевдодобровольці погрожували фермерам, що «ми сьогодні приїдемо з нотаріусом, будьте готові переписати майно на нас». Ми висувалися, займали оборону і зберігали статус-кво. Так вийшло, що я зробив кар'єру вдруге: від рядового я став командиром відділення, а потім — заступником командира роти — У вашій зоні відповідальності є цікаве село, розділене Сіверським Донцем навпіл, частина якого міститься на окупованій території. Чому не закриють поромну переправу? — До війни це село називалося Жовте, але для місцевих володіло двома назвами: Лобачеве (зараз контролюється українськими військами) і Жовте (окупована територія). Дві частини села з'єднувалися поромом. Під час бойових дій паром зруйнували і залишилося тільки два причали по обидва береги річки, з'єднані між собою тросом, за яким пересувається човен на ручній тязі. Село розташоване недалеко від Старого Айдара і Щастя, але дістатися до нього можна тільки лісовими дорогами. Коли в бездоріжжя ґрунтовки розмиває, місцевим, щоб купити продукти, простіше на човні перебратися в Жовте, сісти на маршрутку і дістатися за 15 хвилин до Луганська. До слова, в Лопаскиному, де проживає з півсотні сімей, ситуація така ж сама: легше перебратися через річку в Слов'яносербськ, ніж іти пішки до Трьохізбенки. Ще в Жовтому школа розташована на окупованій стороні, і дітям з Лобачевого доводиться кататися через річку: до найближчих шкіл на цьому березі дітям важко пішки дістатися, а шкільні автобуси, наскільки я знаю, не їздять. Голова Жовтовської сільради і сама живе на тому боці, але часто змушена переправлятися на цей берег, щоб розв’язувати питання щодо пенсій місцевих жителів, доставки продуктів, а також вугілля на зимовий період. — А що там за історія була з незаконними вантажопотоками через лобачевську переправу? — Організаторами її були працівники міліції. Самі вони з Луганська, але з певних обставин опинилися на цьому боці. Вони зв'язалися зі своїми колегами з Луганська, і ті налагодили повідомлення на окупованій території. Чому в Лобачевому? У плані логістики ця переправа дуже зручна: хороший під'їзд, є місце для складування вантажів тощо. Єдиний недолік — човнове перевезення. Так вони пустили два човни одночасно: один на один берег, другий — на інший. Щодня протягом місяця на переправу прибувало до семи машин вантажопідйомністю від п'яти до семи тонн. Дорога проходила через Старий Айдар і заміновані ділянки лісу. Є версія, що військовослужбовці, які були відповідальні за оборону сектора Щастя, розмінували шлях і забезпечили прохід автомобілів. Я тоді служив у «Золотих воротах», і нас у тому районі було осіб 60 — міліцейська рота. Ми намагалися перекрити своїми силами, наш командир говорив і з військовими, але розв’язати проблему змогли тільки після того, як запросили тележурналістів. Провезли їх на свій страх і ризик через всі блокпости в Лобачеве, де вони зняли розвантаження і перевезення на окуповану сторону заморожених туш. Після репортажу наш сектор відвідало багато різних комісій і вантажівки з пивом і м'ясом їздити перестали. — Є версія, що в розстрілі мобільної групи, коли загинули Ендрю і працівник «Фантома», винні люди, пов'язані з контрабандою. Ви її поділяєте? — На момент розстрілу мобільної групи системної контрабанди, як на переправі в Лобачевому, вже не було. Так, були перевізники овочів, але це не колишні обсяги. До речі, це не перший напад на українських військовослужбовців в тому районі. 5 травня минулого року просто в селі Лопаскине обстріляли розвідників 92-ї бригади. 18 травня під вогонь потрапили бійці «Золотих воріт». Потім стався напад на військовослужбовців восьмої бригади спецназу, і він був ідентичний випадку з Ендрю: спочатку відпрацювали мінами МОН. Треба розуміти, що Лобачеве з Лопаскиним — це села з підвищеною для життя небезпекою: в тому секторі особливість розташування наших оборонних споруд дозволяє ворогові переправлятися через річку Сіверський Донець і влаштовувати засідки. Набагато легше затримати «КамАЗ» на кемпінгу в Щасті, ніж мікроавтобус або «Ниву» з сиром у Лопаскиному — завжди можна очікувати, що з того боку обстріляють. На момент розстрілу мобільної групи системної контрабанди, як на переправі в Лобачевому, вже не було — Розкажіть про специфіку боротьби з незаконним перевезенням товарів на Луганщині. — На нашій ділянці багато «мурашок». Так званих людей, які на собі переносять вантажі на той бік. Я нещодавно спілкувався з мужиками з Гірського похоронного бюро, вони через Лисичанськ провозили труни. Питаю: «Люди мруть? Дуже — відповідають — переважно спиваються паленою горілкою. Роботи немає, робити нічого. На єдине підприємство-роботодавець, шахту Гірську, черга з 700 людей. Директор, користуючись цим, звільняє за будь-яку провину: косо подивився — цього