19:30
08:11
В українському законі про освіту були враховані інтереси всіх країн, представники яких проживають в Україні, крім власної. Таку думку на прес-конференції висловила письменниця, педагог і громадський діяч Лариса Ніцой, передав кореспондент ASN.
«Міністерство освіти вирішило обрати іншу тактику — задовольнити всі сусідні країни, крім власного народу. Нам не дали провести діалог з нацменшинами, і завадило в цьому Міністерство освіти, яке обрало стратегію освіти двома і більше мовами і консервували ситуацію в Україні», - зазначила експерт.
За словами Ніцой, громадськість вимагала від міністерства прийняти такий закон про освіту, який би посилив позиції української мови в цій сфері, забезпечивши при цьому національним меншинам розвиток і вивчення рідної мови. Так, в розвинених країнах вже існує кілька моделей вивчення мови нацменшин в навчальних закладах паралельно з державною мовою. Причому реалізація цих моделей вивчення, як підкреслила експерт, не викликає критики ні з боку Венеціанської комісії, ні з боку інших країн.
Зокрема, згідно з цим моделям, навчання мовам нацменшин в загальноосвітніх школах може проводиться за графіком: 3 уроки на тиждень або ж до 4 класу — з поступовим збільшенням частки предметів державною мовою. Письменниця підкреслила, що для держави дуже важливо розвивати і підтримувати вивчення мов нацменшин, які збагачують і прикрашають єдину державну мову.
Нагадаємо, міністр освіти і науки Лілія Гриневич заявила, що рекомендації Венеціанської комісії до нового закону про освіту не зобов'язують Україну вносити зміни в «мовну статтю» документа, яким незадоволена частина сусідніх країн. 5 вересня 2017 року Верховна Рада прийняла реформу освіти. За новим законом, представники нацменшин зможуть отримувати освіту рідною мовою поряд з державною в дошкільних закладах і початковій школі, представники корінних народів — в дошкільних установах і середній школі.