21:15
Корупція і некомпетентність еліт придушили всі попередні шанси країни на розвиток і процвітання. Зараз Україна вже мала б стати успішною країною із середніми доходами. Але замість цього вона виявилася чи не найбільш злиденною в Європі.
З дня проголошення незалежності діаспора пильно з інтересом стежила за розвитком своєї історичної батьківщини. Після розпаду СРСР були великі очікування на те, що економічна стагнація, насаджена Україні комуністичною системою, залишиться в минулому. Зважаючи на багаті природні ресурси і людський потенціал, здавалося, що країна дуже швидко перетвориться на благополучну європейську державу, йдеться в статті, яку для Atlantic Council написали професор Бізнес-школи Івері в Канаді Бейзіл Калімон і професор Карлтонського університету Олег Гаврилишин.
Однак, поки інші країни, які позбулися «залізної завіси», змогли істотно поліпшити стандарти життя й інтегруватися з Європою, Україна продовжує жити в стагнації. Її стандарти життя, які раніше не відрізнялися від ситуації в Польщі, Словаччині чи країнах Балтії, сильно відстали.
На думку авторів, українська діаспора теж винна, бо виправдовувалася, що «економічні реформи потребують часу», а «прогрес був досягнутий». Правляча еліта України десятиліттями робила подібні заяви, щоб приховати масштабне привласнення багатства меншістю. Цей процес почався ще за першого президента Леоніда Кравчука, який дозволив «червоним диктаторам» провести внутрішню приватизацію.
Все продовжилося за часів правління Леоніда Кучми, під чиїм крилом з'явилися нинішні олігархи. Наступний президент Віктор Ющенко дуже мало зробив для змін, хоча провів виборчу кампанію під гаслом «Бандитам тюрми». Клептократія і некомпетентність досягли піку за часів президентства Віктора Януковича, який привласнив великі багатства ціною національної економіки.
«На жаль, контроль над економікою з боку окремих людей триває і за Петра Порошенка, незважаючи на гасло «Жити по-новому» і численні обіцянки побороти корупцію», - зазначають автори статті.
При цьому вони не приховують, що протягом усіх цих втрачених десятиліть українська діаспора була слухняною: «Ми брали участь у нескінченних конференціях про «реформи», організованих новими елітами, які їх же і блокували. Ми розважали місії функціонерів, які добре знали причини, за якими інвестори дуже неохоче вкладали в Україну. Ми лобіювали в іноземних урядах та інститутах надання підтримки, незважаючи на ризик присвоєння грошей елітами. Ми заплющували очі на очевидну економічну несправедливість у країні заради «стабільності» та марних надій на «істотний прогрес», - визнають автори.
А тим часом сусідні країни прийняли політичні підходи, які суттєво покращили життя їхніх громадян. Сьогодні в українській економіці домінують обмежені кола олігархів, які співпрацюють з правлячим істеблішментом. Економіка підірвана неефективністю і корупцією. Державні підприємства продовжують висмоктувати державний бюджет, збагачуючи тих, хто їх контролює, цитує статтю УНІАН.