10:00
У четвер, 17-го листопада, Конституційний суд у формі усних слухань о 10:00 розпочне розгляд справи за конституційним поданням 57 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про засади державної мовної політики» (так званий закон Колесніченка-Ківалова).
Нагадаємо, цей закон був прийнятий 3 липня 2012 року 248 депутатськими картками (голосування відбулось з порушенням Конституції України, норм регламенту та процедури розгляду). 31 липня законопроект, попри категоричну власну заяву в ефірі каналу «Рада» про непідписання документу, прийнятого в такий спосіб, підписав Голова Верховної Ради Володимир Литвин, а 8 серпня — Президент України Віктор Янукович.
Закон встановлює, що державною мовою є українська мова, але істотно розширює використання регіональних мов, якщо кількість носіїв цих мов не менше 10% від населення певного регіону, а в окремих випадках й менше 10%. Дія закону розповсюджується на 18 мов: російську, білоруську, болгарську, вірменську, гагаузьку, ідиш, кримськотатарську, молдавську, німецьку, новогрецьку, польську, ромську (циганську), румунську, словацьку, угорську, русинську, караїмську і кримчацьку.
Водночас фахівці критикують поняття «рідна мова», вжите в законі, оскільки у ньому воно трактується як: «рідна мова — перша мова, якою особа оволоділа в ранньому дитинстві». Хоча дитина змалечку може розмовляти і мовою чужою, якою мусила вчитися, оскільки не мала вибору. Також фахівці вказують, що закон містить 17 помилкових посилань на статті закону.
Через скандальність закону 23 лютого 2014 року Верховна Рада України скасувала його, однак тодішній в.о. президента Олександр Турчинов відмовився підписати документ, доки не буде підготовлений і проголосований новий. Чинний Президент Петро Порошенко його також не підписав, заявивши те саме.