«Кличуть «кру-кру-кру,
в чужині умру,
заки море перелечу,
Крилонька зітру», -
розноситься над мирним Майданом. Сьогодні 4 вересня, близько Лядських воріт прощалися з Андрієм Галущенко, активістом Майдану, добровольцем і волонтером. Прийшло кілька сотень людей: рідні, товариші по службі Андрія колишні волонтери, Глава СБУ, Василь Грицак, віце-спікер Верховної Ради Андрій Парубій.
«Ця людина була упевнена у своїй правоті, - говорить сотник третьої сотні Майдану Олександр Ярощук. - Під час Майдану, в грудні, був випадок, коли ми не могли Андрія ніде знайти. Після виявилося, що він пішов у автобус до «Беркуту», щоб переконувати їх. Він втручався скрізь, де бачив несправедливість. І якби він був не таким, то напевно і зараз був би живий». Сотник уточнює: «Дуже прикро, що загинув він не внаслідок дій негідників із того боку, а через дії негідників із цього».
Ендрю - саме під таким позивним його знали військові та волонтери - був убитий вранці 2 вересня на Луганщині, недалеко від Щастя, коли в складі мобільної групи по боротьбі з контрабандою їхав на автомобілі. Крім нього, загинув і працівник Фіскальної служби Дмитро Жарук, у якого залишилися син і вагітна дружина. Згідно з офіційною версією, автомобіль потрапив в засідку диверсійної групи супротивника - налетів на закладену міну, після чого бойовики закидали групу гранатами і обстріляли зі стрілецької зброї. За неофіційною, мобільну групу розстріляли українські військові, які нібито контролюють канали контрабанди, що з'єднують окуповану територію з територією, підконтрольною Україні.
«Він - один з тих, хто першим пішов на цю війну за незалежність України. Про Ендрю будуть писати книги і знімати фільми, на яких будуть виховувати нове покоління», - сказав Андрій Парубій. Книги та фільми, герой яких буде служити прикладом для інших, - це звичайно добре, але хто тепер замінить дружині чоловіка, а доньці - улюбленого тата?
«Я воював і воюю на Донбасі, в тому числі і заради того, щоб війна ні в яких проявах не з`явилася там, де кожен день ходять люди, яких я люблю», - останнє, що написав Ендрю на своїй сторінці у «Фейсбуці».
«Він горів-горів і таки згорів, - говорить дружина Андрія Галина, - але таку смерть ще треба заслужити». Мати впевнена, що «син загинув за правду», на прощанні вона читає свої вірші. Закінчує словами з пісні «Пливе кача». Всі стають на коліна, а в небо злітають кілька білих голубів. А 17-річна донька студентка Анастасія не сумнівається, що вона - дочка героя.
Не сумніваються в цьому і всі, хто близько знав Андрія, працював з ним і відстоював незалежність рідної країни. Тому звернення до Президента Петра Порошенка - з проханням присвоїти Андрію Галущенко звання Героя України, - яке готують громадські активісти, журналісти та народні депутати, лише мала дещиця подяки, на яку не розраховував, але, безумовно, заслужив цей чоловік.
