09:28
Трійця - українська назва християнського свята Трійці, що відзначається на 50-й день після Великодня. У 2023 році свято припадає на 4 червня. Свято Трійці знаменувало завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі його лежали культ дерев і рослинності, магія призову майбутнього врожаю.
Напередодні зеленої неділі, у суботу, що називалася клечальною, обов'язково прикрашали двір і господарські будівлі клечанням - зеленими гілками клена, верби, липи, акації, ясена, горіха, дуба тощо.
Забороненим деревом іноді вважалася осика, на якій, за повір'ям, повісився Іуда Іскаріот.
Гілки встромляли в дах, на воротах, біля вікон, за ікони. Підлогу в будинку встеляли запашними травами: осокою, любистком, м'ятою, татарським зіллям.
Аїр (в народі - лепеха), як його ще називали «татарське зілля», має дуже сильний приємний аромат свіжості. З його прикореневого стебел робили солодощі на кшталт східних - висушували і зацукровували, ласощі за смаком не поступалося зацукрованим кореням східного імбиру. Аїр дійсно дістався селянам від татар, точніше від татаро-монгольської навали.
Татарське зілля монголи вважали культовою рослиною, вони свято вірили, що водойми, в яких росте аїр, чисті, і воду з нього можна пити без побоювань. Тому на шляху до сіл і селах завойовники розкидали в водойми шматочки кореневища лепехи, так він і прижився у нас. Наші селяни помітили, що навіть на болоті в заростях лепехи менше роїться комах, ніж на інших берегах.
Тому аїр і стали збирати і стелити на глиняні підлоги в бідних селянських хатах, щоб вивести не тільки мух і комарів, але навіть бліх у тварин. Адже молодих ягнят, козенят, телят і курчат, що народилися ранньою весною, від холодів ховали в будинку разом із людьми.
А блохи легко нападали і на людей. Аїр стелили на підлогу разом із полином і чебрецем. Цей спосіб дуже ефективний для вигнання котячих і собачих бліх з будинку до цих пір, ефективніше і краще за інші хімічні репеленти. Але обряд прикраси будинків зв'язувався не з комахами, а повір'ям, що прийдешні в будинок душі померлих зможуть сховатися, вселяючись у трави. Ось чому не вносили в будинок осику, вербу і крушину. Через 3 дні після Трійці трави викидали або спалювали.
Троїцькі розваги починалися з понеділка і тривали цілий тиждень. Зазвичай їх влаштовували в лісі чи полі, на вигоні за селом. Подекуди молодіжні забави й танці проходили біля імпровізованої сцени - дуба або тополі. Вони представляли собою довгу жердину, до якої зверху горизонтально прикріплювали колесо, прикрашене гіллям, квітами, стрічками.
На Лівобережжі дівчата водили тополю - наряджали одну з себе тополею і водили її по дворах. Кожен господар радо зустрічав процесію і, приймаючи від неї добрі побажання, щедро обдаровував учасників обряду. На Поліссі використовувався близький за значенням обряд Троїцького куща, роль якого теж виконувала дівчина.
На Трійцю, як і після Великодня, провідували померлих родичів, могили яких обсипали зіллям. На кладовищі влаштовували панахиди та спільні поминальні трапези. Ця традиція подекуди збереглася до наших днів.
У свято Трійці дівчата проводили обряди з плетінням вінків. Якщо гарненько завити берізку, то збудуться задумані бажання, наприклад, полюбить відповідний хлопець. Якщо вінок розпався - бажання не збудеться. Зелений вінок свідчить про продовження дівоцтва. Засохлий вінок - до хороших або поганих змін у житті.
Якщо на Трійцю наречений посватається, а на Покров молоді одружаться - життя буде довгим і щасливим. Троїцький коровай засушували в сухарі і зберігали до весілля. А потім ці сухарі замішували в весільний коровай на щастя і кохання молодих.
Трійця: прикмети про погоду
Дощ на Трійцю - це сльози за померлими, в батьківську суботу напередодні Трійці прийнято прийти на кладовище та пом'янути померлих родичів.
Дощ на Трійцю - чекай багато грибів і теплу погоду.
З Трійці починається справжнє літо.
З Духова дня не тільки з неба, але і від землі тепло йде.
Прийде Трійця - буде і на дворі, як на печі.