07:45
22:30
15:31
В Україні в 2019-му мали ввести другий рівень системи: ввести другу пенсію і зобов'язати працюючих молодше 35 років платити додаткові внески. Однак уряд не встигає розробити необхідні пропозиції і законопроект.
Накопичувальні пенсії (другий рівень) в умовах складної демографічної ситуації можуть стати порятунком від злиденної старості. Навіть із середньою зарплатою, а це близько 8 тис. грн, пенсія за діючими правилами буде всього лише на рівні 1,8 тис. грн. Це майже на 1 тисячу менше, ніж фактичний прожитковий мінімум на старого, пише «Обозреватель».
Працюючі українці, в тому числі ті, хто непогано заробляє, фактично прирікають себе на злиденну старість. Виправити цю ситуацію можна тільки одним способом — ввести другий рівень системи.
Перший рівень, який діє зараз (солідарний) можна порівняти зі скринькою з пожертвуваннями. Щомісяця кожен працюючий поповнює її приблизно на 19% своєї зарплати, а потім приходить Пенсійний фонд, вигрібає все до копійки і роздає пенсіонерам. Того, що платять з зарплат, не вистачає, тому Пенсійний фонд добирає ще й з держскарбниці. І якщо хоч один платіж затримується, частина українців сидять без пенсії. Так було в кінці липня, коли мільйони пенсіонерів отримали виплати із запізненням в один-два тижні.
Накопичувальний рівень (другий) — скринька, в якій будуть зберігатися гроші, чекаючи старості своїх вкладників. Причому, щоб заощадження не з'їла інфляція, їх будуть інвестувати в цінні папери, депозити, фондовий ринок, нерухомість і т. д. З одного боку, це дасть ресурс українській економіці, а з іншого — забезпечить українців відносно безбідною старістю.
До запуску другого рівня підключилася Нацкомісія з цінних паперів, група народних депутатів, профільні експерти, уряд, учасники ринку пенсійного страхування. Пропозиції напрацювали, але, робота фактично зупинилася.
«Закон передбачає, що з 1 січня 2019 року реформа повинна запрацювати. Більш того, це була умова прийняття реформи 2017 року, яка була прийнята в жовтні. Це означає, що нам сказали неправду. І ті, хто говорив, що вони виконають це зобов'язання, вони нас, м'яко кажучи, обдурили», - впевнена експерт в сфері пенсійного забезпечення Галина Третьякова.
Як розповідає співрозмовник видання в уряді: експерти МВФ дуже акуратно ставляться до ідеї зобов'язати державу відповідати ще й за накопичувальні пенсії. Мовляв, система поки ще нестабільна, багато ризиків і якщо раптом накопичувальний фонд збанкрутує, відшкодовувати втрати доведеться державі. А це — величезні витрати. Якщо ж повністю відсторонитися від накопичувальних пенсій і передати заощадження в приватні фонди, є ризик того, що гроші просто «пропадуть».
Навіть в США, де система працює багато років, нечисті на руку керівники корпорацій регулярно трапляються на крадіжці пенсійних накопичень. В Україні, де ще не сформувалася система противаг і не вироблено механізму виявлення та притягнення до відповідальності, такий ризик буде значно вище.
Старший науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень Лідія Ткаченко відзначає: ризик, що гроші «не доживуть» до пенсії своїх власників є і в разі, якщо їх довірять державі.
Ще один важливий аргумент — якщо ввести накопичувальні пенсії з 1 січня 2019 го, як це говориться в законі, працючим не старше 35 років доведеться додатково платити з зарплати від 2 до 7%. Платити вони почнуть вже з наступного року, а накопичувальні пенсії отримали б в кращому разі через 15 років. Фактично, для багатьох українців такий платіж означав би ще один податок. Щоб пояснити працюючим, що гроші у них не забирають, що вони будуть примножуватися, забезпечать їх безбідну старість — по-перше, мало часу; а по-друге — недостатньо ресурсів.
Питань про те, як буде працювати накопичувальний рівень, поки більше, ніж відповідей. Досі остаточно не прийнято рішення: чи створять державний єдиний фонд, або ж гроші будуть накопичувати в приватних фондах, чи буде це централізована система — коли всі заощадження потрапляють в один «котел», або ж децентралізована — коли кожен може вибрати, кому довірити кошти, доведеться збільшити навантаження на заробітну плату, або ж перерозподілять ті надходження, які є зараз. Тому існують ризики, що багато українців можуть не дочекатися тих виплат, на які розраховують.