Преображення Господнє і Великий Спас. Українські традиції свята

19 серпня за григоріанським календарем (6 серпня за старим стилем) православні християни відзначають Преображення Господнє. Свято в православ'ї вважається одним з найбільших і входить в число так званих дванадесятих (12 найважливіших після Пасхи) свят.

На території України цей день прийнято називати просто Спас або Великий Спас. У Росії так само прижилися назви Яблучний Спас або Другий Спас.

Варто зазначити, що католики відзначають свято Преображення 6 серпня, а в Вірменської апостольської церкви свято є перехідним від 28 червня до 1 серпня.

Історія свята Преображення Господнє. Великий Спас 2021.
Євангельське переказ свідчить, що Преображення відбулося за сорок днів до Голгофи. Христос взяв трьох апостолів - Петра, Якова та Івана - на гору в Галілеї (за переказами - гора Фавор), де, молячись, преобразився: одяг і обличчя його просіяли білим світлом. Біля Христа стояли пророки Мойсей та Ілля і розмовляли з ним.

Дослідники припускають, що в дохристиянські часи наші предки в цей час відзначали язичницькі свята, пов'язані зі збором врожаю, а духовенство, намагаючись витіснити «поганські» свята, замінило їх християнськими. Однак, як і у випадку з святом Купала, церковне і народне тісно переплелося в звичаях нашого народу, тому зараз відокремити одне від іншого дуже важко.

Народні традиції, що потрібно зробити в Великий Спас
Однією з причин, по якій є відмінності у святкуванні народного свята Спаса 19 серпня на території України і Росії - це різниця в кліматичних зонах. У цей день за традицією, освячуються плоди нового врожаю. За раннехристианскому статуту належить освячувати виноград, але в Росії, де виноград не визріває, освячують яблука. Тому там і прижилася назва Яблучного Спаса.

Історики і дослідники вважають, що плодові назви до Спасам були дописані некоректно. У народі був один Спас - 19 серпня. Тільки дуже локально часом свято Маковея 14 серпня називали Малим Спасом. Але в 90-х роках, ознайомившись з етнографічної літературою, що не дочитав, що в ній описано, любителі від етнографії придумали кілька Спасів - горіховий, яблучний, медовий. Але це з розряду фантазій.

Другий Спас припадає на період Успенського поста, який триває до свята Успіння Богородиці (28 серпня), тому і має другу назву «спасівка». Однак в день свята є певні послаблення в пості: можна вживати рибу і рослинне масло.

З давніх-давен на наших землях існувала традиція освячувати на Спаса дари природи. Люди несли до церкви яблука, сливи, груші, обжинкові вінки, бджолині стільники, іноді - мак, морква, цибуля, лікарське зілля, зокрема базилік і чорнобривці.

Повернувшись з церкви, родина звичайно сідала за стіл і розговлялася: їли яблука з медом і запивали виноградним або яблучним вином - «щоб садовина родила».

Спаса - це також день поминання померлих родичів, особливо на Житомирщині, Волині, Поділля. За народними віруваннями, душі померлих в весняно-літній період з'являються тричі: на Страсний Четвер, на Зелені Свята і на Спаса. Так, на Поліссі в ніч перед святом готували ритуальну вечерю - «діди», після якої запалювали свічку і молилися Богу. Крім того, залишали блюдо з ложками на краю печі, щоб вночі їли «діди», тобто душі померлих родичів. Також з поминальними звичаями на Спаса була пов'язана роздача фруктів старцям у церкві.

Також з поминальними звичаями пов'язано роздачі фруктів старцям у церкві, а тепер просто пригощають знайомих і сусідів.

Майже всюди в Україні існувала вірування, що тим, у кого вмирали діти, не можна Спаса споживати фрукти, перш за все яблука, тому що їхні діти на тому світі не отримають яблучка. Скажуть їм, що яблука з'їли їх батьки. Це вірування поширене і зараз, але його вже майже ніхто не дотримується.

На Сумщині, коли приносили з церкви освячені овочі, то сідаючи за стіл, перш за все поминали померлих: «Царство небесне померлим батькам, великий спокій, а живим нехай легко згадується, всьому роду по всьому світу». Це свідчить про те, що культ предків в українському був дуже сильним і древнім. Вони свято вірили, що повага родичів сприяти їм у повсякденному житті.

У Вінницькій області несли спеціально випечені поминальні коржики до церкви і замовляли молебень. Традиція частково зберігається до цих пір.

На Київщині на Спаса замовляли овочі, зокрема капусту. Виходили жінки вранці на місто і тричі говорили: "Добрий день тобі, святий Спас! Вже тобі, Капусточка, в'язатися час". Існувала в народі також чимало приказок: "Прийшов Спаса, розпускай пасу", "Прийшов Спас бери рукавиці про запас!" та інші. Раніше на Спаса нічого не робили в городі, в полі, не мочили коноплі та льону, щоб не було потопельників в роду.

Читайте АСН в Google News