геть, іншого поставив. Ось і підряджаються місцеві на роботи з перенесення товарів. Такса — дві гривні за кілограм вантажу, що переноситься. Приїжджає вночі «КамАЗ», і ось вони удвох-утрьох за ніч переносять його на той бік. — Вони не бояться розтяжок? — «Мурахи» знають усі ці стежки. — А багато їх ходить за ніч? — Та сила-силенна, з четвертої години як починають і працюють до ранку. — І як довго? — Все залежить від наявності груп: мобільної або нашої оперативної. Якщо одна з них заїхала — рух припиняється і «мурахи» сидять курять. Ми поїхали — рух поновлюється. — А «мурахи» — хто ці люди? — Переважно чоловіки. Все залежить, під який вантаж вони заточені. Дуже багато у них замовлень від підприємців-біженців. Наприклад, у однієї жінки, яка займається взуттям і зараз живе в Полтаві, залишилася торгова точка в Первомайську. Вона експрес-поштою в Гірське надсилає товар. З Первомайська за вантажем приїжджає навчений «мураха» на моторолері, у якого є довідка переселенця. Якщо його зупиняють на нашому боці і запитують, хто такий, спокійно відповідає, що переселенець. Вибачаються і відпускають. Він таким чином перевозить взуття і отримує за це свій відсоток, а підприємець забезпечує товаром свій магазин на окупованій території. — Що переносять найчастіше? — Взуття, ліки, недорогі продукти харчування, зокрема стабільним попитом користуються сири і в цілому молочна продукція. Скоро почнеться сезон овочів, і вони теж підуть за милу душу. — Добре, ви спіймали такого «мураху», що далі? — Складаємо протокол про адміністративне правопорушення. До слова, попри те, що таких «мурах» затримували «на гарячому», Попаснянський районний суд відсотків вісімдесят наших протоколів не пропускає, Новоайдарський — дає хід відсоткам 60, але на етапі апеляції вони все-одно розбиваються. Є ще Біловодський суд, але там розглядається зовсім мало справ. На нашій ділянці багато «мурашок». Так званих людей, які на собі переносять вантажі на той бік — З чим пов'язані такі рішення судів? — Ми складаємо протокол, в обвинувальній частини якого керуємося положеннями наказу центру АТО №415, що регламентує пересування товарів через лінію розмежування. На думку суддів, цей документ не є правовим: відповідно до закону про боротьбу з тероризмом, має бути положення, затверджене Кабінетом міністрів. На сьогодні, на жаль, його немає і ми фактично користуємося тимчасовим документом. Доходить до абсурду, коли ми затримуємо вантаж і віддаємо його господарям на відповідальне зберігання. Наприклад, затримали на перевантаженні машину з тонною дешевої вареної ковбаси. Ми навіть вилучати побоялися, бо нам її просто ніде зберігати. Якщо суд визнає власника невинуватим, він зобов'яже цей вантаж повернути в цілості й схоронності. З медикаментами, горілкою і сигаретами простіше: вилучаємо і чекаємо рішення суду. У більшості випадків суди повертають нелегальні вантажі їхнім власникам. — Як ви думаєте, чи не простіше сепаратистам налагодити завезення товарів із Росії? — Я не готовий розмірковувати про економічну складову. Існують схеми, за якими, наприклад, шампанське і пиво українських виробників направляється за документами в Казахстан, а фактично продається на окупованій території з акцизною маркою «ЛНР». — Чи можна повністю припинити незаконне перевезення? — Якщо говорити про територію, де несе службу луганський «Фантом», її можна значно мінімізувати, ввівши декілька цілодобових патрулів. Щоб повністю заблокувати — треба, на мою думку, робити суцільну ешелоновану лінію оборони.

Гороскоп на тиждень з 20 по 26 травня 2024 року
Гороскоп на тиждень з 20 по 26 травня 2024 року
Май та весна плавно підходять до свого завершення, але йдуть він на не найсприятливішій ноті Астрологи розпові....
Гороскоп на 19 травня 2024 року: що обіцяють астрологи
Гороскоп на 19 травня 2024 року: що обіцяють астрологи
♈️ Овен (21 березня - 19 квітня) Сьогодні Овни можуть відчувати внутрішню невпевненість та сумніви Намагайтес....
Любовний гороскоп на 19 травня 2024 року: що обіцяють астрологи
Любовний гороскоп на 19 травня 2024 року: що обіцяють астрологи
♈️ Овен (21 березня - 19 квітня) Сьогодні ви можете відчути себе особливо пристрасними та енергійними у стосу....
Гороскоп від Анжели Перл на 18 травня 2024 року для всіх знаків Зодіаку.
Гороскоп від Анжели Перл на 18 травня 2024 року для всіх знаків Зодіаку.
Анжела Перл зазначила, що 18 травня 2024 року буде досить продуктивним днем Цього дня можливе досягнення перши....
Гороскоп від Павла Глоби на 18 травня 2024 року для всіх знаків Зодіаку
Гороскоп від Павла Глоби на 18 травня 2024 року для всіх знаків Зодіаку
Субота, 18 травня 2024 року, згідно з гороскопом від Павла Глоби, обіцяє стати непростим днем ​​для всіх знакі....
більше матеріалів
/-0,074687004089355-/ /-pc-/
Top