Експерти все частіше говорять, що рак має у своїй основі психосоматичні причини. Дізнайся, що саме є джерелом виникнення недуги.
Одного разу психологія і медицина об'єдналися і народилася психосоматика - наука, яка вивчає вплив психологічних чинників на виникнення і перебіг захворювань. Clutch зібрав одні з найбільш характерних причин виникнення хвороби.
Психологічні причини недуги
втрата контакту з батьками, відсутність довіри, або ж, навпаки, - занадто близькі взаємини;
переживання втрати (важливого емоційного зв'язку);
почуття безпорадності і відмова від подолання труднощів у житті;
стан відчаю, коли людина не бачить виходу з ситуації, що склалася;
образа;
песимізм.
Місце локалізації злоякісної пухлини залежить від пережитих хворим емоцій і укорінених думок. Ось відображення деяких руйнівних установок:
психосоматика раку грудей бачить причину захворювання в тому, що жінки з пухлиною в молочній залозі ставлять себе на останнє місце, не приймають турботу оточуючих і самі не уважні до себе;
психосоматика раку легенів фіксує часті захворювання на цей вид онкології у людей, які відчувають душевну холодність і черствість значущих для них людей;
рак шкіри - стан неповноцінності через почуття дитячої образи, вразливість і невпевненість, неможливість висловити свій гнів;
рак щитовидної залози частіше виникає у добродушних і вразливих людей, нездатних реалізувати себе через острах мнимого осуду і невдач;
рак підшлункової залози виникає через невизнання дитини батьками, особливо батьком, через конфлікт з найближчими родичами, через пожадливість та непомірне споживання благ.
Олександр Данилін, російський психотерапевт розповів про ще одну серйозну психосоматичну причину онкології - онкологічним захворюванням передує відчуття, що ти нікому не потрібен, не затребуваний ні на роботі, ні в сім'ї.
А люди, які під час хвороби борються з цим відчуттям і ставлять конкретні цілі за межами свого захворювання, часто, подолавши хворобу, живуть насичено і досить довго:
«Будь-яку екзистенційну проблему можна виразити тільки метафорою. Для цієї ситуації мені здаються найбільш слушними слова Христа: «Ви сіль землі». Вони мені з першого прочитання Євангелія запали в душу. Вважаю, що рак наздоганяє людину, яка починає відчувати, що вона більше не сіль землі».