Щонайменше 30 суддів Верховного суду були обрані всупереч великим сумнівам громадськості в їхній репутації. Таку думку висловив юрист і член ГО "Всеукраїнське об'єднання "Автомайдан", член Громадської ради доброчесності Роман Маселко на прес-конференції, передав кореспондент ASN.
"На нашу думку, було чітке прагнення ВРП забезпечити необхідну кількість голосів щодо сумнівних кандидатур. Щонайменше 30 переможців у конкурсі отримали негативний висновок Громадської ради доброчесності. Щодо них є обґрунтовані сумніви", - зазначив експерт.
За його словами, підхід до обрання суддів до Верховного суду повинен був бути максимально "консервативним", і найменший сумнів у порядності та неупередженості судді мав стати причиною відмови. Як пояснив юрист, ВРП збільшила поріг "сумнівності ситуації" і при наявності навіть об'єктивних підозр у конфлікті інтересів при голосуванні вирішила не задовольняти право суддів ради на самовідвід і дати можливість такому члену ВРП голосувати.
На його думку, це говорить про сумніви Вищої ради правосуддя в тому, що знайдеться потрібна кількість голосів щодо тих кандидатур, які були узгоджені "нагорі", і тому відводи задовольнялися лише у виняткових випадках.
При цьому юрист Центру політичних студій та аналітики "Ейдос" Гюнель Бабакішієва додала, що обрання суддів у таких умовах назавжди посіяли сумніви в легітимності їхнього обрання. Водночас директор Фонду DEJURE, член Громадської ради чесноти Михайло Жернаков додав, що така ситуація цілком влаштовує вище політичне керівництво країни.
Нагадаємо, сьогодні, 30 листопада, в Києві, в Кловському палаці на вулиці Пилипа Орлика пройде перше засідання Пленуму оновленого Верховного Суду. Одним з головних питань, яке судді вирішать шляхом таємного голосування, стануть вибори нового голови Верховного суду. Серед головних претендентів - колишній гооава Вищого господарського суду Богдан Львов, суддя касаційної палати Володимир Кравчук і нинішній тимчасовий виконувач обов'язків гооави ВСУ Дмитро Луспеник.