Боротьба з контрафактом: як захистити Україну від підробок

Минулого року я присвятив окремий блог питанням захисту митницею прав інтелектуальної власності та боротьби з контрафактом. Основні тези, які при цьому були озвучені:

1. Захист прав інтелектуальної власності та боротьба з контрафактом на кордоні - прояв правоохоронної сутності митниці. Доцільніше запобігати ввезенню контрафакту на кордоні, ніж потім збирати «по шматочках» у місцях реалізації на внутрішньому ринку.

2. З одного боку, в Україні впроваджено аналогічні міжнародній практиці процедури щодо захисту митницею інтелектуальної власності: ведеться митний реєстр об'єктів інтелектуальної власності; на підставі реєстру здійснюється припинення митного оформлення в разі підозр на порушення; передбачені процедури досудового врегулювання, знищення контрафактних товарів, їх перемаркування тощо).

З іншого боку, в Україні фактичний результат уборотьбі з контрафактом близький до нуля. 99% припинень митного оформлення за підозрою в порушенні інтелектуальної власності закінчуються безрезультатно: ні адміністративним протоколом, ні знищенням контрафактного товару, ні судовими розглядами.

Можна виділити три основні причини такої ситуації.

Перша причина - це бездіяльність ДФС і митниць з виявлення ввезення контрафактних товарів. Ні для кого не секрет, що контрафакт в Україні можна знайти всюди, він продається на ринках, в інтернет-магазинах, соціальних мережах, в торгових центрах столиці тощо.

Про яку боротьбу з контрафактом у ДФС може йтися, якщо навіть в оцінці митниць відсутні критерії «кількість виявлених одиниць контрафактної продукції», «кількість знищень контрафактних товарів» тощо.

Аналіз результативності митниць зводиться до підрахунку кількості припинень митного оформлення за підозрою в порушенні прав інтелектуальної власності. І якщо таких припинень більше, то робиться висновок, що митниця добре працює.

Але при цьому ніхто не говорить, що, по-перше, будь-які призупинення митного оформлення (а Митним кодексом передбачено, що термін призупинення з «інтелектуалки» може бути до робочих 10 днів і продовжений ще на 10 днів) - це простої, які обчислюються для бізнесу конкретними фінансовими і тимчасовими витратами.

По-друге, коли результативність таких припинень зводитися до показника 0,2% (в 2016 році на 6,5 тис. припинень митного оформлення 15 випадків виявлення порушень) - виникає запитання: інтереси якого бізнесу захищає ДФС і навіщо взагалі потрібен цей «митний захист інтелектуальної власності », якщо порушення не виявляються, а митне оформлення затримується?!

Друга причина відсутності результатів у боротьбі з контрафактом - це «патентний тролінг» (реєстрація промислових зразків на відомі форми виробів з метою подальшого вимагання грошей за дозвіл зовнішньоекономічних операцій з такими товарами).

Митниця, по суті, опинилася в заручниках «патентних тролів», оскільки повинна виконувати закон щодо захисту прав інтелектуальної власності, зокрема і щодо внесених до митного реєстру патентів на такі «шедеври» як, наприклад, вішаки для одягу, сірники, кулькові ручки, зубочистки, світильники, прищіпки, бахіли тощо.

Саме «патентні тролі» відбирають частину людського і часового ресурсу, який митниця могла б використовувати на інші цілі.

Митний реєстр забитий патентами тролів, руками митниці блокуються імпортно-експортні операції, але черговий рік поспіль жодних серйозних кроків у вирішенні цих проблем не відбувається.

«Патентні тролі» заробляють на крові бізнесу, а ДФС розводить руками: мовляв, «не винна я, він сам прийшо ...» і подав заявку на реєстрацію в митному реєстрі чергової коробки для сірників, батарейки, способу упаковки зелені, горіхів тощо.

Можна довго чекати, коли у Верховної Ради знайдеться воля прийняти законодавчі зміни, які ускладнюють отримання і використання патентів на речі, давно винайдені людством.

