08:30
Рада за скороченою процедурою прийняла Закон України "Про Вищу раду правосуддя", за що о 2-50 ночі 21 грудня проголосували 271 народних депутатів, передає кореспондент ASN.
Законом закріплюється юридичний статус Вищої ради правосуддя – колегіального, незалежного конституційного органу суддівського врядування, який діє у системі правосуддя України на постійній основі.
Відповідно до рекомендацій Венеціанської Комісії, які враховані в ухвалених конституційних змінах щодо правосуддя, та з метою збереження інституційного балансу у Вищій раді правосуддя передбачається, що до її складу входитимуть двадцять один член, з яких десятьох – обиратиме з’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох – призначатиме Президент України, двох – обиратиме Верховна Рада України, двох – обиратиме з’їзд адвокатів України, двох – обиратиме всеукраїнська конференція прокурорів, двох – обиратиме з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Голова Верховного Суду входитиме до складу Вищої ради правосуддя за посадою.
Зокрема, встановлюються процедури проведення конкурсів щодо відбору кандидатів у члени Вищої ради правосуддя. Детально регламентується порядок обрання членів Ради з’їздом суддів України, з’їздом адвокатів України, всеукраїнською конференцією прокурорів та з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ.
Окремо закріплюються вимоги до кандидата на посаду члена Вищої ради правосуддя, яким може бути громадянин України, не молодший тридцяти п’яти років, що володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж професійної діяльності у сфері права не менше п’ятнадцяти років, є визнаним фахівцем у сфері права, має бездоганну професійну репутацію та відповідає критерію політичної нейтральності.
"Вища рада правосуддя здійснює ключову роль у формуванні суддівського корпусу. Нею ухвалюється рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду за результатами розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. При цьому рішення щодо зазначеного подання вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало не менше чотирнадцяти членів Вищої ради правосуддя.
З прийняттям законопроекту органи Вищої ради правосуддя – Дисциплінарні палати – розглядатимуть дисциплінарні питання щодо суддів усіх рівнів.
Дисциплінарні палати утворюються Вищою радою правосуддя з числа її членів. До складу кожної Дисциплінарної палати входить щонайменше чотири члени Вищої ради правосуддя. Відповідно до європейських стандартів при формуванні Дисциплінарних палат Вища рада правосуддя має забезпечити, щоб щонайменше половина, а якщо це неможливо – значна частина членів кожної Дисциплінарної палати були суддями або суддями у відставці.
Перегляд рішень Дисциплінарних палат буде здійснюватися Вищою радою правосуддя у пленарному складі. Суддя може оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя не пізніше тридцяти днів з дня його ухвалення, при цьому у розгляді скарги не беруть участь члени Вищої ради правосуддя, які входять до Дисциплінарної палати, що ухвалила оскаржуване рішення", - зазначено в пояснювальній записці.