13:35
Президент Петро Порошенко прийняв вірчі грамоти від послів низки зарубіжних країн: Латвійської Республіки - пана Юріса Пойканса, Ісламської Республіки Пакистан - пана Атара Аббаса, Ватикану - архієпископа Клаудіо Гуджеротті та Народної Республіки Бангладеш - пана Мохаммада Мафузура Рахмана.
Про це повідомляє прес-служба глави держави.
Вітаючи присутніх з початком важливої місії в Україні, Порошенко подякував країнам повноважних представників за сприяння в обранні України до складу непостійних членів Ради безпеки ООН на період 2016-2017 років.
Під час бесіди з Послом Латвійської Республіки Юрісом Пойкансом було підтверджено заінтересованість у подальшому поглибленні двосторонніх контактів на різних рівнях, розвитку торговельно-економічного співробітництва, взаємодії у сферах транспорту, сільського господарства, науки й освіти, інформаційних технологій, туризму, а також розширення гуманітарних обмінів.
Увагу Посла Ісламської Республіки Пакистан Атара Аббаса було звернено на важливість відновлення регулярного політичного діалогу між Україною та Пакистаном.
«Президент України відзначив доцільність задіяння наявного потенціалу співпраці в торговельно-економічній та інвестиційній сферах і підкреслив необхідність проведення в поточному році першого засідання Спільної міжурядової українсько-пакистанської комісії з питань економічного співробітництва», - ідеться в повідомленні.
Під час розмови з новим Послом Ватикану в Україні архієпископом Клаудіо Гуджеротті глава держави акцентував увагу на необхідності активізації роботи міжнародних правозахисних організацій у напрямку захисту прав людини в Криму. У свою чергу архієпископ Клаудіо Гуджеротті зазначив, що увагу Святого Престолу привернуто до України, і відзначив, що наша країна є пріоритетом для Папи Римського. Співрозмовники також обговорили питання, пов'язані з підготовкою візиту до України Папи Римського Франциска.
У центрі уваги під час бесіди Президента України з Послом Народної Республіки Бангладеш (за сумісництвом) Мохаммадом Мафузуром були питання пожвавлення співробітництва між двома країнами в різних сферах. Йшлося, насамперед, про відновлення політичного діалогу, посилення взаємодії в межах міжнародних організацій, а також розширення економічної складової двосторонніх відносин.