А можна і самим діяти: наприклад, введенням заходів відповідальності за несумлінне використання прав інтелектуальної власності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності, і як варіант кардинального вирішення проблеми «патентного троллінгу» - ініціювати виключення «промислових зразків» і «корисних моделей» з числа об'єктів інтелектуальної власності, які контролюються митницею.

За 4 роки до митного реєстру з заявами про захист прав на промислові зразки і корисні моделі в 95% випадках зверталися відверті «патентні тролі», мета яких вставити палиці в колеса бізнесу і заробити на цьому гроші. На жаль, реєструвати патент на форму планшета iPad в митному реєстрі ДФС поспішає «патентний троль», а не представники Apple.

Третьою причиною того, «чому у нас відбувається припинення митного оформлення, а по факту немає ніяких результатів», є питання контролю митницею «паралельного імпорту». Річ у тім, що на сьогодні митниця, ґрунтуючись на інформації митного реєстру, повинна призупиняти митне оформлення всіх товарів, незалежно від того є вони оригінальними чи контрафактними.

Якщо суб'єкта ЗЕД немає в переліку уповноважених імпортерів/експортерів товарів певної торгової марки, наприклад, Nike, Lacoste, Pampers, Sony, Samsung, Bosch тощо, то його зовнішньоекономічні операції з товарами цих марок будуть припинятися митницею, навіть попри те , що переміщуються оригінальні товари з усіма документами, що підтверджує легальність їх придбання, і суб'єкт готовий платити всі імпортні податки в бюджет.

Таким чином, на сьогодні в Україні митні механізми захисту інтелектуальної власності поширюються на так званий «паралельний імпорт», тобто ввезення оригінальних товарів (які не порушують права інтелектуальної власності) суб'єктами ЗЕД, які не є офіційними постачальниками.

Більш того, навіть якщо фізособа замовить експрес-кур'єром, наприклад, пару оригінальних кросівок Nеw Balance, то митниця в рамках чинного законодавства зобов'язана призупинити митне оформлення цієї пари кросівок і поінформувати правовласника або його представника.

Після інформування правовласників має термін до 10 робочих днів (який може бути продовжений ще на 10 днів), щоб відреагувати на припинення: вирішити в досудовому порядку спір з власником товару (наприклад, власник дає свою згоду на знищення контрафактного товару за рахунок правовласника); перенести вирішення ситуації в судову площину або дати свою згоду на відновлення митного оформлення.

Не важко здогадатися, що такі призупинення митного оформлення спрямовані не на боротьбу з контрафактом, а на боротьбу з конкурентами таких же оригінальних товарів такої ж торговельної марки.

Природно, що припинення «паралельного імпорту» закінчуються підтвердженням, що немає ніякого факту порушення інтелектуальної власності, і митне оформлення поновлюється.

Ніхто не проти, щоб формувалися і захищалися офіційні дистриб'юторські канали поставок товарів тих чи інших торгових марок, але це треба робити іншими методами, а не за рахунок повноважень митниці у боротьбі з контрафактом.

У всьому світі митниця бореться з контрафактом, а у нас її ресурс використовується для контролю «паралельного імпорту».

Якщо суб'єкт на законних підставах ввозить або вивозить оригінальні товари, ніякі заходи щодо захисту прав інтелектуальної власності не повинні застосовуватися митницею.

Більш того, відмова від контролю митницею «паралельної торгівлі» прямо вказана в Регламенті ЄС №608/2013, який, між іншим, вже до кінця цього року Мінфін з ДФС повинні імплементувати в національне законодавство.

Тому, щоб вивести митний захист інтелектуальної власності на правильний шлях і звільнити ресурс на боротьбу з контрафактом, передовсім треба на законодавчому рівні відмовитися від контролю «паралельного імпорту» ​​і зосередитьсь на виявленні і реагуванні виключно контрафактних товарів.

Тоді результати ЄС (91% припинень закінчуються знищенням контрафактних товарів (понад 15 млн одиниць) або судовими процесами) не будуть здаватися чимось недосяжним і ми будемо краще розуміти економічні побоювання європейських колег, які підрахували, що через контрафакт і піратство щорічні втрати ЄС складають 83 млрд євро і 790 тис. безробітних.