13:33
Православна церква 22 вересня (9 вересня за старим стилем) вшановує пам'ять батьків Богородиці Іоакима та Ганну. Католицька церква вшановує їхню пам'ять 26 липня.
Євангеліє нічого не повідомляє про батьків Пресвятої Діви Марії. Мовчання Писання заповнює багата апокрифічна література, завдяки якій відомі їхні імена: це Протоєвангеліє Якова, написане близько 150 року, Євангеліє псевдо-Матфея VI ст., також Книга Різдва Марії, що відноситься до VIII століття. На найбільшу увагу заслуговує перший зі згаданих апокрифів, оскільки походить від самих витоків християнства, внаслідок чого може містити зерна істини, збережені традицією.
Анна походила з віфлеємської сім'ї священика. Єврейське ім'я "Анна" означає "благодать, милість". З IV століття донині в Єрусалимі показують місце, де стояв будинок Іоакима та Анни. На цьому місці стоїть храм, третій за рахунком, збудований хрестоносцями. Святий Іоаким, ймовірно, був родом з Галілеї і походив із багатої та знатної родини. Саме його ім'я несло пророче значення, бо означало «Приготування для Господа». Помер, коли Марія була ще дитиною. Разом зі святою Анною є покровителем подружніх пар.
Протоєвангеліє Якова передає, що Йоаким і Анна були бездітні. Подружжя марно молилися і робили щедрі пожертвування на храм, щоб випитати собі дитину. Іоаким, будучи вже в літньому віці, пішов у пустелю і провів там 40 днів у молитві та пості, щоб вимолити цю милість у Господа Бога. І тоді йому з'явився Ангел і сповістив, що його молитви почуті і що його дружина Ганна народить йому дитину, яка буде радістю для всього світу. Так і сталося. При народженні коханої дочки, якій, за звичаєм, на п'ятнадцятий день було дано ім'я "Марія", серед багатьох значень якого можна виділити значення "Пані", була присутня найближча рідня. У річницю цього народження справили радісну урочистість. Коли дівчинці виповнилося 3 роки, її, згідно з обітницею, присвятили на служіння Богу і віддали на виховання до храму, де вона росла серед своїх однолітків, займаючись молитвою, співом, читанням Святого Письма та вишиванням священичих шат. Йоаким тим часом помер. Ганна, згідно з однією з легенд, після цього ще дворазово виходила заміж.
Культ святих Йоакима та Анни є у всій Церкві, як на Сході, так і на заході, дуже давнім і живим. У міру того, як поширювався культ Матері Божої, зростало також публічне шанування її батьків. Вже в IV-V століттях в Єрусалимі, що прибула в купальні Віфезда, стояла церква, присвячена святим Йоакиму і Ганні. Храм тут існує і сьогодні. Тут навіть, згідно з легендою, має розташовуватися їхня гробниця. Інше місце їхнього поховання вказують на Олійній горі. Імператор Юстиніан спорудив у Константинополі близько 550 року базиліку на честь святої Анни.
День пам'яті Святих Іоакима і Анни справлялося у різні дні, разом, чи окремо. На Заході воно стало відзначатись пізніше. У Неаполі воно відоме з Х століття. Папа Урбан VI у буллі Splendor æternæ gloriæ від 21 червня 1378 дозволив справляти це свято в Англії. Юлій II у 1522 році поширив його на всю Церкву та призначив його датою 20 березня. Павло V, однак, у 1568 році скасував це свято, посилаючись на те, що про батьків Богородиці нічого не повідомляється у книгах Святого Письма. Тим не менш, перемогла думка, що ці батьки існували і що їм личить особлива честь. Тому Григорій XIII відновив свято (1584) і призначив йому день 26 липня. Папа св. Пій X в 1911 ввів особливе свято святого Іоакима, призначивши його на 16 серпня. Свята Анна продовжувала святкуватись 26 липня. Літургічна реформа 1969 року знову поєднала разом їхні імена на день 26 липня.