На тлі виправдувального вироку в США, оголошеному 18-річному Кайлу Ріттенхаусу, можна згадати ще про кілька випадків, коли нападники прощалися з життям після отримання відсічі.
Так, відомий випадок у 2017 році, коли в місті Кампу-Лімпу-Пауліста, штат Сан-Паулу (Бразилія), поліцейський вплутався у перестрілку зі озброєними грабіжниками, тримаючи свою маленьку дитину. Поліція порушила кримінальну справу про спробу пограбування та вбивства, але дії співробітника поліції розглядалися як самозахист.
В Англії 20 жовтня 2020 року вперше в історії Великобританії суд виправдав людину, яка в межах самооборони вбила трьох нападників. У цьому випадку на 30-річного індуса напали п'ятеро людей. Повідомлялося, що вони були озброєні ножами та молотком. І він, тікаючи від них у бійці, що тривала всього 13 секунд, завдав смертельних поранень трьом з них.
Не можна не згадати і про ставлення українського законодавства до випадків, коли на думку наших законотворців, який захищає своє життя, повинен робити це максимально акуратно, намагаючись не завдати шкоди нападникові.
Як приклад ситуація з жінкою в Харкові, яка застрелила невідомого, який забрався до неї в квартиру, захищаючи себе і дітей. Слідство велося за статтею 118 (навмисне вбивство у разі перевищення меж необхідної оборони або у разі перевищення заходів, необхідних для затримання злочинця) Кримінального кодексу України.
Або справа, що триває вже кілька років, про самооборону лідера одеського Правого сектору Стерненка, який захищаючись від чергового замовного замаху не себе смертельно поранив нападника. Розгляд справи триває незважаючи на те, що обвинувачення має вже як мінімум три різні версії події, кожна з яких суперечить іншій.