08:27
20 лютого в православ'ї вшановують пам'ять Луки Єлладського - грецького ченця, який жив наприкінці 9 - першій половині 10 століть. Чернецький постриг він прийняв у 14 років, а під кінець життя оселився на схилах гори Гелікон, де довкола нього утворилася громада. Після цього розпочалося будівництво храму в ім'я святої Варвари та монастиря.
Також у народі було прийнято в цей день пекти пироги з цибулею. Сім'я, як правило, з'їдала тільки їхню частину, а решту роздавали жебракам — «на щастя». Вважалося, що все віддане повернеться сторицею.
Також на Луку поминали померлих предків. З цього приводу казали: «Живі батьки — шануй, померли — поминай».
Окрім того, цей день вважався найпридатнішим для приготування цілющого зілля з коріння, зібраного ще влітку. Особливі властивості на Луку набув перстач - трава, листочки якої нагадують хрест. У народі її називали «могутницею», тобто рослиною, в якій міститься велика сила. Від цього слова походить друга назва свята. Коріння деяких видів перстача (перстачів) містить різні біологічно активні речовини, такі як таніни, ефірні олії та фенольні сполуки, що мають протизапальні, антисептичні та антимікробні властивості. Крім того, перстач може використовуватися для зменшення болю та запалення в суглобах, зменшення кровотечі та зняття болю при головному болі. Він може використовуватися для зменшення пульсу та тиску у серці.
Стежили на Луку та за погодою. Наприклад, південний вітер обіцяв урожай ярих. А ось рідкісне природне явище - зимовий грім - у цей день вважалося поганим знаком. Це означало, що сінокіс буде дуже поганим.
Чого не можна було робити на Луку:
- приймати їжу на самоті, це обіцяло відсутність судженого протягом усього року;
- сваритися з сім'єю та говорити про своїх домочадців погано з іншими людьми;
- відмовляти в будь-якій допомозі: порушення цієї заборони спричиняло велике нещастя;
- робити великі покупки або пропозицію руки і серця - це до розладу, крадіжки та невдач.