12:00
Вчені з'ясували походження ірландців. Згідно з отриманими даними, цей кельтомовний народ є нащадком хліборобів із Середземномор'я, які знищили найдавніше населення Смарагдового острова, а також скотарів із Причорномор'я. Про відкриття повідомляється в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences.
Генетичні свідоцтва вчені отримали з останків жінки, похованої поблизу Белфаста приблизно п'ять тисяч років тому, і трьох чоловіків, які жили три-чотири тисячі років тому й були поховані на острові Ратлін (графство Антрім). Повногеномний аналіз останків показав, що предками сучасних ірландців були землероби неоліту, які прибули з півдня Європи і принесли на острів навички скотарства, вирощування зернових, виготовлення кераміки. За ними прийшли скотарі з причорноморських степів, здатні добувати мідь і виготовляти золоті вироби.
Вихідці з Причорномор'я принесли до Ірландії гени гемохроматозу (захворювання, пов'язаного з відкладенням надлишкового заліза у тканинах організму). Гемохроматоз зустрічається на острові настільки часто, що іноді його називають «кельтською хворобою». Переселенці з причорноморських степів також дали остров'янам гени, що дозволяють засвоювати лактозу (і пити молоко), та, ймовірно, саму ірландську мову.
«Усією Європою бронзового століття пройшла потужна хвиля генетичних зрушень, і докотилася вона від Причорномор'я до найзахіднішого острова», - заявив співавтор статті генетик Ден Бредлі (Dan Bradley).
Автори дослідження - вчені з Дубліна йі Белфаста - підкреслюють, що дві найбільші події найдавнішої історії Європи (виникнення землеробства й металургії) було пов'язано не з оволодінням новими навичками, а з появою нових народів. Стародавні популяції мисливців-збирачів було зметено хвилею цих переселенців.
Крім того, схожість геномів людей бронзового століття й сучасних ірландців, шотландців та валлійців свідчить про те, що вже чотири тисячі років тому склалися основні характеристики «острівного» (відмінного від галльського) генома кельтів і, як припускають вчені, - ірландського народу.