Навіщо корейці рвуться потрапити у "платну в'язницю"

Рух - це життя, звикли думати ми. Бездіяльність - це смерть. «Святкове життя - це передчасна смерть», - каже нам Йоганн фон Гете. «Звільнення себе від праці є злочин», - погоджується з ним Лев Толстой.

Ми вже кілька століть живемо у культурному середовищі, де байдикування вважається долею «нікчемних» людей, а праця, активність - не настільки навіть важливо, з якою метою - за визначенням бачиться проявом гідності.

Тому найчастіше людину, яка прагне стати успішною, починають мучити докори сумління, якщо вона нічим не зайнята. Іноді цей феномен охоплює цілі народи.

У Південній Кореї, де люди - нерідко студенти - можуть працюють по 100 годин на тиждень, відчуваючи величезний стрес, знайшли оригінальний вихід. Корейці сідають у своєрідну платну «в'язницю». Там їх примушують нічого не робити, і тільки так вони можуть відпочити зі спокійною совістю.

Проект «Тюрма всередині мене» існує з 2013 року. Його штаб-квартира міститься в повіті Хончхон за 90 кілометрів на схід від Сеула. На галявині посеред лісу стоїть двоповерховий сірий будинок. Він міг би здатися звичайним офісом, якби не його місце розташування і не охоронець у формі, що патрулює територію.

На вході необхідно здати всі особисті речі, потім вам видадуть сіру або синю робу - точнісінько як у справжніх в'язнів - і проводять у карцер. Камер загального утримання тут не передбачено. Крім форми клієнти отримують килимок для йоги, набір для чаювання, ручку і зошит.

Їх випускають із «карцеру» в суворо певний час. Їжу подають крізь невелике віконце у двері камери. У самій камері є невеликий туалет і все, що потрібно для вмивання, але немає дзеркал. Сплять клієнти на підлозі, підстеливши матрац або ковдру.

Тут дотримуються майже по-тюремному суворих правил. З іншими в'язнями спілкуватися можна тільки у спеціально відведені години, під час групових занять «для духовного розвитку». За добу в «тюрмі» - 90 доларів. І відбою від клієнтів у неї немає.

За даними Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), в 2017 році в середньому кожен кореєць пропрацював 2024 години. Серед країн - членів організації Південну Корею за цим параметром випереджають тільки Коста-Ріка і Мексика. У тому ж 2017-му Корея посіла перше місце серед країн організації за числом самогубств. Втім, на це працюють кілька факторів, не останній із яких - слабкі механізми соціального захисту для літніх і дискримінація при прийомі їх на роботу.

Фото:

Читайте АСН в Google News