13:33
Так прийнято називати біблійні (старозавітні), юдейські книги пророцтв дванадцяти авторів (пророків).
"Малими" їх прийнято називати не гідно, а по стислості написання, оскільки обсяг цих книг менший за обсяг тих чотирьох книг, які звуть "великими" або великими пророками (Ісаї, Єремії, Єзекіїля, Данила). Крім назви "малі" та "великі" пророцтва ще називають "останніх" та "перших". Поділ на «перших» (великих) і «останніх» (малих) введено масоретами в VII столітті н. е.
Церква завжди ставилася з великою повагою до книг малих пророків. І не тільки тому, що вони в деяких випадках перевершували за давниною книги великих пророків (наприклад Авдій, Іоіль, Амос, Іона), а й тому, що в них, крім релігійно-морального вчення, міститься дуже багато пророцтв про різні події Месіанського часу і ці пророцтва дуже зрозумілі та характерні. Крім того, у малих пророків збереглися стародавні пам'ятки з історії різних царств і народів, яких часто немає у світських творах.
Там, наприклад, можна знайти такі докладні та точні описи знищення Ассирійської та Вавилонської монархії, Тиру, Сидону, Ідумеї та інших древніх держав та пізніших – Перської, Грецької, опису стану єврейського народу до полону та після полону, крім малих пророків.
Ісус Христос ставив книги пророків поруч із законом Мойсея.
Ось список малих пророків: