Менше 10% пам'яток культури України внесені в Держреєстр, що створює величезне поле для корупції, знесення і будівництва бізнес-центрів. Про це в ході засідання круглого столу заявила координатор урядово-громадської ініціативи «Разом проти корупції» Оксана Величко, передає кореспондент ASN.
"Культурна спадщина для когось - це просто краса, а для когось - можливість її знести і побудувати там будинок. Тому треба чесно говорити про корупційні ризики, які існують в Україні у сфері культурної спадщини", - заявила вона.
У свою чергу, Тамара Мазур, заступник міністра культури України додала, що боротьба з корупцією в будь-якій сфері можлива і ефективна тільки за умови забезпечення прозорості та мінімального втручання людини в ті чи інші процеси.
"Зробивши інвентаризацію в сфері культурної спадщини, ми дійшли висновку, що на сьогодні в Україні, навіть при нинішніх умовах, вкрай складно забезпечити прозору процедуру захисту такої спадщини, яка існує у всіх розвинених країнах. А без створення бази надання адміністративних послуг кардинально процес змінити буде неможливо", - зазначила вона.
За її словами, інвентаризація культурної спадщини продемонструвала жахливі цифри.
"Ми дійшли висновку, що на сьогодні в Україні перебуває 130 тис. пам'яток культури, з яких тільки 52% - інвентаризовано, а 7,2% - відображені у Державному реєстрі нерухомості культурної спадщини. Тобто тільки незначну кількість таких пам'яток у нас зареєстровано в Держреєстрі", - підкреслила вона.
Заступник міністра зазначила, що регулювання і управління пам'яток відбувається в ручному режимі, в законодавстві - не прописані чітко норми, що забезпечують захист культурної спадщини.
"Сам реєстр фактично існує сьогодні в паперовому вигляді", - сказала вона.
На її думку, створення єдиного електронного ресурсу, який би об'єднав усю вичерпну інформацію про культурні пам'ятки, дуже актуально. Також треба запровадити постійну процедуру моніторингу відповідно до цього реєстру. Все це могло б зупинити процес знищення культурної спадщини.
Вона розповіла, що міністерство вже почало роботу над підготовкою такого реєстру. У програмі діяльності уряду до 2020 року передбачено створення такого електронного реєстру даних. Передбачається, що створення такого реєстру буде профінансовано з державного бюджету, а також за рахунок коштів міжнародних донорів.